97
Київрада намагалася віддати історичну садибу у центрі міста під незаконну забудову
У четвер, 8 лютого, Київрада вирішувала долю двох історичних будівель у середмісті столиці – садиби Осипа Родіна та будинку Замкова. На право оренди земельних ділянок під обома пам’ятками претендували столичні забудовники, обидва проєкти ставилися на голосування аж тричі (хто і як намагався просунути ці питання, попри брак голосів – читайте в матеріалі «Каштан NEWS» «Буремний четвер Київради»).
Зрештою Київрада «нашкребла» достатню кількість голосів, щоб віддати побудовану наприкінці XIX століття садибу Родіна забудовнику ТОВ «Арікс». На ухвалення другого проєкту – передачі історичного будинку Семена Замкова, що на вулиці Івана Франка, 26, в оренду ТОВ «Рент Менеджмент Інвест» голосів не вистачило.
Як позначаться депутатські голосування на майбутньому історичного Києва та яка доля може чекати обидві старовинні будівлі, розповіла в ексклюзивному коментарі «Каштан NEWS» депутатка Київради Ксенія Семенова.
Дві пам’ятки
На думку Семенової, ситуація із садибою Родіна, розташованої на вулиці Олеся Гончара, 71, поки що не є критичною, оскільки будівля охороняється законом.
«Садиба Осипа Родіна – це пам’ятка культурної спадщини, і це діючий її статус. Власник будівлі його оскаржував у суді, але це йому не вдалося. Це означає, що на території цієї пам’ятки не може бути реконструкції, лише реставрація. Цей момент проєкт рішення не враховував, тому голосувати за нього було не можна. Однак навіть його ухвалення не означає, що забудовник зараз може робити з цим об’єктом щось, окрім реставрації, тому що це пам’ятка, і це є основним для законодавства. Забудовник має укласти з Департаментом охорони культурної спадщини охоронний договір для того, щоби далі цю пам’ятку зберігати і вести там виключно реставрацію, якщо вони якимось чином збираються вписувати її у свій проєкт», – пояснила депутатка.
У набагато гіршому становищі опинився будинок Замкова на вулиці Франка. Ще в січні 2024 року, не очікуючи на рішення Київської міської ради, забудовник почав надбудовувати тут ще один поверх.
«Тут ситуація взагалі абсолютно дика. Оскільки проєкт передачі цієї земельної ділянки в оренду розглядався тільки останньому засідання Київради, то, виходить, вони почали там роботи без будь-яких майнових прав на ділянку. Уявіть, що хто-небудь з киян спробує зробити хоча б пандус на вході до під’їзду – до будь-якої людини, яка захоче внести якісь зміни в будівлю, відразу прийде п’ятнадцять контролюючих органів. А тут у центрі міста, навпроти Міністерства культури зводиться додатковий поверх на історичній будівлі XIX століття – і всім все подобається, не треба жодних дозволів, і все – прекрасно», – констатувала Ксенія Семенова.
Гра без правил
Реконструкція на Франка, 26, ведеться без огороджувального паркану – тобто, становить небезпеку для перехожих. Також всупереч діючому законодавству відсутнє інформаційне табло із зазначенням, які роботи тут ведуться та хто є їхнім замовником.
«Також є порушення пам’яткоохоронного законодавства: забудовник посилається на те, що це не пам’ятка, оскільки Міністерство культури не внесло цю будівлю до реєстру. А не внесло воно її через недоліки в оформленні документації. Тобто Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав правильним чином оформити документацію і надати її до Мінкульту заново, але він цього не зробив. Хоча документація в Департаменті вже лежить – її за них зробила київська пам’яткоохоронна науково-експертна спільнота. Важливо, що в Мінкульту не було зауважень щодо того, чи являє собою ця пам’ятка цінність, оскільки статус пам’ятки у Франка, 26, був ще за радянських часів. Мінкульт сказав, що у них є зауваження до документації – не до того, чи цінна ця пам’ятка для нашої культури та історії, а до того, як була подана документація. Департамент цю документацію не переподав, очевидно, розуміючи, що до цієї будівлі має інтерес хтось із впливових забудовників», – припускає Семенова.
Назад до часів Януковича
Проти незаконної перебудови історичної пам’ятки виступили київські активісти, в тому числі відомий містозахисник Дмитро Перов. Однак забудовник зробив хід у відповідь – звернувся до поліції з проханням відкрити кримінальне провадження на перешкоджання його підприємницькій діяльності. І поліція напрочуд оперативно таке провадження відкрила.
«Створюється дуже небезпечний для міста прецедент – такий, по духу часів Януковича, я б сказала, коли поліція намагається «пришити» активістам кримінальну справу за протест. Там відбувався протест, організований ініціативною групою «Спадщина», яка багато працює в сфері охорони культурної спадщини, і в результаті цього протесту забудовник пише заяву в поліцію про перешкоджання підприємницькій діяльності. Якщо у нас на всі протести киян будуть відкривати кримінальні справи за перешкоджання підприємницькій діяльності, то ми з вами зараз просто повертаємося в часи Януковича», – зазначає Ксенія Семенова.
Відчуття подорожі в безславне минуле буде повним, якщо згадати, що 3 лютого під час протесту під будинком Замкова на активістів напали титушки і зламали Дмитру Перову ребро.
«Щодо цього також порушено кримінальну справу, є судово-медична експертиза, і всі кримінальні справи щодо цього протесту веде один слідчий. При тому, по тих допитах, які він веде, видно, що він заангажований. Він питає: «А коли ви мітинг збирали, ви домовлялися заздалегідь? Там же було більше однієї людини». Тобто слідчий намагається цю кримінальну справу обтяжити тим, що це було зроблено нібито «за попередньою змовою», а це в українському законодавстві обтяжуюча обставина. Отже, мало того, що ми мітинг будемо тепер називати перешкоджанням підприємницької діяльності і «шити» учасникам кримінальну справу, так ми ще будемо додавати тепер різні обставини, щоб збільшити за це відповідальність», – підсумувала депутатка.
До речі, за українським законодавством учасники протестів не повинні узгоджувати проведення заходів ані з місцевою владою, ані з кимось іншим, зазначає Семенова. Максимум, вони зобов’язані повідомити КМДА у випадку, якщо планується захід за участі великої кількості людей, перекриття доріг тощо. Під час військового стану органи місцевого самоврядування можуть обмежити проведення масових заходів і мітингів, але такого рішення в Києві наразі немає. Однак прецедент з кримінальним провадженням проти захисників будинку Замкова свідчить про те, що забудовники знайшли інший спосіб боротьби з невгодними.
«Фактично це означає, що кияни більше не зможуть обстоювати свою думку. Наприклад, вам забудовують сквер біля будинку – не здумайте виходити на протест, бо ви перешкоджаєте підприємницькій діяльності. Це дуже нехороша і небезпечна історія», – вважає Ксенія Семенова.
«Вродє, красівєнько»
Не менш небезпечним симптомом є намагання окремих посадовців КМДА тим чи іншим чином легалізувати незаконні забудови через Київраду. Хоча голосування за передачу ділянки під будинком Замкова забудовнику і провалилося, це ще не означає, що таких спроб більше не буде.
«Я дуже рада, що у деяких депутатів вистачило совісті вийти, витягти картку. Тому що перед голосуванням я озвучую: дивіться, ось є громада, яка проти, була акція протесту, на акції протесту напали на активіста, зламали йому ребро. І тут виступає заступник міського голови Валентин Мондриївський і каже: «Знаєте, давайте проголосуємо, бо я бачив цей проєкт, і, в принципі, вони непогано будують». Серйозно, ми будемо голосувати за проєкти не через те, що це добре для міста, що це законно, що таким чином ми зберігаємо культурну спадщину, а через те, що заступник мера сказав: «Ну, я глянув, вродє, красівєнько»? Це в нас такий рівень прийняття рішень в Київраді?» – каже Семенова.
Як зазначає депутатка, ТОВ «Рент Менеджмент Інвест», яке зараз незаконно перебудовує будинок Замкова, пов’язують із власницею Stolitsa Group Владою Молчановою, яка має надзвичайно великий вплив у Київраді та КМДА.
«Нещодавно людину Молчанової призначили керівником «Київміськбуду» (9 лютого наглядова рада ПрАТ «ХК «Київміськбуд» призначила на посаду голови правління – президента компанії Василя Олійника, який багато років співпрацював із Stolitsa Group – ред.). Спокійно ведеться будівництво житлового комплексу на території екопарку «Осокорки», з міського бюджету виділяються кошти на дорогу через цей весь велетенський житловий комплекс. Тобто абсолютно без огляду на думку киян все, що Stolitsa Group попросить, вона все отримує. Що мене дуже дивує: не думаю, що всі підприємці в Києві мають таку можливість», – підкреслила Ксенія Семенова.
Юлія ТЄНЄНЬОВА
