80
Прототип швидкої допомоги існував ще в Єрусалимі
Одним із ранніх прикладів організації надання допомоги потерпілим була діяльність госпітальєрів, заснованих в ХІ столітті в Єрусалимі. Цей орден спочатку був створений для допомоги хворим і пораненим прочанам, які прибували на Святу Землю.
Після 1417 року в Нідерландах виникають перші обладнані станції швидкої допомоги, адже в країні збільшилася кількість потопельників у численних каналах. У 1769 році такі станції було відкрито в Гамбурзі, а пізніше – в Парижі та Лондоні. Основне завдання подібних організацій полягало в порятунку потопельників. У ті часи функціонал медиків був вельми обмежений. Неможливість швидко пересуватися, відсутність необхідних знань, релігійні бар’єри та інше – тільки підвищували смертність населення.
Переломним моментом в історії «швидкої» вважають період наполеонівських воєн, тоді лікар Домінік Ларрей запропонував використовувати «літаючі карети» для перевезення поранених із поля бою до медичних установ. Ця ідея набагато прискорила доставку потерпілих і підвищила шанси на одужання.
Крім розробки Ларрея, до ідеї створення «швидкої» підштовхнула ще одна подія, що трапилася в грудні 1881 року. Тоді у віденському Рінгтеатрі спалахнула пожежа, що забрала майже 600 життів. Чимало людей було травмовано і понад добу не могли отримати медичну допомогу, незважаючи на те, що у Відні були хороші клініки. Вражений катастрофою хірург Яромир Мунді, присутній на місці події, зрозумів, що не може ефективно допомогти потерпілим. Наступного дня він заснував Віденське добровільне рятувальне товариство. За підтримки меценатів, було створено станцію швидкої допомоги.
Так виникла перша рятувальна служба. Пізніше в інших європейських державах також заснували подібні медичні центри.
1881 року в Києві було засновано «Гурток нічних чергувань» – службу невідкладної допомоги, що працювала цілодобово. Створили цю організацію завдяки щедрості меценатів. Допомогу надавали безкоштовно за рахунок пожертв. Перші дві карети придбали меценат Артем Терещенко та міське товариство велосипедистів. Екіпажі «швидкої» були кінними, а автомобілі почали використовувати лише 1913 року. Тоді в місті й запровадили правило, що всі учасники руху зобов’язані поступитися дорогою швидкій допомозі.
До речі, на каретах першої київської «швидкої» була зображена шестикутна зірка або сніжинка, як її називали мешканці міста. Пізніше цей символ замінили на червоний хрест.
У ті часи лікарі за свої чергування отримували плату лише вдячністю. Наприклад, серед знаменитих фельдшерів, які цілодобово надавали допомогу, був знаменитий Феофіл Яновський, якого кияни називали «святим лікарем».
1902 року «Гурток нічних чергувань» отримав власну станцію. Тому функціонал роботи київських фельдшерів став розширюватися. Невідкладну допомогу надавали в разі нещасних випадків і раптових захворювань на вулицях Києва, в громадських місцях, на фабриках, заводах і залізницях. І якщо спочатку служба невідкладної допомоги розташовувалася в будівлі міської думи на Хрещатику, а саме – між Головпоштамтом і Будинком профспілок, то пізніше її розмістили на вулиці Пирогова, а 1913 року відкрили будівлю на Рейтарській, 22 – справжню архітектурну перлину в стилі венеціанського палаццо, спроєктовану Зекцером і Торовим.
Крім архітектурної цінності, ця будівля має неабияке історичне значення. Протягом довгих років тут розташовувалися різні медичні установи. Саме тут хірург Микола Амосов провів першу операцію на серці під загальним наркозом. А з 1955 року в цьому приміщенні функціонувала клініка кафедри хірургії санітарно-гігієнічного факультету медичного інституту, якою керував сам Амосов.
З часом багато що змінилося, але традиція називати сучасні автомобілі швидкої допомоги «каретами» залишилася, як і повага до них на дорозі. Згодом станція «швидкої» отримала все необхідне: і операційну, і аптеку, і стерилізаційну. Штат складався з головного лікаря, чергових лікарів, санітарів, конюхів і навіть двірника з кур’єром.
До початку ХХ століття київська модель поширилася на інші міста. Львів отримав свою швидку допомогу 1890 року, Одеса – 1903, а Харків – 1904. А в 1930-х роках на базі київської станції створили перші спеціалізовані бригади: акушерська – 1932 року, педіатрична – 1934-го.
Із 1941 року, на час окупації, київська станція «швидкої» припинила роботу на два роки. У 1948 році столичну службу швидкої допомоги очолює Наталія Ленгауер. Завдяки їй станція піднялася до рівня міжнародних стандартів. Під керівництвом Ленгауер звичайні машини швидкої допомоги обладнали лабораторіями та якісною технікою, перетворивши їх на пересувні стаціонари. Зокрема, в дорозі лікарі вже могли надавати навіть кардіологічну допомогу.
Завдяки Ленгауер було створено команду високопрофесійних фахівців, які врятували тисячі людей. Крім цього, за час її керівництва на станції проводили багато конференцій і семінарів під егідою ВООЗ.
До 1983 року в УРСР налічувалося 88 станцій швидкої допомоги.
Служба київської швидкої допомоги постійно вдосконалюється. Так, 2009 року було створено Консультативний телеметричний центр для поліпшення допомоги пацієнтам із серцевими проблемами, а в 2014-му його приєднали до диспетчерської служби. Нині лікарі надають консультації в режимі реального часу, що, звісно, лише підвищує якість допомоги.
Виклики досі приймають за номером 103, проте перехід на єдиний екстрений номер 112 перебуває на етапі розробки. Тобто в перспективі всі номери екстрених служб планують поєднати, аби дзвінок спершу надходив до диспетчера, а згодом направлявся до відповідної служби – «швидкої», поліції чи рятувальників.
В умовах війни необхідність знань у наданні першої домедичної допомоги неабияк зросла. Ворожий удар може застати людину раптово, а тому важливо знати, як діяти в таких ситуаціях. Відтак започатковано різні курси домедичної допомоги, зокрема й на платформі Prometheus. Таке дистанційне навчання складається з десяти уроків, під час яких фахівці розповідають, як правильно оглядати потерпілого, зупиняти кровотечу, звільняти дихальні шляхи, діяти в разі опіків різних ступенів тощо.
Дарія ФРОЛОВА
Більше новин, фото та відео у телеграм-каналі 
KASHTAN NEWS. Досі не підписані на новини Києва та України в телеграмі? Підписуйтеся та першими дізнавайтеся про найголовніше в телеграмі.
