968
Із історії адмінбудинку на Лівобережці, на який витрачено сотні мільйонів гривень
У Києві є один із найбільших адміністративних будинків, який не можуть добудувати майже пів століття. Знаходиться він біля станції метро «Лівобережна», на вулиці Митрополита Андрея Шептицького, 2.
Його розпочали зводити ще минулого століття, в 1980-х роках. Спочатку тут планувалося розмістити Державний комітет із матеріально-технічного постачання УРСР. Темпи робіт не вражали швидкістю, а потім ще й вплинула аварія на Чорнобильській АЕС, отож було не до завершення грандіозних проєктів. У1991-му будмайданчик геть зачах. Звели лише «коробку» будинку, яка з тих пір і нагадує киянам про безгосподарність.
Обізнані із ситуацією незалежні фахівці розповідають, що в середині 1990 років про цю споруду згадали – узялися добудовувати. З бюджету було виділено чималі суми. І тоді одразу, як зазвичай, з’явилися посередники, фірми-прокладки, на які перекидали великі кошти. Довгобуд перетворився на постійно діючий механізм викачування фінансових ресурсів. Цими комбінаціями зацікавилися правоохоронці, розпочавши рослідування. Однак із часом матеріали перевірок чи то під тиском впливових осіб, чи то з інших міркувань було покладено під сукно.
У 2000–2001 роках було облицювання і скління будівлі. Останні незначні ремонтні роботи тут проводилися в 2007-му – в частині будинку встановили віконні рами. Після цього споруда знову завмерла на довгі роки.
Водночас на папері тут час од часу готували службові кабінети для низки відомств. Спочатку хотіли розмістити міністерства економіки, фінансів, потім – Палац правосуддя. Не склалося.
А потім – дивні метаморфози: у 1999 році об’єкт перейшов до компанії «Нафтогаз України», якою на той час керував одіозний Ігор Бакай (в Україні стосовно нього було порушено сім кримінальних справ за незаконне відчуження державної власності, нині мешкає в росії).
У 2014 році кабмінівські чиновники навіть обговорювали ідею переселення сюди урядового офісу з вулиці Грушевського. Про це розповідав тодішній міністр Кабміну Остап Семерак в інтерв’ю Укрінформу:
«Я цікавився цим недобудованим хмарочосом, він колись справді будувався як майбутнє Мінекономіки. Одна з ідей, яка обговорювалася в Секретаріаті Кабміну – використання його як нового будинку Уряду».
Ідея «зависла» в повітрі. У 2019 році про довгобуд знову згадали – з’явилася петиція, щоб передати споруду для розміщення Адміністрації Президента. Аргумент був таким: мовляв, це «дасть поштовх для поліпшення благоустрою та розвитку району, підніме його престиж. Достатні простори під забудову чи реконструкцію дозволять створити гарні умови для роботи Адміністрації Президента, без обмежень комфорту киян». Тим не менш, великого зацікавлення «нагорі» це звернення не викликало.
Втім знову повернімося до історії, яким же чином у 1999 році ця нерухомість балансовою вартістю 32,27 мільйона гривень «упала» до кишені «Нафтогазу». До речі, загальна площа споруди – 31376,4 квадратних метра.
Коли про цю операцію стало відомо, аналітики в ЗМІ писали про те, що «Нафтогаз України» одержав ласий пиріг комунальної власності в обхід усталеної процедури купівлі-продажу. Не дивуйтеся, але ділянка загальною площею 3,2946 гектара належить до комунальної власності міста.
Як розповідало видання Mind, “на підставі рішення Кабміну «Нафтогазу» були делеговані права тільки з управління і експлуатації цього об’єкта. Про те, що права приватної власності на недобудову перейшли НАК, свідчить виписка з Державного реєстру майнових прав на нерухоме майно… Фактичні дані з цього документа свідчать, що 23 грудня 2016 року НАК «Нафтогаз України» здійснив державну реєстрацію незавершеного будівництва на вулиці Митрополита Андрея Шептицького, 2, закріпивши за собою право приватної власності на цей об’єкт, який до того моменту перебував у комунальній власності Київської міської ради… Підставою для зміни форми власності став акт прийому-передачі нерухомого майна, виданий «Нафтогазу» Міністерством економіки України майже 20 років тому, 17 грудня 1999 року”.
За даними видання, цей документ був складений на основі розпорядження Кабміну в 1998 році, яким уряд (очолював тоді Валерій Пустовойтенко) схвалив пропозицію «Нафтогазу» (Ігор Бакай) про передачу держхолдингу незавершеного будівництва в управління та експлуатацію.
Земельна ділянка, на якій розташовано незавершене будівництво, як і раніше, залишається в комунальній власності Київради. 14 червня 2017 року вона була передана в оренду «Нафтогазу» терміном на рік із правом пролонгації.
Що цікаво, в 2004 році на сесії Київради, яку очолював Олександр Омельченко, також згадали про довгобуд. Депутати у виступах обговорювали питання відведення «Нафтогазу України» 3,5 гектара для будівлі, де завмерли роботи. Це викликало критику з вуст депутатів, чи потрібно так робити.
«Якщо вони («Нафтогаз», – ред.) будуть завершувати будівництво – добре, а якщо ми відведемо землю, а вони все одно нічого не робитимуть – це ж друга ситуація…», – лунало із уст деяких депутатів.
Начальник Головного управління земельних ресурсів КМДА Антолій Муховиков пояснив ситуацію (цитуємо стенограму засідання):
«Це дійсно довгобуд. Але вони («Нафтогаз», – ред.) розробили проєкти і просили відвести їм землю в оренду. Ми відмовили. Ми сказали: тільки на умовах викупу. Експертна оцінка коштує 24 мільйони, 6 мільйонів вони вже сплатили. Як тільки ми приймемо це рішення, вони сплатять решту суми».
Як бачимо, в Київраді спочатку наполягали на викупі ділянки. Але за експертну оцінку частину коштів місто отримало, тому міська влада вже розуміла – є пряник. Відмовлятися від нього?
Слово узяв Омельченко, який виводив проблему ось на яку стежку:
«Я згоден, що ми повинні з ними попрацювати, щоб вони будували. Але 18 мільйонів залишилось, 6 мільйонів – сплатили, 24 мільйони – це непогана копійка. Треба тим, хто контролює довгобуди, бути більш принциповими, і вони будуть будувати».
Водночас за рамками обговорення залишилося важливе, а яку суму місто могло б виручити в разі проведення аукціону з викупу цієї землі. Певно, набагато більше, ніж 24 мільйони.
Мер Омельченко лише запевнив, що «Нафтогаз» «буде будувати». А звідкіля у нього з’явилася ця впевненість – невідомо.
З висоти років розуміємо, що Омельченко дуже помилявся.
Коли в 2017 році до України завітав фінал пісенного шоу «Євробачення», довгобуд також опинився в центрі уваги. А все через жахливий вигляд його стін. Аже він страхітливою примарою бовванів на Лівобережці, поруч із Міжнародним виставковим центром, де мало відбутися «Євробачення».
Мер Києва Віталій Кличко дав завдання підготувати до «Євробачення-2017» інфраструктуру столиці на високому рівні:
«Наше завдання – щоб кожен бачив Київ гарним містом… В планах – облаштувати Микільську Слобідку, щоб вона виглядала привабливо, станцію метро «Лівобережна», зробити великий екран біля станції метро, закривши довгобуд спеціальним банером…»
Тоді ж заступник голови КМДА Олексій Резніков сказав, що мерія домовилася з НАК «Нафтогаз», яка володіє недобудованим будинком, що його «заховають».
«Це якраз об’єкт, який знаходиться поряд з територією МВЦ і виглядає не дуже привабливо. У нас були довгі дебати, і радий повідомити, що… «Нафтогаз» закриє захисним банером цю будівлю», – зазначив Резніков.
З відкритих джерел відомо, що компанія заплатила 5 мільйонів гривень фірмі «Вей Медіа» за установку декоративно-захисного покриття фасаду довгобуду.
Отже, дороговартісною ширмою затулили страхітливий довгобуд. Згодом полотно почало рватися.
«Євробачення пройшло, будинок втомився», – коментували кияни в соцмережах цю ситуацію.
У 2018 році Кабінет Міністрів України погодив передати будівлю «Нафтогазу» до сфери управління Національної поліції. Однак справу так і не було доведено до логічного завершення.
«Після добудови споруди поліція могла б зосередити всі підрозділи в одному місці», – повідомили у відомстві на інформаційний запит «Економічної правди». Проте розпорядження уряду про відчуження об’єкта незавершеного будівництва так і не було реалізовано. Чому?
«У зв’язку з ненаданням НАК «Нафтогаз України» кандидатур до складу комісії з приймання-передавання вказаного об’єкта незавершеного будівництва і технічної документації на нього згадане нерухоме майно належить «Нафтогазу» як приватна власність», – йдеться у відповіді Нацполіції.
Один із відомих експертів у галузі будівництва розповів кореспондентові «Kashtan NEWS», що будівлі необхідне серйозне технічне обстеження. А це – чималі кошти з бюджету. Чи виділять ці ресурси під час війни? Маємо сумнів. Будинок щороку зазнає руйнівного впливу: дощі, морози… Адже його ж не законсервовано.
Ніби приречений довгобуд. І красива ширма не допомогла.
Богдан ТУР
Більше новин, фото та відео у телеграм-каналі 
KASHTAN NEWS. Досі не підписані на новини Києва та України в телеграмі? Підписуйтеся та першими дізнавайтеся про найголовніше в телеграмі.
