146
Їх знаходять знесиленими та хворими на вулицях, рятують із зони бойових дій, привозять з окупованих територій. І всім їм потрібна любов та турбота
Висловухого Маркуса привезли до Києва військові, які звільняли від окупантів Чернігівську область. Виснажений обгорілий кіт прибився до українських захисників, які передали його зооволонтерам. Уже в Києві з’ясувалося, що оригінальна форма вух Маркуса – не породна особливість: вуха постраждали від опіків під час бойових дій. До того ж у Маркуса інсулінозалежний діабет, і кіт потребує лікування та регулярного ветеринарного огляду.
Сіро-смугастого Локі підкинули кошеням до дверей котячого притулку минулої осені: залишили у картонній коробці з написом «Нашли слепого котенка. Помогите!!!». Попри те, що притулок постійно потерпає від браку фінансування, ентузіасти таки змогли знайти додаткові кошти на лікування маленького знайди. Через захворювання Локі довелося видалити око, однак зараз він повністю адаптувався до нормального життя: у свої пів року це – жвавий та напрочуд розумний кіт-підліток, якій повністю виправдовує своє ім’я.
Переглянути цей допис в Instagram
Кішка Філісіті приїхала до Києва з Маріуполя: маріупольські зооволонтери неймовірними зусиллями змогли домовитися про вивіз групи безпритульних тварин на підконтрольну Україні територію. Інші товариші Філісіті по нещастю вже знайшли собі нову домівку, а вона ще й досі чекає на свій шанс разом із Маркусом, Локі та ще 140 тваринами, якими опікується київська Команда стерилізації безпритульних тварин (Sterilization Team).
“Каштан NEWS” розповідає, як київським волонтерам вдається дарувати нове життя безпритульним тваринам та що їм для цього потрібно.
«Не повертайте сюди цих котів, ми їх потруїмо»
Київська ініціатива Sterilization Team існує вже чотири роки.
«Власне, ми не притулок, наша основна діяльність – це стерилізація, – розповідає Ольга, співробітниця команди. – Ми відловлювали тварин, стерилізували, перетримували і випускали. Але ж не завжди виходить всіх випускати: хтось домашній попадається, хтось маленький, хтось хворий. Одного разу ми приїхали на водокачку, а працівники кажуть: «Не повертайте сюди цих котів, ми їх потруїмо». І отак у нас відразу плюс шість котів».
До повномасштабного вторгнення на кураторстві у команди було небагато тварин – не більше 30-40 одночасно. Але в лютому 2022 року все змінилося.
«По-перше, тих котів, що були у нас на стерилізації, коли почалася війна, ми, звісно, не випустили – куди випускати? Плюс почали до нас звозити з окупованих територій, з деокупованих, із зони бойових дій. Ще в той період дуже багато почали викидати тварин – люди виїжджали і або просто залишали, або телефонували до притулку, просили взяти. Ми брали, хоча були такі моменти, що ми й самі були переповнені», – згадує Ольга.
Одна з кімнат у невеликому приміщенні, яке команда винаймає на Сирці, заставлена боксами: тут живуть тимчасові «клієнти», яких привезли на стерилізацію. Проте назад на вулицю повернуться не всі: деяким із них зооволонтери сподіваються знайти родини. «Зірка» стерилізаційного відділення – Річард Гір, велетенський рудий кіт розміром із мейнкуна, кудлатий, але шляхетний і стриманий, як англійський джентльмен.
«Річард приїхав зі страусиної ферми з Ясногородки. Там у них багато котів, яких вони попросили стерилізувати і оплатили стерилізацію. Деякі з тварин дружелюбні і соціалізовані, тож ми хочемо домовитися, щоб їх віддати на прилаштування», – пояснює Ольга.
«Тут стільки котиків, ви можете якось допомогти?»
Між боксами гуляють постійні мешканці – чернігівський «ветеран» Маркус і одноокий Локі. Маркус спочатку ховається у кутку і дивиться на нас із підозрою, але потім погоджується вийти зі свого сховища і поспілкуватися. Від опіків, які він отримав у зоні бойових дій, вже немає навіть сліду – тільки вуха назавжди залишилися вкороченими. Вже в Києві з’ясувалося, що Маркус страждає ще й на діабет, але зоозахисники впевнені, що кіт з ним упорається.
«Він зараз на інсуліні, але ми консультуємося з ендокринологом, і вона зараз виписує таку схему, що можна проколоти йому курс інсуліну і вивести його у ремісію. У котів є така особливість, що у них діабет можна вилікувати. Взагалі військові разом із Маркусом привезли з Чернігівщини ще двох котів, але ми їх уже прилаштували. Вилікуємо Маркусу діабет і теж прилаштуємо», – кажуть у команді.
На відміну від сторожкого Маркуса, піврічний Локі радий будь-якому гостю: охоче йде на руки, а потім, осміливши, залазить на голову.
«Кожному хоче сісти на шию», – сміється Ольга.
У сусідній кімнаті нас зустрічає ще один любитель гостей – білосніжний кіт Нептун, який відразу намагається залізти на коліна. Людей він любить, хоча життя було для нього неласкаве: Нептуна разом із кількома товаришами по нещастю привезли ледь живого з деокупованих територій.
«Нептун з Бородянки, він приїхав до нас обгорілий – спина була обгоріла, лапи обгоріли, – розповідає Ольга. – Коли закінчилася окупація, до Бородянки поїхав один чоловік – він взагалі займається собаками, і йому сказали, що там чотири чи п’ять домашніх собак залишилися на вулиці. І він поїхав за цими собаками і телефонує нам: «Блін, тут стільки котиків, так шкода, ви можете якось допомогти?» І ми поїхали і забрали спочатку дев’ятьох котів, а потім ще двох».
Наразі з усієї бородянської «партії» в притулку залишилися лише Нептун та чорно-біла кішка Бородянка – решта вже знайшла собі нові родини. Нептун страждає на так звану глухоту білих котів – уроджений генетичний дефект, який іноді зустрічається у кішок з білим хутром. Проте він прекрасно орієнтується у просторі і, здається, навіть не здогадується, що коту взагалі потрібен слух.
«Коли я приходжу, він мене зустрічає, бо відчуває вібрації від закривання дверей, від кроків, – каже Ольга. – У його глухоти є навіть свої плюси, тому що він не боїться обстрілів. Якщо інші коти починають нервувати, десь ховатися, то цей навпаки біжить до вікна і дивиться, бо там щось блищить, йому цікаво. Не боїться пилососа: ми його пилососимо, йому прикольно – як масаж».
Разом із Нептуном та Бородянкою зараз тут чекають на нову домівку 94 коти. Всі вони потрапили сюди різними шляхами: Картошку принесли на стерилізацію і «забули», у Ахіллеса був хазяїн, але на початку війни його здали в притулок, чорній Касі перекусила хребет собака, і тепер вона інвалід-спинальниця, а гордий прайд аж із 18 котів потрапив сюди після смерті господаря – пенсіонера-хордера. У команді їх так і називають – «дідові коти»: свого часу знадобилося багато зусиль, щоб їх відмити і хоча б більш-менш підлікувати.
«Донька діда сказала: «Забирайте, або я їх повикидую». Коли ми зайшли до квартири, там лайна було по кісточку: не було ані лотків, нічого, коти ходили куди попало», – згадує Ольга.
Знайти свою людину
Щоб допомогти котам знайти нових господарів, команда щовихідних влаштовує Kitty Tinder – виїзну зустріч, на якій люди можуть обрати собі домашнього улюбленця.
«Є такі організації, які роблять такі виїзні заходи. Ми декілька разів попросилися до них і зрозуміли, що схема робоча, коти прилаштовуються. Тоді ми вирішили самі домовитися з якимось торговельним центром на постійній основі. Найближчим ТРЦ був Dream, ну і ми знали, що власник, Гарік Корогодський, займається благодійністю. І він дійсно зацікавився, сказав: «Я не проти, ставте бокси, де вам там подобається». І ми поставили. Ми йому щотижня звітуємо, скільки котів прилаштовано, він дуже радіє, іноді стріми знімає, робить нам рекламу», – каже Ольга.
Зараз Kitty Tinder проходить кожної суботи та неділі у DREAM YELLOW, в атріумі «Греція», з 11:00 до 20:00. У середньому, за вихідні вдається прилаштувати трьох-чотирьох котів: так знайшли собі нову домівку троє кошенят і кішка, вивезені з Авдіївки. Ще одна їхня землячка навіть не дочекалася «виїзної сесії» – її забрали відразу.
«Зателефонували люди, переселенці з тих країв, і забрали. Вони самі виїхали звідти і хотіли саме кішечку зі своїх місць», – розповіли в команді.
Ініціатива Sterilization Team живе виключно за рахунок донатів – сталого фінансування зоозахисники не мають. Іноді критичні потреби вдається закрити лише завдяки екстреним зборам у соцмережах: збирають на корми, наповнювач, лікування, яке часто буває дуже складним і дорогим. Якщо ви хочете допомогти команді і підтримати її діяльність, це можна зробити, звернувшися до Sterilization Team у соцмережах (Facebook та Instagram) або задонативши за реквізитами:
- ПриватБанк: 4731219631158528
- Монобанк: 4441114452389032
Юлія ТЄНЄНЬОВА
Фото: Ольга КОНОНЕНКО
