174
На столичному Печерську знайдено залишки унікальної будівлі
У Києві спалахнув черговий будівельний скандал. За сумною традицією, приводом для нього стало знесення забудовником старовинної будівлі. Цього разу йдеться про мури стародавнього палацу останнього гетьмана України Кирила Розумовського, які раптово знайшли під час демонтажних робіт на вулиці Івана Мазепи, 3-В.
«Каштан NEWS» вирішив з’ясувати, що відбувається навколо археологічної пам’ятки XVIII століття.
Оголене каміння
Півтора тижні тому, 14 березня, сумнозвісне в столиці ТОВ «Собі» під виглядом капітального ремонту розпочало демонтаж будівлі Інженерних служб Київської фортеці, зведеної 1853 року. Під час будівельних робіт зруйнована частина споруди оголила рештки більш ранньої забудови. Згідно з картографічними матеріалами, це можуть бути фундаменти палацу останнього гетьмана України Кирила Розумовського. Орієнтовно, будівля була зведена у 1780-х роках.
Як повідомив на своїй сторінці в соціальній мережі відомий київський пам’яткоохоронець Дмитро Перов, головним проєктувальником офісного центру на місці палацу Розумовського є Євген Яновицький.
За словами Перова, Яновицький більш відомий киянам як автор скандального проєкту будівництва на вулиці Грушевського, 9б, за часів керування Києвом покійним Олександром Омельченком.
«Ділянка з фундаментами палацу оформлена за ТОВ «Собі». Останнє також фігурувало при спорудженні комплексу, що раз і назавжди спотворив ландшафт Дніпрових схилів», — написав Перов.
Археологам вхід заборонено
Можливо, для забудовника все й пройшло «без шуму і пилу», якби про цікаву знахідку не стало відомо небайдужим киянам, які відвідали місце «розкопок» і сповістили про знахідку київській спільноті.
Серед інших про історичну подію дізнався і відомий археолог Тимур Бобровський.
«За інформацією небайдужих киян відвідав будівельний майданчик на вул. Івана Мазепи, 3-В. В середину потрапити не зміг, бо там паркан — як оборонний мур. Те, що побачив ззовні, — напіврозібрана будівля кінця ХІХ століття. Втім, як з’ясувалося, за тими мурами — чудове підвальне приміщення XVIII століття, яке активно руйнують забудовники (на фото).
Є цілком виважена версія, що це — залишки палацу Кирила Розумовського 1780-х років. Але (за фото) не можна виключати й чогось на пів століття ранішого. Треба обстежувати, хоча доступу до знахідки і досі немає. Інститут археології вже звернувся до відповідних інстанцій, тож чекаємо реакції», — написав Бобровський у соцмережі.
Звістка про розкопки палацу Розумовського швидко поширилася Києвом, і вже в неділю, 17 березня, на паркані будівництва, що на вулиці Мазепи, з’явилися два портрети останнього гетьмана України. Так місцеві мешканці вирішили нагадати про те, що знаходиться за будівельним парканом і що вже завтра ми ризикуємо втратити.
Об’єкт без статусу
У коментарі «Каштан NEWS» Дмитро Перов розповів, що ситуація навколо знайдених мурів складається вельми не втішно.
Так, 14 березня, після отримання звістки про виявлення можливих рештків фундаменту палацу славетного гетьмана, до місця знахідки підтягнулися київські активісти, яким небайдужа доля старожитностей.
«Власне, коли ми прибули на місце, — поділився враженнями Перов, — то побачили, що на цьому місці внаслідок несанкціонованих робіт оголилися фундаменти будівлі гетьманського палацу. Того ж дня до місця була викликана поліція, роботи призупинили, але вже у неділю, як повідомляють місцеві мешканці, роботи знову відновилися, фундамент продовжили розбирати».
За словами Перова, 18 березня будівельний майданчик відвідав інспектор Департаменту охорони культурної спадщини КМДА, який виніс припис на зупинку робіт. Адже наразі об’єкт немає жодного охоронного статусу тому, що є нещодавно виявленим і не дослідженим археологами, іншими фахівцями.
«Ці фундаменти гетьманського палацу, на жаль, станом на сьогодні жодного охоронного статусу не мають. Тому що про їхнє існування, про те, що вони збереглися, стало фактично відомо лише минулого четверга. Бо дуже довгий час вважалося, що ця будівля була втрачена. Оскільки сам палац був зведений з деревини, а цоколь був змурований з каменю. Коли почали зносити будівлю інженерних служб Київської фортеці, як раз оголилися старі фундаменти і було видно стару кладку — мурування, характерне для XVI-XVII століть», — констатував пам’яткоохоронець.
Рідкість для всіх часів
Що уявляв з себе палац Розумовського? З’ясовується, будівля була доволі рідкісна навіть на ті стародавні часи. Вона була дерев’яною, але мала не лише кам’яний фундамент, що для того часу міг дозволити собі далеко не кожен навіть заможний громадянин, але й підземний поверх у вигляді льохів. Сам по собі цей об’єкт є цікавим і важливим для історії України, оскільки в Києві чогось пов’язаного з козацькою добою залишилося не так багато. А в цьому випадку ми маємо і архівні, і картографічні дані про те, що на цьому крутосхилі біля фортеці знаходився палац Розумовського. Однак на 100 відсотків ми про це зможемо стверджувати тоді, коли проведуть археологічні дослідження.
Але через те, що там розпочали будівельні роботи, говорить Перов, є всі шанси на те, що ми можемо втратити цінний об’єкт ще до того, як на ньому розпочнуться археологічні дослідження. Нині забудовник розібрав частину фундаментів. Водночас ще є частина фундаменту, яка природнім чином закрита грунтом. Водночас, не виключено, що фундамент палацу є більшим за розміри будівлі, що була зведена над ним.
Забудовник і розкопки
У цій історії цікаво й те, як земельна ділянка потрапила під ківш екскаватора забудовника.
Як зауважив Перов, ділянка, на якій виявили цінну знахідку, не передавалася під забудову. Вона передавалася під обслуговування та експлуатацію нежитлової споруди — будівлі інженерних служб Київської фортеці. І серед документів у них є дозвіл на капітальний ремонт, який видав Департамент архітектурно-будівельного контролю КМДА. Натомість, як наголосив співрозмовник, замість капітального ремонту забудовник розібрав будівлю і зараз демонтує ще й фундаменти.
«За наявною в мене інформацією, наразі порушено питання щодо розробки облікової документації щодо збереження цього об’єкта з наданням йому охоронного статусу. Однак це буде неможливе без проведення якихось досліджень, до яких сьогодні археологів не допускають», — констатував Перов.
Тим не менш забудовнику, як і багатьом його колегам, байдуже, що говорять представники влади і які приписи вони видають. Адже вже 20 березня роботи на старих мурах попри припис КМДА продовжилися — фундаменти палацу гетьмана Розумовського почали заливати бетоном.
І це при тому, що відповідно до норм чинного законодавства, ділянка, на якій відбуваються самовільні будівельні роботи, входить до меж буферної зони ансамблів Собору Святої Софії та Києво-Печерської лаври, а отже — до археологічної охоронної зони.
Також стаття 36 Закону України «Про охорону культурної спадщини» вказує на необхідність припинення земляних робіт у разі виявлення знахідки археологічного або історичного характеру.
Зокрема, якщо під час проведення будь-яких земляних робіт виявлено знахідку археологічного або історичного характеру, то виконавець цих робіт зобов’язаний зупинити їх подальше проведення і протягом доби повідомити про це відповідний орган охорони культурної спадщини, на території якого проводяться земляні роботи.
А відновлення цих робіт може відбутися лише за письмовим дозволом відповідного органу охорони культурної спадщини після завершення археологічних досліджень відповідної території.
Отже, поки можемо з прикрістю констатувати: залишки мурів палацу Розумовського сьогодні не мають охоронного статусу. Археологів для їхнього дослідження не допускають, забудовник відверто нехтує приписами уповноважених органів і вказівками правоохоронців. Як зупинити це свавілля – ніхто не знає. Водночас поки немає й відповідної реакції Міністерства культури та інформаційної політики України.
За таких обставин місто просто зараз втрачає унікальну пам’ятку не лише власної історії, але й всієї держави.
Євген ДЕМ’ЯНОВ
Більше новин, фото та відео у телеграм-каналі 
KASHTAN NEWS. Досі не підписані на новини Києва та України в телеграмі? Підписуйтеся та першими дізнавайтеся про найголовніше в телеграмі.
