51
Чергове пленарне засідання відбулося з пригодами
У четвер, 8 лютого, Київська міська рада під час пленарного засідання ухвалила низку доволі цікавих і місцями навіть сенсаційних рішень. Як відбувалися ці ухвалення та які пристрасті точилися у сесійному залі – читайте в новому матеріалі «Каштан NEWS».
Невиплачені гроші
Першою сенсацією засідання стала інформація про невиплату допомоги у 30 тисяч гривень мобілізованим киянам. Нагадаємо, рішення про такі виплати Київрада ухвалила 7 грудня 2023 року.
«Київ буде виплачувати 30 тисяч гривень киянам, мобілізованим після першого грудня цього року. Така виплата є одноразовою та спрямована на додаткове матеріальне забезпечення новобранців», – похвалився тоді в своєму телеграм-каналі Віталій Кличко.
Утім, минуло два місяці, але обіцяних 30 тисяч гривень київські мобілізовані так і не побачили.
«Зараз вже 8 лютого, і ті люди, які звертаються до мене і, я впевнений, не тільки до мене, таку допомогу не отримують. Відповідно, наше рішення не виконується. У мене запитання: нащо ж ми приймаємо ці рішення? Що відбувається, чому виконавчий орган не виконує рішень, які дійсно потрібні? Щодня до мене звертаються мобілізовані кияни і надсилають лінки на новинні сайти, де написано, що Київська міська рада вирішила допомагати. Що виявляється: ми просто сіємо інформацію, що не відповідає дійсності?» – запитав із трибуни депутат від «Голосу» Григорій Маленко.
Також він звернувся до секретаря Київради Володимира Бондаренка з проханням дати протокольне доручення до КМДА з вимогою негайно вжити заходів щодо виплат допомоги мобілізованим.
Увечері того дня пресслужба КМДА відреагувала на виступ Маленка і повідомила, що виплати будуть нараховуватися автоматично на зарплатні картки або на муніципальну «Картку киянина» і надійдуть цього місяця.
«Місто доопрацювало з ТЦК механізм виплати матеріальної допомоги. Крім того, Київ розширив перелік отримувачів, додавши осіб, які підписали контракт. Перші виплати мають відбутися до кінця лютого», – пообіцяли у КМДА.
Чому таке роз’яснення не було оприлюднено раніше, пресслужба КМДА так і не пояснила.
Крапка у справі Повітрофлотського проспекту
Друга – і аж ніяк не менша сенсація цього дня: Київрада нарешті спромоглася перейменувати Повітрофлотський проспект на проспект Повітряних сил. Нагадаємо, це питання виносилося на пленарні засідання, починаючи з липня 2023 року, однак постійно наштовхувалося на спротив фракції «Європейська Солідарність», яка наполягала на тому, щоб проспект отримав назву на честь Європейського Союзу. Ще навесні 2023 року партія запустила рекламну кампанію на підтримку просування такого варіанту, однак під час електронного голосування кияни не підтримали цю ідею. Також «ЄС» просувала ідею розділити Повітрофлотський проспект на дві частини з тим, щоб одну з них назвати на честь ЄС.
Але 8 лютого фракція зробила раптовий кульбіт і підтримала перейменування багатостраждального проспекту на честь Повітряних сил.
«Нарешті ми зможемо сказати «прощавай» Повітрофлотському проспекту, який був названий окупантами-більшовиками в далекому 1923 році. І ми будемо із задоволенням, я сподіваюся, що одноголосно, вітати появу на мапі Києва проспекту Повітряних сил», – оголосила членкиня фракції «ЄС» Марина Порошенко.
Ба більше, зненацька з’ясувалося, що насправді «Європейська Солідарність» завжди обстоювала перейменування проспекту на честь Повітряних сил.
«Ми послідовно підтримуємо Збройні сили України і підтримуємо позиції Головнокомандуючого Валерія Залужного, саме щоб назвати Повітряними силами проспект. Я думаю, це нарешті поставить крапку в тих підлих і підступних інсинуаціях, коли постійно нас звинувачували, я навіть не розумію, в чому», – заявила Марина Порошенко.
Утім, депутатка дала зрозуміти, що ідея перейменувати щось назвою фракції досі не полишає «Європейську Солідарність».
«Дуже важливо вже закарбувати на мапі Києва топоніми Європейського Союзу і Північно-Атлантичного альянсу», – додала під час своєї промови депутатка.
У свою чергу, лідер фракції «Слуга Народу» в Київраді Андрій Вітренко назвав слова Марини Порошенко лицемірством.
«Люди, які блокували роботу Київської міської ради, люди, які хотіли розділити проспект на дві частини для того, щоб все таки перейменувати, зараз натягують на себе це перейменування. Вибачте, але я навіть не можу підібрати інтелігентного слова до того, що тут відбувається», – сказав він.
Зрештою після буремного обговорення депутати ухвалили перейменування Повітрофлотського проспекту на проспект Повітряних сил. Рішення було підтримано 88 голосами.
Кікабідзе замість Булгакова та ноу-хау «Батьківщини»
Окрім Повітрофлотського проспекту, з благословення Київради отримали нові назви ще 9 міських об’єктів. Зокрема, були перейменовані:
- вулиця Білгородська – на вулицю Василя Овсієнка;
- вулиця Миколи Матеюка – на вулицю Василя Іваниса;
- вулиця Булгакова – на вулицю Вахтанга Кікабідзе;
- бібліотека імені О. Блока – на бібліотеку імені Гната Юри;
- провулок Яблочкова – на провулок Компанійський;
- вулиця Чернігівська – на вулицю Братів Чибінєєвих
- вулиця Павла Скоропадського у Печерському районі – на Бессарабський проїзд (оскільки на вулицю Гетьмана Павла Скоропадського раніше вже було перейменовано вулицю Льва Толстого).
Також назви отримали два безіменні сквери: сквер на вулиці Боричів Тік, 17, 19, 21, став сквером Голди Меїр, а сквер на Жилянській – Лідії Гончаренко.
А ось із перейменуванням консерваторії імені Петра Чайковського вийшло не так просто. Депутатський корпус устиг ухвалити 67 голосами рішення про звернення до Мінкульту щодо виключення імені російського композитора з назви вищого музичного навчального закладу, однак уже після ухвалення депутати від «Батьківщини» заявили, що відкликають свої голоси.
«Наша фракція випадково, не почувши, проголосувала за цей проєкт рішення. Враховуючи кількість депутатів, які взяли участь, просив би скасувати результати голосування з цього питання», – звернувся до секретаря Київради співголова фракції «Батьківщини» Володимир Слончак.
Його підтримали однофракційники Олена Марченко, Юрій Зубко, Олександр Бродський, Ганна Свириденко, Ігор Галайчук, Катерина Глімбовська, Анатолій Шаповал та Алла Шлапак. Внаслідок цього питання було передано на розгляд регламентної комісії.
Земля для Лаври і скандальні забудови
Зате Київраді вдалося без проблем ухвалити звернення до уряду з проханням продовжити виплати ВПО до кінця воєнного стану, а також передати землю в постійне користування Національному заповіднику «Києво-Печерська лавра». Раніше земельні ділянки на території Лаври не були оформлені законодавчо, отже 8 лютого депутати нарешті поставили юридичну крапку в цьому питанні, яке висіло у повітрі майже 30 років.
З іншими земельними питаннями процес пішов далеко не так позитивно. Зокрема, спочатку депутатський корпус відмовився надавати в оренду земельну ділянку на Олеся Гончара, 71, де розташована історична садиба Осипа Родіна, яка входить до Переліку об’єктів культурної спадщини Києва. Охоронний статус садиби намагалося неодноразово оскаржити ТОВ «Арікс», яке розпочало поруч з історичною будівлею зведення 19-поверхового ЖК Franklin Concept House. Та ж компанія нині претендує на право оренди ділянки під садибою Родіна, однак досі не підписала необхідний охоронний договір.
Під час засідання депутати провалювали передачу ділянки в оренду «Аріксу» двічі. Однак щоразу голова архітектурної комісії Михайло Терентьєв та директор Департаменту земельних ресурсів КМДА Валентина Пелих на правах доповідача та суб’єкта подання повертали питання на голосування. Зрештою депутатський корпус здався і з третього разу ухвалив передачу ділянки під садибою Родіна забудовнику.
Таким же чином трохи не відбулося ухвалення проєкту рішення про передачу в оренду ділянки на Івана Франка, 26 – 125-річного будинку Замкова, останньої дерев’яної будівлі на цій вулиці. На цю ділянку претендує ТОВ «Рест Менеджмент Інвест», яке хоче побудувати тут торговельно-розважальний центр. Шостого лютого під час акції протесту проти цієї незаконної забудови невідомі зламали ребро активісту та містозахиснику Дмитру Перову.
«Попри те, що дозволу Київради ще немає, там активно ведеться забудова з порушеннями норм благоустрою. Огороджувальний паркан не встановлено, інформаційне табло не встановлено. Місцеві активісти влаштовували там акцію протесту, під час якої на них напала «титушня», що взагалі дуже дивно у 2024 році в Києві, де мер декларує, що він захищає культурну спадщину», – зазначила під час засідання депутатка від «Слуги Народу» Ксенія Семенова.
У відповідь на це заступник голови фракції «Батьківщини» Віталій Нестор заявив, що інформація Семенової нібито «повністю не відповідає дійсності».
«Немає там жодної підстави, щоб вважати цей об’єкт пам’яткою архітектури або археології місцевого значення, і ніколи він такою пам’яткою не був», – сказав Нестор.
Також на бік Нестора став співголова фракції «УДАР» Валентин Мондриївський.
«Справді, там центральний ареал, і дуже прискіплива увага до цього будинку, але треба віддати належне, там проєкт теж хороший. І я прошу проголосувати це питання», – звернувся він до депутатів.
У свою чергу, Ксенія Семенова нагадала, що стосовно власника будівлі відкрито кримінальне провадження за порушення містобудівного законодавства.
Як і питання садиби Родіна, з ініціативи Терентьєва та Пелих проєкт передачі забудовникові будинку Замкова виносився на голосування ще двічі, однак навіть утретє проєкт не набрав голосів.
Юлія ТЄНЄНЬОВА
