162
Київська влада зазіхнула на літописну річку
У перший тиждень липня на черговій сесії депутати Київради ухвалили «доленосне» рішення: затвердили план, за яким на місці річки Либідь буде облаштовано автомобільне шосе, а сама річка, як і багато маленьких річок Києва, піде під землю — буде закрита в бетонний колектор під Залізничним шосе.
Навіщо це робиться і які наслідки може мати – «Каштан NEWS» спробував з’ясувати.
Підземні ріки Києва
За офіційними джерелами, під будинками, вулицями і площами української столиці на глибині від 5 до 15 метрів тече 13 підземних річок, якими колись плавали човни. За різними даними, загальна їхня протяжність сягає понад 100 км. Крім того, в місті тече 41 природний струмок.
Упродовж останніх десятиліть переважна більшість київських річок і струмків були зариті в колектори та інтегровані в систему дощової каналізації міста.
Одним із перших «сховали» під землю струмок Хрещатик. Нині він протікає під головною вулицею Києва, а колись це була немаленька річка, рівень води якої навесні 1840 року сягнув позначки у 2,5 метра.
На початку ХХ століття було сховано під землю в колектор річку Глибочицю, береги якої кияни довгий час зміцнювали земляними ровами, остерігаючись нашестя ворогів. А згодом настільки забруднили її відходами гончарного, дігтярного і кожум’яцького виробництв, що річка перетворилася на стічну канаву.
Також на початку минулого століття було відправлено в колектор річку-струмок Клов майже по всій його довжині, крім витоків.
Кирилівський струмок, який протікає в Бабиному яру, в другій половині ХХ століття радянські чиновники перетворили у відстійник пульпи, внаслідок чого така безгосподарність стала однією з причин Куренівської трагедії, коли селевий потік змив частину району.
Чималу небезпеку для Києва становить швидка річка Сирець, яка тече в трубах. Понад 10 років тому під тиском води труби прорвало в кількох місцях, через що Куренівку в окремих місцях знову затопило. А в травні 2014 року під час злив колектор Сирця обвалився, внаслідок чого виникла яма завширшки 6 і глибиною 10 метрів.
Річка Почайна, в якій, за легендами, князь Володимир хрестив киян, і яка тривалий час була святинею і захисницею Києва, зникла взагалі. Нині про неї нагадує лише вулиця Почайнинська та відповідна станція метро.
Що таке Либідь
Річка Либідь є правим притоком Дніпра. Вона тече територією Києва, має довжину 17,1 км з площею басейну в 67,8 квадратних кілометрів.
Либідь згадується в літописах 968 року. Побутує думка, що свою назву вона отримала від імені сестри братів-засновників Києва.
Річка бере свій початок у районі перетину вулиць Світлодарська та Волноваська.
Перші кілометри Либідь протікає в підземному колекторі: спочатку під бульваром Вацлава Гавела, далі – під проспектом Любомира Гузара, вулицями Миколи Голеги та Нижньоключова. На цій підземній ділянці Либідь приймає кілька притоків. Біля вулиці Залізнична, поблизу колишньої фабрики «Лагода», Либідь уперше з’являється на поверхню. Нижче за течією вона приймає ще кілька притоків.
Під Повітрофлотським шляхопроводом Либідь ненадовго ховається під землю. А опинившись на поверхні, з лівого боку приймає одну з найбільших свої приток — струмок Скоморох. Потім у Либідь почергово впадають струмки Афанасівський, Паньківський, Батиїв, Клов, Протасів, річки Мокра, Клов, Ямка, Совка, Горіхуватка.
Уздовж Саперно-Слобідської вулиці Либідь майже 2 км знову тече в колекторі, куди її заховали в 1980-х роках. На поверхню вона виходить неподалік Лисої гори. І саме тут, на відстані майже 300 метрів, збереглася єдина ділянка, де Либідь тече в своєму природному руслі. А вже біля Столичного шосе русло річки знову ховається в бетон. У результаті Либідь упадає в Дніпро трохи нижче Південного моста — біля ТЕЦ-5.
Кияни повстали
Звичайно, рішення Київської міської ради про взяття в бетон чергової ділянки старовинної річки не залишилося не поміченим киянами, і реакція їхня була миттєвою — громадяни започаткували на сайті Київради петицію проти “вдягання” Либіді в бетонні кайдани. У результаті за два-три дні під документом поставили свої підписи понад 7,6 тисяч містян замість 6000, після яких міська влада мусить розглянути петицію й ухвалити відповідне рішення, врахувавши її зміст.
У документі його ініціатори, зокрема, пояснюють, що план, за яким на місці річки Либідь буде облаштована дорога, а сама річка закрита в бетонний колектор під Залізничним шосе, суперечить принципу поступового поліпшення якості життя в місті і не відповідає інтересам громади.
На переконання підписантів документа, рішення про закриття русла річки в колектор і натомість спорудження шосе зруйнує всі процеси поступового розвитку цієї унікальної місцевості, призведе до екологічних проблем на прилеглих територіях та неконтрольованих підтоплень.
Водночас, звертають увагу керівництва міста автори ініціативи, відкрита вода і рослинність навколо неї — надійні, сталі рішення з охолодження міст в умовах екстремальної спеки, яка спостерігається влітку останніми роками.
Крім того, відкриті річки підтримують різноманітність екосистеми, забезпечуючи середовище для риб, птахів і рослин. А в екосистемі річки Либідь уже сформовані стабільні популяції різних птахів, риб та рослин. Унікальні природні локації збільшують привабливість міста і суб’єктивне відчуття добробуту. Водночас відкриті і відновлені міські річки стають осередками комерції та бізнесу з коефіцієнтом повернення інвестицій до 700 відсотків, що створює нові робочі місця і надходження до бюджету.
І головне, наголошують кияни, річка Либідь є частиною тисячолітньої історичної спадщини міста та його перших поселень. А тому закриття річки під землю суперечить культурним та історичним цінностям.
Підписи і прокурори
Як відомо, петиція це — один із інструментів, важелів впливу на владу. Однак, крім збору підписів, як розповів нам київський пам’яткозахисник Дмитро Перов, столичні активісти звернулися з відповідним листом до народних депутатів, зі скаргою — до Генерального прокурора.
“В листі до останнього, зокрема, просимо ініціювати судове звернення з метою скасування рішення Київської міської ради щодо долі річки Либідь. Оскільки воно порушує статтю 19 Конституції України, Водний кодекс, який забороняє ховати річки в колектори і взагалі якимось чином обмежувати доступ людей до води. Крім того, також готується нами від імені громадської організації позов щодо скасування цього рішення КМР», — поділився Перов.
Чому взялися за Либідь
Насправді, пояснює співрозмовник, проблема ця лежить глибше, ніж здається на перший погляд. Адже сьогодні місто діє прийомами і методами, які існували в наприкінці ХІХ — початку ХХ сторіччя, коли в Києві річки активно закривали в колектори, а зверху над ними щось будували.
А між тим, проводить паралелі Дмитро Перов, на початку ХХІ століття в Сеулі розібрали автостраду для того, щоб підняти на поверхню річку.
«Звідти і пішов новий тренд: в останні 20 років всі міста (і — в Європі, і — в Штатах) йдуть по шляху такої собі екологізації міського простору, деканалізування річок, вивільнення їх у природне русло, озеленення прилеглої території. А ми навпаки рухаємося у зворотному еволюційному напрямку, у бік архаїчності», — констатував експерт.
Влада дає «задню»?
Водночас, як зазначив Дмитро Перов, за наявною в захисників київських старожитностей інформацією, міська влада хоче відіграти ситуацію назад.
«Вже готуються замовні публікації з приводу того, що наміри сховати Либідь у черговий колектор це — фейк. Мовляв, річку Либідь ніхто не збирається ховати в колектор, хоча сам розробник технічної документації та обгрунтування проєкту, який був розглянутий на засіданні Київради у присутності телекамер, дав схвальну відповідь щодо закриття Либіді у бетонний короб, бо, за планом, там має проходити автострада», — зазначив Перов.
Сплетіння влади і забудовників
Облаштування автодороги поверх Либіді суперечить здоровому глузду й сучасній європейській практиці розбудови міст, де річки намагаються навпаки зберегти в їхньому первісному вигляді і зробити навколо рекреаційні зони. Погоджується з доводами Дмитра Перова й урбаніст, співголова ГО «Пасажири Києва» Олександр Гречко.
Намагання побудувати дорогу до ТРЦ над Либіддю, переконаний він, викликано нездоровою політикою київської влади, що спрямована на користь виключно забудовників, а це, в свою чергу, свідчить про можливі корупційні складові.
У будь-якому разі, переконаний Олександр Гречко, якщо вже йдеться про будівництво нових під’їзних доріг до ТРЦ, що будується, то можна знайти й прокласти альтернативні шляхи до нього.
«Якби забудовник мав розуміння і європейські підходи до вирішення проблеми, то він би зрозумів, що необхідно здійснювати благоустрій території Либіді, що навпаки принесло йому більше відвідувачів і потенційних покупців ТРЦ», — наголосив транспортний аналітик.
За його словами, нині в Києві дуже перевантажена мережа доріг, велике забруднення від автомобілів, і з кожним створенням додаткової автомобільної інфраструктури ми лише провокуємо появу ще більшої кількості авто і як наслідок — ще гіршу ситуацію із загазованістю. Особливо це відчувається влітку, в умовах украй підвищених температур і спеки.
“Каштан NEWS” інформуватиме, як буде розвиватися ситуація навколо залишків старовинної річки.
Євген ДЕМ’ЯНОВ
Більше новин, фото та відео у телеграм-каналі 
KASHTAN NEWS. Досі не підписані на новини Києва та України в телеграмі? Підписуйтеся та першими дізнавайтеся про найголовніше в телеграмі.
