Карантин – час для творчості. Чимало українців відкрили у себе різні таланти, або вдосконалили ті, про які вже знали. Також багато хто у цей час допомагає іншим, тим, хто потребує: стареньким, одиноким, багатодітним сім’ям… або передчасно народженим немовлятам. А от киянка Юлія Жерліцина поєднала творчість і благодійність – зв’язала 135 спеціальних іграшок.
Про благодійний проєкт вона розповіла «Вечірньому Києву».
Чудо-восьминіжки – це благодійний проєкт, який прийшов до нас із західної Європи. Там волонтери в’язали спеціальні іграшки для передчасно народжених малюків. Діткам, які лежать у кювезах і приєднані до багатьох трубочок та катеторів, що подають їм кисень, їжу та ліки, клали восьминіжки, щоб немовлята не смикали трубочки.
В Україні щороку передчасно народжується майже 20 тисяч діток. Не всі вони у кювезах, але багато таки потребують отаких дружніх щупалець.
Я плету восьминіжки уже кілька років. Почала їх в’язати, коли була вагітна своєю третьою дитиною – Катрусею. У мене було трохи вільного часу, і я у Facebook побачила пост Олександри Балясної з Асоціації батьків передчасно народжених дітей «Ранні пташки» про те, що потрібні восьминіжки. Я подумала: «Чому ж ні?». Ми якраз їхали на море, я взяла нитки, гачок і там зв’язала п’ять перших восьминіжок.
За чотири роки я зв’язала приблизно 250-300 таких іграшок. Раніше в’язала десь по 50 на рік разом із іншими матусями з клубу Busy Bee Club. На карантині, коли часу більше, то й справа пішла швидше. За карантин вийшло 135 штук одразу. І це ж не кінець…
Долучитися до акції може будь-хто, хто впевнено тримає гачок. Для тих, хто не вміє, час від часу проводять майстер-класи. Нещодавно робила такий онлайн. Є також інструкції в інтернеті – схеми прості. Насправді у восьминіжках найважливіші саме щупальці – вони мають бути 15-20 сантиметрів, дуже щільні, – щоб малесенькі пальчики немовлят не потрапили у дірочки. Крім того нитки мають бути особливими – х/б або бамбукові (гіпоалергенні).
До цього проєкту долучаються навіть школи. У Новопечерській школі їх в’яжуть на уроках праці. Також я часто навчаю створювати такі іграшки усіх охочих під час різноманітних міських фестивалів та заходів.
Восьминіжки, справді, чарівні. Бо всі, хто їх бачить, хочуть собі такий сувенір. За правилами спільноти, продавати їх не можна, тільки дарувати. Тож коли дуже просять, то я в’яжу на подарунок – більшого розміру і зі звичайних ниток. Такі іграшки люблять і мої діти, у нас є штуки чотири, різного кольору і розміри – з коронами, окулярами. Є навіть «дорослий» восьминіг. Він має десь 60-70 сантиметрів.
Проєкт цілком волонтерський, в’яжуть майстрині з усієї України безкоштовно. Нитки купують або самі ж учасники Асоціації «Ранні пташки», допомагають благодійники, крім того, знижки надають магазини ниток, знаючи для чого беруть нитки.
Крім того, всі ми віримо, що наша енергетика, яку вкладають майстрині у іграшки, допомагає малюкам швидше повернутися до мам.
Катруся і Даша Жерліцини зі своїми улюбленими принцесами-восьминіжками
Читай "Вечірку" в Telegram та Facebook.
Sourse: vechirniy.kyiv.ua
