178
Гроші на зливнівки “утекли” на інші об’єкти
Цими вихідними через дощі київські вулиці знов перетворилися на канали. Зливнівки передбачувано не впоралися: 21 квітня підтопило проїзну частину на вулиці Стеценка, зупинку швидкісного трамвая на Олекси Тихого, «плавали» столичні Оболонь та Осокорки.
Історія з потопами триває не перший рік. Перша-ліпша потужна злива змушує киян перетворюватися на чудотворців і ходити (а також їздити) по воді. Що зараз коїться з міською дощовою каналізацією і чому вона не здатна забезпечити городянам хоча б більш-менш сухі вулиці – з’ясовуємо в новому матеріалі “Каштан NEWS”.
Набридло тонути
Минулого літа місто вже захлиналося від аналогічних проблем у прямому сенсі слова: потужні зливи у червні-липні зробили з української столиці венеціанську лагуну. За два місяці підтоплення були зафіксовані майже у всіх районах Києва: в Оболонському і Деснянському, Солом’янському і Дарницькому, Подільському, Дніпровському, Святошинському та Шевченківському. Затоплювало дороги і підземні переходи, «плавала» зупинка швидкісного трамвая «Політехнічна», неодноразово «тонув» багатостраждальний Берестейський проспект, де затопило навіть підземний паркінг в одному з ЖК.
17 липня 2023 року на сайті Київради з’явилася електронна петиція з вимогою здійснити реконструкцію системи дощової каналізації. Кияни вимагали від столичної влади негайно провести аналіз стану та пропускної здатності всіх каналізаційних мереж у столиці та розпочати процес їхньої реконструкції.
«Ми вже багато років спостерігаємо підтоплення вулиць Києва під час тривалих опадів або інтенсивних злив. При постійній забудові міста збільшуються площі асфальтового покриття, бетонування, а площі відкритого ґрунту постійно зменшуються, що значно зменшує здатність поглинати воду поверхнею землі. В той самий час пропускна здатність мереж дощової каналізації є недостатньою для відведення дощової води, і ця проблема тільки збільшується», – йшлося в петиції.
Утім, міська адміністрація звично відмахнулася від проблеми, аргументуючи тим, що зливи в червні-липні 2023 року були аномальними. Утім, така аномальність останніми роками вже стає нормою: мешканців Києва давно не здивувати ані весняними, ані літніми, ані осінніми дощами. Зокрема, не встигло місто очуняти після літних потопів, як 14 вересня історія повторилася: столицю накрила гроза з градом, і машини звично попливли затопленими вулицями.
До речі, від компенсації власникам автівок, які затонули влітку на паркінгу в ЖК на Берестейському проспекті через несправні зливнівки, у Кличка теж відхрестилися: мовляв, паркінг не перебуває на балансі міста, тому проблеми індіанців шерифа не турбують. Хоча від затоплення постраждали десятки авто, а загальна сума збитків сягнула 500 000 доларів США.
Куди “утікають” гроші
Нарешті в січні 2024 року пролунала спасенна звістка: гендиректор «Київавтодору» Олександр Федоренко в інтервʼю «Вечірньому Києву» повідомив, що це підприємство збирається відремонтувати аж п’ять критичних ділянок дощової каналізації. Крапля в морі – в порівнянні з масштабом проблеми, але зважуючи на те, що до того зливнівки багато років не ремонтувалися приблизно ніяк, цю обіцянку можна було вважати неабияким прогресом.
Під ремонт мали потрапити ділянки на вулицях Братиславська та Пантелеймона Куліша в Деснянському районі, на вулиці Табірна в Шевченківському, на Казанській в Оболонському та на вулиці Святослава Хороброго в Солом’янському. Щоправда, в «Київавтодорі» відразу попередили, що роботи будуть виключно точковими, а масштабний ремонт зазвичай проводять під час теплого сезону.
Утім, за останні роки в Києві було достатньо теплих сезонів, однак глобальними ремонтами і не пахнуло. Хоча ще наприкінці грудня 2020 року Віталій Кличко видав розпорядження розпочати глобальну реконструкцію та оновлення дощової каналізації в Києві. Замовником робіт стало КП «Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва». Під проєкт були виділені величезні кошти, однак на стані столичної дощової каналізації це жодним чином не позначилося.
«Ще до війни на це було виділено 400 мільйонів гривень, але у 2022 році роботи були здійснені лише на 9 мільйонів. Це КП одночасно виконує роботи на Подільсько-Воскресенському мосту, тому вони дотягнули до осені, а восени просто перекинули гроші на міст. І більше до цього питання, на жаль, жодного разу не поверталися», – сказала в коментарі “Каштан NEWS” депутатка Київради Лілія Пашинна.
За її оцінкою, наразі мережами дощової каналізації в найкращому разі опікуються голови районів.
«Вони можуть перейматися цим питанням і щось потрошки робити, але централізовано це не робиться. У нас взагалі мережі в жахливому становищі: їх повинні не лише чистити, а й щорічно оновлювати. В цивілізованих країнах це постійний процес. Ніхто не доводить мережі до крайності, а потім, скажімо, за рік все перебудовує: ні, йде поступова заміна мереж. Але у нас цього, на жаль, не відбувається, тому ми маємо вже понад 75 відсотків мереж в аварійному стані», – зазначає Пашинна.
Прогноз на літо, за словами депутатки, невтішний: оскільки про жодне оновлення зливнівок не йдеться, Київ так і продовжить тонути за перших інтенсивних злив.
« І з кожним роком буде гірше», – прогнозує Лілія Пашинна.
Юлія ТЄНЄНЬОВА
Більше новин, фото та відео у телеграм-каналі 
KASHTAN NEWS. Досі не підписані на новини Києва та України в телеграмі? Підписуйтеся та першими дізнавайтеся про найголовніше в телеграмі.
