1,6K
Вони гинуть від холоду, хвороб та отрути, розкиданої догхантерами. А іноді перетворюються на агресорів, загрожуючи безпеці людей, які мешкають поруч із ними
Безпритульних собак у столиці і раніше було немало, а з початку повномасштабного вторгнення їхня кількість зросла. Притулки, якими опікуються зооволонтери, переповнені: відсоток людей, які згодні взяти до себе нового домашнього улюбленця, дуже обмежений, а гаманці донаторів далеко не безрозмірні. У цивілізованому світі більшу частину клопотів з відлову, стерилізації та прилаштування безпритульних тварин беруть на себе держава та муніципалітети. Однак у Києві ця проблема не вирішується вже протягом багатьох років. Вуличні собаки гинуть від хвороб, автівок, зимового холоду – а іноді й від зубів своїх сородичів або від отрути, розкиданої на вулиці догхантерами.
Жертви та нападники
Повідомлення про розкидану на вулицях Києва отруту зустрічаються у соцмережах із сумною регулярністю. Наприкінці лютого про потерпілих собак писали мешканці Оболонського району, і приблизно в той же час хтось потруїв як мінімум шістьох тварин біля ЖК «Комфорт-Таун», у районі Дарницької площі.
Про отруєння собак повідомляв у кінці грудня і директор Київського еколого-культурного центру Володимир Борейко.
«Нещодавно у Києві, в Гідропарку, поряд із популярною «Качалкою» невідомі отруїли чотирьох собак. Ці собаки близько року тут жили, їх годували люди, що займаються на тренажерах. Через отруту загинуло відразу чотири собаки – Барік, Блек, Дік і Рижий. Вцілів лише п’ятий собака», – написав він.
З іншого боку, часто безпритульне життя несе небезпеку не лише для самих тварин, а й для людей, які мешкають поруч. На початку березня телеграм-канал «Життя. Оболонь. Київ» повідомив про пенсіонера, якого покусали собаки на території ТРЦ «Оазис», біля станції метро «Героїв Дніпра».
Як пишуть коментатори, безпритульні собаки мешкають у приміщенні «Оазису» вже тривалий час, і там їх регулярно підгодовують. Реакції місцевих дописувачів розділилися: одні вважають, що чоловік міг сам спровокувати тварин, і обстоюють думку, що надавати собакам притулок взимку в торговому комплексі – це гуманна ідея, інші пишуть, що собаки регулярно гавкають та пристають до людей, і вимагають прибрати їх з ТРЦ.
Цифри на папері
Скільки насправді безпритульних тварин нині мешкають на вулицях Києва – достеменно невідомо. Востаннє їх рахували у 2017 році: тоді підрахунками займалися волонтери міжнародної онлайн-платформи Animal ID, які зафіксували 3034 безпритульні собаки. Міська влада так і не спромоглася зробити якісь реальні кроки в цьому напрямку, хоча в структурі КМДА існує профільне комунальне підприємство «Київська міська лікарня ветеринарної медицини», яка має опікуватися, у тому числі, й підрахунками безпритульних тварин у місті.
Як повідомили в КП у відповідь на запит «Каштан NEWS», у 2021 році на замовлення підприємства було створено додаток для підрахунку безпритульних котів та собак.
«Було заплановано провести підрахунок безпритульних тварин навесні 2022 року, але не вдалося це здійснити, у зв’язку з початком повномасштабного військового вторгнення російської федерації на територію України», – йдеться у відповіді.
Водночас на підприємстві відзвітували, що кількість вуличних собак та котів у Києві дійсно зростає. Так, минулого року комунальники виловили на столичних вулицях 3 372 тварини (проти 2 833 у 2022 році), стерилізували 9 354 (проти 8 169), надали «швидку ветеринарну допомогу» 1 453 (проти 1 582) та прилаштували до нових власників 522 тварини (проти 561).
Утім, власниця та керівниця притулку для тварин «Сіріус» Олександра Мезінова піддає ці дані сумніву.
«Виловили понад три тисячі тварин, а стерилізували понад дев’ять тисяч – це як? Де поділися ще шість тисяч? Взагалі, цим цифрам нема жодних підтверджень, окрім записів десь у журнальчику. Я теж можу сказати, що відловила і стерилізувала п’ятдесят тисяч собак – спробуйте перевірити. «Молодіжна ліга захисту тварин» пропонувала їм простий і надійний алгоритм «Шлях собаки»: ви відловлюєте собаку, фотографуєте, поміщаєте хоча б на три дні до карантину – якого, до речі, у них на підприємстві досі немає, – потім стерилізація і відновлення. Тобто, кожен етап того, що відбувається з собакою, документується. А не так, як зараз, коли буває, що виловлюють вже стерилізованих собак і без перевірки тягнуть на операційний стіл. Треба було б зробити УЗД, але цього ніхто робити не буде: розпанахали, побачили, що робити тут вже нема чого, і зашили», – розповіла Мезінова у коментарі «Каштан NEWS».
Смертельний конвеєр
За свідченням зоозахисників, смертність серед собак, які потрапляють на стерилізацію до комунального підприємства, висока.
«Вони дуже погано стерилізують: часто після них переробляють стерилізації волонтери. По-друге, ставлення до тварин: вони привезли собаку, яка може бути вагітна, може бути хвора – карантину немає, виявити, чи не хвора вона, неможливо. Перед тим за собакою ганялися по всьому району, потім її зашморгом тягнуть на операційний стіл, собака жахливо стресує, а потім – «ой, у неї було хворе серце, вона не витримала наркозу». У неї, може, й не було хворого серця, це була молода здорова тварина, а померла вона від стресу та від такого поводження», – каже Мезінова.
Умови, в яких утримуються собаки до і після стерилізації, за словами Олександри, теж жахливі.
«Раніше живих собак забирали тими ж машинами, на яких вивозили трупи. Зараз мені новий директор присягається, що такого вже нема, але чи так це насправді, я ще не знаю. Я буквально тиждень тому розмовляла телефоном із Сергієм (Сергій Сабуров, чинний директор КП «Київська міська ветеринарна лікарня», – ред.) і запитала: «Чи перестали ви саджати тварин з різних районів в один вольєр?». Ні, не перестали. А такого просто не можна робити: в одному районі може бути чума, в другому, скажімо, сказ, в третьому – собаки здорові. Ми всіх їх разом саджаємо, перезаражаємо, потім випускаємо – і ось у нас уже в трьох районах одночасно і чума, і сказ. До того ж, це собаки з різних зграй, а навіть одна зграя, перебуваючи у замкненому приміщенні, починає загострено з’ясовувати стосунки. На вулиці небажаного члена зграї могли просто прогнати, а тут гнати нема куди, тому його загризають», – сказала зооактивістка.
Також активісти і волонтери вимагають від комунальників, щоб після стерилізації тварин випускали у тому районі, звідки їх забрали, якщо нема можливості прилаштувати до притулку.
«Коли собаки потрапляють у чужий район, де вже є своя зграя, варіантів буде два: або місцева зграя їх вижене чи загризе, або вони увіллються до цієї зграї. І там, де раніше було дві-три собачки, яких підгодовували бабусі і які нікому не заважали, вже з’являться велика зграя, яка гавкає, кусається і все таке інше», – пояснила Олександра Мезінова.
Ні притулку, ні кладовища
До речі, як не дивно, стаціонарного комунального притулку для тварин у столиці досі немає. За офіційною інформацією, наразі працює лише тимчасовий притулок на ВДНГ, де бажаючі можуть взяти собі домашнього улюбленця. Спершу планувалося, що він функціонуватиме, поки не завершиться будівництво великого притулку на вулиці Автозаводська, який КМДА планувала побудувати аж з 2012 року. Передбачалося, що притулок складатиметься з чотириповерхової ветеринарної лікарні, триповерхового карантинного блоку з гаражами, готелю для собак і котів, притулку для котів та вольєрів для утримання собак.
Два з половиною роки тому столична влада урочисто відрапортувала, що до кінця 2021 року добудує три поверхи ветклініки та перший поверх карантинного блоку. За той рік на будівництво з міського бюджету було виділено 27,5 млн грн, не рахуючи ще загалом 96 млн грн, передбачених на проєктні та будівельно-монтажні роботи двома міськими цільовими програмами за період з 2017 до 2021 року. Загальний кошторис проєкту, затвердженого 2019 року розпорядженням Віталія Кличка, становив 157,6 млн грн.
Однак здійснення цих наполеонівських планів Київ не дочекався і, можливо, вже не дочекається.
«На теперішній час будівництво Центру захисту тварин призупинено у зв’язку з введенням військового стану в країні на тлі військової агресії з боку російської федерації та відсутністю фінансування», – повідомили нам у КП «Київська міська лікарня ветеринарної медицини».
У такому «підвішеному» стані перебуває гіпотетичне облаштування кладовища домашніх тварин, яке киянам обіцяють ще довше, ніж муніципальний притулок. Нагадаємо: офіційного кладовища для домашніх улюбленців у столиці не було і досі немає: кияни або платять чималі гроші за кремацію своїх тварин у ветклініках, або ховають їх у посадках чи на стихійних могильниках на кшталт сумнозвісних кладовищ на Русанівці або біля озера Йорданське, на Оболоні.
Як пояснили нам у профільному КП, недобудоване офіційне кладовище на вулиці Пухівська, що на Троєщині, було передано до активів підприємства розпорядженням КМДА ще в жовтні 2017 року.
«На теперішній час підприємством направлено пакет документів, необхідних для отримання рішення про передачу Підприємству в постійне користування земельної ділянки 8000000000:62:242:0013 по вул. Пухівська біля ТЕЦ-6 у Деснянському районі м. Києва, з метою будівництва, експлуатації та обслуговування міського кладовища для тварин в складі колумбарію з надмогильником для захоронення тварин та крематорію», – йдеться у відповіді на запит «Каштан NEWS».
У якому стані нині перебуває вирішення цього питання та чому міська влада майже за п’ять з половиною років так і не спромоглася виділити землю під кладовище, залишається загадкою. Між тим, згідно з вищезгаданими цільовими програмами, на його будівництво у 2017-2019 роках загалом виділялося 51 млн грн, а у 2020-2021 роках – ще 7,3 млн. Куди пішли ці мільйони, якщо профільному підприємству досі не передано навіть права на земельну ділянку, теж невідомо.
Юлія ТЄНЄНЬОВА
Більше новин, фото та відео у телеграм-каналі 
KASHTAN NEWS. Досі не підписані на новини Києва та України в телеграмі? Підписуйтеся та першими дізнавайтеся про найголовніше в телеграмі.
