238
Місцева влада дозволила знести стару садибу в Урядовому кварталі заради новобудови
У Києві зріє черговий архітектурний скандал: забудовники і влада столиці хочуть знести флігель у садибі Бондарурера, що на вулиці Грушевського, 4б — у дворі готелю «Дніпро». А на місці, яке вивільниться, планують звести 10-поверховий готельно-офісний хмарочос з підземним паркінгом.
«Каштан NEWS» спробував розібратися у тому, що відбувається навколо чергової історичної пам’ятки.
Історична довідка
Флігель садиби швейцарського підданого Івана Бондарурера був зведений у 1873 році на розі вулиць Хрещатик та Грушевського.
Як пише в історичній довідці українська історикиня, пам’яткознавиця, києвознавиця та кандидатка історичних наук Олена Мокроусова, в 1870-х роках садибою володіла Кароліна Геніх. У 1877 році нерухомість у неї купив Іван Петрович Бондарурер — швейцарський підданий, власник технічної контори, яка з 1865 року займалася в Києві облаштуванням водопроводу і каналізації.
За архівними даними, історія будівництва флігеля простежується фрагментарно. Він складався з декількох різночасових будівель. Первісна двоповерхова будівля була зведена в 1877-1878 роках на замовлення І. Бондарурера за проєктом архітектора В. Ніколаєва. Цей кам’яний флігель був не житловим, з кузнею. У 1882-1883 роках домовласник прибудував триповерхову цегляну будівлю, видовжену на межі з сусідньою садибою. Автором цього проєкту став архітектор О.Пварценберг. В наступному будівельному сезоні — 1894 році — звели ще один триповерховий будинок, прибудувавши його до правого бічного торця двоповерхової кузні. Одночасно цей двоповерховий будинок був надбудований третім поверхом.
Під час війни частина флігеля була зруйнована, як і фасадний будинок садиби, внаслідок чого в архітектурі садиби виразно помітні різночасові добудови та перебудови.
Разом з тим, як зазначає Мокроусова, будівля є прикладом багатоетапної дореволюційної забудови Києва. Адже у формуванні сучасного обʼєму будинку брали участь одразу кілька київських архітекторів — Ніколаєв, Варценберг та Рикачов.
«Становить цінність як приклад ранньої забудови вулиці М. Грушевського поблизу центра Києва — Хрещатика, яка майже не збереглася», — наголошує історикиня.
Статус пам’ятки — не завада
В 2014 році флігелю Бондарурера було надано статус памʼятки архітектури. За десять років, що минули з того часу, невідомими особами неодноразово вчинялися підпали на території будинку. Їхня мета очевидна — довести будівлю до такого стану, щоб потім жодна комісія не змогла надати жодного вердикту, крім одного: відновленню не підлягає. А далі — справа техніки для того, щоб розпочати будівництво.
До речі, вагомий крок у цьому напрямку вже зроблено. Причому — на доволі високому рівні: 13 серпня Державна інспекція архітектури та містобудування України видала дозвіл на проєктування і будівництво офісного центру на вулицях Хрещатик, 5 та Грушевського, 4б.
Водночас в оприлюдненій у ЗМІ позиції від забудовника немає жодного слова з приводу подальшої долі історичної будівлі. Чому? Відповідь очевидна: її існування там більше не передбачається.
Останню тезу, до речі, підтверджує київський пам’яткоохоронець Дмитро Перов.
«Флігель будівель Івана Бондарурера є пам’яткою архітектури. Але ордер, який був виданий 13 серпня цього року Державною інспекцією архітектури та містобудування України, передбачає забудову всієї ділянки двома будівлями, які мають 10-поверхову висотність. При цьому проєкт будівництва не передбачає збереження повністю або частково пам’ятки історії», – зазначає Дмитро Перов.
Активісти підняли галас
Поки флігеля Бондарурера не торкнувся ківш екскаватора, київські активісти вирішили бити в усі дзвони. Станом на сьогодні ними були направлені відповідні звернення до Міністерства культури та інформаційної політики України щодо уточнення статусу будівлі. Також надіслано листа до Офісу Генерального прокурора з приводу скасування дозвільних документів на будівництво. Крім того, надіслано звернення до Державного бюро розслідувань.
Повзуче привласнення
Ви запитаєте: а при чому тут ДБР? Виявляється, Бюро ще на початку цього року відкрило і почало розслідувати кримінальне провадження щодо незаконного заволодіння будівлями, які знаходяться вглибині двору готелю «Дніпро».
Справа в тому, пояснює Перов, що замовник будівництва — ТОВ «Реаль» — свого часу приватизував окремі приміщення в будинку на вулиці Грушевського, 4б. Але якимось чином згодом у власності компанії опинився весь будинок і земельна ділянка.
За словами активіста, в межах цього кримінального провадження на історичну нерухомість за поданням ДБР судом був накладений арешт. Однак цей арешт забудовнику вдалося скасувати через інший суд.
«Отже, ми звернулися до ДБР з проханням надати актуальну інформацію з приводу ходу цього розслідування. Зокрема, цікавить факт: якщо забудовник скасував арешт, то чому він не був накладений повторно? Наразі очікуємо відповіді у встановлені законодавством терміни», — поділився інформацією Перов.
При цьому він зауважив, що цікавим є і той факт, що Департамент містобудування КМДА станом на сьогодні не надавав жодних дозвільних документів, які б відкривали шлях до реставрації або взагалі знесення цієї будівлі.
Знести не можна залишити
Чи підійметься ківш екскаватора, щоб стерти флігель Бондарурера з лиця Києва, враховуючи відголоски скандалу із варварським знищенням Садиби Зеленських? Питання, звичайно, риторичне.
«Я думаю, — припускає співрозмовник — на тлі того скандалу, забудовники і чиновники зараз візьмуть якусь оперативну паузу, щоб пристрасті навколо знищення в столиці архітектурної спадщини трохи вгамувалися і забулися. А потім, можливо, через півтора — два тижні туди приїде будівельна техніка і знесе цю будівлю».
Як запевнив Перов, активісти й небайдужі кияни будуть боротися за збереження будівлі всіма доступними законними методами. Але, як показує практика, забудовники в ситуації, коли є інформаційна хвиля щодо знищення історичних будівель, обирають вичікувальну позицію і чекають моменту, коли розголос вщухне, увага притупиться, щоб потім швидко зробити свою чорну справу.
Євген ДЕМ’ЯНОВ
Більше новин, фото та відео у телеграм-каналі 
KASHTAN NEWS. Досі не підписані на новини Києва та України в телеграмі? Підписуйтеся та першими дізнавайтеся про найголовніше в телеграмі.
