95
Ще одна пам’ятка старого Києва має шанс назавжди розчинитися в історії
У Києві набирає обертів скандал навколо знищення чергової пам’ятки архітектури. За традицією, епіцентр цієї будівельної колотнечі знаходиться у центрі столиці – на вулиці Івана Франка, 26. Це – будинок Замкова.
Які пристрасті точаться навколо давньої будівлі, з’ясовував «Кashtan NEWS».
Слідами історії
Двоповерховий деревʼяний будинок на колишній вулиці Нестерова, на який зазіхнули столичні будівельники, цього року, якщо доля буде милостива, може відзначити своє 125-річчя. Свого часу він належав адвокату Окружного суду Київської губерні Семену Замкову, від якого й збереглася нинішня назва.
Примітно, що понад століття тому такими невеличкими та охайними будинками, розрахованими на володіння одним власником, був забудований весь Святославів Яр. З роками їх потіснили чотири- і п’ятиповерхові дохідні будинки, які згодом видавили «сталінки» та панельні багатоповерхівки. Проте будинку Замкова вдалося зберегтися в цьому оточенні.
Він цікавий тим, що 1918 року тут винаймав кімнату консул Білоруської Народної Республіки Тремповіч. У радянський період у будинку Замкова мешкала родина відомого дослідника Отто Шмідта.
Тепер новий власник будівлі хоче перетворити її на торговельно-розважальний центр.
Віддали на поталу
Влітку минулого року в садибі почали розбирати дах. Однак активісти завадили цьому. Втім наприкінці року земельна комісія Київради порекомендувала передати ділянку разом із будинком під зведення чергового ТРЦ.
І вже на початку грудня будівельники знесли старовинний дах та збиралися виганяти нові поверхи. І знову в справу втрутилися захисники київської старовини, які викликали на об’єкт поліцію та завадили знищенню будівлі.
Певно, все б пішло не так гладко для забудовника, якби будинок мав статус памʼятки історії Києва та був внесений до відповідного Державного реєстру. Але незадовго до цього той, хто мав би опікуватися долею старовини — Міністерство культури та інформаційної політики України — власноруч із незрозумілих остаточно причин зняло з будинку охоронний статус.
Кримінальне провадження — не завада
Такі вчинки чиновників фактично розв’язали руки забудовникові та дали йому «зелене світло» до дій. Єдине, чого наразі змогли добитися небайдужі кияни, так це змусити поліцію відкрити кримінальне провадження за фактом самоуправства. Але…
«На об’єкті роботи продовжуються, незважаючи на те, що відкрито кримінальне провадження за самоуправство. Ми минулого тижня знову декілька разів викликали поліцію, приїжджала слідчо-оперативна група, попереджала будівельників про неприпустмість проведення робіт. Ті припиняли діяльність. Однак, як тільки поліція їхала, роботи поновлювалися», — розповів «Кashtan NEWS» відомий столичний пам’яткоохоронець Дмитро Перов.
А згодом, констатував він, у поліції активістам порадили звертатися до прокуратури, щоб та наклала арешт на об’єкт.
Отже наразі громадяни звернулися з відповідною заявою до прокуратури.
«Сподіваємося, відповідні заходи будуть вжиті, і з’являться правові підстави затримувати будівельників, якщо роботи триватимуть надалі», — сподівається Дмитро Перов.
Чиновники винесли «вирок»
Щодо зняття з будинку охоронного статусу, то наш співрозмовник пояснив дії профільного міністерства нормами Постанови Кабінету Міністрів України № 501, яка визначає порядок обліку об’єктів культурної спадщини.
З огляду на ці положення, міністерство визнало будинок Замкова таким, що не відповідає критеріям об’єктів культурної спадщини.
Водночас, звернув увагу Дмитро Перов, у міністерстві не вказали, в чому саме, на їхню думку, є невідповідність. Можливо, не виключив охоронець столичних старожитностей, це пов’язано з планами щодо перебудови будівлі, які зараз повільно, але таки реалізовують.
«Тому що вперше, коли ми зупиняли це будівництво (а це було влітку), у забудовника не було погодження від Департаменту культурної спадщини Мінкульту щодо проведення робіт у центральному історичному ареалі. На сьогодні такий документ у забудовника вже є. Тому, певно, існує зв’язок, між тим, чому Мінкульт не переніс будинок в Реєстр національних пам’яток і наданням погодження, — розмірковує Перов. – Хоча з юридичної точки зору це погодження не зовсім законне. Оскільки, якщо проводити якісь роботи в центральному історичному ареалі, то не можна змінювати об’ємно-просторові рішення будівлі. А зараз відбувається саме зміна об’єму будівлі, і вона продовжує зростати вгору».
Помилка правоохоронців чи «чергова» стаття
Тим часом ми вирішили проаналізувати, наскільки дієво вчинили поліцейські, кваліфікувавши події навколо будинку Замкова за статтею «самоуправство».
«Можливо, це має сенс, — коментує ситуацію київський юрист Станіслав Борис. — Але ця стаття дуже розлога. І головне в ній — одне «якщо»: якщо такими діями було заподіяна значна шкода інтересам громадянина, держави, громадській організації або інтересам власника».
За словами Бориса, в таких випадках дуже важко довести спричинення значної шкоди. Скоріш за все, не виключив правознавець, правоохоронців змусили відкрити провадження за цією статтею. Однак навіть якщо подія визначена так, як є, то потрібно проводити повноцінне розслідування. А провести його, наголосив Борис, нескладно.
Потрібна нова кваліфікація
Водночас, пояснює він, якщо ми говоримо, що ці надбудови мають загрозу для людей чи можуть становити загрозу для людей, то вже підходить кваліфікація статті 275 (порушення правил безпечного використання промислової продукції або безпечної експлуатації будівель і споруд) Кримінального кодексу України. Ці порушення можуть виникнути під час розроблення, конструювання, проєктування чи будівництва, експлуатації будівель і споруд особою, яка забов’язана дотримуватися таких правил.
Як зазначив Борис, ця стаття, насправді, дуже рідко застосовується в кримінальній практиці, але в цьому випадку вона може мати сенс.
Виходячи з цього, радить співрозмовник, правоохоронці, в першу чергу, мають провести огляд об’єкта і призначити будівельно-технічну експертизу з залученням експерта. Також потрібно встановити, що це будівництво порушує правила, які стосуються безпечної експлуатації будівель і споруд.
«Крім того, правоохоронці, як на мене, вже давно мали б написати лист для вжиття заходів до Державної архітектурно-будівельної інспекції, яка має вносити приписи, слідкувати за їхнім виконанням, щоб зобов’язати припинити ті чи інші будівельні роботи. Тобто в правоохоронців є достатньо впливові інструменти, які можуть у цьому випадку допомогти. Як на мене, розслідування справи за 275 статтею більш логічно, ніж «самоуправство», — сказав юрист.
Простір для маневру обмежений
Водночас не треба особливо розраховувати на подібні дії правоохоронців. На жаль, не в їхній компетенції здійснювати контроль за тим, щоб на об’єкті надалі не відбувалося жодних протиправних дій. Єдине, що вони могли б спробувати зробити, так це опечатати приміщення і передати відповідальній особі його на зберігання.
«Втім і ці дії в такому масштабі і на такому об’єкті не дуже лягають в норми чинного законодавства через наявність в ньому досить значних прогалин у частині заборони якихось дій щодо об’єкта правопорушення», — говорить Борис.
Можна, звичайно, припускає він, спробувати накласти на об’єкт арешт із забороною користуватися, розпоряджатися ним і обмежити таким чином на певний час права осіб, які здійснюють роботи з будівлею. Хоча і в цьому випадку це буде, наче прогулянка «між крапельками» законодавчих норм. Тому що прямого припису, заборони на вчинення або не вчинення дій у межах кримінального провадження в такому випадку не передбачено.
Єдине, на думку юриста, що може суттєво допомогти у вирішенні питання з будинком Замкова, це — увага з боку КМДА до цієї проблеми. Адже в міської державної адміністрації є достатньо важелів впливу.
Між тим
Поки забудовник повільно, але тягне вгору нові поверхи над пам’яткою архітектури, на сайті Київради розміщено петицію з вимогою відновити будинку Замкова статус історичної пам’ятки, тому що він був позбавлений її з формальних підстав.
А повернення будинку статусу памʼятки допомогло б урятувати його та зберегти цю частинку історії Києва для нащадків.
Євген ДЕМ’ЯНОВ
