«Мʼяка сила. Зрушити Європу»: історії чотирьох українок після 24 лютого

У кінотеатрі «Жовтень», а також в ефірі телеканалу Культура відбувся показ документального фільму, який є власним продуктом СУСПІЛЬНЕ.

Стрічка розповідає про чотирьох українських мисткинь — акторку Оксану Черкашину, кінорежисерку й письменницю Ірину Цілик, співачку Марину Круть та хореографку Олену Шоптенко, діяльність яких після початку повномасштабної війни в Україні зосереджена на промотуванні й адвокації української культури в Європі.

Так роботу позиціює СУСПІЛЬНЕ. Фільм створили авторка та режисерка Надія Миколаєнко, продюсерка — Ксенія Шубеляк.

Надія Миколаєнко, авторка та режисерка фільму «М’яка сила. Зрушити Європу»

Журналістка «Вечірнього Києва» поспілкувалась з Надією Миколаєнко про вибір героїнь, про спільність одночасних переживань мільйонів людей і про те, як українцям за кордоном доводиться вчитись новій мові, аби бути почутими.

Інтерв’ю з роздумами та рефлексіями — ось на що надихнув перегляд фільму про мисткинь-українок, які нині поза межами Батьківщини.

Лук’ян Галкін, виконавчий директор каналу СУСПІЛЬНЕ КУЛЬТУРА, під час обговорення стрічки в кінотеатрі «Жовтень». Фото: СУСПІЛЬНЕ

ПІЩИНКИ, ЯКІ РУХАЮТЬ ДО ЗМІН

— Надіє, ваші героїні відомі й успішні жінки в Україні та не лише. У стрічці вони намагаються вибудувати своє життя, починають життя спочатку, як і мільйони невідомих, не знаменитих українок та українців. Чому обрали саме мисткинь?

— Спочатку шукали героїнь, котрі б вирізнялись шляхами проживання: одна виїхала до ЄС після 24 лютого, одна жила за кордоном, а третя — їздила з Європи до України та назад.

Але всі ці задуми почали відсіюватись і дивовижно збіглись в один знімальний період різні героїні у різних країнах. З жодною з них я не була особисто знайома, просто взяла контакти й вони виявились відкритим людьми.

Олена Шоптенко, хореограф, героїня стрічки «М’яка сила. Зрушити Європу».

— У стрічці кожна мисткиня робить свою справу у країні, де нічого не знає. Олена Шоптенко — хореограф з сином опинилась в Австрії й організувала на площі у Відні танцювальний флешмоб до Дня Української Державності. Тисячі українців, які рятувались від війни, у танку висловились щодо агресії рф. І це поцілило у серця іноземців. Фільм залишає простір і для глядача, який згадує також свою історію за ці 14 місяців. Ви свідомо створювали такий «ефект співучасти»?

— Я не виїжджала з Києва і прожила увесь час оборони й потім у столиці. У мене часто з’являються сумніви щодо вартісності того, що роблю. Чи тим я займаюсь в такий час? Чи це на щось впливає? І під час знімання фільму, під час постійного спілкування з героїнями, і потім, під час монтажу, я зрозуміла ця робота виявилась терапевтичною. У нас вийшов процес взаємної підтримки. Вони ділились своїми історіями, а я переосмислювала те, що я можу своєю творчістю зробити.

Мій висновок: «Ми піщинки, але колективно можемо рухати зміни».

Флешмоб до Дня Української Державності, який пройшов у Відні 10 липня 2022 року. Зйомки: Катерина Тюріна

ЛЮБОВ, ПОМНОЖЕНА НА ПРАВДУ

— Мене вразила Марина Круть, яка виїхала з Києва з паспортом, телефоном і бандурою. Нині дає концерти перед дуже високою публікою, співаючи українських пісень у супроводі бандури. Вона зізналась: думала, що це нікому не потрібно і не зрозуміло. Аж побачила, що люди плачуть після концерту…

— Українці дуже чуттєві та запальні. Допомога Європи сьогодні надзвичайно велика. Але ми різні за стилем спілкування, маємо культурні відмінності. І наші героїні, як от Марина, вони це відчули. Вони шукають тон і стиль розмови, який не буде тиснути драматизмом на французів чи німців, а дасть змогу бути почутим і зрозумілим.

— Треба потрапити у їхню тональність?

— Так. Марина Круть сказала у фільмі, що знайшла «ключик» для свого спілкування з авдиторією. Вона бачить перед собою простих людей, яким каже: «Слухай, у мене трапилась біда. І я тобі про неї розповім тихенько на вушко…»

Марина Круть, співачка, бандуристка, одна з героїнь стрічки «М’яка сила. Зрушити Європу».

— А як сприйняли глядачі фільм під час прем’єри? Що казали після?

— Під час обговорень фільму, після прем’єрного показу, дипломат, що тривалий час працював у Європі, говорив про те, що не варто намагатись однією любов’ю (до України) «вибити» любов іншу (яка лишилась у багатьох європейців до росії). Себто, якщо вони полюблять Україну не означає що вони перестануть любити рф.

Лук’ян Галкін (виконавчий продюсер телеканалу Суспільне Культура, ред.”ВК») відповів, що любов, помножена на правду, переможе. «Велика руська культура» яку насаджували роками вона не така велика і не одній рф належить, адже нині росіяни намагаються втягнути у свій «рускій мір» чужі надбання і культурних діячів, видаючи їх за власні. І на це треба відкривати очі.

Світлана Остапа, журналістка, медіаменеджерка, голова Наглядової ради СУСПІЛЬНОГО.

Перед прем’єрним показом стрічки «М’яка сила. Зрушити Європу» у кінотеатрі «Жовтень».

— Пригадала розповідь ще однієї героїні стрічки, режисерки та поетки Ірини Цілик. Вона зізналась, що після творчої зустрічі якось у Німеччині мала читати вірші. Й подумала, що це зайве. Всі стомились після розповідей про травми війни та болісний досвід. Але все ж прочитала. І якраз про них німці потім найбільше їй говорили, це їм виявилось співзвучно. Ірина сказала про травму бездомності, яку набула під час війни, її відчувають, певно, всі?

 — Людям резонують емоційні моменти, які стосуються не лише творчості, а й подорожей за кордон. Еміграція — про це одна з думок у фільмі, це окремі досвіди окремих мисткинь, але вони репрезентативні. Такі ж переживання «травми бездомності» є й у мільйонів людей, які тікали від вибухів і рятували дітей.

Це не туризм, чи запланована поїздка, це втеча в інший світ на невідомий термін. Але важливо, що українці дуже діяльні й незалежні. Вони одразу починають шукати роботу і допомагають армії, роблять дуже важливі гуманітарні акції.

— Трагедія, яка дозволить європейцям більше дізнатись про нас, а нам про європейців?

— Так. Я захоплююсь героїнями фільму, бо вони сприймають інакшість європейців і намагаються говорити з ними їхніми мовами. Героїні шукають спосіб бути почутими.

Ірина Цілик, режисерка, героїня стрічки «М’яка сила. Зрушити Європу».

ОСНОВНА АУДИТОРІЯ ФІЛЬМУ — УКРАЇНЦІ

— Як цей фільм вплинув на вас, як автора?

— Я вперше від початку війни виїхала за кордон перед новим роком, до родичів, у Європу. Зрозуміла, що була така інформаційна «бульбашка» — що нас всі розуміють і підтримують. Так, підтримки багато. Польща, Словаччина, і не лише вони, підтримують. Але, скажімо, в Австрії багато росіян. Один австрієць попросив показати виставу в аудиторії, де є росіяни. Насильне примирення це дратує…

— Ви показуватимете фільм у ЄС?

— Була прем’єра на Культурі в ефірі ми також працюємо над англомовними титрами, бо нас запитують люди з інших країн. Хочемо зробити французькі та польські, бо хочемо розширити аудиторію.

— Ви назвали стрічку репрезентативною. Для кого цей фільм важливіший? Для європейців чи українців?

— Українці основна аудиторія. Досвід цих героїнь прикладний для українок і українців. І це є звернення до нас.

Оксана Черкащина, актриса, героїня стрічки «М’яка сила. Зрушити Європу»

Переглянути фільм «М’яка сила. Зрушити Європу» та скласти власне уявлення про внесок культурних дипломаток можна за посиланням.

Читайте також: «Ексклюзивні кадри боїв у Мощуні, Бучі, Лисичанську: показали у стрічці «Ефект присутності».

Усі фото СУСПІЛЬНЕ

Ольга СКОТНІКОВА, «Вечірній Київ»

Sourse: vechirniy.kyiv.ua

No votes yet.
Please wait...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *