Сьогодні 80-та річниця звільнення Києва від нацистів: найважливіші факти про історичну подію

Кияни на відбудові звільненого міста, середина 1940-х років. Фото з відкритих джерел

6 листопада 1943 року, радянські війська внаслідок кривавої наступальної операції визволили столицю України від німецько-фашистських загарбників.

На думку істориків, битва за Київ була однією з найбільш жорстоких та кривавих в історії Другої світової війни, внаслідок чого загинули мільйони людей, виконуючи наказ Йосипа Сталіна — взяти місто за будь-яку ціну до річниці Жовтневої революції.

До 80 річниці звільнення української столиці, «Вечірній Київ» згадує знакові факти про битву за Київ у Другу світову війну.

Радянські військові їдуть Софійською площею на урочистому параді у травні 1945 року. Фото з відкритих джерел

1. Окупація міста тривала 778 днів. За цей трагічний час населення нашого міста скоротилося майже втричі, а багато унікальних київських пам’яток були втрачені назавжди, зокрема: Успенський собор Києво-Печерської Лаври, історична забудова Хрещатика та прилеглих вулиць, Хмарочос Гінзбурга, цирк Крутікова, а також усі мости через Дніпро.

Також внаслідок бойових дій були знищена значна частина промислових підприємств, кілька сотень будинків, заклади освіти, електростанції, водопровідна мережа та об’єкти залізничного транспорту.

Військова операція щодо звідьнення Києва тривала декілька місяців. Фото з відкритих джерел

2. Київська наступальна операція, яка тривала з 3-го до 13 листопада 1943 року і була складовою частиною «Битви за Дніпро» — так називають ряд взаємопов’язаних військових операцій радянських військ.

3. Операція з визволення Києва тривала понад три місяці. Наприкінці вересня 1943 року, війська 1-го Українського фронту, яким командував генерал армії Микола Ватутін, захопивши плацдарми на правому березі Дніпра, двічі (з 12 по 15 і з 21 по 23 жовтня) розпочинали наступ з метою звільнення Києва.

Головний удар завдавали з південного, Букринського, плацдарму, допоміжний — з північного, Лютізького. Але всі спроби прорватися до Києва з півдня виявилися невдалими.

Штурм міста почався ранком 3 листопада 1943 року. Танкісти 3-ї гвардійської армії з піхотою, в ніч на 4 листопада, пішли в атаку з увімкненими сиренами й засвіченими фарами.

Вирішальною у битві за Київ стала ніч з 5 на 6 листопада, коли солдати радянської армії увійшли до столиці України, форсувавши з тяжкими боями Дніпро.

Битва за Дніпро була однією з найкривавіших в історії людства. Фото з відкритих джерел

4. Загалом битва за Дніпро тривала з серпня по грудень 1943 року, ставши однією з наймасштабніших операцій світової історії. Якщо вважати битву за Дніпро однією операцією, то жертви перевищать найкривавішу військову операцію людства — битву під Сталінградом.

5. Гітлерівська Німеччина під час битви за Дніпро втратила вбитими та пораненими 124 тисяч солдатів та офіцерів, у той час, коли бажання Верховного головнокомандувача збройних сил радянського союзу Йосипа Сталіна звільнити Київ до чергової річниці «Жовтневої революції» коштувало життя до 200 тисяч бійців Червоної армії.

Проте деякі історики приводять і значно більші цифри, сягаючи приблизно чверть мільйона, враховуючи «чорносвитників» — не вдягнутих у форму і фактично беззбройних мобілізованих юнаків.

За спогадами очевидців, восени 1943 року вода у Дніпрі була червоною від крові, а тіла загиблих виловлювали аж біля берегів Туреччини.

Середмістя Києва було зруйноване майже вщент. Фото з відкритих джерел

6. Столиця України була визволена військами 1-го Українського фронту під командуванням Миколи Ватутіна та Першою Чехословацькою бригадою з закарпатськими українцями.

7. За мужність і героїзм при визволенні Києва було нагороджено орденами та медалями 17 500 бійців і командирів.

8. На честь визволителів міста названо станцію метро — «Героїв Дніпра»

9. Звільнення столиці України від нацистів стало стратегічним плацдармом, що надалі відіграв значну роль у боях за Правобережну Україну.

10. 7 листопада 1943 року біля пам’ятника Тараса Шевченка відбувся мітинг мешканців Києва з нагоди визволення від загарбників.

Небезпека для Києва минула лише в грудні 1943 року. Фото з відкритих джерел

11. Визволення міста не стало щасливим фіналом боїв за Київ: вже 12 листопада гітлерівська армія розпочала контрнаступ, повторно захопивши Житомир, тож небезпека для української столиці остаточно минула лише в грудні.

12. За деякий час до міста стали повертатися з евакуації кияни. За спогадами Амвросія Кришталя, попри страшні руїни, люди були настільки щасливі, повернувшись додому, що готову були цілувати бруківку.

Відбудова понівеченого війною Києва почалася у 1944 році з реконструкції Хрещатика під керівництвом головного архітектора міста Анатолія Добровольського, яка тривала до середини 1950-х років, створивши звичайний усім та впізнаваний архітектурний ансамбль головної вулиці столиці.

***

Нагадаємо, про життя в роки німецької окупації та Бабин яр у спогадах киянки Галини Костенко-Іванцової, яка у віці 11 років стала очевидицею тих страшних подій.

Також у 2019 році «Вечірній Київ» мав змогу наживо поспілкуватися з учасником Другої світової війни Федором Сьоміним, який брав участь у звільненні Києва від загарбників.

До теми: за берлінським часом: як жили кияни у роки німецької окупації

Тетяна АСАДЧЕВА, «Вечірній Київ»

Sourse: vechirniy.kyiv.ua

No votes yet.
Please wait...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *