130
Як двоколісному транспорту «завоювати» Київ
Не так просто можна знайти людину, яка не вміє їздити на велосипеді. Цей вид транспорт стає першим, навички керування яким ми опановуємо ще з дитинства, а потім — відточуємо ледь не до досконалості. Отже, теоретично майже кожна доросла людина в будь-який момент може сісти і поїхати містом на велосипеді, аби не стояти в заторах в автомобілях чи громадському транспорті.
«Каштан NEWS» спробував з’ясувати, що заважає киянам пересісти на велосипеди.
Велосипедні спостереження
Громадська організація «Асоціація велосипедистів Києва», яка вже 10 років проводить дослідження велосипедного трафіку в столиці, виявила цікаві факти.
За результатами такого дослідження, в Києві в середньому 28-33 відсотки велосипедистів їздять автодорогами, 28-30 — велосмугами або велодоріжками, ще від 39-42 використовують тротуари.
Водночас у 2022 році вперше за роки дослідження волонтери Асоціації зафіксували масовий рух власників двоколісних «коней» велоінфраструктурою.
Дослідження велотрафіку показало, що мешканці столиці більше використовують велосипед як транспорт для їзди на роботу чи в справах. Також з’ясувалося, що в робочі дні кількість поїздок киян велосипедом на 25 відсотків більша, ніж у вихідні.
Підрахунки показують, що там, де є велосипедна інфраструктура, нею рухаються майже 90 відсотків користувачів цього виду транспорту.
Водночас, як зазначають в АВК, якщо порівнювати кількість велосипедистів у робочі та вихідні дні з довоєнними показниками 2020 року, то вони є вищими орієнтовно на 14 відсотків. Проте ця динаміка може бути як більшою, так і меншою, адже з одного боку, кількість населення в Києві зменшилася, а з іншого — у піковий літній сезон користування велосипедом у місті зазвичай значно збільшується.
Іншим цікавим фактом стало те, що шоломом постійно користується кожен четвертий велосипедист. Водночас більшість велосипедистів віддають перевагу звичайному одягу, ніж спеціальному.
Частка жінок-велосипедисток від загальної кількості «наїзників» становить у Києві в середньому приблизно 13 відсотків.
Догнати і перегнати
Для того, щоб Київ за кількістю користувачів велосипедами став схожий, скажімо, на Амстердам, треба багато змінювати: і інфраструктуру, і свідомість людей. Розмірковує співзасновник Громадської організації «Пасажири Києва» Олександр Гречко.
«За кордоном витратили не один десяток років для того, щоб відійти від автомобілецентризму і стимулювати людей користуватися велосипедами, перш за все, створюючи відповідну інфраструктуру, яка була б безпечна і зручна. А, відповідно, пріоритети у фінансуванні треба віддавати на цю інфраструктуру, чого у нас наразі немає», — говорить Гречко.
Віталій Кличко у нас уже десять років мер, додає він, і ми пам’ятаємо, як він на початку своєї каденції запевняв, що створить для велосипедистів усе необхідне для нормального руху. І навіть сам показово певний час їздив велосипедом, але далі слів справа не пішла.
Що треба зробити
Якщо братися за велосипедну справу серйозно, переконаний експерт, то треба налагоджувати маршрути зі спальних районів — з одного берега міста на інший, створюючи як магістральні, так і допоміжні маршрути.
За словами Гречка, нині в місті існує фактично лише один такий маршрут: «Троєщина-центр». Але і його не добудували, не взяли на баланс для обслуговування.
«Є ще напрацювання: створити до десятка веломаршрутів, зв’язавши, наприклад, центр із Солом’янкою, Виноградарем. Але це все — дуже не пріоритетно в людей, які ухвалюють рішення, від яких залежить розвиток міста. Адже вони їздять на автомобілях і вважають, що велосипед потрібен лише для того, аби покататися в парку. Насправді, це — нормальний вид транспорту, який за розумного підходу може набути рис колективного і масового явища серед населення мегаполісу», — заявив співрозмовник.
Водночас, продовжив він, і серед самих киян існують певні страхи, стереотипи. Мовляв, як я поїду велосипедом, скажімо, з Троєщини до Теремків та ще й з багажем?
Велик як засіб «підскоку»
З іншого боку, йдеться зовсім не про те, що всі мають долати велосипедами величезні відстані. Достатньо скористатися великом щоб дістатися до найближчої станції метро чи трамвая. Тобто, велосипед без проблем може стати таким собі транспортом «підскоку».
«Однак це ніхто не популяризує на рівні міста, окрім деяких окремих громадських організацій», — констатує Гречко.
Що заважає
Якщо подивитися на співвідношення на дорогах «автомобіль-велосипед», то мізер переваги віддається на користь останнього.
«Величезні кошти і увага міської влади зосереджені на розвитку нової автомобільної інфраструктури — розв’язок, доріг тощо», — зауважує транспортний аналітик.
Хоча Київ є містом пагорбів, але якщо подивитися на те, як пересуваються автомобілем кияни, то виявиться що в кращому випадку легковик потрібен, щоб доїхати на роботу і назад або дістатися до магазину. Але ці самі поїздки можна було б робити велосипедом. І тут, перш за все, питання і звички, і наявності зручної інфраструктури. Оскільки та велосипедна інфраструктура, яка є в місті, вона розташована переважно в центрі, не є розгалужена та не поєднується одна з одною, а отже – незручна для користування.
Іншими словами, якщо ти живеш у центрі міста, то там ще можна відносно оптимально їздити велосипедом велодоріжками і велосмугами. Однак і тут є нюанси. Адже велосмуги часто бувають запарковані автомобілями.
Колеса на прокат
Однак не можна сказати, що двоколісний транспорт не користується популярністю серед киян.
«Якщо у когось немає велосипеда, то він, як показує практика, залюбки скористується службами прокату. До речі, в Києві зараз працює поки що одна служба прокату велосипедів. Водночас у місті присутні і надають свої послуги кілька відповідних служб із надання можливості бажаючим проїхати з точки «А» до точки «Б» на електросамокатах», — нагадав Гречко.
Потрібно також розуміти перевагу в місті двоколісних транспортних засобів: їм не страшні затори, оскільки вони їх елементарно можуть об’їхати, а отже — скоротити час, аби дістатися до пункту призначення. Крім того, самокати та велосипеди не потребують багато місця для паркування чи зберігання. На відміну від парковки для авто, для велика не треба витрачати зайві кошти за ці послуги. На додаток — двоколісні «коники» не викидають у повітря шкідливі речовини, не псують дорожнє покриття завдяки надто малій вазі.
Не врахували
Розвитку велотрафіку в столиці заважає й відверта недалекоглядність тих, хто проєктує критичну інфраструктуру. Це стосується і переправ через Дніпро. Оскільки жоден із мостів не має відведених місць для руху велосипедистів.
До речі, звертає увагу Гречко, так само і новий Воскресенсько-Подільський міст, який будується, наразі не передбачає руху ні пішоходів, ні велосипедистів.
На Шулявській розв’язці існує незручний тротуар для пішоходів, не кажучи вже про можливість створити велодоріжки, проте тут значна ширина автомобільних смуг.
«Пару мільярдів, витратили на незрозумілу за своїм призначенням розв’язку на Оболоні, хоча за ці гроші можна було б увесь Київ пронизати велосмугами чи велодоріжками», — зауважив аналітик.
Клімат — не завада
Багато хто може сказати, що для Києва ще однією, на перший погляд проблемою, є кліматичні умови. Насправді і тут усе можна вирішити!
Як не дивно, обнадіює експерт, у наших кліматичних умовах велосипедний рух не є сезонним видом транспорту. Адже є чимало людей, які не припиняють «двоколісний» сезон із настанням холодів. Звичайно, взимку рухатися велосипедом без утепленого одягу буває не дуже зручно. Але є приклади Швеції, Фінляндії, де велоінфраструктура працює цілий рік. Насамперед, тому, що відповідні комунальні служби піклуються про умови використання громадянами велосипедів.
Тому, чим більше місто стимулюватиме людей користуватися велосипедами, тим менше потрібно буде «рятувати» мегаполіс від заторів і витрачатися на непотрібні дороговартісні транспортні розв’язки. Меншими будуть і втрати роботодавців від запізнення персоналу внаслідок транспортних проблем, а в громадян з’явиться більше часу, який не буде згаєно в заторах.
Євген ДЕМ’ЯНОВ
Більше новин, фото та відео у телеграм-каналі 
KASHTAN NEWS. Досі не підписані на новини Києва та України в телеграмі? Підписуйтеся та першими дізнавайтеся про найголовніше в телеграмі.
