Резервний фонд Києва: більше половини коштів  використано

«Каштан NEWS» з’ясовував, як формуються міські видатки для витрат, спрямованих на ліквідацію наслідків  надзвичайних ситуацій, та  скільки коштів залишилося на таких рахунках

«На сьогоднішній день здається, що коштів резервного фонду вистачить, але системні проблеми в керівництві Києвом можуть вимагати термінового фінансування», – каже голова постійної комісії Київської міської ради з питань бюджету, соціально-економічного розвитку та інвестиційної діяльності Андрій Вітренко.

Андрій Вітренко
Андрій Вітренко. Фото: Каштан NEWS

Резервний фонд будь-якого міста – це своєрідний захист від фінансових несподіванок. Він дозволяє місту мати «подушку безпеки» у вигляді  коштів, які можна використовувати у разі надзвичайних ситуацій, наприклад, стихійного лиха чи руйнувань. Коли виникають непередбачені бюджетом обставини або витрати,  цей фонд дає можливість швидко реагувати і забезпечує фінансову стабільність міста. Він є важливою складовою фінансового планування, особливо під війни і регулярних російських обстрілів. До слова, наслідки цих обстрілів у містах ліквідовують за рахунок того ж резервного фонду.

В Україні започаткували національний фестиваль фільмів, знятих під час війни
Наслідки ракетного удару в житловий будинок на Солом’янці 2 січня. Фото: КМДА

Резервний фонд формується із доходів бюджету. За словами Андрія Вітренка, до початку повномасштабного вторгнення резервний фонд не міг перевищувати відсоток  від видатків загального фонду бюджету, проте у 2022 році були внесені зміни через особливі умови.

Станом на 11 квітня 2024 року кошти резервного фонду бюджету  Києва становили понад 716 млн грн.

Використання коштів

Цього року резервний фонд  Києва було використано для наступних цілей:

  1. Виділено 15,7 млн гривень для  безперебійного надання послуг із водопостачання та водовідведення ПрАТ «АК «Київводоканал». Це було зроблено з метою забезпечення нормальної роботи системи водопостачання міста в разі виникнення непередбачених ситуацій. До слова, «Київводоконал»  лише частково належить громаді столиці, більша частина активів – у приватних руках. Про це ми писали раніше в матеріалі «Кому насправді належить водоканал?».
  2. Додатково було використано 393 тисячі гривень на проведення детального обстеження та інструментального дослідження конструкцій потенційно аварійно небезпечних об’єктів. Ця сума також пішла на частковий демонтаж та подальше відновлення багатоквартирних житлових будинках за адресами: вулиця Остафія Дашкевича, 4А, в  Дніпровському районі, вулиця Мокра, 7, у Солом’янському районі, проспект Валерія Лобановського, 4В, у Солом’янському районі  та будівлі закладу дошкільної освіти № 295 на вулиці  Михайла Донця, 17/46, у Солом’янському районі, для КП «Київекспертиза»;
  3. Ще 592 тисячі гривень було спрямовано на проведення подібного обстеження та відновлення інших об’єктів багатоквартирних житлових будинків за адресами: вулиця Академіка Заболотного, 60, 62 у Голосіївському районі та вулиця  Івана Дзюби, 6, у Святошинському районі,  для КП «Київекспертиза»;
  4. Не менш важливо, адже цьому можна було зарадити заздалегідь, резервний фонд було використано на суму 393,5 млн гривень на ремонтні роботи на закритій ділянці «синьої»  гілки метрополітену, між станціями метро «Либідська» та «Деміївська».
Пошкоджений будинок на вулиці Заболотного зсередини. Фото: КМДА

Загалом майже 410 мільйонів гривень можна було заощадити, якби не аварія на «синій»  гілці метро та ремонтні роботи в «Київводоканалі», викликані регулярними  проривами та аваріями на мережах. Ці гроші можна було зекономити  з метою відновлення інфраструктури після обстрілів чи атак.

Міжнародний Реєстр збитків.
Наслідки ракетної атаки на Київ у Голосіївському районі. Фото: Каштан NEWS

За словами Андрія Вітренка,  резервний фонд створений для того, щоб без рішення сесії виконавчий орган міг витрачати кошти на  заходи, пов’язані із запобіганням виникненню надзвичайних ситуацій.

«Важко відповісти, як він буде витрачатися. Хоча, як на мене, ні для кого не є секретом системні проблеми в сфері житлово-комунального господарства, тому ми можемо очікувати на будь-які катастрофи. Навіть на те ж саме метро, про проблеми якого знали завчасно, але нічого не робили,  ми зараз виділяємо кошти як непередбачувані», – каже голова постійної комісії Київської міської ради.

Якщо гроші з резервного фонду використовуються на ліквідацію наслідків аварій у метро та системі водопостачання, то чи вистачить коштів на покриття потреб у разі обстрілів – це запитання, на яке немає однозначної відповіді.

Ремонтні роботи в тонелі метро
Ремонтні роботи на “синій” гілці метро. Фото: КМДА

На думку Андрія Вітренка, потрібно вірити в Збройні Сили, зокрема Протиповітряну оборону. 

«Потрібно також враховувати, що резервний фонд – це гроші, які можуть бути використані на непередбачені потреби.  Тому, хоча резерв може здаватися достатнім, необхідно завжди мати на увазі можливі ризики та вживати заходи для їхнього упередження», – каже Андрій Вітренко.

Вікторія ЛІБАН

Більше новин, фото та відео у телеграм-каналі  KASHTAN NEWS. Досі не підписані на новини Києва та України в телеграмі? Підписуйтеся та першими дізнавайтеся про найголовніше в телеграмі.

Источник

No votes yet.
Please wait...

Ответить

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *