1,2K
Встановлення систем, які убезпечують від падіння під потяг, коштуватиме місту величезних витрат
За червень цього року в столичному метрополітені сталися три нещасні випадки поспіль: троє людей упали на колії, одна людина загинула. Ці трагічні ситуації викликали сплеск обговорень у ЗМІ та соцмережах і, як наслідок, досить неприємні запитання до керівництва метрополітену та міської адміністрації.
18 липня заступник директора Департаменту транспортної інфраструктури КМДА Валентин Кульбако повідомив у коментарі РБК-Україна, що КП «Київський метрополітен» розробляє додаткові заходи, щоб зменшити ймовірність падінь пасажирів на колії. Що саме планує зробити керівництво підземки та чи справді це змінить ситуацію з нещасними випадками – розповідає «Каштан NEWS».
Наліпки та екрани
За словами Кульбака, щоб запобігти потенційним трагедіям, метрополітен збирається запровадити наступні заходи безпеки:
- посилити інформування щодо правил поведінки пасажирів на платформі;
- створити додаткові попереджувальні знаки (наліпки) щодо обережності під час очікування поїзда на підлозі платформ окремих станцій, перед обмежувальною лінією;
- посилити візуальний контролю за станом пасажирів на контрольно-пропускних пунктах станцій.
І найцікавіше: на додачу до всіх цих заходів метрополітен також розгляне питання щодо можливості встановлення захисних екранів, які відділятимуть платформи від колій. Вимога встановити екрани – досить популярна ідея, яка все частіше звучить у ЗМІ та соцмережах. Наприкінці червня на сайті Київради навіть розмістили відповідну петицію, яка зібрала понад чотири тисячі підписів.
Однак, чи реально облаштувати станції київського метро захисними екранами та чи дійсно вони зможуть захистити пасажирів від падіння на колії?
Гроші та людський фактор
За словами транспортного експерта Олександра Гречка, захисні екрани в метрополітені – не дуже розповсюджена річ у світовій практиці.
«Насправді, щоб встановити на платформі такі розсувні двері з щитами, щоб люди не падали, треба витратити дуже багато коштів. До того ж, потрібен дуже високий рівень автоматизації метро. Наші машиністи гальмують і зупиняються вручну, тому різниця між тим, де зупиняється кожен наступний потяг, може бути пів метра або навіть метр. А здавати назад машиністам взагалі заборонено. Відповідно досягти ідеального співпадіння з дверима важко. Таке можливо лише за дуже високої автоматизації – тоді, коли людина фактично не керує, а виконує лише невелику частину функцій, або коли це повністю автоматизований потяг на автопілоті», – пояснив він.
Утім, навіть якщо б вдалося вирішити проблему з синхронізацією відстані, встановлення захисних екранів коштувало б величезних грошей.
«У Києві понад п’ятдесят станцій метро. Отже, потрібно буде встановити понад сто таких систем», – зазначив Гречко.
Існує і більш дешева альтернатива – встановлення на платформах захисних канатів, які автоматично підіймаються під час посадки пасажирів у вагон та опускаються, коли поїзд вирушає.
«Проте це не дуже надійно. Так, випадкових падінь точно буде менше, але якщо людина надумала вкоротити собі віку і кинутися під потяг, вона просто перелізе через цей канат і кинеться», – каже експерт.
«Марнотратство з мінімальним ефектом»
Загалом, як вважає Олександр Гречко, встановлення екранів або інших дорогих систем захисту у київському метро є нерентабельним.
«Треба просто розуміти, що це питання сколихнуло увагу і викликало резонанс виключно тому, що у червні сталося три таких випадків за десять днів чи за тиждень. Насправді ж, ось вже двадцяті числа липня, і не було жодного нового випадку, і дуже добре, що не було. Метро працює роками, і такі випадки дуже точкові і бувають вкрай рідко. І якщо міська влада дійсно хоче встановлювати якісь дорогі системи, то це виключно популізм або підігрування популізму. Покращити інформування або зробити наліпки – так, це нормальний захід. Але встановлювати екрани чи якісь канати – це просто марнотратство з мінімальним ефектом. А мінімальний він буде тому, що у метро гинуть одиниці, тоді як, наприклад, через хаос на дорогах минулого року тільки в Києві загинуло в ДТП двісті людей і приблизно три тисячі було травмовано», – підкреслює Гречко.
Проте проблема смертності та травматизму на дорогах давно вже стала настільки звичною, що мало хто звертає на неї увагу.
«На жаль, люди вже до цього звикли, але це величезна проблема як у Києві, так і по всій Україні. Чомусь ДТП на дорогах для влади є неважливими. Зокрема, ті ж світлофори так і не ввійшли до критичної інфраструктури, яку не можна вимикати під час загальних відключень електроенергії. Уявіть собі: припустимо, проблеми зі світлом у нас триватимуть ще два роки, але світлофори не є об’єктами критичної інфраструктури при тому, що у нас тисячі людей гинуть або травмуються», – зазначив експерт.
Юлія ТЄНЄНЬОВА
Більше новин, фото та відео у телеграм-каналі 
KASHTAN NEWS. Досі не підписані на новини Києва та України в телеграмі? Підписуйтеся та першими дізнавайтеся про найголовніше в телеграмі.
