Більшість школярів повернулися за парти. Фото: Олексій Самсонов
Директорка Департаменту освіти і науки розповіла про новації та основні виклики, які постали перед столичними закладами освіти.
Першого вересня у школи пішли 240 тисяч київських учнів. Як змінилася ситуація у порівнянні з минулим роком та які рішення напрацювало місто для покращення освітнього процесу у воєнний стан «Вечірній Київ» розпитав очільницю профільного департаменту Олену Фіданян.
Олена Фіданян. Фото надане Департаментом освіти і науки КМДА
— На вашу думку, чи готовий Київ до нового навчального року?
— Ми однозначно готові, як всі освітяни України, наскільки це можливо у воєнний час — працювати за різними форматами, навчати за різними формами.
Головний виклик — це, звісно, війна. Поки наші військові на передовій, вони мають бути спокійними за своїх дітей. І саме освітяни додають спокою суспільству. Ми розуміємо, що можемо мати виклики попереднього року. Це обстріли, перебування в укриттях, переривання освітнього процесу і, відповідно, освітні втрати й розриви.
Завдяки дослідженню вчителі мають орієнтири, які освітні прогалини в учнів. Фото: Борис Корпусенко
— Розкажіть детальніше про освітні втрати і розриви. Наскільки це серйозно?
— У грудні 2022 року ми першими провели дослідження та перевірили онлайн, які можливі втрати та розриви учнів з п’яти основних предметів. За його результатами ми не виставляли дітям оцінки. А підказали вчителям, які теми учні не довчили з певних, не від них залежних обставин, і на які потрібно звернути увагу у наступному півріччі. Навесні ми друге провели таке дослідження, і частково взяли участь у всеукраїнському. Частково, бо вони збіглися, і у нас вже були готові всі ці тести.
За тією інформацією, яку я маю, Київ показав найменші освітні втрати та розриви серед усіх досліджених міст з різних регіонів України. Це не просто так, це щоденна робота наших педагогів. Вони навчилися продовжувати працювати в укриттях, або надолужувати матеріал, якщо такої можливості немає, бо в укритті одночасно багато різних класів.
Однією з особливостей попереднього навчального року стало те, що, за нашими обрахунками, вчителі практично цілий місяць пропрацювали в укритті. Якщо ми візьмемо всі перерви за 10 місяців, то назбирається цілий місяць. Це дуже багато. Крім того, травень 2023 року став безсонним місяцем для киян. 21 ніч ми не могли спати через повітряну тривогу, і відповідно вчителі та учні приходили в школу, не виспавшись, що позначилося на освітньому процесі.
— І що робити з цими освітніми прогалинами?
— Повертаючись до дослідження, це не просто інформація. Всі ці дані ми зібрали на сторінці Інституту післядипломної освіти, до якої мають доступ педагоги, директори шкіл, начальники районних управлінь освіти, але кожен у своїх межах. Вчитель може побачити свій клас, директор — класи своєї школи, департамент освіти — все місто. Там немає прізвищ дітей, але є дані щодо тем, в яких діти показали гірші результати.
І це для вчителів орієнтири, над чим треба попрацювати, на що звернути увагу. Тому у нас навесні результати були кращі, бо вже взимку педагоги знали, де є прогалини у дітей, і в другому півріччі почали працювати над цим, підтягувати.
Першачки матимуть канікули наприкінці грудня. Фото: Даша Гришина
ДОДАТКОВІ КАНІКУЛИ ТА КОМПЕНСАТОРНІ ЗАНЯТТЯ
— Які новації будуть запроваджені цього навчального року?
— Ми запропонували педагогічним колективам зробити додаткові канікули для першокласників на один тиждень наприкінці лютого. Це не означає, що для них будуть зачинені двері в школах. Діти зможуть приходити, з ними проводитимуть, за потреби, компенсаторні заняття. Або психологічного спрямування. Але ці канікули будуть певною підтримкою для маленьких шестирічних дітей. Лютий, за нашими спостереженнями, як правило, є найважчим, бо там короткі дні, довші ночі, холоди. І, на жаль, багато інфекцій та респіраторних захворювань.
— А як навчатимуться інші школярі?
— Ми віримо в ЗСУ, віримо в Перемогу, тому не закладаємо великі зимові канікули. Проте можливі зміни — все залежить від ситуації. Класичне навчання за партою завершимо 31 травня останнім дзвоником. Подовжувати його немає сенсу, адже родини часто в цей час відвозять дітей до дідусів та бабусь. Крім того, і діти, і вчителі настільки вже стомлені від довгого навчання, що користі немає. Особливо це не виправдовує себе в період воєнного стану та психологічного шаленого навантаження.
До 28 червня ми будемо надалі з дітьми зустрічатися, працювати, допомагати долати освітні розриви та втрати, проводити компенсаторні заняття. А для випускників буде взагалі свій окремий режим. Можливо, ми вже повернемо наші випускні екзамени в дев’ятих класах, можливо, повернемося до зовнішнього незалежного оцінювання. Життя триває і ми маємо рухатися вперед та розвиватися, напрацьовувати свої варіанти вирішення викликів.
Одна з новацій — згуртувати дітей в окремі дистанційні класи. Фото: freepic
МІГРАЦІЙНІ ПРОЦЕСИ ТА ФОРМАТИ НАВЧАННЯ
— Чи зменшилася кількість первачків у столиці?
— За орієнтовними показниками в перший клас підуть 24,5 тисячі першокласники. До початку повномасштабної війни їх було в середньому 29-31 тисяча. Зменшення відбувається. Зростає кількість шкіл, в яких тільки один перший клас.
Однак не треба опускати руки та робити з цього трагедію. Київ — величезний мегаполіс, в якому зараз відбувається більше міграційних процесів. У нас вже навчаються понад 15 тисяч переселенців. У школах, дитячих садочках, закладах професійної освіти. І їх кількість зростає. В тому числі у нас є й педагоги-переселенці. Однак ці процеси є змінними. Люди приїжджають, живуть — комусь до серця стало наше місто, комусь ні, і ці люди переїжджають в інші міста.
— Чи багато дітей повернулися з-за кордону і продовжать навчання у столиці офлайн?
— Попереднього навчального року частка дітей, які навчалися дистанційно і перебували за кордоном, в Києві становила 27%. Рекордсменом був Печерський район із 41%. Цьогоріч цей показник значно зменшився і становить 18%.
— А як будуть навчатися ті школярі, які залишилися в інших країнах?
— Одна з новацій — згуртувати дітей в окремі дистанційні класи. Київські діти на сьогодні перебувають у 36 країнах світу. І організація дистанційного навчання під час звичайного освітнього процесу, незручна для них, особливо, коли не збігаються часові пояси. Це проблема недоотримання знань. Тому згуртовування дітей в такі дистанційні класи нададуть їм кращі можливості для навчання.
У кожному районі є школи, які спеціалізуються на дистанційному навчанні, де колективи найкраще справляються із цим форматом. Ми розглядаємо різні моделі можливого дистанційного навчання: навчання саме в цих школах, або в тих школах, де на паралелі за потреби буде створений окремий дистанційний клас.
Також буде змога вивчати не всі предмети, відбуватиметься зарахування на підставі отриманих оцінок або за кордоном або в спеціалізованих закладах, як спортивні чи музичні школи. У такому випадку директори і педагогічні колективи мають розробити свою шкалу переведення оцінки для дітей.
Водночас в Києві будуть використовуватися всі форми навчання — очна, дистанційна, індивідуальна (педагогічний патронаж, сімейне навчання, екстернат).
Школярі в укритті. Фото: Даша Гришина
— Чи всі школи готові до навчання офлайн, враховуючи правила безпеки?
— Із 420 шкіл лише дві не мають укриття у закладі та поряд, тому працюватимуть дистанційно.
Над укриттями ми працювали та продовжимо це робити. Цього року вперше на територіях трьох закладів будуватимуться окремі споруди-укриття, а в одному закладі відбудеться модернізація укриття, яка дасть змогу значно збільшити кількість місць.
Є заклади, в яких укриття вже обладнане у підвальному приміщенні, інші уклали угоду з найближчим приміщенням, куди можна піти під час повітряної тривоги. Ми не можемо змінити ситуацію, тому ми маємо зробити так, щоб максимально убезпечити всіх учасників освітнього процесу.
До теми:
- У столиці визначили структуру нового навчального року. Останній дзвоник у київських школах пролунає 31 травня, а для першокласників вводять додаткові канікули.
- Напередодні нового навчального року Віталій Кличко розповів про навчання під час війни та нагородив освітян.
- За парти у класи повернеться у 2,5 раза більше учнів, ніж торік, коли офлайн у Києві навчалося 94 тисячі дітей.
Марія КАТАЄВА, «Вечірній Київ»
Sourse: vechirniy.kyiv.ua
