1,4K
Дорогою до потягів пасажирам відкривається ганебна картина
Центральний залізничний вокзал називають візитівкою Києва, його головними воротами. Щойно ступивши на привокзальну площу, відразу можна зрозуміти, чи дбайливо господарюють у місті, чи дбають тут про красу та комфорт мешканців та гостей, чи піклуються про збереження історичного обличчя златоглавого Києва. Хтось замислюється над цим, комусь – байдуже, тут – постійний людський мурашник, у якому можна побачити і те, що називається воєнним часом – чимало воїнів: вони або поспішають до потягів, автобусів, або очікують на зупинках громадського транспорту.
Хотілося б, щоб на видному місці площі було встановлено великий банер, на якому читалося б: «Київ вітає захисників!». Доречним було б також написати: «Слава Україні! Героям Слава!», щоб гасло здіймалося над усією площею. Чомусь не додумаються до цього. Зате різних рекламних вивісок чимало.
А ось про війну нагадують лише крилаті патріотичні фрази, які бачимо на вікнах першого поверху головної вокзальної будівлі: «Доброго вечора, ми з України!», «Кохайтеся чорнобриві та не з москалями…», «Чорнобаївка – росія: 26:0» та інші.
Площа перед вокзалом стала дещо впорядкованіша щодо дорожнього руху. Ще кілька років тому тут встановили обмежувальні стовпчики, які підвищили рівень безпеки, унеможливили стихійне паркування на певних ділянках. На зупинці комунального пасажирського транспорту є електронне табло. І це добре. Але ж у якому стані самі зупинкові комплекси! Скло замизгане, брудне, в деяких місцях тріснуте.
Між тим, нагадаємо: «Kаштан NEWS» розповідав, що торік «Київпастранс» провів тендер під назвою: «Комплекс послуг з утримання павільйонів очікування» на 12 мільйонів 537 тисяч гривень. Якщо міська влада платить великі кошти за цю роботу, то має бути й відповідний результат. А його ми не бачимо. Куди й кому йдуть мільйони гривень за прибирання?
Неподалік головного входу до будівлі – зелені острівці недоглянутих клумб, які скоро потонуть у бур’янах. Треба косити високу траву, але косарів чомусь не видно. Що заважало висадити тут тюльпани, троянди? Невже така краса була б зайвою?
Людські річечки на привокзальній площі течуть, здебільшого, у кількох основних напрямах: метро, залізничні платформи, автостанція у так званій «Ямі», перехід-галерея, яка веде до зупинки швидкісного трамвая. Йдучи до автостанції, проходиш повз стаціонарні телефонні кабінки. Жоден з трьох міських апаратів не працює. Вони настільки брудні, заклеєні клаптиками рекламних оголошень, що навіть телефонну слухавку брати до рук огидно. Вже б демонтували це страхіття, щоб не ганьбитися в добу новітніх телефонних технологій. Виглядає так, ніби потрапив на звалище.
Стихійна автостанція у «Ямі» все ще працює. Автобуси відправляються звідси в різні куточки країни. Водії жваво курсують між людськими потічками й активно зазивають їхати до Сум, Хмельницького, Рівного, Вінниці, Луцька… Щоб потрапити з тротуару вулиці Симона Петлюри до автостанції, треба зійти вниз крутими дерев’яними сходами (а їх зо двадцять) так би мовити «не першої свіжості». Перил нема. Для пасажирів із візочками, валізами на коліщатках, а також для людей з обмеженими фізичними можливостями велика проблема, як дістатися до автобусів. Ось вам і «турбота» про інклюзивність.
Бачу, як літня жіночка розгублено озирається довкола, біля неї – валіза, вочевидь важка. Підійшов, кажу, що можу допомогти знести валізу сходами. Оксана Михайлівна, так звати її, говорить, що приїхала з Фастова, а добирається до Сум, провідати доньку з онуками. Вона не дуже переймається тим, що біля сходів немає пандуса.
«Сьогодні всі більше про війну думають, як відбитися від того супостата. А решта – дрібниця, якось буде…».
Тим часом міські чиновники не перестають рапортувати, що з інклюзією у столиці все дуже гарно.
Ось і 17 квітня департаменти Київської міськдержадміністрації представили результати роботи з впровадження безбар’єрності та доступності в столиці. У полі зору була, зокрема, й транспортна інфраструктура.
«Наша мета – створити в Києві середовище, де кожному жителю буде комфортно… Зрештою, для кожної людини мають бути створені належні умови, щоб вона могла користуватися послугами й інфраструктурою безперешкодно», – сказала заступниця голови КМДА зі здійснення самоврядних повноважень та відповідальна за впровадження безбар’єрності Марина Хонда.
Гарні слова. Утім, порадили б Марині Хонді особисто проінспектувати, як виглядає безбар’єрність на стихійній автостанції. А її колезі, заступникові голови КМДА Петру Пантелеєву, який є куратором Департаменту територіального контролю, варто завітати на вулицю Старовокзальну. Звідси галерейний перехід веде до центрального та приміського залізничних вокзалів.
На цій території, де сходяться вулиці Старовокзальна і Скомороська, біля кінцевої зупинки швидкісного трамвая, видно великі купи будівельного мотлоху. «Терикони» з’явилися після того, як було знесено ряди торговельних павільйонів, де продавалася всяка всячина. Натомість залишився будівельний хлам, який тривалий час ніхто не забирає. Комунальники забули про цю критичну зону. У цих купах щодня риються безхатьки, щось шукають. Повз цю смердючу смітярку щодня ходять тисячі людей і дивуються бездіяльності міської влади Кличка, шалено обурюються: «Невже це – Київ?»
Чи давно тут «прописалася» смітярка? У січні 2024 року Департамент територіального контролю КМДА повідомив, що на Старовокзальній зносять торговельні кіоски, встановлені без дозвільних документів. Цим зайняті працівники комунального підприємства «Київблагоустрій». У Департаменті територіального контролю зазначили, що павільйони демонтують у межах системної роботи з поліпшення громадського простору столиці.
З тих пір минуло чотири місяці. Сьогодні ми бачимо, як поліпшили «громадський простір столиці». Йдеш до потягів – і потрапляєш ніби у якісь сміттєві джунглі. Смердить, антисанітарія. Запитується, чи знає про цю клоаку очільник Департаменту територіального контролю КМДА Михайло Буділов? За чотири місяці не спромоглися навести тут лад!
Чи не соромно меру Кличку за такий «благоустрій»? Певно, ні. Бо ж він полюбляє говорити, що «Київ – найкраще місто світу 2023 року за версією міжнародної агенції Resonance». До речі, мер Києва повідомляв про це у своєму Telegram-каналі, розповідаючи про рейтинг «100 найкращих міст світу».
«Київ сьогодні – це серце Європи, яке продовжує битися за життя, за розвиток, за красу міста і комфорт його мешканців», – наголошував Кличко.
Ми також за красу міста і комфорт мешканців. Але не розуміємо, чому міська влада закриває очі на вирішення найпростіших, найнагальніших питань благоустрою.
Ми ж памятаємо, як у січні 2019-го мер запевнив, що вокзал стане сучасним та європейським. Він тоді ініціював виїзну нараду разом із міністром інфраструктури України Володимиром Омеляном та начальником Головного управління Національної поліції у Києві Андрієм Крищенком щодо наведення ладу на Центральному залізничному вокзалі столиці, повідомляла прес-служба мера.
«Десятки мільйонів людей на рік користуються залізничним вокзалом, і наше спільне завдання – привести його в належний стан, аби пасажири почувалися комфортно і перші враження людей, які приїздять до столиці, були позитивними. Вокзал не підпорядковується місту, але ж ми не можемо просто спостерігати за тим, що тут відбувається. Тому давайте разом вирішувати цю проблему», – підкреслив Кличко.
За словами Кличка, в результаті скоординованих дій до травня 2019-го Центральний залізничний вокзал і територія навколо нього повинні «виглядати сучасно і по-європейськи».
Якби ж Кличко, заступники голови КМДА, керівники департаментів користувалися громадським транспортом, то рано чи пізно вони побачили б ці смердючі «терикони» на Старовокзальній, мали б уяву, що відбувається на стихійній автостанції у «Ямі», «помилувалися» б замизганими зупинковими комплексами… На жаль, чиновники тільки рапортують, як все чудово, по-європейськи.
Богдан ТУР
Читайте також: «ІМПЕРІЯ» ТРАНСПОРТУ БЕЗ ПРИКРАС
