Кошеня в домі — це завжди певні турботи. Наприклад, власники можуть помітити, що їхній улюбленець рідко користується лотком, хоча виглядає здоровим. Щоб зрозуміти, чи є причина для хвилювань, важливо знати, як часто кошенята мають ходити до туалету, що є відхиленням від норми, та які фактори потенційно можуть їх відлякувати від лотку.
Частота відвідування туалету кошенятами залежно від їхнього віку
Кожен етап життя вашого улюбленця має свої особливості, зокрема й періодичність відвідування лотка. Розуміння потреб кошеняти допоможе вам у підтримці його комфорту та здоров’я.
Новонароджене кошеня
Протягом перших трьох тижнів кошенята зазвичай не ходять у лоток самостійно. Кішка стимулює процес сечовипускання та випорожнення за допомогою вилизування. Якщо кошенята залишилися без матері, цей процес стимулюють вручну: м’якою вологою тканиною або марлею ніжно проводять по животику та в паху кошеняти, імітуючи вилизування кішки. Таку маніпуляцію здійснюють кожні декілька годин, чергуючи з годівлею.
Кошеня у віці трьох тижнів
На цьому етапі кошенята починають пробувати м’яку та частково тверду їжу, і їхній організм адаптується до нового раціону. Загалом вони відвідують лоток від трьох до шести разів на день.
Старше кошеня
З часом періодичність відвідування лотка скорочується на 1-2 рази на день. Важливо слідкувати за консистенцією випорожнень кошеняти.
У місячних кошенят кількість сечовипускання зменшується до п’яти разів на день, а трошки старші улюбленці відвідують лоток для сечовипускання приблизно 3-4 рази на добу.
Ця узагальнена інформація допоможе вам зрозуміти, чи ваше кошеня відвідує лоток так часто, як це потрібно, та чи немає у нього проблем зі здоров’ям.
Ознаки, які допомагають зрозуміти, що кошеня хоче в туалет
Що сигналізує про бажання тварини відвідати туалет? Вона може, зокрема, дряпати лапами по підлозі або килиму, наче викопувати собі ямку. Інший імовірний сигнал — короткотривала активна поведінка: швидкі пробіжки з різною вокалізацією. Після цього кошеня може зупинитися, почати «копати» в зручному місці й ставати в природну позу для дефекації чи сечовипускання (якщо улюбленець ще не привчений до лотка, таке може статися будь-де: на підлозі, дивані, тощо). У подібних ситуаціях рекомендується негайно перенести тварину до лотка.
Якщо ви бачите, що кошеня тупцяє на місці та нявчить, це ще один індикатор: воно наче сповіщає про свої плани, а якщо лоток недостатньо чистий, показує відсутність комфортного місця. Інколи тварина активно обнюхує різні місця, зазвичай кутки, після чого робить спробу присісти — це також може свідчити про наміри сходити до туалету.
Протягом 10-15 хвилин після прийому їжі кошенята часто мають потребу у відвідуванні лотка. Проте все залежить від індивідуальних особливостей та віку тварини.
Причини, чому кошенята можуть уникати туалету
Після того, як кошеня потрапляє до нового дому, воно відчуває стрес, здатний вплинути на його загальну поведінку. Протягом періоду адаптації, який триває приблизно тиждень, тварина вивчає приміщення й шукає для себе комфортне місце для туалету. Якщо розташування лотка не подобається улюбленцю, він може відмовитися туди ходити. Тому важливо звернути увагу на такі фактори, як розміщення лотка, а його розмір і тип наповнювача.
Розташування та розміри лотка
Вибір правильного місця для лотка є важливим для комфорту вашого улюбленця. Лоток має бути встановлений у спокійному куточку, де кошеня почуватиметься захищено, оскільки коти люблять приватність. Доступ до туалету має бути вільним. Також уникайте розміщення лотка поруч із мисками для годівлі або в місцях із високим рівнем шуму. Низькі бортики дають змогу кошеняті легко заходити та виходити з лотка.
Ще один чинник — наявність або відсутність сітки, яка закриває наповнювач. Зазвичай коти люблять закопувати після акту сечовипускання чи дефекації. Якщо тварина відмовляється ходити до лотку, спробуйте залишити доступ до наповнювача.
Вибір наповнювача
Якість та тип наповнювача має велике значення для комфорту та гігієни вашого кошеняти. Важливо, щоб наповнювач завжди був чистим та в достатній кількості, щоб улюбленець міг закопувати свої випорожнення.
Силікагелеві наповнювачі — не завжди найкращий вибір для кошенят, оскільки містять великі гострі частки, які можуть травмувати ніжні подушечки лапок. Віддавайте перевагу пресованій тирсі, соєвим або бентонітовим наповнювачам, що мають різні розміри гранул. Рекомендовано на початку привчання до туалету використовувати наповнювач без різкого запаху, щоб уникнути відмови від використання лотка.
Можливі проблеми зі здоров’ям
Якщо ви помітили, що ваше кошеня уникає лотка, часто підходить до туалету, але результат відсутній, є вокалізація під час або після сечовипускання чи дефекації, колір або консистенція сечі/фекалій змінені, причиною може бути захворювання.
Цистит, уролітіаз, гельмінтози, інфекційні захворювання — лише декілька прикладів імовірних проблем. У такому випадку негайно звертайтеся до ветеринарного лікаря для консультації та діагностики.
Коли потрібна консультація ветеринарного лікаря
Якщо у вас виникають питання або занепокоєння щодо здоров’я вашого кошеняти, завжди рекомендується звертатися до ветеринарного лікаря. Наприклад, якщо кошеня не має твердих випорожнень протягом двох днів або відсутнє сечовипускання протягом доби, це може бути підставою для занепокоєння. Лікар огляне улюбленця та допоможе встановити причину змін у його поведінці.