80
Старий будинок може не отримати охоронний статус
На вулиці Набережно-Хрещатицька невдовзі може зникнути ще одна і, схоже, остання старовинна будівля — так звана садиба Бубнова. А на її місці злетять під небо поверхи новітнього готельно-офісного центру. Це реально може статися, якщо цю будівлю не внесуть до Державного реєстру історичних пам’яток України.
Історична довідка
Одноповерховий будинок, відомий як садиба Бубнова, розташований на вулиці Набережно-Хрещатицька, 13-б, на території Історико-архітектурного заповідника «Стародавній Київ» та в межах Центрального історичного ареалу Києва, пам’ятки історії та ландшафту «Історичний ландшафт Київський гір та долини р. Дніпро».
Також будівля розташована в межах пам’ятки археології місцевого значення — «Культурний шар Подолу. Поділ (у межах вулиць Набережно-Хрещацької, Введенської, Кирилівської, урочища Гончари-Кожум’яки) ІХ-ХVІІІ ст.».
На цьому місці колись були майстерні річкового порту. А з липня 1812 року ділянка перейшла у володіння купця Михайла Бубнова, який через 10 років звів на ній одноповерхову наріжну кам’яницю і облаштував там лазні. Після 1884 року частину приміщень садиби переобладнали під житло й торгові лавки. А в 1894-1902 роках тут було розташовано єврейську молитовню.
Будівля є останнім збереженим зразком забудови київської набережної того періоду.
Що передувало
На початку серпня минулого року столичні активісти почали бити на сполох — забудовник під традиційним приводом «реконструкції» розпочав демонтаж даху будівлі на Набережно-Хрещатицькій, 13-Б. Роботи проводилися, незважаючи на відкрите кримінальне провадження.
Наприкінці вересня минулого року, аби якось убезпечити старовинний будинок від знесення, Департамент охорони культурної спадщини КМДА включив будівлю Бубнова до Переліку об’єктів культурної спадщини міста. Водночас було доручено профільним фахівцям розпочати дослідження та збір необхідних архівних, бібліографічних матеріалів щодо цього об’єкта, для подальшого розгляду і надання охоронного статусу.
Згодом, у січні 2024 року, Київський науково-методичний центр з охорони та реставрації пам’яток розробив документацію на включення садиби вже до Державного реєстру. Втім, вочевидь, власнику 200-річного будинку це абсолютно не потрібно.
Як стало відомо, на адресу Міністерство культури і інформаційної політики України надійшли документи щодо начебто відсутності історико-архітектурної або будь-якої іншої цінності садиби Бубнова. А офіційне визнання цього дозволяє забудовникові активно розпочинати зведення нової будівлі. Адже на ділянку вже оформлено містобудівні умови та обмеження на зведення 9-поверхової офісної будівлі.
«В Управлінні культурної спадщини Міністерства культури та інформації України є люди, які займаються обліковими документами», — пояснює процедуру оформлення статусу історичної пам’ятки відомий київський пам’яткоохоронець Дмитро Перов.
Як робиться оцінка об’єкта культурної спадщини? Спочатку надається історична довідка, здійснюється фотофіксація в натурі, потім цей об’єкт вноситься до переліку пам’яток місцевих, отримує статус щойно виявленого.
Садиба Бубнових, як відомо, отримала такий статус у вересні 2023 року. Однак є ще один, наступний, етап.
За словами Перова, впродовж трьох років документація має надійти на розгляд Міністерства культури, і воно повинно надати свій висновок з приводу відповідності тієї чи іншої будівлі критеріям пам’ятки.
«Якщо міністерство підтверджує таку відповідність, то будівля переходить із статусу щойно виявлених пам’яток у Державний реєстр. Якщо фахівці міністерства не знаходять відповідності, то будівля не потрапляє до Державного реєстру пам’яток. Більше того, вона також вилучається із переліку пам’яток міста Києва. Власне, зараз це і намагатимуться зробити», — зауважив активіст.
Права вибору немає?
Днями відбулося засідання Консультативної ради Мінкульту.
За словами Перова, напередодні на його адресу було надіслано депутатське звернення з приводу того, чи буде на засіданні розглядатися питання щодо садиби Бубнова.
З’ясувалося, зазначив Перов, це питання було знято з порядку денного. А отже — не розглядалося.
«Але, за нашою інформацією, точно це питання буде винесено на розгляд на наступне засідання Консультативної ради», — запевнив співрозмовник.
Також, як стало відомо, до особи, яка відповідальна за підготовку цього питання до розгляду, надійшла пропозиція про визнання садиби Бубнова такою, що не підлягає занесенню до Державного реєстру нерухомих пам’яток України.
Зазвичай, за процедурою, якщо оголошуються адреси об’єктів, то далі йде їхнє обговорення, звертає увагу на важливий нюанс Перов.
У цьому випадку, запевняє пам’яткоохоронець, на розгляд Консультативної ради висувається не об’єкт, а готовий протокол про те, що будівля за адресою вулиця Набережно-Хрещатицька, 13-Б, не відповідає критеріям, а отже не підлягає занесенню до Державного реєстру.
«І дії у такому випадку членів ради дві: голосування «за» або «проти», з виключенням процедури обговорення. Тобто такий документ для голосування існує», — переконаний захисник київських старожитностей.
Хто міг наважитися на такий крок? Перов упевнений, що за цим стоїть власник будівлі.
«Зрозуміло, хто це міг зробити! Це — власник будівлі. Але ж вони, звичайно, якісь офіційні листи не будуть (до Мінкульту, — ред.) направляти. Якимось неофіційним шляхом він вийшов (на чиновників, — ред.)», — розмірковує Перов.
З іншого боку, якщо до ситуації підійти лише з формальної точки зору, то кожен член Консультативної ради може виходити на підсумкове засідання зі своїми пропозиціями.
Однак у нашому випадку дивним є те, що в розпал будівельного скандалу один із членів ради раптово(?) вирішив скористатися своїм правом пропозиції щодо не внесення садиби Бубнова до Державного реєстру пам’яток України.
Євген ДЕМ’ЯНОВ
Більше новин, фото та відео у Телеграм-каналі 
KASHTAN NEWS. Досі не підписані на новини Києва та України в Телеграмі? Підписуйтеся та першими дізнавайтеся про найголовніше в Телеграмі.
