6,K
Комунальні підприємства в Києві виникли ще на початку 1990-х. Із роками їх кількість збільшувалася в геометричній прогресії
Нині вони є суттєвим фінансовим тягарем для міста, викачують колосальні кошти з бюджету. Чи ефективно господарюють? Маємо сумнів. Загалом із року в рік отримують мільярди гривень збитків. А це ж кошти міської громади!
Редакція звернулася до КМДА з інформаційним запитом, попросивши назвати 10 найзбитковіших підприємств за підсумками 2023 року. З відповіді видно, що на першому місці – «Київтеплоенерго». Його збитки – 3 мільярди 167 мільйонів 121 тисяча гривень.
На другому місці – КП «Київський метрополітен» із сумою збитків 2 мільярди 792 мільйони 153 тисячі гривень.
У трійці збиткових – КП «Інженерний центр» (директор – Михайло Терентьєв, депутат Київради, фракція «УДАР»): 39 мільйонів 20 тисяч гривень.
У десятці є Київське інвестиційне агентство (виконувач обов’язки генерального директора, депутат Київради Богдан Чорній), яке час од часу вихваляється залученням солідних інвестицій, воно має збитки на суму 3 мільйони 17 тисяч.
Наприклад, в Інвестагентстві радіють, що 2023 рік «приніс» Києву 200 мільйонів гривень інвестицій. Насправді, підстав для оптимізму немає. 200 мільйонів – крапля в морі. Це підтверджує неспроможність до залучення інвестицій.
У переліку підприємств, які мають фінансовий «мінус» за підсумками 2023 року, і Автотранспортне підприємство № 273904 корпорації «Київавтодор», яке очолює Юрій Баранов. Тут також похвалитися нічим, збитки – 2 мільйони 254 тисячі гривень. Зате директор АТП Юрій Баранов, певно, може сказати: життя – вдалося. Судячи з декларації про доходи, готівкою він зберігає 2 мільйони 180 тисяч гривень, у його приватному гаражі – дві автівки преміум-класу.
Не можуть похвалитися фінансовими успіхами і в АТП КМДА (очолює Дмитро Рахматуллін), тут збитки за минулий рік зафіксовано в сумі 1 мільйон 551 тисяча гривень.
Ще про зарплати. Раніше «Kаштан NEWS» розповідав про «заробітну плату разом із преміями і надбавками, отриману керівниками (керівником) КП «Київтеплоенерго». Отже, незважаючи на збитковість, фінансові щедроти «сипалися» до кишені «керівників (керівника)» «Київтеплоенерго»: мільйон 103 тисячі 968 гривень (червень 2022 року), 288 тисяч 473 гривні (січень 2022 року), 249 тисяч 199 гривень (січень 2023 року), 458 тисяч 45 гривень (серпень 2022 року), 309 тисяч 417 гривень (жовтень 2022 року).
Якщо подивимося на реєстр збиткових КП за підсумками господарювання у першому кварталі 2024-го, то погляд зупиниться на таких підприємствах, як «Київський метрополітен» (959 мільйонів 796 тисяч гривень), «Київпастранс» (74 мільйони 552 тисячі), «Київавтодор» (6 мільйонів 33 тисячі), Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд Києва (5 мільйонів 238 тисяч), Інститут Генерального плану (1 мільйон 627 тисяч), Інженерний центр (530 тисяч).
Бачте, Генплан Києва досі не ухвалено, водночас Інститут (керівник – Дмитро Ликов) має фінансові збитки за підсумками господарювання. Нагадаємо принагідно: ще в січні 2020-го мер Кличко представив проєкт Генплану розвитку міста до 2040 року.
До речі, знову про зарплати керівників збиткових підприємств. Скажімо, очільник КП «Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд Києва» Роман Лісневський у червні 2023-го одержав 136 тисяч 50 гривень.
Отже, роками продовжують сидіти на шиї міської громади збиткові комунальні підприємства. Їх не ліквідовують, не проводять реорганізації, словом нема жодної великої «чистки», яка давно назріла. Ефективність їхньої діяльності ніхто не аналізує. Міську владу, судячи з усього, це влаштовує. Аудити КП якщо і проводяться, то по дрібницях, як це було в метрополітені. Водночас фінансові потоки великими ріками течуть з міської скарбниці до «чорних дір» комунальних підприємств і там десь розчиняються.
«Kаштан NEWS» уже розповідав, що ТОП-10 найбільш збиткових київських комунальних підприємств за підсумками фінансової діяльності у 2022 році виглядає так.
На першому місці розташувалося «Київтеплоенерго» – 1 мільйон 304 тисячі 900 гривень збитків. Далі йдуть «Київський метрополітен» – 908 мільйонів 700 тисяч, Міжнародний аеропорт «Київ» (Жуляни) – 33 мільйони 700 тисяч (у зв’язку з війною).
Наступну трійку в цьому переліку посідають Інститут земельних відносин (11,2 млн. грн.), «Київавтодор» (9,5 млн. грн.), «Міський магазин» (8,2 млн. грн.). І замикають список Київське інвестиційне агентство (6 млн. грн.), Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд (4,3 млн. грн.), Центр обслуговування споживачів Шевченківського району (3,6 млн. грн.), Автотранспортне підприємство 273904.
Сьогодні, на жаль, знову спостерігаємо подібне, але вже за результатами фінансово-економічної діяльності 2023 року і першого кварталу 2024-го.
«Нині структура комунальних підприємств роздута неймовірно, – аналізує ситуацію у Фейсбуку перший Київський міський голова Леонід Косаківський. – Контроль за КП ніякий. Деякі перетворилися в синекури. Їх система давно потребує реформування, в контексті більш оптимальної моделі влади столиці. Запит на це є, але політичної волі це зробити, немає».
Запитується, а куди дивляться міські аудитори? Адже в структурі КМДА є Департамент фінансового контролю та аудиту. Нещодавно під час засідання Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань моніторингу та оцінки ефективності діяльності органів місцевого самоврядування та місцевих органів виконавчої влади в місті Києві – столиці України під час воєнного стану із уст представника прокуратури міста пролунало, що аудити проводяться вряди-годи і є слабкими, показують лише незначні порушення.
Ми проаналізували матеріали деяких аудиторських перевірок. Скажімо, у результаті аудиту закупівель КП «Київпастранс» залізничного обладнання на загальну суму 131 443,46 тис. грн встановлено, що посадовці не забезпечили «максимальну економію та ефективність використання комунальних коштів під час закупівлі залізничного обладнання».
Проводився аудит і щодо АТП КМДА за 2023 рік. Висновки? Перевіряючі стверджують, що є випадки необгрунтованого планування потреб у бюджетному фінансуванні. Вони вказують і на «відсутність прозорої та дієвої схеми раціонального та ефективного використання економічних можливостей підприємства та недосконалість застосованих управлінських механізмів». Пишуть про те, що «наявні на підприємстві управлінські механізми потребують істотних змін, насамперед пов’язаних із ґрунтовним вдосконаленням системи внутрішнього контролю, запровадженням ефективних моделей управління доходами, витратами, матеріальними заохоченнями, запасами, виконанням ремонтних робіт, процесами планування тощо».
Зрештою, типове явище для столичних комунальних підприємств – управлінські механізми потребують істотних змін. А їх немає.
Тому хотілося б почути від керівництва міста відповідь на просте запитання: навіщо нам збиткові комунальні підприємства?
Богдан ТУР
Більше новин, фото та відео у телеграм-каналі 
KASHTAN NEWS. Досі не підписані на новини Києва та України в телеграмі? Підписуйтеся та першими дізнавайтеся про найголовніше в телеграмі.
