Воював на Харківщині, а потім на Донеччині: Дмитро Сірик з Суспільного загинув на фронті

За рік та два місяці з початку повномасштабного вторгнення росія скоїла 509 злочинів проти журналістів та медіа в Україні. Відомо про 14 зникнень журналістів та 21 викрадення.

Вбито 52 журналістів, 8 з яких загинули під час виконання редакційного завдання. З них троє українських та п’ятеро іноземних.

20 квітня стало відомо, що Суспільне втратило Захисника і радіоведучого, Дмитра Сірика. Захисник і медійник мав мрію — повернутися у звільнений від окупантів український Луганськ і там відбудовувати українське мовлення.

Дмитру було 36, він родом із розбитого рашистами та досі ще окупованого Сєвєродонецька.

«Людина, яка не знала слова «не можу», — так про нього написав близький друг Олександр Марченко.

У радіоефірі слухачі знали Дмитра під псевдонімом Іван Лопата.

Понад 15 років працював на радіо, був діджеєм, музичним редактором, радіоведучим, зокрема, і на радіо «Пульс», що у підпорядкуванні Суспільне Донбас.

«Шок, розпач, туга, біль, ненависть, лють, злість, бажання помсти, любов, надія, спустошеність, гнів, несправедливість, віра, журба, смуток, самотність. Це маленький відсоток спектра емоцій, коли дізнаєшся про вбивство знайомої/знайомого на війні. На цій проклятій війні, яка мордує нашу країну дев’ять років. Росіяни мордують нас 9 років. Сьогодні нам сказали, що на передовій загинув наш колега Дмитро Сірик». — написала колега Дмитра Юлія Бітімерова.

«Це була людина, на яку можна покластися як на себе», — згадує Дмитра Вікторія Марченко.

«Діма був дуже відповідальний, завжди був готовий працювати. В колективі він часто жартував, але для сторонніх людей міг виглядати суворим. Та насправді він був дуже добрий. Він дуже любив кіно, а ще захоплювався інтелектуальними іграми, грав у „Квіз“. Він завжди підтримував, на нього завжди можна було покластися. І коли його мобілізували, він відразу став до лав ЗСУ», — розповіла Вікторія.

«Він був патріотом своєї країни, а ще він був патріотом своєї малої Батьківщини — Луганщини», — згадує колега.

До слова, після 2014 Дмитро перейшов на українську.

Коли почалось повномасштабне вторгнення, Дмитро Сірик якнайшвидше, евакуював батьків, сина та наречену у безпечний регіон. А отримавши повістку у березні 2022 року став до ЗСУ.

У ЗСУ він був стрільцем-снайпером механізованого батальйону.

У Дмитра залишилися матір, батько, син та наречена.

Рідні вирішили поховати захисника в Переяславі, куди переїхали з Прикарпаття.

За даними Інституту масової інформації, Дмитро Сірик став 53 медійником, котрий загинув в Україні внаслідок російської збройної агресії.

Олексій Ольховик, телеоператор і військовий ЗСУ загинув у Бахмуті. У понеділок, 13 березня, у Бахмуті загинув оператор Суспільної студії, який був військовим ЗСУ Олексій Ольховик.

Інститут Масової Інформації отримав підтвердження від дружини Захисника. У нього залишилась донька, яка немає й року.

Ольга СКОТНІКОВА, «Вечірній Київ»

Sourse: vechirniy.kyiv.ua

No votes yet.
Please wait...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *