60
Президент України відповів на петицію
Вже кілька років тривають пристрасті навколо спроб забудови історичної місцини Києва — гори Юрковиця та створення на ній рекреаційної зони. Кияни збирають підписи до місцевої влади з проханням «не допустити і сприяти». Проте, як кажуть, «віз і нині там». Дійшло вже до того, що в ситуацію втрутився Глава держави.
«Каштан NEWS» спробував з’ясувати, які результати це дасть.
Історична довідка
Гора Юрковиця або Лиса гора є історичною місцевістю. Це – височина в Подільському і Шевченківському районах Києва, одна з шести київських «лисих гір».
Нині ця місцина є лісопарковою зоною із залишками історичної одно- та двоповерхової забудови та вкрапленнями типових багатоповерхівок 1970-1980 років.
На Юрковиці в результаті археологічних розкопок було знайдено залишки давніх поселень та оборонних укріплень. Тут процвітали зарубинецька та чорноліська культури. А найдавніші знахідки датуються епохою пізнього палеоліту.
2016 року на території нинішнього заводу солодових екстрактів, відомого як Пивзавод Ріхерта, було знайдено садиби ХІ століття.
Як і в інших районах Києва, нині навколо Юрковиці відбувається хаотична забудова з порушеннями законодавства, що викликало неодноразові протести небайдужих представників київської громади
За проєктом, на схилах Юрковиці планують облаштувати парк.
Завадила війна?
За кілька днів до початку великого російського вторгнення в Україну Київська міська рада планувала оголосити ландшафтним заказником місцевого значення гору Юрковиця, територія якого розташована між вулицями Кирилівська, Нижньоюрківська, Отто Шмідта, Татарська, Нагірна та Богуславським узвозом.
Як повідомив тоді депутат Київської міської ради, член постійної комісії з питань бюджету та соціально-економічного розвитку Дмитро Банас, на численні прохання мешканців міста було розроблено проєкт рішення щодо створення ландшафтного заказника «Гора Юрковиця» та закріплення за ним охоронного статусу.
«Наразі частина вказаної території обліковується за комунальними підприємствами по утриманню зелених насаджень Подільського та Шевченківського районів Києва. Крім того, на земельній ділянці розташована пам’ятка археології — городище й могильник IX–XIII століття. Статус окресленої території загалом не визначений, що уможливлює неналежне використання історичних угідь», — зазначив Дмитро Банас.
Водночас він додав, що статус ландшафтного заказника з чітко визначеними межами дозволить захистити гору від можливих забудов та іншого небажаного втручання.
Чому кияни проти забудови
Своєю чергою, київські активісти наголошували, що на Подолі немає потреби в новому мікрорайоні багатоповерхівок, але тут потрібен гарний великий парк.
«Місто і громада не отримає майже жодних прибутків чи користі, якщо це місце забудують… Натомість назавжди втратимо цінну і красиву зелену зону, а потенційно — також круті і важливі культурні осередки навколо неї», – написав на своїй сторінці в соцмережі один із захисників київських старожитностей Іван Вербицький.
За словами Вербицького, дуже невелика кількість із тих людей, які найбільше потребують житла, купують дорогу нерухомість у новобудовах центральних районів.
«Зазвичай її купують ті, хто й так має де жити. Або ті, хто використовує квартиру як можливість надійно припаркувати гроші. У тому числі – корупційні гроші, як ми знаємо з історій про десятки квартир у окремих чиновників», — зауважив Вербицький.
Суд і кияни
У середині листопада минулого року суд повернув у власність громади землю на горі Юрковиця, на якій планували незаконне будівництво.
Як розповіли в столичній прокуратурі, слідчі встановили, що забудовник із метою самовільного захоплення земельної ділянки на вулиці Отто Шмідта, що розташована в межах пам’ятки національного значення «Городище і могильник ІХ-ХІІІ ст. на Лисий горі (Юрковиця)» та внесена до Державного реєстру нерухомих пам’яток України, зареєстрував на підставних осіб право власності на будинок, начебто розташований на цій ділянці. Для цього забудовник використав підроблене рішення одного з районних судів Києва.
Враховуючи те, що земельна ділянка історико-культурного призначення вибула з комунальної власності внаслідок злочинних дій та всупереч волі територіальної громади, задля її збереження та недопущення протиправної забудови прокуратура звернулася до суду з позовною заявою про повернення ділянки у власність громади.
Як наголосили в прокуратурі, після тривалого судового розгляду справи, який затягували представники відповідача, Шевченківський районний суд Києва, з яким погодилися апеляційний та касаційний суди, ухвалив законне та справедливе рішення, задовольнивши позовні вимоги окружної прокуратури в повному обсязі. Отже, суд визнав недійсними договори дарування неіснуючого будинку та зобов’язав відповідача повернути земельну ділянку, прибравши незаконно встановлений паркан.
Нині капітальний паркан, яким відповідач обмежив доступ громади до землі, демонтовано. Але остаточно проблему це не вирішило. Адже парку на багатостраждальному місці так і немає.
Військовий і чиновники
Кияни неодноразово збирали підписи під офіційними зверненнями до столичної влади з метою припинити будівельне свавілля навколо гори та зберегти єдиний великий парк із озером у центрі міста.
Останню петицію з цього приводу розмістили 12 квітня цього року. Її автором став військовослужбовець 30 ОМБр імені князя Костянтина Острозького Збройних Сил України Сергій Литвяк.
«Маю таку мрію, – написав у документі Литвяк, – аби на Подолі був величезний парк, де б мої побратими, ветерани та ветеранки, а також жителі міста могли гуляти між деревами та мати доступ до озера. І цей парк ми маємо на Подолі, проте зараз він знаходиться в руках лиходіїв. Мова йде про Парк «Юрковиця».
У цьому контексті військовий нагадав, що місту дуже потрібні рекреаційні зони, а забудова на місці історичної археологічної пам’ятки часів Київської Руси «Кирилівська Стоянка», поряд із промзоною — немислима. Крім того, переконаний Литвяк, має бути хоч один великий парк на Подолі.
«Це буде величним подарунком для міста, п. мер, і для всіх військовослужбовців/ветеранів, що здобувають перемогу в цій війні за свободу, і свободу парків від забудов теж, свободу для матусь, аби наші діти, майбутнє України, дихали чистим повітрям дерев та зелені», — написав у петиції Литвяк, звертаючись до Віталія Кличка.
Крім того, він просив міського голову не укладати жодних договорів оренди щодо цієї ділянки без голосування депутатів. А цільове призначення самої ділянки під майбутній парк пропонував змінити на «рекреаційну зону», аби захистити територію від можливих забудов, об’єднавши її з майбутнім ландшафтним заказником місцевого значення «Гора Юрковиця». Також автор документа закликав київських чиновників у найкоротший термін звільнити ділянку, яку без договору захопив забудовник, і відкрити її, аби люди могли вільно ходити до озера.
Крім того, в петиції Литвяк просив представників мерії зобов’язати власника будівлі колишнього Пивзаводу Ріхерта, що на вулиці Кирилівська, 35, виконувати умови охоронного договору, реставрувати пам’ятку або розпочати процес її повернення у власність громади.
Зазначений документ підписали понад 6,5 тисяч киян. Відреагував і міський голова Віталій Кличко. Проте, підтримавши петицію, мер зазначив, що «заходи з її реалізації вживатимуться у разі надходження відповідного переліку вищезазначених документів, необхідних для ініціювання розгляду питання створення відповідного об’єкту благоустрою зеленого господарства». А перелік таких документів досить об’ємний. І без сприяння органів місцевого самоврядування, зокрема КМДА, автор петиції навряд чи зможе самотужки все це зібрати. Тобто, міський голова наче й не відмовив…
Тож 12 липня 2024 року Сергій Литвяк оприлюднив схожу петицію на офіційному інтернет-представництві Президента України. Звернення отримало потужну підтримку: документ підписали понад 25 тисяч громадян.
Реакція Президента
Глава держави доволі швидко відреагував на петицію, подякував усім, хто долучився до цього документа й висловився за збереження, відтворення та ефективне використання окремих територій Києва шляхом створення національного парку.
«Підтримую висловлену в електронній петиції пропозицію щодо збереження, відтворення й ефективного використання території Київських пагорбів та створення парку «Пагорби Києва», — написав Президент України Володимир Зеленський.
Далі Глава держави нагадав, що відповідно до чинного законодавства охоронні заходи щодо пам’яток місцевого значення та їхніх територій у разі виникнення загрози їх руйнування або пошкодження внаслідок природних факторів, або проведення будь-яких робіт, належать до повноважень місцевих органів виконавчої влади, на території яких ці пам’ятки знаходяться. А рішення про створення природних заповідників, національних природних парків, інших територій та об’єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення ухвалює Президент України.
Рішення про організацію чи оголошення територій та об’єктів природно-заповідного фонду місцевого значення та встановлення охоронних зон територій та об’єктів природно-заповідного фонду ухвалюють обласні та міські ради. Цим рішенням передує проведення встановленої законом процедури.
Зокрема, визначено порядок підготовки і подання клопотання про створення чи оголошення територій та об’єктів природно-заповідного фонду, до якого додають документи, що підтверджують та доповнюють обґрунтування необхідності створення чи оголошення територій або об’єктів природно-заповідного фонду.
Водночас Кабінет Міністрів України забезпечує, спрямовує і координує роботу міністерств та інших центральних органів виконавчої влади. А таким органом в уряді є Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України.
З огляду на це, Глава держави повідомив, що звернувся до очільника Міндовкілля з проханням здійснити підготовку відповідних документів щодо створення національного парку «Пагорби Києва» і винести цю документацію на розгляд Кабінету Міністрів України.
У київського юриста Станіслава Бориса ми поцікавитися прогнозом щодо подальших перспектив створення Національного парку «Пагорби Києва» .
За словами Бориса, відповідно до статті 52 Закону України «Про природно-заповідний фонд України», клопотання про необхідність створення чи оголошення територій та об’єктів природно-заповідного фонду попередньо розглядається у місячний строк.
«Інших підстав для визнання об’єкта природно-заповітним фондом не передбачається», —зауважив юрист.
Я – не я, і хата – не моя
Такого висновку можна дійти з відповіді Департаменту охорони культурної спадщини КМДА, яку отримала редакція «Каштан NEWS».
Якщо відкинути численні канцеляризми і посилання на статті чинного законодавства, якими рясніє лист, то можна дійти наступного висновку: гора Юрковиця є пам’яткою національного значення, яку внесено до відповідного Державного реєстру нерухомих пам’яток України. А тому реалізація будь-яких програм і проєктів, які можуть позначитися на об’єктах культурної спадщини, належить до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику в сфері охорони культурної спадщини, тобто — Міністерства культури та стратегічних комунікацій України.
Також представники Департаменту зауважили, що до їхніх повноважень не належать питання передачі в оренду земельних ділянок, розгляд та погодження документації з землеустрою.
Однак редакція поки що так і не отримала відповіді на решту запитань із запиту, надісланого до КМДА. Зокрема, про те, яким бізнесовим компаніям передано в оренду частини київських пагорбів Юрковиця, Щекавиця та Замкової гори? Так само ми не отримали й висновки профільної депутатської комісії Київради з приводу передання в оренду цих ділянок. Складним виявилося для КМДА й запитання редакції щодо суми орендної плати, сплаченої за кожну ділянку на згаданих пагорбах до бюджету міста в 2023 році та в першому кварталі 2024-го. А громада Києва мала б про це знати.
Євген ДЕМ’ЯНОВ
Більше новин, фото та відео у телеграм-каналі 
KASHTAN NEWS. Досі не підписані на новини Києва та України в телеграмі? Підписуйтеся та першими дізнавайтеся про найголовніше в телеграмі.
