146
Десять років поспіль Кличко обіцяє навести лад на столичних дорогах, але віз і нині там
Минулого тижня столичні автомобілісти двічі перекваліфіковувалися в човнярів: потужні зливи 12 та 15 червня традиційно перетворили вулиці Києва на водойми. «Плили» усі райони міста – від центру, де проїзна частина біля метро «Олімпійська» перетворилася на річку з двома «гейзерами», до Борщагівки та лівого берега, де вода затоплювала зупинки і підземні переходи.
Насправді київські автомобілісти вже навіть звикли до такого напівводного існування: те, що застарілі каналізаційні системи не спроможні впоратися зі зливами, давно ні для кого не секрет. Столична влада зазвичай реагує на ці виклики посиланням на метеорологічні зведення: мовляв, у Києві вчергове випала рекордна кількість опадів, тому затоплені вулиці – це природний форс-мажор і тимчасові незручності.
За дивним збігом обставин, природні форс-мажори частішають прямо пропорційно старінню вуличних зливнівок, середній вік яких уже вдвічі перевищує вік середньостатистичного столичного автомобіліста. Минулого року Київ потерпав від затоплень аж до осені, цього року сезон злив розпочався вже в квітні: 21 квітня підтопило проїзну частину на вулиці Стеценка та зупинку швидкісного трамвая на Олекси Тихого, також традиційно «попливли» столичні Оболонь та Осокорки.
Не сюрприз
Київ затоплює щороку, і це відбувається в одних і тих же місцях, констатує транспортний експерт, співзасновник Громадської організації «Пасажири Києва» Олександр Гречко.
«Заливає Індустріальний міст, заливає вулицю Стеценка – я там особисто ледве проїхав, коли було багато води (12 червня, – ред.), а потім наступного дня там на парканах люди вивішували знайдені автомобільні номери, які багато хто загубив, бо їх просто позмивало з машин. Це не сюрприз, це відбувається з року в рік, однак місцева влада на це не зважає. Не робляться системи водовідведення, не робляться потрібні ремонти, і відповідно там, де більше води, погіршується і стан асфальту. Ніяких системних рішень з цього приводу влада Києва не робить, паралельно вливаючи мільйони гривень в нові розв’язки. Це показує неадекватність пріоритетів та напрямків фінансування як для мирних часів, так і, тим паче, під час війни», – каже Гречко.
Пріоритети у столичної влади дійсно лежать далеко не в бік зливнівок, хоча ще наприкінці грудня 2020 року Віталій Кличко видав розпорядження розпочати глобальну реконструкцію та оновлення дощової каналізації. Однак потім гроші, виділені на цю добру справу, пішли не туди.
«Ще до війни на це було виділено 400 мільйонів гривень, але в 2022 році роботи були здійснені лише на 9 мільйонів. Це КП одночасно виконує роботи на Подільсько-Воскресенському мосту, тому вони дотягнули до осені, а восени просто перекинули гроші на міст», – сказала в квітні 2024 року в коментарі «Каштан NEWS» депутатка Київради Лілія Пашинна.
Всепогодна проблема
Утім місто паралізує не лише під час злив. Кияни стоять у заторах фактично за будь-якої погоди, хоча Віталій Кличко обіцяв побороти цю проблему протягом всього свого десятирічного перебування на посаді столичного голови. Насправді це цілком реально, вважає Олександр Гречко, але цим треба дійсно займатися.
«Київ можна позбавити заторів, а можна їх просто не організовувати. Головне, щоб це було пріоритетом для міста і у міської влади було розуміння, як це робити – не суб’єктивними рішеннями, а перевіреною європейською практикою. Треба вкладатися, і багато вкладатися не в розв’язки, не в паркінги на Оболоні, а, в першу чергу, в громадський транспорт та велоінфраструктуру. Насправді багато поїздок по Києву робляться автомобілем на короткі дистанції, і не обов’язково на цій дистанції буде якась гора, яку велосипедист не зможе подолати. Створення та популяризація велоінфраструктури можуть зменшити затори. Навіть, якщо зі ста водіїв один-два пересядуть на велосипеди – це вже гарний результат, тому що це на одну-дві машини в заторі менше», – зазначає Олександр Гречко.
Ще більше на зменшення заторів вплине розвиток громадського транспорту, яким людина зможе дістатися з дому до роботи так саме швидко й зручно, як і автівкою.
«Якщо це буде швидко і передбачувано, тоді у частини людей відпаде потреба використовувати автомобіль або взагалі його купляти. Тож, якщо зі ста автомобілів у заторі ми забираємо два, чиї власники пересіли на велосипеди, та умовно кажучи п’ятнадцять-двадцять тих, хто пересів на громадський транспорт – це вже приблизно на 20 відсотків менше автомобілів у заторі. В масштабах міста це дуже велика цифра. На це треба орієнтуватися, і це треба робити, але київська влада цього не робить», – констатує експерт.
Окрема проблема – паркування в центрі міста, яке є фактично безкоштовним. Можливість залишити машину будь-де з мінімальним ризиком штрафу спонукає людей їздити на роботу в центр автівками, навіть якщо вони можуть дістатися туди громадським транспортом.
«Нещодавно було класне відео Сергія Дубенка у Facebook про універмаг «Україна», де напівпорожній паркінг і поруч запарковані, кинуті як попало автомобілі. Це говорить про те, що люди не хочуть платити за паркування і не вважають це за потрібне. Ризик отримати штраф або бути евакуйованим – так, він є, але він дуже мізерний у порівнянні з тим, що можна щодня безкоштовно паркуватися. Відповідно водії їдуть у центр і навіть, коли бачать, що їм не вистачає місця, де безкоштовно припаркуватися, лізуть на тротуари, велодоріжки, створюючи таким чином проблеми для пішоходів та велосипедистів. Цим треба займатися системно, але ніхто цього не робить. Інспектори з паркування є, але їх мало – там дефіцит кадрів. Евакуатори також всі проблеми не закриють. Це має бути послідовна міська політика, як у європейських країнах, але коли цікавіше витрачати гроші на розв’язки, паркінги на Оболоні, на мости-глисти, то все це відходить навіть не на другий-третій план, а на десятий. І в результаті ми маємо те, що маємо», – каже Гречко.
Юлія ТЄНЄНЬОВА
Більше новин, фото та відео у телеграм-каналі 
KASHTAN NEWS. Досі не підписані на новини Києва та України в телеграмі? Підписуйтеся та першими дізнавайтеся про найголовніше в телеграмі.
