У небезпечному тунелі метро: знову про підтоплену «Деміївську» (+фото)

321

Депутати тимчасової контрольної комісії Київради разом з журналістами оглянули аварійний об’єкт столичної підземки

Найкритичнішою ділянкою Київського метрополітену є тунель між станціями «Либідська» і «Деміївська». 8 грудня 2023 року тут, з метою безпеки пасажирів, було припинено курсування потягів. Цю підземну зону почало затоплювати водою.

Сьогодні тривають аварійно-відновлювальні роботи, хід яких минулої п’ятниці, 26 січня, оглянули депутати тимчасової контрольної комісії Київради, а також журналісти, серед яких були і кореcпонденти Kashtan NEWS.

Чому тунель став загрозою? Які причини?

Раніше, у січні, в КМДА пояснювали, що «за попередніми висновками експертів науково-дослідної судово-експертної установи, причиною деформації тунелю є неякісні проєктні рішення та будівельно-монтажні роботи спорудження конструкції тунелю цієї ділянки».

Це питання цікавило і депутатів з тимчасової контрольної комісії під час огляду тунелю метро. Головний інженер метрополітену Віктор Вигівський пояснив: остаточні висновки щодо причин та обставин пошкодження тунелю будуть зроблені після того, як будівельники відкриють котлован підземки, оглянуть його ззовні. Поки що йдеться про попередні причини (неякісні проєктні та будівельні рішення), але вони будуть ще деталізовані.

Отже фінальних експертних результатів немає, однак це не завадило міським посадовцям кивати у бік попередників, говорити, що це ж вони є винуватцями. А якщо остаточна експертиза дійде інших висновків? Які пояснення знайдуть в КМДА?

І журналісти, і депутати намагалися дізнатися у метрополітенівців, посадовців Департаменту транспортної інфраструктури КМДА, чи відомо, хто підписував документи щодо цього будівництва, зокрема і про гарантійний термін експлуатації цієї ділянки метро. Відповідей не почули.

Гендиректор Київського метрополітену Віктор Брагінський просто «з’їхав», заявивши, що у той період він не працював у підземці. Очільник Департаменту транспортної інфраструктури Руслан Кандибор промовчав. Подібна позиція не може не дивувати.

«Кумедний» гарантійний термін

На запитання депутата Андрія Вітренка щодо гарантійного терміну експлуатації тунелю, Брагінський відповів, що йдеться про один рік. На уточнююче запитання, що передбачають діючі будівельні норми для таких споруд прозвучало: це має бути мінімум 10 років.

Один рік гарантії на стратегічний об’єкт, від якого залежить безпека мільйонів громадян! Що це: непрофесіоналізм посадовців, помилка, халатність? Минуло чимало років після закінчення гарантії, однак ніхто не бив на сполох, щоб привернути увагу до цього абсурду.

В експлуатацію тунель було введено у грудні 2010-го. Тріщини у цій конструкції вперше було зафіксовано в березні 2011-го. Через три місяці, коли ще навіть ця «несерйозна» гарантія не закінчилася. Це також свідчить про «якість» робіт. Після виявлення цієї загрози підрядна організація в тому ж 2011-му відремонтувала пошкоджену ділянку власним коштом. Знову ж: міську владу це аж ніяк не турбувало. Про застосування штрафних санкцій щодо будівельників навіть не згадували.

Коли тунель почав загрозливо тріщати

А потім тунель вкотре не витримав. У 2019-му, 2021 роках технічні служби метрополітену виявляли «винесення» грунтів у тунель, течію води. Тоді вони самостійно змогли справитися з цією нештатною ситуацією. А чому не провели експертизу, щоб з’ясувати причини і на початковому етапі усунути загрозу? Міські посадовці воліють також мовчати про це.

Торік, у червні, тунель учергове нагадав про свою крихкість – стихія «винесла» грунт на колії, і знову метрополітенівці самі впоралися. Чи були експертні висновки щодо прогнозів розвитку критичної ситуації, можливих причин тріщин у споруді? Киянам про це не повідомляють, отже робимо припущення, що адміністрація метрополітену традиційно сподівалася на диво косметичного ремонту. А дива не сталося. І «косметика» не допомогла.

Уже в листопаді 2023-го зафіксували значний витік води в тунельну споруду. «SOS!» І ось тоді вже попросили прийти на допомогу фахівців профільного інституту. Але ж рух потягів не зупинили.

І лише 8 грудня, киянам повідомили, що тунель на цій ділянці почало затоплювати і рух потягів зупинили. Щодоби прибувало до 500 кубометрів води, сьогодні фіксується до 200 кубів.

Яким було будівництво метро від «Либідської»

Що ми ще почули 26 січня від посадовців метрополітену в пошкодженому тунелі?

-Будівництво від станції метро «Либідська» до Деміївського ринку було дуже важким, – говорить очільник метрополітену Віктор Брагінський. – Будівельники, дійшовши до Деміївки, наштовхнулися на пливун, прохідницький щит затонув, на жаль загинули метробудівці. Потім довго не змогли відновити цю роботу. Вирішили далі продовжувати ручним способом, вже з боку Деміївського ринку. Ось саме на з’єднанні двох тунелів і виникла деформація конструкції.

В районах «Либідської» і «Деміївської» – різні грунти. «Либідська» – тверді грунти, «Деміївська» – м’які, тут нашарування пісків. І ось саме там, де перехід із жорсткої, твердої основи на м’яку і не витримала тунельна конструкція. Так, принаймні, пояснює головний інженер метрополітену Віктор Вигівський. А де прогнозна оцінка «поводження» цих особливих грунтів на роки вперед? Ми, кияни, про неї не чули. І хоч гендиректор метрополітену Брагінський запевняв, що технічний стан тунелю постійно контролювали фахівці підприємства, але, судячи з усього, він не сподівався, що підтоплення тунелю виявиться дуже загрозливим, з яким самостійно не справитися. Сьогодні він каже, що на переконання експертів тунель до Теремків треба було робити глибшим, станції метро мали бути глибокого закладання.

Місту виставлять рахунок на мільйони

Нині в пошкодженому тунелі знято колії. Встановлено тимчасове риштування на 72-метровій ділянці. Будівельники планують замінити тюбінги монолітною конструкцією 27-метрової довжини прямокутної форми. Роботи будуть виконуватися як із середини, так і ззовні. На поверхні буровим методом встановлять палі, «розроблятимуть» котлован, щоб дійти до тунелю. Глибина від поверхні до тунелю від п’яти до восьми метрів.

Метрополітенівці уклали угоду з підрядною організацією, яка виконує роботи поки що власним коштом. Але потім, звичайно, місту буде виставлено рахунок. І очевидно, на кругленьку суму. Депутатів здивувало, що нині ще немає відповідної проєктно-кошторисної документації.

– Поясненнями адміністрації підземки, Департаменту транспортної інфраструктури КМДА особисто я залишився незадоволений, – сказав у коментарі кореспондентові Kashtan NEWS депутат Андрій Вітренко (вгорі на фото він у центрі, третій ліворуч). – Ми так і не почули відповідей, що насправді сталося 8 грудня в тунелі метро, які причини аварійної ситуації, хто винен і коли метро відновить діяльність у звичному режимі. Ми вже бачимо, що терміни закінчення відновлювальних робіт не будуть дотримані (ще навіть експертизи немає щодо причин цієї надзвичайної ситуації). Це будівництво буде дуже дороговартісним – витратять сотні мільйонів гривень. За це хтось має понести відповідальність. Замість того, щоб направляти кошти на ЗСУ, на відбудову зруйнованих помешкань місто фінансуватиме чиюсь халатність. Ми будемо вимагати, щоб пішли у відставку директор Департаменту транспортної інфраструктури Руслан Кандибор і очільник Київського метрополітену Віктор Брагінський.

Руслан Кандибор у відставку не хоче

На запитання Kashtan NEWS чи збирається Руслан Кандибор писати заяву про відставку ми почули відповідь, що з посади не піде.

Депутати мають сумнів, що аварійну ділянку відновлять за півроку. Є дуже великий обсяг робіт, а поки що зроблено мало. Лише кабельних мереж треба перекласти близько двохсот.

Журналістів, а також депутатів з Контрольної комісії цікавило питання, чи впливають будівлі на поверхні на стан тунелю метро (див. фото нижче).

Адже буквально неподалік від ділянки, де на поверхні відкривають котлован метро, зводиться велика бетонна споруда, що переконливо свідчить про хаотичну забудову міста всупереч інтересам і безпеці громади. А поруч ще й масивний торговельний центр Ocean Plaza.