Катерина НОВОСВІТНЯ
У двокімнатній квартирі у столиці киянин утримував декілька лисиць, борсука та вовка. Скінчилося це тим, що борсук накинувся на вовка, страшенно травмувавши звіра. Зоозахисникам вдалося вилучити постраждалого сіроманця та одну лисичку.
– Шість переломів зі зміщенням, операції, а нині – гіпс, – такий результат нападу борсука, – розповідає волонтер, засновник єдиного у країні притулку для диких тварин Наталя Попова. – Зараз вовк одужує.
Притулок знаходиться біля Києва, тому сюди потрапляють, переважно, тварини з Києва та області.
– Зараз вовк одужує. А ось цих тигрів напередодні Нового року виявили волонтери у Києві на острові Водників. Тут, на приватному подвір’ї, кияни організували розплідник тигрів для того, аби потім продавати малих тигренят. Знайшли звірів у тісних халабудах, де було по коліно води, і вони не могли навіть лежати. Годували їх риб’ячими головами! Зоозахисники прилаштували найменш агресивних звірів до приватних зоопарків, а двох забрала я, – говорить Наталя Попова. – Нині вони вже мають нормальний вигляд, проте проблеми із здоров’ям ще є. Ми бачимо це по поганих аналізах крові. Тож доведеться й далі виходжувати. При гарному догляді тигри стали зовсім не агресивними.
Тигриця, побачивши пані Наталю, щось замурчала, зажадала від неї пестощів, щоби й за вухами почухали, й погладили, а у відповідь щось розповідала їй своєю тигриною мовою, тихим голосом.
Неподалік у вольєрах розмістили лисичок. Історії їхнього життя до появи в притулку також сумні. Як, наприклад, у лиса, якого два роки тому врятували з притравочної станції, де на диких тваринах тренують мисливських собак. Одну чорну лисицю відловила команда Kyiv Animal Rescue group на вулицях міста. Швидше за все, припускають волонтери, вона втекла з приватної звіроферми, де тварин розводять заради хутра. А ось Флафі – не звичайний лис, а справжня знаменитість. Він був «художником» – «малював» картини для господарів, і ці шедеври вони потім за великі кошти збували поціновувачам оригінального жанру. А одного дня просто залишили Флафі у ветеринарній клініці, як зайвий непотріб. Це при тому, що лис абсолютно здоровий.
Лисиці у пані Наталі, між іншим, також дуже балакучі. До своєї рятівниці вони голосно тявкають й верещать. Нині для одної з лисичок знайшли достойний притулок у Маріуполі, і її готують до подорожі.
– «Притулок для диких тварин» має таку назву, тому що сюди потрапляють лише дикі та небезпечні тварини – леви, тигри, ведмеді, лиси, борсуки, олені, вовки. Їх ніхто в Україні більше не приймає на лікування й реабілітацію, перетримку, – пояснює пані Наталя. – Все почалося роки зо два тому, коли до мене звернулися представники однієї компанії, що рятували тварин від живодерів, з проханням прихистити левицю (її звуть Яна) і обіцяли збудувати для неї воль’єр та забезпечувати м’ясом. Левиця – стара циркова артистка – була з перебитим хребтом, дуже виснажена. Судячи з її вигляду здавалося, що жити їй залишилося, максимум, пару днів. Потім воль’єр і м’ясо довелося забезпечувати звіру за свої кошти, як і лікування. Відокремила для неї територію під старими березами й соснами. Збудувала зимовий воль’єр з опаленням, басейн, ветеринари її виходили. Тепер це нова і постійна домівка Яни. Щоби назбирати кошти на порятунок левиці, створила сторінку в Facebook, небайдужі люди допомагали, й тепер допомагають. Майже одразу до мене почався потік прохачів: «Допоможіть! Там тигр помирає, лев, ведмідь…»
Яна, як і всі інші котячі, лагідна зі своєю рятівницею, любить пестощі. Перепитую в пані Наталі, наскільки важко лікувати таких грізних хижаків.
– Складні операції роблять наші місцеві висококваліфіковані ветеринари, тут також регулярно бувають відомі на весь Київ ветлікарі Андрій Марунчин, Інна Васильківська. Оперативні втручання і складне лікування диких тварин – тигрів чи ведмедів, звичайно, роблять під наркозом, із заспокійливими препаратами. А менш складні маніпуляції звірі часто дозволяють робити просто так. Нещодавно до нас потрапив повністю паралізований чорний Гімалайський ведмідь з перебитим хребтом. Він «служив» при ресторані. Що там сталося з ним насправді – господарі волонтерам не розповіли. Факт у тому, що ми тварину успішно піднімаємо на ноги. Верхня частина тулуба вже рухлива, нижня – майже рухлива. Ще трохи реабілітації – і буде порядок. Проте медикаменти для звіра коштують 1 200 гривень на день. І він не один у нас на лікуванні.
Щодня підопічні Наталі Попової з’їдають понад 35 кілограмів м’яса. Також у раціоні тварин – сіно, корми, овочі. За місяць «вилітає» сума у 150 тисяч гривень. Це не рахуючи витрат на будівництво теплих вольєрів – адже зима не за горами.
– Залишити усіх тварин, які потрапили до нас на лікування та реабілітацію ми не в змозі, – говорить господиня притулку. – Тому диких повертаємо у природу. Нещодавно відправили до Бермитського заповідника на Чернігівщині двох борсуків та бобрів, яких вилікували. Бобри у червні звалилися у приватний басейн у Конча-Заспі й пошкодили собі лапи. У цей же заповідник їдуть й дикі лиси, вовки, бобри. Для тих, хто вже звик до людей, підшуковуємо достойні умови перебування. Як правило, це закордонні притулки для тварин із постійним утриманням. Дякуючи фонду «4 лапи», ми відправили ведмедів і в Домажир (Львівська область), і в Румунію. Шістьох левів вивезли в Африку в чудовий приватний розплідник. Для тигрів зараз шукаємо притулок у Європі. На жаль, карантин через коронавірус дуже ускладнив усі зв’язки.
За словами Наталі Попової, нині в Україні ще майже 200 ведмедів потребують порятунку, реабілітації й нового достойного притулку.
– А скільки тварин пройшло лікування та реабілітацію у «Центрі диких тварин» за 2 роки?, – цікавлюся у співрозмовниці.
– Я точно не рахувала, але десь із сотню. В цьому році навесні бували дні, коли Kyiv Animal Rescue group доправляли до нас по 3-4 тварини. Нині у наших стайнях підростають дві косулі. Їх маленькими «добрі люди» винесли з лісу. Є й плямистий олень, дитинча коня Пржевальського. Тому принагідно звертаюся до людей: якщо ви побачили диких звірів, або їхніх малюків, ніколи не чіпайте, не виносьте з лісу – ви крадете чужих дітей, вони не потребують вашої допомоги! Вилучати з природного середовища поранених тварин також не слід. Природа – їхній дім, і вас не запрошували наводити там порядок. Хіба що ви визволили їх з капкану пораненими, або підстріленими, або ж збили тварину, їдучи на машині, і вона травмована та безпомічна. І головне: поранену тварину треба лікувати, терпляче доглядати, правильно годувати. Це треба добре усвідомлювати і тоді, коли захочете завести вдома будь-яку живу істоту, аби дружба зі звіром не перетворилися на знущання над нею.
Фото Бориса КОРПУСЕНКА, «Вечірній Київ»
Використання матеріалів сайту лише з активним посиланням на vechirniy.kyiv.ua
Sourse: vechirniy.kyiv.ua
