737
Київ щоденно потерпає від великих автомобільних заторів. Ці тромби виникають навіть на вулицях, які колись були тихими, не кажучи вже про центральні автошляхи, крупні транспортні розв’язки
Погляньмо на Бессарабський квартал, один із найбільш завантажених транспортних вузлів Києва, який пропускає майже 25 тисяч автомобілів на добу. Здавалося б, життя автомобілістам мав би полегшити проїзд біля ринку, який з 2021 року став пішохідним. Адже, як обіцяв у жовтні 2021 року тодішній заступник голови КМДА Олександр Густєлєв, «завдяки новому підходу і перерозподілу вуличного простору площа із постійно перевантаженого транспортного вузла нарешті перетвориться на більш зручний і комфортний простір усіх учасників руху». У цьому районі рух автотранспорту від бульвару Тараса Шевченка до Басейної дозволяється лише через вулиці Велика Васильківська та Павла Скоропадського.
Але чи стала Бессарабка комфортною для усіх? Щоб зрозуміти, який він, трафік на Бессарабці, варто вирушити автомобілем від бульвару Лесі Українки в напрямку Галицької площі, особливо в годину «пік» (і не тільки). Вже за кілометр від Бессарабки нас очікує довжелезний автомобільний затор. А біля в’їзду до Свято-Михайлівської клінічної лікарні (колишня Олександрівська) – суцільна автомобільна «штовханина», яка продовжується на Басейній і не зупиняється довкола знаменитого ринку.
І це називається комфортом для усіх? Це і є нові підходи? Міська влада, певно, сподівалася, що зі створенням пішохідної зони легко і просто розрубає Гордіїв вузол – бессарабський. Але ж спрогнозувати, що буде далі, на десять –двадцять років наперед чиновникам не вдається.
Простими рішеннями Бессарабку не поліпшити. В КМДА, мабуть, не забули, що на Бессарабці «прописалися» 141-метровий «Гулівер» та 133-метровий «Парус». До речі, в 1990 році на містобудівній раді Києва був затверджений проєкт забудови Бессарабського кварталу. Ні офісів, ні готелів не передбачалося. Втім не будемо повертатися до питання, коли і чому міська влада погодила спорудження цих «монстрів» у такому інфраструктурному, транспортному «мурашнику». Фахівці у сфері будівельної експертизи, з якими спілкувався автор цих рядків, вважають, що зведення цих хмародряпів було серйозною помилкою. А головним недоліком є те, що тут немає підземних переходів. Тому офісні гіганти суттєво ускладнили транспортне навантаження на Бессарабський квартал. Ось вам і одна з причин заторів біля Свято-Михайлівської клінічної лікарні.
І якби столичні чиновники не вихвалялися, що на Бессарабці втілили в життя комплексну схему організації дорожнього руху, створили паркувальні кишені, реалії зовсім інші. Затори не зменшилися! До речі, про паркувальні кишені. Їх дуже мало, а вони також впливають на пропускну здатність вулиці.
Тим часом новацію – створення пішохідної зони на Бессарабці – столичні управлінці активно піарили (звичайно, не забуваючи і про свій «внесок» у справу комфорту для громади). Зокрема, в КМДА розповідали, що перекриттю Бессарабського проїзду передувала «масштабна робота», в тому числі із залученням громадських організацій, в авангарді якої був Департамент транспортної інфраструктури. У 2017 році провели під егідою міськдержадміністрації школу-воркшоп «Трансформація Бессарабської площі», на якій студенти-містопланувальники запропонували проєктні рішення, що стали основою для розробки комплексної схеми організації дорожнього руху. Чиновники звітували, що було розроблено транспортну модель, яка показала підвищення пропускної спроможності району Бессарабської площі на 11 відсотків.
На думку деяких спостерігачів, ці відсотки надумані.
Зазначимо, що пішохідна зона на Бессарабці не усім була до вподоби. Зокрема, в 2021 році пішли чутки про відновлення руху в інтересах мільярдера Вагіфа Алієва. Він скаржився, що його підземний паркінг під «Ареною» стоїть порожній, бо відвідувачі не можуть туди заїхати. Згодом у КМДА погасили цю іскру конфлікту – запевнили, що «назад дороги немає».
Не обійдемо увагою і той факт, що Бессарабський транспортний вузол завжди був проблемним. Це питання намагалися зняти з порядку денного вже давно. Щось вдавалося, щось – ні. Наприклад, у 1995 році Київський міськвиконком ухвалив рішення про будівництво проїзду між вулицями Червоноармійська (нині Велика Васильківська) та Басейна. Цю роботу швидко виконали. Того року нова вулиця, прорізавши навпіл квартал біля Бессарабського ринку, з‘єднала між собою дві дороги, розв‘язавши на певний період гостру транспортну проблему. Як згадує перший Київський міський голова Леонід Косаківський, «якби тоді ми цей проїзд не пробили, а спротив був шалений, бо зачепили деякі приватні інтереси, навіть газета «Нью-Йорк таймс» долучилася до кампанії проти мене, то сьогодні тут був би суцільний транспортний колапс».
О, приватні інтереси на Бессарабці завжди були дуже «гарячою сферою». Зачепиш її – можна й обпектися.
Варто згадати, як колись Бессарабський квадрат було віддано українсько-австрійському спільному підприємству «Макулан», інтереси якого лобіювали в адміністрації Президента Леоніда Кучми. Ще в далкому 1991 році між міськвиконкомом та австрійською стороною було підписано протокол намірів про інвестиції в Бессарабський квартал. Будівництво хмародряпів навіть не передбачалося. Однак бізнесмени оперативно звели тут житловий будинок – так звану «пилу». А далі «Макулан» забажав спорудити в цьому кварталі гігантські «хмародряпи». Тобто ще кілька «Парусів» та «Гулліверів». Якби так сталося, то це вже було б цілковите спотворення древнього Києва. І транспортний потік тут зупинився б. Зрештою, «Макулан» виявився банкротом, його співпраця з Києвом канула в Лету.
Минав час, змінювалася влада в Києві, а бессарабський вузол залишався проблемним. Як пише громадський активіст, урбаніст Григорій Мельничук,
«загалом було б краще взагалі заблокувати можливість транзитного руху через центр міста, а не сприяти цьому». На його думку, «затори на Бессарабці виникли саме тоді, коли зробили восьмисмуговий бульвар Лесі Українки. А це – одна з ключових містобудівних помилок тих часів, хоча помилок тоді було дуже багато».
І все ж, чого більше від пішохідної Бессарабки – плюсів чи мінусів?
Після закриття проїзду, як зазначають оглядачі, в плані поліпшення інфраструктури на Бессарабці майже нічого не змінилося. Хоча стало менше вихлопних газів, поліпшилася екологія у цій місцині. Плюс, звісно. Але ділянку навколо ТЦ «Арена», наприклад, громадський активіст Олександр Гречко називав «бермудським трикутником» для пішоходів – є купа незручностей.
Так, проїзд перекрито. Громадські експерти переконують, що один із плюсів і в тому, що немає паркувальників, «які постійно кудись здавали кеш, намагалися тиснути на рестораторів».
А ось із впорядкуванням публічного простору навколо Бессарабки – біда. Немає ні озеленення, ні красивих вуличних меблів, як це зазвичай облаштовують у Європі. Бессарабську площу навряд чи можна назвати вдалим місцем для прогулянок.
Київські чиновники могли б узяти за приклад площі та вулички древнього польського Кракова! Тут – оригінально, затишно, гарно, цікаво. У Києві усе роблять на скору руку. І з організацією дорожнього руху, і з публічним простором. Забуваючи, що Бессарабка – серце столиці.
Не можна не погодитися з тим, що пише у Фейсбуку Lyudmyla Kolegova:
«З кожним новим мером столиця втрачає свій шарм, вже немає того міста, якому можна заспівати: «Як тебе не любити, Києве мій!»
Богдан ТУР
Більше новин, фото та відео у телеграм-каналі 
KASHTAN NEWS. Досі не підписані на новини Києва та України в телеграмі? Підписуйтеся та першими дізнавайтеся про найголовніше в телеграмі.
