169
У червні 2024-го виповниться сім років від дня пожежі в триповерховій будівлі колишнього Центрального гастронома, що на Хрещатику, 40/1. З того часу «погорілець» стоїть занедбаний, кинутий напризволяще
За якихось триста метрів від нього, в адмінбудинку на Хрещатику, 36, – службові кабінети керівників міста. А щоб «погорілець» не мозолив їм очі, його фасад закрили ширмою. Зрештою, затулили і від усіх киян та гостей міста. Отож ніби і є руїна в центрі головної вулиці столиці і водночас її немає. А хто скаже, що відбувається за цією завісою: реставраційні роботи в розпалі чи – страхітливе звалище обвуглених, напівзгорілих конструкцій?
Приклад системної моделі «фахового управління»
Ви не побачите на фасаді інформаційної таблички про те, яке підприємство займається реставрацією будинку, його відновленням, за яким проєктом це роблять, хто здійснює авторський нагляд і коли конкретно закінчать ці роботи. Нуль інформації. Думайте, що хочете, любі кияни. Власне, типова картина для багатьох історичних будинків, яка свідчить про неповагу до громади, байдужість столичних управлінців до древнього історичного спадку міста.
«Замість моделі «тотального розграбування» ми створимо системну модель «фахового управління», – обіцяла раніше команда Віталія Кличка.
Що насправді? Сім років у центрі Києва бовваніє руїна. Це і є свідченням «фахового управління».
Жахлива доля
Нагадаємо, що історія будівлі колишнього Центрального гастронома сягає у 1874 рік – дім було споруджено коштом французького підприємця Жана-Батиста Кане. З цією нерухомістю пов’язна життєдіяльність відомих історичних постатей.
«Деякий час в цьому готелі жив відомий художник Михайло Врубель – після того, як закінчив роботи з розпису Кирилівської церкви, – читаємо в матеріалі Укрінформу. – На першому поверсі знаходилася позичкова лавка, і Врубель писав картину з дочки господаря цієї лавки. До 1918 року в готелі жив Павло Скоропадський, він проводив в номері консультації з різними політичними діячами перед тим, як його обрали гетьманом, тому ця будівля стала центром політичних подій. Також тут зупинявся відомий український актор і режисер Панас Саксаганський.
Під час Другої світової війни будинок дивом уцілів, коли Хрещатик перетворився на руїни. В радянські часи його використовували як житловий, а перший поверх відвели під Центральний гастроном».
«Початок 21-го століття став нещасливим для Центрального гастронома – у 2000 роках його закрили та завісили величезним банером. 2007 року фірма «АБ Інвестиції і розвиток» виступила замовником будівництва 10-поверхового торговельно-офісного комплексу в рамках реставрації Центрального гастронома.
А 20 червня 2017-го будівлю охопив великий вогонь – згоріли будівельні матеріали, перегородки та перекриття між другим і третім поверхами, дах. Власника будівлі зобов’язали своїм коштом відновити історичну пам’ятку».
«Таке враження, що цьому будинку допомогли згоріти, а натомість хотіли щось капітальне збудувати, але його історична цінність заважала. Будинок підлягає реставрації, оскільки це історична пам’ятка. Може, хтось думає, що після пожежі реалізувати будівельні плани буде легше. Але, щоб надалі подібні випадки не повторювалися регулярно, необхідно категорично ставити питання про реставрацію будинка-пам’ятника, а також і про відповідальність його нинішніх власників за доведення об’єкта культурної спадщини до плачевного стану», – розповів Укрінформу відомий краєзнавець, дослідник історії Києва Михайло Кальницький.
Відразу після пожежі на той час перший заступник голови КМДА Геннадій Пліс заявив: міський голова Віталій Кличко вважає, що пам’ятки архітектури – це культурна спадщина міста і киян, яка повинна бути збережена. Сьогодні, аналізуючи ситуацію крізь роки, ми добре бачимо, як Кличко «оберігає» особливо важливі історичні будинки.
Чиновники ніби «граються» у банальні відписки
Редакція «Каштан NEWS» направила інформаційний запит до КМДА. Ми просили повідомити, чи належним чином власник будівлі виконує свої зобов’язання щодо збереження історичної будівлі та її відновлення. Якщо ремонтних робіт немає, то які конкретно заходи в межах закону вживає влада, щоб повернути будинок до комунальної власності, або застосувати до господарів певні санкції?
Навіть на ці прості запитання, які, упевнені, хвилюють також багатьох киян, міська влада Віталія Кличка не змогла надати відповіді. Редакція одержала офіційні листи від двох департаментів КМДА – охорони культурної спадщини, містобудування та архітектури.
В КМДА також не змогли надати інформацію про те, які суми податків сплачено власником до міського бюджету.
Велика армія чиновників, які одержують солідні зарплати, переводять стрілки один на одного, уникаючи прямих, конкретних відповідей. Вони, ніби «граються» у банальні відписки, сподіваючись, що ЗМІ «проковтнуть» їхні пояснення, як вони «турбуються» про збереження і «захист» історичної спадщини.
За результатом розгляду запиту в Департаменті охорони культурної спадщини, редакції повідомили, що у 2009 році готель «Кане», що на вулиці Хрещатик, 40/1, наказом Міністерства культури і туризму України занесено до Державного реєстру нерухомих пам’яток України як пам’ятку історії, архітектури та містобудування місцевого значення, охоронний № 350-Кв. У 2007 році між власником – ТОВ «АБ Інвестиції та розвиток» та Головним управлінням охорони культурної спадщини КМДА укладено охоронний договір на пам’ятку культурної спадщини.
Згідно з Охоронним договором, фірма «АБ Інвестиції та розвиток» взяла на себе низку зобов’язань, зокрема щодо утримання пам’ятки у належному санітарному, протипожежному і технічному стані, проведення реставраційних, ремонтних та інших робіт, відповідно до затвердженої науково-проєктної документації тощо.
Читаючи відповідь керівництва Департаменту охорони культурної спадщини, дуже хотілося б дізнатися, чи фірма виконала ці зобов’язання? Однак про це немає ані слова. Отже чиновники усього лише констатують відомі факти, але не інформують про реальний стан щодо дотримання фірмою зобов’язань.
Ми також дізнаємося, що в 2018 році Департамент охорони культурної спадщини погодив реставраційну частину Проєкту першочергових протиаварійних робіт на пам’ятці архітектури та містобудування місцевого значення. І що розробником зазначеного проєкту є ТОВ «Творча архітектурна майстерня «Ю. Лосицький».
Пять років тому чиновники погодили проєкт протиаварійних робіт. А хто в КМДА контролює це, зокрема дотримання термінів відновлення? Питання з багатьма невідомими. Завізувати документ – це ж найлегше. А далі муніципалітет умиває руки. Схоже, так і відбулося з готелем «Кане».
Ми нагадаємо управлінцям, що у назві департаменту є слова «охорона культурної спадщини». Очолює структуру Марина Соловйова. Одна із важливих функцій в діяльності департаменту, як зазначено у відповідному Положенні, – «забезпечення захисту об’єктів культурної спадщини від загрози знищення, руйнування чи пошкодження».
Що конкретно зробили в департаменті, починаючи з 2017 року, щоб захистити будівлю Центрального гастронома від загрози знищення? Міській громаді про це невідомо.
Наголосимо і на такому обов’язку департаменту, як «здійснення контролю за виконанням Закону «Про охорону культурної спадщини». Контролює та координує діяльність цього департаменту заступник голови КМДА Ганна Старостенко.
«Інші питання – не в компетенції департаменту»
А ось що відповіли редакції з Департаменту містобудування та архітектури КМДА. Заступник директора Департаменту – начальник служби містобудівного кадастру Валентина Святина повідомляє:
«Замовнику будівництва – ТОВ «АБ Інвестиції та розвиток» – надано наступні містобудівні умови та обмеження: для будівництва офісно-торговельного центру на місці частини будівлі пам’ятки (охоронний № 350), яка є предметом охорони та зноситься, реставрація та пристосування елементів, що зберігаються на вулиці Хрещатик / Богдана Хмельницького, 40/1 від 25 жовтня 2013 року; для реконструкції існуючого нежилого будинку (літ. А) з реставрацією, реабілітацією та пристосуванням частини нежилого будинку (літ. А), що є пам’яткою історії, архітектури та містобудування місцевого значення (охоронний № 350-КВ) під громадсько-торговельний центр із закладами обслуговування населення за адресою: вул. Хрещатик/ вул. Богдана Хмельницького, 40/1, затверджені наказом Департаменту від 1 листопада 2019 року».
Отже, на частину будівлі Центрального гастронома містобудівні умови та обмеження було видано ще у 2013 році (для зведення офісно-торговельного центру), а на іншу частину споруди – у 2019-му (під громадсько-торговельний центр із закладами обслуговування населення). Чи збудовно бодай щось на цьому місці? Адже минуло стільки років! Чи виконано реставраційні, відновлювальні роботи? За ширмою нічого не видно. На те вона й ширма, щоб не проглядалося, що насправді відбувається з історичною будівлею.
«Інші питання, зазначені в запиті, не належать до компетенції департаменту», – йдеться у відповіді на редакційний запит за підписом заступника директора Департаменту – начальниці служби містобудівного кадастру Валентини Святини.
Очолює департамент Олександр Свистунов, який є і головним архітектором Києва. Куратором департаменту є заступник голови КМДА Петро Оленич. До речі, торік Петро Оленич відвідав під час закордонних відряджень шість країн. Чи цікавився він досвідом збереження історичних пам’яток і як діє система контролю з боку муніципалітетів за цими процесами?
Доля будівлі колишнього Центрального гастронома дещо прояснилася з матеріалу, розміщеному на сайті Укрінформу в січні 2020 року.
«Центральний гастроном у Києві за адресою Хрещатик, 40 після реконструкції матиме три поверхи, жодного поверху у проєкті не додано. Про це повідомляє архітектурно-конструкторське бюро «Віхарєв» у Фейсбуку.
«Архітектурні та реставраційні рішення не змінилися з часів Містобудівної ради та погодження Департаментом охорони культурної спадщини. Жодного поверху не додано, охоронювальну частину пильнуємо. Кожна деталь продумана, захисні заходи розроблені та чекають дозволу на роботи», – йдеться в повідомленні.
Зазначається, що цього року (тобто у 2020-му, – ред.) за проєктом розпочнуться реставраційні та будівельні роботи.
«Проєкт чудовий, що відмічено вже сторонніми фахівцями. Передбачено реставрацію та збереження фронтальної історичної будівлі, реконструкцію підземної та дворових споруд. Функціонально «гастроном» доповниться на верхніх поверхах закладами торгівлі, оглядовим майданчиком на даху, фуд-кортом, підземним паркінгом. Розроблено заходи захисту щодо питань з гідрогеології, зі збереження сусідньої історичної забудови», – йдеться в повідомленні.
З того часу минуло три роки. Будівля Центрального гастронома усе ще за ширмою.
Адвокат Дмитро Калько: «Варто переглянути суми фінансових санкцій»
На прохання редакції «Kаштан NEWS» цю тему прокоментував відомий адвокат, член Громадської ради при КМДА Дмитро Калько. За його інформацією, Департамент охорони культурної спадщини регулярно видає приписи, які обов’язкові до виконання. Однак станом на сьогодні протиаварійні роботи власником будівлі не проводяться. Крайній припис винесено Департаментом 23 січня 2024 року з вимогою розпочати реалізацію погоджених проєктних рішень, спрямованих на збереження памʼятки.
«Щодо процедури повернення памʼяток в лоно міста, то, на жаль, у законодавстві прописана тільки процедура передачі в державну власність, але жодним чином не описана можливість повернення, в тому числі примусового, в комунальну власність, на що потрібне реагування і втручання Кабміну та Верховної Ради», – стверджує адвокат Калько.
Він вважає, що сьогодні є потреба переглянути суми фінансових санкцій. Для прикладу: максимальний штраф для фізичної особи – 1700 гривень (і це адміністративна відповідальність), а для юридичної особи – 17 тисяч за окремий вид порушення.
За словами Дмитра Калька, Київрада планує встановити додатковий механізм захисту історичних будівель. Міськрада розглядає питання заборони будь-яких робіт на будівлях, яким понад 100 років, без відповідного погодження. Водночас надзвичайно важливим і актуальним питанням є збереження історичного середовища, а саме – обмеження максимальної висотності будівель, зазначених у межах та режимах використання зон охорони памʼяток.
А садибу Терещенків повернули місту
І все ж. Багатьом киянам відомо, що у 2023 році Верховний Суд повернув відому столичну садибу фінансиста та мецената Івана Терещенка до комунальної власності. Про це йдеться на Фейсбук-сторінці суду. У 2009 році на підставі наказів Головного управління комунальної власності Києва були оформлені свідоцтва, які посвідчують право власності ПрАТ «Центрелеватормлинбуд» на будівлі Терещенка, на бульварі Шевченка.
У червні 2021-го прокуратура звернулася до суду з вимогою повернути будівлю у комунальну власність, стверджуючи, що відповідачі не виконали свої обов’язки, у зв’язку з чим територіальна громада значною мірою була позбавлена того, на що розраховувала під час укладення договору. Також ішлося, що об’єкти культурної спадщини не вибули у встановленому законом порядку з комунальної власності, оскільки на момент виникнення спірних правовідносин діяла законодавчо встановлена заборона на їх відчуження.
«До того ж відповідачі не дотрималися вимог Закону «Про охорону культурної спадщини» та умов охоронних договорів, оскільки пам’ятки культурної спадщини перебувають у незадовільному стані, а жодні заходи для їх збереження не були вжиті», – наголошують на сторінці Верховного Суду України.
Дуже хотілося б знати, яка доля чекає на будівлю Центрального гастронома. Чи не пора нарешті зупинити руйнацію бодай частини споруди, яку не знищив вогонь?
Богдан ТУР
