94
Українці третій рік поспіль святкують Воскресіння Христове в умовах війни
Незважаючи на постійні атаки російських агресорів на наші міста, українці не відмовляються від святкування Великодня, вшановуючи Воскресіння Ісуса Христа.
«Каштан NEWS» розповідає, які великодні традиції існують в Україні, чому Великдень щороку святкують у різні дні, чи змінить дату свята новоюліанський календар та як українці святкують Світле свято цього року.
Великдень східний та західний
Великдень є одним із найдавніших християнських свят: перші згадки про вшановування дня Христового Воскресіння зустрічаються ще за життя апостолів – у другій половині І ст. н.е. Друга назва Великодня, Пасха, походить від юдейського свята Песах, присвяченого спогадам про визволення єврейського народу з єгипетського полону. Саме під час Песаху відбувалася Тайна Вечеря, після якої Ісус був схоплений та засуджений до розп’яття.
Ісус воскрес на третій день після страти, який того року випадав на перший день після суботи, тому християнське свято Великодня завжди припадає на неділю. Традиційно для визначення дати Великодня використовується повний місяць, який настає перед умовним днем весняного рівнодення – 21 березня. Великдень має припадати на першу неділю після цього повного місяця, однак дати святкування в західних і східних церков значно різняться. Річ у тім, що західна традиція вираховує Великдень від 21 березня за григоріанським календарем, а церкви східного обряду, зокрема, Українська православна церква – від 21 березня за юліанським календарем (тобто від 3 квітня за григоріанським стилем). І навіть після переходу УПЦ на новий календар, традиція обчислювання дати Великодня не змінилася – віряни продовжують святкувати Воскресіння Христове за східною традицією.
Великодні богослужіння та народні звичаї
У великодню ніч у храмах проводиться святкове богослужіння – великодня заутреня та божественна літургії. Тоді ж освячуються паски, яйця та інші великодні страви. Ввечері в церквах правиться урочиста пасхальна вечірня.
Вдома віряни, які постили під час Великоднього посту, розговляються свяченими стравами. За традицією вважається, що розпочинати великодню трапезу потрібно зі свяченого яйця або паски. Великдень є святом радості, тому сумувати у цей день вважалося недоречним. Зокрема, саме тому церква не рекомендує проводити на Великдень поминальні обряди на кладовищах – для цього призначений другий тиждень після Великодня, або так званий Поминальний тиждень (Проводи, Радуниця або Красна гірка).
На Великдень зазвичай проводяться святкові гуляння. Традиційно цього дня усім бажаючим дозволялося дзвонити у церковні дзвони, на вулиці співали веснянки та виводили «кривого танцю». У сучасних воєнних умовах багатолюдні вуличні гуляння в Києві намагаються не проводити, однак можна відвідати великодні святкові заходи, які організовують у музеях та національних заповідниках. Так, у Софії Київській сьогодні проходить ярмарок народного мистецтва та концерт «Хореї Козацької», присвячені Великодню, а в Києво-Печерській лаврі можна подивитися на виставку врятованих писанок.
Писанки, дряпанки та крашанки
Найвідоміший символ українського Великодня – це писанка. Іноді писанками називають будь-які декоровані яйця, однак у вузькому значенні писанка – це яйце, розписане за допомогою воску та барвників. Для нанесення воскового візерунку використовують писачок – паличку, на кінці якої розташований маленький резервуар, у який наливають розтоплений віск. Після того, як візерунок нанесений, яйце кладуть у посудину з барвником, а потім поміщають у гарячу воду. Під дією гарячої води віск розтає, і на його місці залишається непрофарбований візерунок.
Існує також варіант виготовлення писанок, коли воском покривається все яйце, і на ньому продряпуються візерунки. Під час фарбування яйця фон залишиться світлим, а візерунок будо кольоровим.
Дряпанка, на відміну від писанки, декорується без допомоги воску. Все, що для неї потрібно – будь-який гострий предмет: ніж, шило, голка, цвях тощо. За допомогою його на поверхні заздалегідь пофарбованого яйця продряпується орнамент.
Крашанками називають прості пофарбовані яйця. Для виготовлення крашанок можна скористатися аніліновими барвниками або фломастерами, а можна взяти традиційні матеріали:
- для жовтого кольору – відвар куркуми;
- для червоного або рожевого – сік буряка або відвар марени;
- для «класичного» червоно-коричневого – відвар цибулевого лушпиння;
- для зеленого – відвар петрушки або зелений чай;
- для синього – відвар червоної капусти.
Великдень під час війни
Російська агресія проти України не припиняється ані в будні, ані в свята, тому ми вже третій рік поспіль святкуємо Великдень у воєнних умовах. Волонтери передають на фронт нашим захисникам великодні страви та подарунки, а рятувальні служби закликають українців під час свят не нехтувати заходами безпеки та спускатися в укриття під час повітряної тривоги.
У Києві комендантська година на великодні свята триватиме без змін – від 12:00 до 05:00. Також, як вже писав «Каштан NEWS», 5 травня в столиці будуть діяти посилені заходи безпеки. Зокрема, з метою запобігання провокаціям, Нацполіція та муніципальна охорона патрулюватимуть місця проведення богослужінь та зібрання вірян – зокрема, національний заповідник «Києво-Печерська лавра».
Костянтин МИХАЙЛЕНКО
Більше новин, фото та відео у телеграм-каналі 
KASHTAN NEWS. Досі не підписані на новини Києва та України в телеграмі? Підписуйтеся та першими дізнавайтеся про найголовніше в телеграмі.
