169
Депутати обговорювали опалювальний сезон, гроші на ЗСУ та подарунок для Кличка-молодшого
День, який припадає лише раз на чотири роки, для столичних депутатів виявився нервовим, але плідним.
«Каштан NEWS» розповідає, як відбувалося пленарне засідання Київради в останній день зими.
Обіцяного три роки чекають
Формально сесія 29 лютого розпочалася з продовження засідання, розпочатого аж 7 грудня минулого року, коли депутати так і не змогли ухвалити положення про постійні комісії Київради. Зважаючи на те, що ці злощасні положення Київрада почала розглядати майже три роки тому – 18 березня 2021 року, можна вважати, що це питання не те що дозріло, а й перезріло.
Зокрема, ситуація дійшла до того, що постійна комісія з питань цифрової трансформації пів каденції залишалася без повноважень, а назви деяких структурних підрозділів КДМА встигли змінитися, тому у фінальній редакції положень довелося приводити їх до актуального стану.
Однак можна з полегшенням констатувати, що цього разу депутати таки «змогли», і положення про постійні комісії нарешті було ухвалено. На цьому гештальт трирічної давнини було закрито, і Київрада нарешті розпочала нове засідання.
Гроші на ЗСУ
Одним із найгучніших питань, розглянутих 29 лютого, був проєкт рішення про додаткове перенаправлення майже мільярда гривень з міського бюджету на потреби Збройних Сил України. Виступаючи під час засідання, депутатка від «Європейської Солідарності» Марина Порошенко наголосила, що її фракція підготувала цей проєкт ще в грудні, але політичні противники нібито цілих два місяці заважали його ухваленню.
Зі свого боку, голова фракції «Слуга Народу», очільник бюджетної комісії Андрій Вітренко заявив, що первісна редакція проєкту «ЄС» не була життєздатною, а автори проєкту противилися правкам комісії. Також він пригадав, що саме в грудні, коли Київрада закладала в бюджет допомогу ЗСУ, голова фракції «ЄС» Володимир Прокопів заявив, що міста, незважаючи на війну, мають жити своїм життям.
«Сьогодні ви займаєтеся звичайним політичним піаром. Дякую, Володимире Володимировичу (секретар Київради Володимир Бондаренко – ред.), за ваші пропозиції, які збігаються з пропозиціями бюджетної комісії для того, щоб це рішення дійсно працювало», – сказав Андрій Вітренко.
Зрештою після довгої та драматичної дискусії пристрасті вщухли: Марина Порошенко заявила, що готова терпіти «наруги і знущання від опонентів», щоб підтримати ЗСУ, і після цієї самопожертовної декларації депутати нарешті змогли перейти до голосування. В результаті проєкт рішення було ухвалено з урахуванням правок Бондаренка 66 голосами.
Також під час розгляду цього блоку питань Київрада ухвалила рішення про внесення змін до МПЦ «Захисник Києва», яке передбачає виділення 1,5 млрд грн на облаштування укриттів, та про звернення до Верховної Ради України щодо необхідності невідкладного ухвалення законопроєктів про легалізацію фінансування потреб ЗСУ з місцевих бюджетів.
Запрошені гості
Оскільки засідання припало на останній день зими, сама собою напрошувалася потреба підбити попередні підсумки опалювального сезону. Для цього депутатський корпус запросив у сесійну залу заступника голови КМДА Петра Пантелеєва.
За оцінками Пантелеєва, зиму 2023-2024 Київ пережив краще, ніж очікувалося, незважаючи на те, що держава-агресор продовжувала обстріли столиці.
«До війни ми мали потужність київських ТЕЦ 1200 МВт, після обстрілів (2022-2023 років – ред.) залишилося всього 200 МВт. На сьогоднішній день це 950 МВт, тобто це вже достатньо стабільний показник», – повідомив Пантелеєв.
За його словами, загалом на відновлення об’єктів після російських атак Києву доведеться витратити понад 5 млрд гривень.
«Але це дуже орієнтовна сума», – зазначив він.
За даними Пантелеєва, місто забезпечило генераторами 150 бюветних комплексів та 100 котелень, а також придбало 23 мобільні пересувні котельні – зокрема, саме такими котельнями півтори доби обігрівався столичний Опіковий центр, який залишився без опалення внаслідок російського ракетного обстрілу 7 лютого.
Крім того, за сезон комунальники ліквідували понад 2000 пошкоджень на тепломережах та замінили 40 км мереж.
«Раніше ми кожного року міняли по 100-150 км. Але з’явився новий пріоритет – на жаль, це відновлення пошкоджених об’єктів, і саме на це були спрямовані основні зусилля та ресурси. Ці 40 км – це приблизно третина того, що необхідно було зробити за рік. На 2024 рік ми плануємо збільшити цю цифру – ми б хотіли не менше 100 км замінити в міжсезоння», – сказав Пантелеєв.
Також на прохання Андрія Вітренко секретар Київради Володимир Бондаренко дав протокольне доручення запросити до зали директора Департаменту транспортної інфраструктури Руслана Кандибора.
«Не всі департаменти КМДА виконують свої функції добросовісно. За інформацією журналістів «Наших грошей» та багатьох антикорупціонерів, на Дегтярівському мості було вкрадено 30 відсотків від його вартості. Нехай сюди прийде директор Департаменту Кандибор і підтвердить це або спростує», – запропонував Вітренко.
Однак протягом пленарного засідання Руслан Кандибор у сесійній залі так і не з’явився.
Земельний блок
Ухвалення земельних питань традиційно відбулося буремно – незважаючи на те, що ще на початку робочого дня депутати виключили з порядку денного скандальний проєкт рішення про оренду будинку Замкова, тричі відхилений на попередньому засіданні. Також Київрада вирішила не виносити на голосування поновлення з ТОВ «АДАМАНС» договору оренди на ділянку на Олегівській, 36, де розташований могильник часів Київської Русі, та аналогічного договору з ТОВ «Укрсиббуд», яке претендує на ділянку у Новопечерському провулку, поруч із валами Київської фортеці.
Однак і без цих болісних питань депутатам знайшлося на чому поламати списи. Зокрема, палка дискусія розгорнулася навколо ділянки за адресою провулок Пилипівський, 4, 6, 8, де розташовані будівлі кінця XIX століття. До обговорення були запрошені пам’яткозахисник Дмитро Перов та представник ТОВ «Динамо-Атлантик», яке просить Київраду поновити договір на оренду цієї ділянки.
Як повідомив Перов, компанія «Динамо-Атлантик», яку пов’язують з Віктором Медведчуком, приватизувала історичні будівлі ще 1999 року і з того часу не вклала в їхнє відновлення жодної гривні.
«На сьогоднішній день дві будівлі стоять в аварійному стані, одна продовжує руйнуватися. Тому прохання від громадськості не поновлювати договір недобросовісному користувачу, який не вкладає гроші в збереження історичної спадщини та має сумнівні зв’язки з людьми, які є зрадниками України», – закликав пам’яткозахисник.
Зі свого боку, представник компанії категорично заперечив зв’язки з Медведчуком, але так і не зміг відповісти на запитання депутатки Лілії Пашинної, що ж саме «Динамо-Атлантик» планує влаштувати на орендованій ділянці.
«Якщо там є об’єкти архітектурної спадщини, вони нікуди не дінуться, так? Чесно кажучи, конкретно сказати, що там може бути, я не можу. Я знаю юридичну сторону щодо власників», – сказав він.
Тим не менш, Київрада 64 голосами ухвалила поновлення оренди. Також депутати прийняли аналогічне рішення щодо ділянки на вулиці Набережно-Корчуватська, 35. Хоча проти такого рішення виступила навіть «Європейська Солідарність», яка не так уже й часто береться оскаржувати пропозиції партнерів-«ударівців» із земельної комісії. Зокрема, як зазначила Вікторія Пташник, у правовому висновку до цього проєкту вказано про факт порушення цільового призначення земельної ділянки.
«Більш того, хочу повідомити, що я отримала лист від прокуратури, і ви його, напевно, так само отримали. Прокуратура нас повідомляє про кримінальне правопорушення і розслідування, яке за ним ведеться, по факту самовільного заняття ділянки площею 0,1972 га. Власне, прокуратура до нас звертається і просить не підтримувати даний проєкт рішення і не перешкоджати здійсненню ними розслідування», – повідомила Пташник.
Однак, незважаючи на прохання Пташник і прокуратури, рішення було ухвалено 78 голосами, і ТОВ «РК Галера» поновило своє право оренди на бажану ділянку.
Також Київрада ухвалила 63 голосами дозвіл компанії Володимира Кличка «Віт-Плюс» на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки на вулиці Богдана Хмельницького, 34-Б. За цією адресою розміщується флігель садиби Мекленбурга, побудований у 1895 році та відомий киянам під назвою «Дом автора». Поруч із флігелем розташований готель «11 Mirrors», який належить братам Кличкам.
Раніше флігелем володіла на правах оренди фірма «Альтернатива», власником якої у 2017 році став київський юрист Сергій Боярчуков – фігурант скандалу зі знесенням історичної дерев’яної будівлі на Подолі в серпні 2023 року.
Що ще ухвалила Київрада 29 лютого
Іна останок ще кілька цікавих рішень, за які депутати проголосували в останній день зими.
- Створення тимчасової контрольної комісії щодо взаємодії Київради з державною владою –своєрідна «наша відповідь Чемберлену» від «УДАРу» на утворення парламентської комісії з дослідження ефективності дій київської влади під час війни.
- Заборона проведення змагань за участі джипів та квадроциклів на територіях природно-заповідного фонду – досить важливий крок для збереження екологічних систем столиці, які і без того значно постраждали з початку повномасштабного вторгнення росії в Україну.
- Затвердження переліку природоохоронних заходів, що фінансуватимуться з Київського міського фонду охорони навколишнього природного середовища у 2024 році – сюди, зокрема, входять роботи з відновлення озера Синє, обстеження та розчистка русла річки Либідь та заходи з утилізації ламп розжарювання.
- Утворення Комісії з проведення співбесід із кандидатами в помічники ветерана в системі переходу від військової служби до цивільного життя у столиці. Склад Комісії буде затверджувати Департамент соціальної та ветеранської політики КМДА.
- Звільнення батьків від плати за утримання та перебування дітей у ліцеї-інтернаті №23 «Кадетський корпус» із посиленої військово-фізичної підготовкою Шевченківського району.
Костянтин МИХАЙЛЕНКО
Більше новин, фото та відео у Телеграм-каналі 
KASHTAN NEWS. Досі не підписані на новини Києва та України в Телеграмі? Підписуйтеся та першими дізнавайтеся про найголовніше в Телеграмі.
