241
Бортницька станція аерації може стати Чорнобилем для Дніпра
Столична Бортницька станція аерації вже багато років є «бомбою уповільненої дії», яка може нагадати про себе у будь-який момент. Найбільшу небезпеку БАС становлять зведені ще у 50-60-х роках минулого століття очисні споруди. Вони давно відпрацювали свій експлуатаційний термін, технічно застаріли і потребують негайної реконструкції. Однак місто чомусь не поспішає ліквідувати небезпеку, яка повільно, але неминуче, насувається.
«Каштан NEWS» учергове спробував нагадати про проблеми БАС.
До історії питання
Бортницька станція аерації була збудована у середині минулого століття. Станція складається з трьох блоків, які були введені в роботу в три етапи: у 1964, 1975 і 1986 роках.
Коли станція у 1964-му році здавалася в експлуатацію, то її розташування, здавалося, винесено за межі міста. Втім роки йшли, і вже нині місто поглинуло станцію, яка стала його частиною.
Невблаганний час
Все має свою межу міцності, тож із роками обладнання БАС зношувалося, і сьогодні стан її основних фондів досяг того рівня, що вони вже просто не здатні належно виконувати своє функціональне призначення.
Як стверджують різні фахівці, загальний відсоток зносу споруд і обладнання Бортницької станції сягає від 60 до 90 відсотків. А навантаження на станцію шалене. Адже вона приймає стічні води не лише Лівобережжя столиці, а й Вишгорода, Ірпеня, Вишневого, Чабанів, Коцюбинського, Софіївської і Петропавлівської Борщагівок.
Щодобовий потік прийому й обробки стоків сягає майже 900 тисяч кубометрів. Водночас щоденно фільтри станції затримують приблизно 10 тонн різноманітного сміття. Воно перетворюється на осад, який відправляється на збереження до спеціальних мулових полів, площа яких становить майже 300 гектарів. Цей осад накопичується в тих місцях протягом десятиліть. Як наслідок, нині наповненість полів утричі перевищила проєктну норму.
Саме ці поля стали джерелом смороду, від якого роками потерпають мешканці житлових масивів Харківський, Осокорки, Позняки та самих Бортничів.
Біда нависає
Ще чотири роки тому в КМДА заявляли, що внаслідок дії агресивного середовища станція перебуває в аварійному стані й працює не на повну потужність. А технічний стан споруд і технології обробки стоків вимагають докорінної модернізації.
Щороку фахівці, які експлуатують БСА, ледве не моляться, щоб зима була малосніжною. Адже стан мулових дамб наразі такий, що вони просто в якусь мить можуть не витримати весняної відлиги і їх прорве, як свого часу прорвало дамбу на столичній Куренівці. Якщо така катастрофа станеться, то її наслідки стануть згубними не лише для Києва. Під нищівним ударом мільйонів кубометрів бруду опиняться населені пункти, розташовані нижче за течією Дніпра і все, що живе та живиться з нього.
У цьому контексті потрібно нагадати, що перший такий «дзвіночок» уже пролунав. Сталося це 10 квітня 2013 року: через танення снігу прорвало дамбу. Тоді на ліквідацію прориву знадобилася ніч — аварійну ділянку закидали 5000 мішками з піском.
Тому, якщо ситуація повториться, то для того, щоб уберегти столицю від екологічної катастрофи, навряд чи вже мішки з піском допоможуть.
Потрібен ремонт
Для того, аби станцію привести до ладу, потрібна модернізація. Не можна сказати, що цього не розуміють міські чиновники. Розуміють. Але, як показує дійсність, не більше того.
У 2015 році столична вдала нарешті офіційно визнала серйозність проблеми і те, що станцію вже потрібно докорінно ремонтувати.
Власним коштом такий вартісний проєкт бюджет міста не потягнув би. Тому за допомогою звернулися до іноземців, а саме – до Японського агентства міжнародного співробітництва. Сторони навіть уклали кредитну угоду на понад 108 мільярдів японських єн (майже мільярд доларів США). Тоді за ці гроші мали повністю реконструювати станцію.
За умовами договору, кредит надавався на спеціальних умовах — на 40 років, з відтермінування платежу на 10 років під 0,1 відсотка річних. Обовʼязкова умова — залучення японських технологій і генерального підрядника.
«Уряд Японії практично безвідсотково був готовий надати нам кредитні кошти на реконструкцію Бортницької станції аерації», — коментує ситуацію депутатка Київської міської ради Євгенія Кулеба.
За її словами, ідея полягала в створенні ще одного цеху, який би висушував мул. Цей мул потім можна було б спалювати на заводі «Енергія», що вирішило б проблему наявності мулових полів. Частина коштів мала піти на реконструкцію інших технологічних споруд станції.
Отже договір підписали, але…
Що заважає реконструкції
2021 року основна частина робіт — реконструкція за японські гроші — власне, ще й не почалася. Хоча на той час минуло вже шість років після підписання угоди. Початок робіт відсувався під різними приводами: підготовка проєктів, кошторису тощо.
«На жаль, чиновники звикли «освоювати» бюджет в своїх цілях… А одна з головних вимог японців полягала в тому, що виконавцем робіт мала бути японська компанія. Це моя суб’єктивна думка, але коли стало зрозуміло, що ніхто в місті не вкраде гроші на мільярді доларів, то на цьому все і «зламалося», всім перестала бути цікавою реконструкція», — сказала Євгенія Кулеба.
Водночас, додала вона, офіційною версією щодо призупинення перемовин тоді стало те, що міська влада Києва була обурена тим, що відповідно до вимог уряду Японії, лише японська компанія може брати участь у тендері на виконання робіт.
За версією київських чиновників, зазначила Кулеба, ціна робіт була начебто завищена. Тому на цьому все й зупинилося, але угода діє до цього часу.
На переконання депутатки, вирішити проблеми, які існують навколо станції, реально.
«Треба лише, щоб була політична воля, бажання, розуміння проблематики. Адже, якщо вийшло побудувати цю станцію, то можна і підтримувати її роботу в належному стані. Просто до Бортницької станції аерації всі звикли так ставитися, що це — об’єкт, на якому зручно використовувати бюджетні гроші, рух яких складно відстежити», — висловила своє переконання співрозмовниця.
Більше того, додала вона, нині досить популярно списувати невирішені проблеми на війну. Це стосується й Бортницької станції аерації.
«Туди нікого не пускають і не надають інформації, бо це — стратегічний інфраструктурний об’єкт… Хоча ми не просимо надати якусь інформацію про технічний стан. Це — класична маніпуляція, яка зараз використовується, — наголосила Євгенія Кулеба. – Але нам потрібно вирішувати багато проблем із розвитком міста, попри те, що йде війна».
Як упевнена депутатка, БАС до нинішнього стану призвела недбалість менеджменту, який легковажно ставиться до безпеки людей.
«У нас мери змінюються, а проблеми Бортницької станції аерації залишаються, як незмінні речі», — резюмувала Євгенія Кулеба.
Водночас вона озвучила варіант, який, імовірно, зможе підштовхнути нарешті столичну владу до дій.
«Коли всі ці люди, які потерпають від смороду Бортницької станції аерації, вийдуть на вулицю, тоді, можливо, якісь ефект буде», — припустила депутатка.
Євген ДЕМ’ЯНОВ
Більше новин, фото та відео у телеграм-каналі 
KASHTAN NEWS. Досі не підписані на новини Києва та України в телеграмі? Підписуйтеся та першими дізнавайтеся про найголовніше в телеграмі.
