Про виклики сьогодення та як Департамент з ними справляється; шлях комунальних ЗМІ від «рупору влади» до об’єктивних медіа та про те, звідки беруться кошти на масштабні проєкти у час війни — в інтерв’ю «Вечірнього Києва» з директором Департаменту суспільних комунікацій КМДА Романом Лелюком.
Інтерв’ю «Вечірнього Києва» з директором Департаменту суспільних комунікацій КМДА Романом Лелюком.
«КОМУНАЛЬНІ ЗМІ СТАЛИ ОСНОВНИМ МОВНИКОМ ГРОМАДИ»
— Останні роки для українців складні — спочатку Covid-19, потім велика війна. Очевидно, що кияни в таких умовах потребують ефективної та вчасної комунікації з міською владою. Романе Валерійовичу, як реагуєте на ці виклики і чи справляєтеся?
— Я пишаюся тим, як ми вистояли. І тим, наскільки ми були готові до викликів, починаючи з Covid-19 і закінчуючи повномасштабною військовою агресією. Комунальні медіа були «переозброєні» ще до пандемії. Тоді ми зробили повний ребрединг і технічне переоснащення. Телеканал «Київ» та радіостанція разом переїхали у нове, сучасне приміщення, яке зараз працює як повноцінний медіацентр у повній конвергенції.
Щодо радіо, то нам вдалося вдвічі посилили потужність сигналу, відтак зараз нас добре чути й в області. Також перейшли з музичного формату в news-talk (новинно-розмовний формат — ред.). А ще радіо з 2019 року принципово і повністю відмовилось від російськомовного музичного контенту.
У 2020 році канал почав виробництво власного документального контенту. Першим досвідом були дві серії присвячені тому, як місто переживало ковідні часи. А з початком повномасштабної війни телеканал разом зі СтратКомом ЗСУ виготовляє документальні фільми про звірства росіян проти нашого народу. Багато матеріалів телеканал робить про героїв війни, переселенців, воїнів, що повернулися з полону. Окремі програми присвячені розвінчуванню російських наративів тощо.
У 2020-ому оновили сайт «Вечірнього Києва» — створили новий, зручний, інформативний майданчик з сучасним інтерфейсом. Згодом запустили роботу відділу реагування на дезінформацію — «Стоп фейк». Якщо говорити про нові проєкти, які з’явилися на сайті за останні два роки, варто відзначити «Пантеон Героїв», присвячений вшануванню пам’яті загиблих воїнів з Києва. А продиктована часом рубрика «Неподарована державність» відображає наше минуле, яке ми втратили через історичні обставини. Тут журналісти привертають увагу до маловідомих сторінок історії, проводячи інтерв’ю з істориками та публікуючи ексклюзивні матеріали, які доводять існування нашої держави впродовж 1000 років. Це дуже актуально в контексті міфів росії.
Але найголовніше, що ми посилили нашу команду професійними людьми. І я сьогодні з упевненістю можу сказати: у нас на телебаченні, радіо і сайті працює команда професійних комунікаторів. І нині комунальні медіа стали без перебільшення основним правдивим, надійним і оперативним мовником столичної громади.
— У своїх попередніх інтерв’ю ви згадували, що телеканал в час повномасштабного вторгнення не припиняв мовлення.
— Так, телеканал «Київ» — єдиний канал на всю країну, який з 24 лютого і на день не покинув столицю під час широкомасштабної війни. Це вдалося реалізувати, зокрема, завдяки тому, що студія розміщена нижче рівня землі. І є висновок ДСНС, який дозволяє працювати під час повітряної тривоги. Загалом і сайт «Вечірній Київ», і телеканал, і радіо з першого місяця великої війни стали одними з основних джерел оповіщення населення та отримання сервісної інформації.
Березень 2022-го року був найважчим у плані роботи, але журналісти невпинно писали не лише про події, тривоги, евакуаційні коридори, а й про те, де можна придбати ліки, продукти харчування, отримати гуманітарну допомогу. У Києві до повномасштабного вторгнення проживало орієнтовно 5 мільйонів людей. Після — їх лишилося всього 700 тисяч, але всі потребували якісної інформації.
Щодня команда логістичного центру злагоджено формувала запаси продуктів. Фото: Борис Корпусенко
Скажу більше: дуже багато жителів Гостомеля, Ірпеня і Бучі отримували інформацію саме з нашої радіохвилі, коли не було інтернету та зв’язку. І були випадки, коли наші оповіщення про евакуаційні зелені коридори рятували життя!
Вже після звільнення Київщини журналісти наших медіа першими приїжджали на звільнені території. Наші матеріали згодом використовували багато іноземних медіа. Бо ми фільмували та фотографували наслідки злочинів агресора. Сьогодні телеканал має укладених близько 200 договорів з інтернет-провайдерами. По супутнику ми транслюємося на увесь світ. І, що важливо, не кодуємося — ми у вільному доступі. Українці зараз розкидані по всьому світу і хочуть дивитися свій, український контент, якому довіряють.
Тому, попри те, що канал регіональний, значну частину ефірного часу сьогодні займають новини не лише Києва, а й усієї України.
Хочу сказати — «Київ» входить в офіційну двадцятку кращих каналів країни. Не локальних, а загалом. Цього року телеканал отримав відзнаку як найкращий регіональний мовник від «Big Data Awards».
Нагородження телеканалу «Київ 24»
Марина Хонда вручає подяки каналу, який і на день не покинув Київ з початку широкомасштабної війни.
А ще пишаюся тим, що у 2022 році, коли був складний рік для бізнесу, медіа безкоштовно розміщували рекламу соціально відповідальних проєктів. І в такий спосіб підтримували підприємців, які продовжували працювати у кризовий період, зберігали робочі місця, платили податки.
«МИ СТАВИМО ЗАВДАННЯ БУТИ РЕЙТИНГОВИМИ, АЛЕ НЕ ВТРУЧАЄМОСЯ У РЕДАКЦІЙНУ ПОЛІТИКУ»
— Романе Валерійовичу, але чи вдалося, на ваш погляд, комунальним ЗМІ, стати об’єктивними і пропонувати аудиторії не лише піар влади? Адже це те, чим зазвичай найбільше дорікають цій категорії інформаційних ресурсів…
— Перше завдання, яке ми перед собою ставили, — це зламати стереотип, що комунальне значить «убоге». Сьогодні якість картинки, дизайн, контент на телеканалі відповідає усім сучасним стандартам. Ми позбулися ще одного поширеного стереотипу про те, що комунальні медіа працюють у форматі: «Дякуємо тим, кому ми зазвичай дякуємо».
У всіх комунальних медіа ми домоглися принципу невтручання міської влади в редакційну політику. Керуємо лише стратегічними напрямками розвитку. Ставимо конкретні KPI, які мають бути виконані, вимагаємо бути рейтинговими, достовірними, оперативними і повноцінно висвітлювати київську тематику.
— Читацька, глядацька, слухацька аудиторії зросли, якщо говорити мовою цифр?
— Я математик і люблю цифри, бо з ними важко сперечатися. Якщо брати сайт «Вечірній Київ», то під час ребредингу, ми ставили KPI — мільйон переглядів за місяців. А під час війни були такі інформаційні дні, коли на порталі та соціальних мережах було мільйон переглядів на день!
«Вечірній Київ» — це сайт про киян, для киян, з максимальною кількістю найактуальніших новин про місто та його мешканців. І він є лідером серед інтернет-видань столичної тематики. Хоча ще у 2019 році видання ділило 5-6 місця у списку локальних медіа. Зараз портал впевнено займає перше місце, і за кількістю відвідувачів вже навіть конкурує з багатьма загальнонаціональними медіа. Наприклад, цього року кілька місяців вдалося обходити за відвідуваністю «Лівий Берег». Це об’єктивні дані, які надає ресурс Similarweb.
Кількість наших глядачів, читачів, слухачів не просто збільшилася, вона зросла в декілька разів. По телеканалу ми не робили заміри під час повномасштабної війни, бо зараз такі витрати не на часі. Але у нас є два альтернативних ютуб-канали і за два роки без жодних окремих вкладень, на чистій «органіці» кількість підписників збільшилася майже в 10 разів (з 64 000 до майже 600 000 на двох платформах). КРІ перевищено вже у багато разів. Кількість контактів налічує сотні мільйонів переглядів!
— Попри усі цифри, які ви називаєте, доводилося чути критику, що утримання комунальних медіа — це недешево. Які видатки закладені у міському бюджеті на ЗМІ? І чи вартий результат витрачених грошей, на ваш погляд?
—У 2023 році на телеканал «Київ» з міського бюджету було виділено 140 мільйонів гривень. Понад 90% — це заробітні плати, податки, утримання. Можемо порівняти з каналом «Рада» — їхній бюджет 170 мільйонів. Як результат, наш канал фінансується на 20% менше, а виготовляє у чотири рази більше власного контенту.
Тепер порівняємо, якщо ми починали у 2019 році з того, що новини виходили чотири рази на добу по 20 хвилин, то на сьогодні маємо 16 годин на добу власного контенту. Це і новини, й авторські проєкти, і документальні фільми.
Якщо ж говорити про доцільне витрачання коштів. Коли почався Covid-19, ми перші почали записувати і транслювали уроки для школярів. Це було особливо потрібно учням 11-х класів, які готувались до ЗНО. Понад 200 уроків вийшло в ефір. Ви розумієте, яка вартість хвилини ефіру?.. А ми використовували ефірний час не на рекламу, а щоб допомогти учням. Це була наша ініціатива і спільно з Департаментом освіти ми підбирали кращих викладачів зі шкільних предметів. Це той проєкт, який я завжди приводжу як приклад, коли у депутатській залі летить каміння щодо фінансування комунальних ЗМІ.
«ПРО VCENTRIHUB МОЖУ ГОВОРИТИ ГОДИНАМИ — ДУЖЕ ПИШАЮСЯ ЦИМ ПРОЄКТОМ»
— Департамент відповідає й за розвиток громадянського суспільства у столиці. Які нові проєкти вдалося реалізувати для налагодження ефективного діалогу «влада-громада»? І чи став цей діалог справді ефективним?
— Якщо говорити про діалог «влада — громада», то це безумовно проєкт VcentriHUB. Це «дитя», яке виношувалося років вісім. Цей проєкт прийшов мені на думку ще в 2012 році. На жаль, на той час це не вдалося. А у 2019 році, коли я прийшов на посаду директора Департаменту, у мене вже були всі важелі і повноваження для того, щоб реалізувати його.
Скажу чесно: у нього не вірив ніхто. Але ми відмовилися від купи заходів, які були у рамках нашої програми розвитку громадянського суспільства і все ж облаштували перший у столиці громадський хаб у Шевченківському районі. Одразу ж наш проєкт отримав шалений успіх та потужну підтримку від громадянського суспільства, неурядових організацій, благодійних фондів та активних громадян. У нас з’явилося багато партнерів, які не просто на словах, а на ділі допомагали: і ресурсно, і методично, й організаційно.
«Одразу ж наш проєкт отримав шалений успіх та потужну підтримку від громадянського суспільства», — Роман Лелюк про VcentriHUB.
VcentriHUB має надійних партнерів, які підтримують і ресурсно, і організаційно, і методично.
VcentriHUB покликані налагоджувати системний діалог між владою і громадою.
Про VcentriHUB можу говорити годинами, бо дуже пишаюся ним. І вдячний всій нашій команді, яка наразі цей проєкт розвиває й наповнює сенсами. У нас серед партнерів близько 350 громадських організацій, які на постійній основі співпрацюють з VcentriHUB. Близько 70 стратегічних партнерів, які ресурсно підтримують проєкт, серед них міжнародні організації: це ІСАР Єднання спільно з USAID, Рада Європи, Посольство Великої Британії, European Capital of Democracy, Асоціація міст України, Bloomberg Philanthropies, Німецький Фонд Маршала Сполучених Штатів Америки, GIZ тощо.
Роман Лелюк і Ґелфрід Карл, засновник Асоціації «ECoD gemeinnützige GmbH»
Роман Лелюк і Ґелфрід Карл, засновник Асоціації «ECoD gemeinnützige GmbH»
Близько 70 стратегічних партнерів, які ресурсно підтримують проєкт VcentriHUB, серед них міжнародні організації.
— Якщо по суті, у чому унікальність VcentriHUB?
— Для простого розуміння: ось є ЦНАПи, які надають адміністративні послуги громадянам і підприємцям, а VcentriHUB — це щось подібне, але для громадянського суспільства. Це «єдине вікно», де можна отримати всі сервіси, стати партнером київської міської влади та знайти підтримку для втілення власних ініціатив.
Це ресурсно-методичні центри, які покликані налагоджувати системний діалог між владою і громадою. Не просто від заходу до заходу, а на постійній основі.
Щодо ресурсної допомоги — це також проведення конкурсів для фінансової підтримки проєктів громадських організацій. Це й організаційна підтримка, допомога та реалізація заходів, і можливість проведення безкоштовних зустрічей. Ми також надаємо юридичні та фінансові консультації.
Публічні консультації VcentriHUB.
Водночас цей майданчик створений не лише для громадських об’єднань, а й для представників влади, яких ми також вчимо бути ефективними, модерувати, фасилітувати заходи з громадою. Розповідаємо, як не боятися громадськості, а бути з нею партнерами і залучати експертний потенціал громадянського суспільства.
У 2021 році ми пішли далі й відкрили Оболонський VcentriHUB, а у 2022-ому під час великої війни — Голосіївський. Останній завершили за меценатські кошти. І знову ж таки: якщо говорити мовою цифр, то за чотири роки у наших хабах провели понад 7 500 заходів, в яких взяло участь більше 140 тисяч людей.
VCENTRIHUB ЯК УНІВЕРСАЛЬНИЙ МАЙДАНЧИК
— VcentriHUB — це майданчик не лише для комплексної взаємодії неурядових організацій з місцевими органами влади, а й підтримка та надання професійних консультацій, наприклад, для переселенців. Розкажіть про це.
— Унікальність VcentriHUB в його універсальності та здатності миттєво реагувати на виклики і запити громадянського суспільства. Коли почався Covid-19, ми організовували там центри вакцинації. Наступний виклик, з яким ми зіштовхнулися, — це повномасштабне вторгнення. З першого дня хаби почали працювати спільно з громадськими організаціями як пункти збору, сортування та розподілу гуманітарної допомоги.
У квітні, коли ЗСУ відкинули російські війська, і коли вже не було такої гострої потреби у гуманітарній допомозі, суспільство зіштовхнулося з новим викликом — великою кількістю переселенців. Київ прийняв найбільшу кількість ВПО: на сьогодні — це понад 400 тисяч, і ми не могли ігнорувати цей виклик. Тоді наші VcentriHUB стали першими в місті пунктами комплексної консультації ВПО. Тут переселенці могли дізнатися, як зареєструватися, як влаштувати дітей у садочок чи школу, як отримати медичні послуги, користуватися міськими сервісами та як знайти роботу. За перші місяці провели близько 1500 консультацій. Ми спільно з міською організацією Червоного Хреста на базі наших хабів видали 5000 продуктових сертифікатів та 150 наборів, а з БФ «100 відсотків життя» — приблизно 800 продуктових наборів.
Як надавати першу домедичну допомогу навчали у VcentriHUB
Консультації для ВПО
Потім, коли і ця хвиля спала, і внутрішньо переміщені особи адаптувалися, ми зіштовхнулися ще з одним запитом: як поводити себе у випадку ймовірної хімічної та ядерної загрози, як надавати першу домедичну допомогу. Адже в різних ЗМІ постійно підіймали цю тему та провокували панічні настрої населення. І ми знову відреагували на цей виклик — виграли грант у Посольства Великої Британії на проведення безпекових тренінгів. Філософія проєкту — навчити працівників критичної інфраструктури Києва правил безпеки та алгоритму дій у випадку загрози, а також — домедичній допомозі. Щоб вони могли зорганізовувати свої колективи та населення під час небезпеки.
У планах було навчити, як діяти в кризових ситуаціях 4500 осіб. По факту – навчили більше 6000, провели 228 лекцій. Я особисто також навчався і навіть маю сертифікат (сміється, — ред.)
— Цьогоріч Департаменту вдалося організувати і провести перший Всеукраїнський Саміт відкритих громадських просторів «Сила партнерства». Як оцінюєте його успіх? І чи має він перспективи?
— Метою даного проєкту було об’єднати всіх стейкхолдерів процесу розвитку відкритих громадських просторів. Ми зібрали під одним дахом більше 50 представників органів місцевого самоврядування з різних куточків нашої держави, лідерів неурядових організацій, представників відкритих громадських просторів, які вже створені й функціонують та донорських організацій, які підтримують дані ініціативу.
Мер Києва та голова Асоціації міст України Віталій Кличко взяв участь у відкритті Саміту. Фото: КМДА
Роман Лелюк, Віталій Кличко та Матьє Морі під час спілкування. Фото: КМДА
У залі під час Саміту.
Учасники дискутували на актуальні теми, що стосуються громадських просторів. Зокрема, обговорювали роль хабів у формуванні сучасного громадянського суспільства. Низка дискусій була присвячена тому, як на базі хабів можна опікуватися соціалізацією та реабілітацією ветеранів, надавати соціальні та психологічні послуги у сфері боротьби з домашнім насильством, розвивати молодіжну участь та робити сучасними бібліотечні простори.
Відбулися також воркшопи для адміністраторів хабів, а учасники тематичних панелей дізнались, як залучати партнерів і донорів для хабу.
Щодо іншої частини запитання, саміт однозначно є успішним у перспективі. Наразі ми тісно співпрацюємо з тими містами, де є муніципальні громадські простори — це Вінниця, Львів, Полтава. І завжди відкриті до співпраці. Підсумовуючи сказане: той, хто хоче щось зробити, — шукає можливості, хто не хоче, — шукає причини.
«ТОП-100 — НАША ВІДПОВІДЬ СКЕПТИКАМ, ЯКІ ГОВОРЯТЬ, ЩО В НАС НЕМАЄ КОНСТРУКТИВНОГО ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА»
— Цього року міська влада вчетверте нагородила найактивніші та найвпливовіші громадські організації столиці. Говорю про проєкт «ТОП-100». Як комісія обирала кращих? Які критерії відбору і наскільки цей процес є прозорим для громадськості?
— ТОП-100 — це відповідь всім скептикам, які говорять про те, що в нас немає конструктивного громадянського суспільства. Що таке ТОП-100? Це реалізовані проєкти громадських організацій спільно з міською владою, з будь-яким структурним підрозділом, але в синергії. Щороку таких проєктів стає все більше й більше. І це говорить про те, що ми на правильному шляху.
«ТОП-100 — це відповідь всім скептикам, які говорять про те, що в нас немає конструктивного громадянського суспільства», — Лелюк.
«Комісії було непросто, бо серед понад 400 заявок дуже багато гідних і крутих проєктів», — Лелюк
У 2023-ому традиційний ярмарок проєктів присвятили ініціативам, які спрямовані на посилення обороноздатності України, підтримці ВПО, наданню гуманітарної допомоги та реалізації корисних ініціатив для громади міста. Переможців визначала конкурсна комісія, до якої увійшли представники Київської міської ради, КМДА та громадськості.
Зізнаюся, комісії було непросто, бо серед понад 400 заявок дуже багато гідних і крутих проєктів. Дякую всім неурядовим організаціям і волонтерським ініціативам, які у взаємодії із владою мужньо долають усі випробування воєнного часу.
— Романе Валерійовичу, а якими ще реалізованими проєктами можете похвалитися?
— Одним із таких є безумовно Форум розвитку громадянського суспільства.Цьогоріч до нас долучилося 170 партнерських організацій. Це захід, який організовуємо у партнерстві з посольством Німеччини і німецькою урядовою компанією GIZ (Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit — ред.) Чим він важливий? Це спільний проєкт підтримки громадських, волонтерських організацій, які функціонують у Києві. Цього року наш партнер — компанія GIZ —профінансувала Форум, тож бюджетні кошти майже не залучалися. Вперше в історії ми провели його у форматі «Майстерні міста», у Парку Шевченка. На киян та гостей столиці чекали тематичні тренінги, майстер-класи, спортивні заходи та інтерактивні зустрічі, обговорення міських проблем та дискусії «за чашкою кави» з представниками міської влади.
Вперше в історії ми провели його у форматі «Майстерні міста».
Виготовили 10-метровий прапор і за неповний день зібрали понад 800 побажань для ЗСУ.
«В рамках Форуму ми встановили рекорд України», — Роман Лелюк.
До речі, в рамках Форуму ми встановили рекорд України: виготовили 10-метровий прапор і за неповний день зібрали понад 800 побажань для ЗСУ, який передали до нашого Київ мілітарі хаб.
Також пишаюся нашим проєктом-конкурсом неурядових ініціатив «Громадська перспектива: прозора влада та активна громада», який щороку проводить Департамент.
«ВИСТАВКА „КИЇВ. НЕЗЛАМНЕ СЕРЦЕ ЄВРОПИ“ — ЦЕ ВЕЛИКОКАЛІБЕРНА ЗБРОЯ НА ІНФОРМАЦІЙНОМУ ФРОНТІ»
— Департамент суспільних комунікацій після деокупації територій Київської області підготував виставку «Київ. Незламне серце Європи», яка вже побувала в багатьох європейських містах і навіть у Північній Америці. Якою є місія цієї експозиції?
— Наша виставка «Київ. Незламне серце Європи» — це великокаліберна зброя на інформаційному фронті. І насамперед — це відповідь цинічній пропаганді російської федерації, яка поширюється не тільки на теренах нашої країни, а й у країнах Європи, збиваючи з пантелику людей.
Виставка у Польщі
Виставка в Канаді
Виставка у Німеччині
Ми створили потужну фотовиставку, щоб представити Київ як уособлення головного форпосту боротьби за незалежність у війні з рф. Показати, що війна просто зараз триває в самому серці Європи, тому маємо разом докладати зусиль для нашої спільної перемоги. Російське вторгнення — це удар не по Україні, а по всьому світу. Світлини яскраво показують незламність духу українців на фоні руйнацій, заподіяних російською агресією.
Виставка має серйозний успіх. Вона вже відбулася в 11 країнах та 22 містах світу. Ми пишаємося тим, що експозиція дісталася інших континентів. І це ще далеко не кінець.
— Романе Валерійовичу, реалізованих проєктів у Департаменту дійсно багато, але ж не буває перемог без падінь… Що вважаєте провальним у своїй роботі?
— Що не вдалося? Не вдалося всіх наших колег переконати у важливості діалогу «влада — громада», що це взаємовигідний процес: як для територіальної громади, так і для влади.
Під час відвертого інтерв’ю з директором Департаменту суспільних комунікацій.
Я постійно намагався донести до своїх колег: коли ми відкидаємо інтереси людей, ми робимо їх своїми ворогами. Як наслідок — страйки, мітинги. Тільки тоді, коли влада чує своїх громадян і разом намагається вирішити ту чи іншу проблему, ми стаємо партнерами.
Щодо комунальних медіа теж є над чим працювати, хоч і багато позаду. Наприклад, по КП «Київінформ» не вдалося створити повноцінне інформаційне агентство. Ми хотіли зробити прес-центр, закупити всю необхідну сучасну техніку. На 2022-ий рік навіть кошти у бюджет заклали. Але далі трапилося 24 лютого…
— До речі, а чи вдається вам залучати позабюджетні кошти на реалізацію своїх проєктів, бо ж зрозуміло що живемо у воєнний час і те, на що гроші раніше спокійно виділялися, зараз доцільно спрямовувати на потреби безпеки й оборони?
— Два роки тому, тобто ще до війни, ми почали активно шукати кошти, які можна залучати поза бюджетом. У чому складність саме для нас як для представників київської влади? Річ у тому, що організації, які надають гранти віддають перевагу депресивним регіонам, або територіям, де вкладений долар чи євро дасть набагато більше ефекту. Вкласти 10 тисяч доларів у Києві і десь у маленькому містечку — колосальна різниця.
Але ми не зупинялися і постійно були в пошуку. Ось для порівняння: у 2023-ому році на кошти з міського бюджету ми провели заходів на налагодження партнерських відносин «влада-громада» на суму близько 2 мільйонів гривень. А позабюджетних коштів використали 5 мільйонів 600 тисяч. По суті, зі всіх заходів, які були проведені — лише четверта частина реалізована за кошти з міського бюджету.
— І на завершення… Романе Валерійовичу, щоб ви хотіли побажати читачам «Вечірнього Києва» і всім киянам напередодні новорічних свят?
— Бажаю читачам отримувати якісний контент, правдиву і оперативну інформацію про життєдіяльність свого міста, свого району, своєї вулиці від наших комунальних медіа. Перемоги нам усім, успіху у відбудові нашої країни й процвітання нашому місту!
Також читайте:
Інтерв’ю з Мариною Хондою: «У пріоритеті на наступний рік — повністю запустити мережу «Київ мілітарі хаб».
Сніжана БОЖОК, «Вечірній Київ», фото Бориса КОРПУСЕНКА та з архіву Департаменту суспільних комунікацій
Sourse: vechirniy.kyiv.ua
