246
Судове засідання 21 лютого продемонструвало дивовижний феномен роздвоєння особистості київського голови/голови столичної адміністрації
21 лютого Господарський суд Києва відмовив у задоволенні позову Офісу Генерального прокурору щодо скасування передачі під забудову пам’ятки археології національного значення – Китаївського городища. Справа цікава не лише тим, що в столиці вчергове віддають історичну пам’ятку під зведення всюдисущих ЖК та ТРЦ, а й сутичкою, яка виникла у цьому судовому процесі між Київрадою та КМДА. КМДА обстоювала збереження унікального давньоруського городища, а Київрада виступала на боці забудовника. Саме ця парадоксальна битва двох якодзун дала пам’яткозахиснику Дмитру Перову можливість саркастично зазначити, що «давній конфлікт між міським головою Віталієм Кличком та головою адміністрацією Кличком Віталієм заграв новими барвами».
«Каштан NEWS» розповідає історію судового протистояння, в якому вирішується доля єдиного археологічного комплексу в столиці, досі залишається незабудованим.
Археологічна перлина
Китаївський археологічний комплекс, розташований у східній частині Голосіївського лісу, складається із городища (залишків давньоруської фортеці), курганного могильника, печер та поселення. Найдавніші знахідки на території комплексу датуються ранньозалізним віком. Назва місцевості Китаїв та урочища Китаєво, ймовірно, походить від тюркського «китай» – «укріплення, фортеця» або від давньоруського «кита» – «зв’язаний у пучок».
Окрім городища, Китаїв знаний мальовничим каскадом ставків та печерним монастирем, заснованим ченцями-пустельниками у XIV столітті.
«На території Китаївського городища можна було б створити повноцінний музей археології, де можна було б законсервувати археологічне нашарування. Над цим побудувати нормальний ангар, а над ним — якусь музейну установу. Можна зробити так, щоб люди могли після того, як побували в музеї, вийти на природу і подивитися, як воно все виглядало на ландшафті. Фактично ми знищуємо місце, яке може дати додатково ще один день туристам в Києві. Це важливо і для економіки. Це більш корисно для економіки, ніж будівництво чергового житлового масиву», – сказав в ефірі Громадського радіо заступник начальника Архітектурно-археологічної експедиції Інституту археології НАНУ В’ячеслав Баранов.
«Поліфункціональний район»
Утім, міська влада традиційно мала зовсім іншу думку, ніж археологи. Через це унікальне городище декілька разів міняло власників, повільно, але невмолимо наближаючись до перспективи перетворитися зовсім не на музей, омріяний Барановим.
У стислому переказі сучасна історія городища виглядає наступним чином: до 1997 року право користування земельними ділянками в урочищі Китаєво належало Інституту садівництва Української академії аграрних наук. Однак у 2004 році, за часів мера Олександра Омельченка, Київрада забрала в Інституту дві ділянки площею 4,82 га і 21,61 га та передала їх в оренду на 15 років відкритому акціонерному товариству «Київська овочева фабрика». Цим рішенням передбачалося, що ділянки передаються «для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та експлуатації й обслуговування будівель і споруд».
Проте згодом, як це часто буває в Києві, цільове призначення ділянки почало дивним чином мутувати. Вже в 2007 році та ж Київрада знов ухвалила передачу в оренду ВАТ «Київська овочева фабрика» тієї ж ділянки 21,61 га на ті ж 15 років, але вже «для будівництва та обслуговування об’єктів громадського та комерційного використання, торговельно-розважальних комплексів, офісних центрів, об’єктів житлової забудови, паркінгу». Аналогічне рішення було ухвалено і щодо другої китаївської ділянки площею 4,82 га.
Таким чином земля сільськогосподарського призначення одним махом перетворилася на майбутній будівельний майданчик. Відповідно «Київська овочева фабрика» теж зненацька втратила смак до вирощування овочів на території давньоруського городища і натомість поринула у цікавий, але буремний світ комерційної забудови. Компанія підписала інвестиційний договір з ТОВ «SAGA Development», заснованим колишнім заступником директора Департаменту містобудування КМДА Андрієм Вавришем. Уже в 2019 році «SAGA Development» викотила проєкт «розвитку цінного для міста району Китаєва», у якому пообіцяла створити «поліфункціональний район» зі збереженням усіх пам’яток, включаючи городище та могильники.
Утім, місцеві мешканці у збереження не дуже повірили. Тим більше, що під час зустрічі, влаштованої забудовником, один із розробників Генплану Києва Сергій Дюжев не лише зазначив, що Китаїв – не дуже вдале місце для будівельних експериментів, а й взагалі нетактовно нагадав забудовникам, що ця територія входить у проєктні кордони Національного природного парку «Голосіївський».
Водночас присутній на зустрічі археолог Максим Левада зазначив, що Китаївський комплекс є єдиною археологічною пам’яткою столиці, яка досі незабудована.
«Це літописне місто з усіма складовими, укріплений дитинець, могильник. Київ готовий оголосити цю територію археологічним заповідником, а тут з’являєтесь ви зі своїм проєктом», – цитує археолога «День».
Археологічний парк та Дуже Важливі Персони
Після такого невдалого спілкування з громадськістю ідея з поліфункціональним районом тимчасово затухнула. До речі, проєкт оголошення Китаєва археологічним заповідником дійсно існував: принаймні, у тому ж 2019 році про це оголосив заступник Кличка Валентин Мондриївський. Тоді заступник мера повідомив, що Департамент охорони культурної спадщини передав на погодження Мінкульту облікову документацію щодо розширення меж пам’ятки археології національного значення «Китаївське городище і курганний могильник» для створення археологічного парку.
«Такий парк, до слова, міг би стати новою туристичною локацією і підвищити інтерес до Києва не лише серед внутрішніх туристів, а й іноземних. Більше того, за рівнем міжнародного значення такий археологічний парк може бути включений у спадщину ЮНЕСКО», – пообіцяв разом із Мондриївським директор профільного департаменту Олександр Никоряк.
Утім, на жаль, ідея з археологічним парком у Китаєві теж заглухла. Тим часом орендатор в особі «Київської овочевої фабрики» підписав новий інвестиційний договір – цього разу із компанією «KAN Development». Як і «SAGA Development», ця компанія має яскраво виражене «кмдашне» коріння: одним із засновників та власників її є Ігор Ніконов, перший заступник голови КМДА Віталія Кличка у 2014-2015 роках, який курував транспортний, економічний та фінансові напрямки.
За даними Forbes, серед бізнес-партнерів Ніконова – син ексмера Києва Степан Черновецький та колишній нардеп від Партії регіонів Василь Хмельницький, який під час Революції Гідності голосував за диктаторські закони 16 січня. Також разом із Віталієм Кличком Ніконов є співзасновником благодійного фонду «Майбутній Київ», якому в липні 2023 року уряд Тайваню виділив 2,5 млн доларів на будівництво пішохідного мосту між парком «Наталка» та Оболонським островом.
Чия земля?
Отже, навколо Китаївського археологічного комплексу перетнулися інтереси двох сторін, і обидві з них дивовижним чином пов’язані з Віталієм Кличком. З одного боку – КМДА, яка проголосила себе захисницею історичної пам’ятки і навіть анонсувала намір віддати цінну київську землю не під черговий ЖК, а під таку дивну, з точки зору столичних чиновників, штуку, як археологічний парк. З іншого боку – партнер по благодійності в особі Ігоря Ніконова та Київрада, яка свого часу віддала ділянки на території пам’ятки під забудову.
Саме Київрада разом із ТОВ «Київська овочева фабрика» (яку, до речі, пов’язують із колишнім нардепом Віктором Пилипишиним) є співвідповідачем у двох судових позовах, з якими звернувся до суду у вересні 2023 року Офіс Генерального прокурора. Суть позовів – скасувати рішення Київради та угоду про оренду ділянок на 4,82 га та 21,61 га (ділянки дві, тому й позовів два). У другому позові Офіс Генпрокурора також просить суд взагалі позбавити київську громаду права розпорядження ділянкою в Китаєві (21,61 га).
Така вимога має сенс, оскільки археологічний комплекс, який входить у межі ділянки, Кабінет Міністрів визнав пам’яткою національного значення ще у 2001 році і додатково підтвердив це постановою від 2009 року. А згідно із Законом України «Про охоронну спадщину», пам’ятки археології, на відміну від інших пам’яток, взагалі не можуть перебувати ні в комунальній, ні в приватній власності – їхнім власником є лише держава. Отже, передаючи у 2004 році в оренду ділянки в Китаєві, Київрада розпорядилася не своєю власністю, порушуючи чинне законодавство.
Утім, обидва позови Генпрокуратури суд «зарізав». 17 січня 2024 року суддя Господарського суду Наталія Ягічева відмовила представнику Офісу Генпрокурора у задоволенні позову щодо ділянки 21,61 га, посилаючись на те, що межі археологічної пам’ятки «Китаївське городище і курганний могильник» нібито досі не визначені і не затверджені у визначному порядку. Аналогічне рішення ухвалив 21 лютого щодо ділянки 4,82 га суддя Петро Паламар.
До речі, як заявив під час суду юрист та пам’яткозахисник Олександр Дядюк, оборудки з межами таких «цікавих» ділянок Київрада влаштовує не вперше.
«Я вже стикався з такими схемами Київської міської ради по землях оборони. Що вони робили, щоб заплутати, я не знаю, чи свідомо, чи не свідомо, навмисно чи від жадібності? Є певна територія, яка не може буди у комунальній власності – землі оборони або в даному випадку, пам’ятка археології. Вони формують земельну ділянку, включаючи туди території (які не є в комунальній власності – ред.) і добавляють туди трохи землі за межами, де дійсно комунальна власність. Формують цю земельну ділянку, дають їй кадастровий номер, і виходить, що у цю земельну ділянку входять як землі, які не можуть бути у комунальній власності, так і землі, які можуть бути комунальною власністю. По наданим суду графічним матеріалам видно, що більша частина — пам’ятки, а потім там з краю попали трошки комунальні землі», — сказав Дядюк.
«Каштан NEWS» слідкуватиме за розвитком подій та подальшою долею археологічної пам’ятки в Китаєві.
Костянтин МИХАЙЛЕНКО
Більше новин, фото та відео у телеграм-каналі 
KASHTAN NEWS. Досі не підписані на новини Києва та України в телеграмі? Підписуйтеся та першими дізнавайтеся про найголовніше в Телеграмі.
