152
Час від часу столична влада розповідає громаді, що Києву ось-ось допоможуть із великими інфраструктурними проєктами
Як відомо, в місті працює комунальне підприємство «Київське інвестиційне агентство».
Редакція Kashtan NEWS направила інформаційний запит до КМДА, в якому поцікавилася, зокрема, яку суму інвестиційних коштів було залучено безпосередньо агентством для розвитку Києва в 2023 році. Ми просили також назвати п’ятьох найбільших інвесторів, які торік, завдяки діям агентства, вклали кошти в розвиток Києва?
В запиті було запитання і про те, скільки конкурсів (і які саме) було проведено в 2023 році щодо залучення інвесторів.
Виконувач обов’язки генерального директора Київського інвестиційного агентства Богдан Чорній, відповідаючи на редакційний запит, зазначає, що торік було оголошено сім інвестиційних конкурсів. Вони стосувалися будівництва двох закладів дошкільної освіти, реконструкції споруд лікарні з будівництвом гаража, облаштування чотирьох зон активного відпочинку. За трьома з цих об’єктів визначено переможців, з якими укладено інвестиційні договори. Загальний обсяг інвестицій у розвиток Києва за укладеними інвестиційними договорами становить майже 200 млн гривень.
Складно назвати п’ятьох найбільших інвесторів
На жаль, за рамками відповіді залишилося запитання стосовно п’ятьох найбільших інвесторів. Зрештою, які суми прямих іноземних інвестицій торік було залучено в економіку міста? Ось що також цікавить.
Щодо обсягу інвестицій: 200 мільйонів гривень для Києва – цих коштів достатньо чи ні? Певно, що ні. Порівняймо ситуацію з попередніми роками. Як повідомляла КМДА, станом на 30 червня 2021 року обсяг унесених в економіку Києва прямих іноземних інвестицій (інструментів участі в капіталі) з початку інвестування становив 17362,4 млн дол. США. Ніби непогано, але…
З відкритих джерел відомо, що в 2022 році, порівняно з 2021-м, у столиці відбулося зменшення обсягів капітальних інвестицій майже за всіма видами економічної діяльності, окрім транспорту, складського господарства, поштової та кур’єрської діяльності…
Де обіцяні мером золоті гори?
Нагадаємо дещо: в 2014 році, щойно після обрання на посаду міського голови, Кличко заявив, що вважає своїм завданням забезпечити приплив інвестицій.
Через два роки після цього він поїхав до американського Чикаго, де провів перемовини щодо інвестування у розвиток альтернативної енергії.
А в 2016 році київська громада дізналася, що мер зустрівся з делегацією німецьких підприємців, очолюваною представником міністерства інфраструктури Німеччини Райнером Бомбою. За словами Кличка, розглядалися можливості залучення німецьких інвестицій у завершення будівництва Подільсько-Воскресенського мостового переходу.
У 2017-му – чергові перемовини, цього разу Кличко обговорював із заступником директора китайської компанії «China Machinery Engineering Corporation» інвестиції у транспортну інфраструктуру Києва. Йшлося, зокрема, й про ідею створення мережі Tram Train, міського трамвая, який може використовувати інфраструктуру залізниці. В полі зору було й будівництво гілки метро на Виноградар.
Але де ж практичні результати усіх цих переговорів за три роки? Чому кияни так і не побачили, що розпочався потужний рух іноземних інвестицій?
2018 рік приніс нові грандіозні обіцянки. У березні міський голова відвідав міжнародну виставку нерухомості MIPIM у французьких Каннах. Під час конференції він представив проєкти, до реалізації яких запросив долучитися іноземних інвесторів.
Зокрема, це будівництво канатної дороги від Арки Дружби народів (нині – Арка Свободи українського народу) до Труханового острова, спорудження гірськолижного комплексу для активного всесезонного відпочинку «Пирогово». Серед пропозицій – зведення медичного центру та приватного навчального закладу, проєкт промислового парку «Київська бізнес-гавань».
Тоді ж мер Києва пообіцяв, що особисто гарантує захист інвестицій. І похвалився, що за підтримки норвежців у столиці створено iHub, де можуть працювати талановиті розробники технологій у різноманітних сферах. Також у Києві було відкрито Smart Сity Hub.
Минав рік за роком, а потужні інфраструктурні проєкти чомусь «не виринали» у Києві. Поступово стали забувати і про плани спорудження гірськолижного комплексу, і про канатну дорогу.
Зависла в повітрі
До речі, про канатну дорогу. На сайті investinkyiv.gov.ua читаємо, що КП «Київське інвестиційне агентство» визначено замовником підготовчих (передінвестиційних) робіт для проведення інвестиційного конкурсу щодо залучення інвестора до реалізації проєкту. Проєктом передбачається будівництво трьох станцій канатної дороги з об’єктами громадського призначення за маршрутом: Арка Свободи, Поштова площа, Труханів острів.
Орієнтовні технічні характеристики канатної дороги: пропускна спроможність – 2400 людей на годину, кількість кабін – 30-50, орієнтовна кількість пасажирів – 2-5 млн на рік. Загальна довжина канатної –1,1 км. Орієнтовний бюджет проєкту – 520 млн грн.
Усе це планувалося ще в 2017 році. І донині (!)) проєкт включено до переліку об’єктів, які потребують залучення інвестицій. Коли ж нарешті місто дочекається цих пів мільярда гривень?
У 2019-му очільник Києва також продовжував закликати західних бізнесменів прийти зі своїми мільярдами до нашого міста. Зокрема, провів переговори з власниками найбільшого в Німеччині парку розваг Europa-park про залучення інвестицій для створення подібного в столиці України, в Гідропарку.
У вересні 2020 року під час Інвестиційного форуму Києва Кличко запевнив, що готовий стати «бодігардом» для інвесторів, котрі вкладатимуть кошти в столицю. Тоді ж він наголосив, що Київське інвестиційне агентство повинно працювати більш ефективно і створювати кращі умови для інвесторів.
Запитаймо: а хіба не від Кличка залежить, щоб інвестиційне агентство працювало на повну? Підприємство ж підпорядковується міській владі. Водночас виконувач обов’язки генерального директора Київського інвестиційного агентства Богдан Чорній є депутатом Київради від політпартії «УДАР».
«Розмагнітилися»
Іноді в медіа пишуть, що Київ є своєрідним магнітом для інвестицій. У муніципалітеті кажуть, що міжнародні партнери часто захоплюються системою «Kyiv Smart City» як одним із прикладів впроваджених технологій у плануванні міської забудови. Але де потужні інфраструктурні проєкти? Не секрет, що серед західних бізнесменів побоюються корупційних ризиків, бюрократичної тяганини та зволікань на шляху до реалізації дороговартісних інвестпланів.
Територіальна громада Києва досі не почула від муніципалітету, чому китайці не беруть участь у добудові Подільсько-Воскресенського мостового переходу. Свого часу Кличко підписав з китайцями угоду про спорудження четвертої гілки метро на Троєщину. Всі ми почули, що будуватиме консорціум китайських компаній «China Railway International Group і China Pacific Construction Group». І що термін будівництва – 5 років. А вартість – 2 мільярди доларів США. Також збудують пересадочну лінію протяжністю кілометр між кільцевою електричкою та новою четвертою лінією.
Але ж усе загальмувалося. Де обіцяне? До речі, двадцять років тому в міській владі на підставі експертних даних прогнозували, що обсяг прямих іноземних інвестицій в Києві може зрости до 957 мільярдів гривень до кінця 2025 року. Космічна сума!
Сьогодні у відповіді інвестиційного агентства читаємо, що 2023 рік «приніс» Києву всього 200 мільйонів гривень.
Богдан ТУР
Читайте також: «УДАР» ОБІЦЯНКОЮ
Більше новин, фото та відео у телеграм-каналі 
KASHTAN NEWS. Досі не підписані на новини Києва та України в телеграмі? Підписуйтеся та першими дізнавайтеся про найголовніше в телеграмі.
