Як нажитися на пільгових кредитах для бізнесу: київський досвід

Як чиновники наживаються на пільгових кредитах для бізнесу.

Як нажитися на пільгових кредитах для бізнесу: київський досвід

Заступник директора одного із департаментів КМДА вимагав щомісячний хабар у розмірі 20 відсотків  від київського підприємця за можливість отримувати пільгове фінансування на відбудову бізнесу

Про це повідомили на сторінці Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України.

Питанням бізнесу,  підтримкою підприємців та пільгами для них від КМДА опікується окреме управління – промисловості, підприємництва та регуляторної політики Департаменту промисловості та розвитку підприємництва. Заступником директора цього Департаменту та водночас начальником управління є  Анатолій Баган. Імовірно, саме його і затримали, і саме він зображений на фото Національної поліції.

Фото: Национальна Полиция

Згідно  з матеріалами справи, у якій, імовірно,  фігурує Баган, зазначено, що на початку повномасштабного вторгнення в  Бучі був зруйнований склад з продукцією одного підприємця. Через  руйнування його бізнес опинився на межі банкрутства. Для порятунку бізнесу підприємець скористався програмою пільгового кредитування. Бізнесмен служить у одному з підрозділів територіальної оборони, а його син – доброволець у ЗСУ і зараз виконує бойові завдання на фронті.

Однак  до підприємця звернувся чиновник з КМДА (ймовірно – Анатолій Баган), який стверджував, що саме він контролює надання компенсацій за державними  кредитами  для підприємців. А для того, щоб і надалі бізнесмен отримував відшкодування, він повинен сплачувати щомісяця 20 відсотків від виплат. Простіше кажучи, бізнесмен мав давати «відкат» чиновнику із КМДА. У разі відмови посадовець погрожував зупинити подальші нарахування.

Фото: Национальна Полиция

Правоохоронці задокументували протиправну діяльність посадовця. А пізніше його затримали разом із спільником-посередником під час одержання чергового хабара. За отримання незаконної винагороди посадовцям загрожує до десяти років позбавлення волі.

КМДА і програма підтримки бізнесу: як це працює?

З 2020 року в  Києві діє програма фінансово-кредитної підтримки суб’єктів малого та середнього підприємництва від Департаменту промисловості та розвитку підприємництва КМДА. Майже щороку до неї вносили зміни, розширювали коло субʼєктів господарювання тощо.

Суть полягає в тому, що підприємці можуть отримувати кредитне фінансування на реалізацію своїх бізнес-проєктів. Частину відсотків за кредитом  сплачує КМДА за рахунок бюджету. Якщо детальніше про умови, то вони є такими:

  • процентна ставка до UIRD (12 місячний) + 9 %;
  • сума кредиту не може перевищувати 50 млн грн;
  • максимальний строк надання фінансово-кредитної підтримки не може перевищувати 6 років.

Для підприємців, які хочуть отримати кредитне фінансування, є певні вимоги:

  • реєстрації їхнього бізнесу, сплата податків мають бути в Києві, а виробничі потужності можуть бути розміщені в Київській області;
  • в програмі можуть взяти участь всі види діяльності, окрім – виробництва алкоголю, тютюнових виробів, вибухових речовин, зброї, фінансової та страхової діяльності, програмування, азартних ігор;
  • кошти мають бути використані на придбання обладнання, модернізацію процесів, придбання нежитлової нерухомості для підприємництва, ремонт наявного приміщення виробництва, впровадження нових технологій та поповнення оборотного капіталу.

Першим цікавим моментом є те, що для отримання  такого пільгового кредитного фінансування потрібно зовсім небагато: відповідати вищезазначеним вимогам та подати до банку кредитний проєкт.

Тобто, якщо ви берете кредит в банку для свого бізнесу, то відсоткову ставку за вас сплачує міська влада. Це допомагає підприємцям-початківцям розпочинати власну справу і офіційно реєструвати своє виробництво та брати на роботу працівників, а відповідно сплачувати податки в міський бюджет. Здається, у виграші всі сторони: бізнес має можливість розвиватися, а бюджет Києва наповнюється податками від підприємницької діяльності.

За інформацією КМДА,  в 2022 році цією програмою скористалися 57 осіб, до початку повномасштабного вторгнення ця цифра була більша – 300 осіб.

Відповідальність без відповідальності

Однак зобовʼязань у підприємця звітувати про витрати коштів немає. Також для отримання такого пільгового кредитного фінансування не має вимоги написання бізнес-плану чи стратегії, не йдеться про використання коштів за цільовим призначенням протягом обмеженого строку, також не має жодних зобовʼязань щодо працевлаштування працівників. Тож як визначити реальну необхідність надання таких кредитів і ще й з компенсацією від КМДА відсотків, як визначити ефективність цієї програми і як відстежувати цільове використання підприємцями цих коштів – невідомо. І хоч вимоги так чи інакше прописані, механізму контролю чи відповідальності не існує.

Тож ми можемо припустити, що недобросовісний бізнесмен може подати заявку і частину від виплати покласти собі в кишеню. Або, судячи з кримінального провадження, про яке йдеться вище, можна просто розділити гроші з посадовцем КМДА, який ухвалює  рішення на користь підприємця.

У виграші не лише бізнес і громада Києва, а й  посадовці КМДА, які можуть сприяти отриманню таких кредитів або взагалі лобіювати бізнес своїх родичів, друзів чи знайомих.

До речі, Реєстр тих, хто отримав такі пільгові кредити за сприяння КМДА, не є публічним. Перевірити, хто ці люди чи фірми – неможливо у відкритому доступі. Перевірити звʼязки цих компаній чи підприємців з посадовцями Департаменту КМДА – неможливо.

Ми надіслали запит до КМДА із запитаннями про те, кому саме, яким фірмам чи підприємцям з бюджету  Києва компенсують мільйони гривень платників податків. Відповідь очікуємо.

P.S. Корупційний шлейф Департаменту

Програма фінансово-кредитної підтримки суб’єктів малого та середнього підприємництва діє від Департаменту промисловості та розвитку підприємництва КМДА. Керівниками  Департаменту є четверо посадовців. Директор – Костіков Володимир Володимирович, заступник директора Департаменту, начальник управління промисловості, підприємництва та регуляторної політики – Баган Анатолій Олександрович, заступник директора Департаменту – начальник управління торгівлі та побуту – Циба Володимир Васильович, начальник управління праці та зайнятості – Соя Віталій Васильович.

Троє із чотирьох потрапляли  в  гучні скандали,  повʼязані із хабарництвом.  

Директор Департаменту Володимир Костіков. На початку лютого 2022 року  Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура повідомили про підозру депутатові  Київської міської ради Владиславу Трубіцину у вимаганні та одержанні 1,39 млн грн неправомірної вигоди. За версією слідства, депутат у змові з наближеними особами та посадовцями комунальних підприємств, серед яких  – виконувач обов’язків директора КП «Міський магазин» Аман Моламов та його заступник  Олексій Непряхін організували корупційну схему, в рамках якої одержували від підприємців хабарі за розміщення МАФів.  А комунальне підприємство «Міський магазин» перебуває  в підпорядкуванні Департаменту промисловості та розвитку підприємництва КМДА, директором якого є Костіков. Втім, чи знав керівник, чим займаються його підлеглі,  слідство не встановило.

Заступника директора Департаменту, начальника управління торгівлі та побуту Володимира Цибу   поліція підозрює  в  хабарництві. Правоохоронці  розслідують  факт можливого отримання хабара заступником директора Департаменту Володимиром Цибою. Про це написали у  виданні «КиївВлада»  в березні 2023 року.

За даними правоохоронців, київська підприємиця надала Цибі 500 доларів США  за отримання дозволу на встановлення кількох торгових точок, попередньо – на столичних ярмарках. Станом на березень 2023 року підозрюваний  перебував  під особистим зобов’язанням.

Слідство здійснювалося в рамках кримінального провадження №42022102090000279, яке було відкрито Солом’янським управлінням Нацполіції Києва 18 листопада 2022 року. Станом на березень 2023 року  посадовцю інкримінували вчинення злочину, передбаченого ч.3 ст. 368 Кримінального кодексу (КК) України – одержання неправомірної вигоди службовою особою, яка займає відповідальне становище.

Передача хабара відбулася 12 лютого 2023 року – підприємиця зустрілася з чиновником в його автомобілі «Audi Q7»  і залишила в машині 500 доларів США.  В судовій ухвалі уточнюється, що це була  перша частина неправомірної  вигоди. Ймовірно, усього  йшлося  про 3-3,5 тисячі доларів,  відповідно до кількості попередньо погоджених торгових точок.

Підозру в скоєнні злочину, передбаченого   ч.3 ст. 368 КК України, Володимир Циба отримав від правоохоронців 20 лютого 2023 року. Того ж дня Департамент промисловості та розвитку підприємництва КМДА на своїй сторінці у Фейсбук повідомив, що в управлінні торгівлі та побуту, а також в комунальному підприємстві «Світоч»  правоохоронці провели обшук на підставі ухвали слідчого судді Солом’янського суду Києва. У дописі зазначалося, що  на думку слідчого судді, «існують підстави вважати, що згадані у відповідній ухвалі посадовці мали на меті отримати неправомірну вигоду в розмірі 500 доларів США за ухвалення ряду рішень, пов’язаних з їх професійною діяльністю».  Посади  підозрюваних не уточнювалися, як і подробиці щодо  причетності до цього  скандалу працівників КП «Світоч».  Також  20 лютого  в.о. директора Департаменту промисловості та розвитку КМДА Володимир Костіков відсторонив Володимира Цибу від виконання обов’язків за посадою на час проведення службового розслідування.

Оскільки Володимир Циба досі обіймає посаду заступника директора Департаменту, начальника управління торгівлі та побуту, то можна припустити, що слідство не змогло довести причетність посадовця до скоєння  цього злочину.

Источник

No votes yet.
Please wait...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *