184
28 березня 2024 року експертна комісія Українського інституту національної пам’яті визначила, що Арка «дружби народів» у Києві належить до символіки російської імперської політики та підлягає повному демонтажу.
«Фаховий висновок щодо належності встановленої на території Хрещатого парку міста Києва Арки дружби народів (Арки Свободи українського народу) до символіки російської імперської політики» – зазначається на сайті Українського інституту національної пам’яті.
Не зважаючи на висновки експертної комісії, в Київській міській державній адміністрації не планують демонтувати Арку. Про це стало відомо з відповіді КМДА на запит журналістів ВВС NEWS Україна. Зокрема, міські чиновники зазначають, що «Арка Свободи українського народу» є пам’яткою історії місцевого значення, яку згідно із законом заборонено зносити, змінювати чи переносити. Рішення щодо демонтажу Арки не ухвалювала й Київська міська рада. Проте, як зазначила депутатка Київради Ксенія Семенова, планують знести скульптурну композицію з козаками, що розташована під монументом. Але такі роботи ускладнено тим, що ця композиція водночас є підпірною стінкою всього монумента.
Чи дійсно потрібно демонтувати Арку, «Каштан NEWS» з’ясовував у істориків.
Знести чи залишити?
Історик, лектор культурно-просвітницьких проєктів Ігор Кошіль вважає, що Арку «дружби народів» у Києві треба було знести ще в 1991 році.
«Це – не витвір мистецтва або просто архітектурна споруда з претензією на мистецький витвір, це – частина радянської пропаганди та ідеології, яка знищувала українців у таборах, морила голодом та ставила під сумнів існування українців як нації», – стверджує Ігор.
Історикиня Аліна Понипаляк також вважає, що споруду треба демонтувати.
«По-перше, вона не відображає того сенсу, який був закладений із самого початку, а, по-друге, ми маємо війну з росією, і навіть мови не може йти про дружбу росії з Україною», – додає Аліна.
Викладачка історії Яніна Мор пояснює, що монумент встановили в листопаді 1982 році. Відкрили споруду ніби як символ дружби російського та українського народів, подію присвятили 60-річчю створення Радянського Союзу, а також 65-й річниці жовтневої революції. Окрім Арки, поруч були встановлені скульптури робітників – українця та росіянина, які тримали орден дружби, а поруч – композиція на честь Переяславської ради. У Центрі зображення – український гетьман Богдан Хмельницький та московський посол Василь Бутурлін.
«Якщо взяти коріння Переяславської ради, то це радше був військовий договір Богдана Хмельницького з московським царством. Ніякого входження, об’єднання України з росією ніколи не було. Сам історичний фейк був дуже важливий для СРСР, щоб тримати Україну в своїх імперських лещатах»,- доповнює історикиня Аліна Понипаляк.
Це – не лише давня ідеологічна модель СРСР, а ще й увічнення московських тез про «один народ», давню «мрію» поєднатися. Такими монументами СРСР помічав зони окупації та впливу, відзначав свої «перемоги».
«Таким чином це все є пам’ятником окупації та поразки наших національно-визвольних змагань першої половини XX століття, а наявність його у нас після падіння імперії зла – ознака змосковщення українців, втрати національних орієнтирів», – стверджує Ігор Кошіль
Водночас Яніна Мор розповідає, що росія завжди перекручувала історію і значення великих подій.
«Російська пропаганда взагалі всі історичні події трактує по-своєму і вказує на те, що українці добровільно захотіли приєднатися до Москви. Тому значення арки таке, нібито це спільне життя народів. Мета цього монумента – підкреслити єдність і нав’язати наратив про один народ, дружні братні стосунки», – ділиться Яніна Мор.
Прибравши пам’ятники в 2014 році, коли почалася нова московсько-українська війна, наша влада та суспільство все одно залишили Арку, в якій не бачили зовнішніх ознак пропаганди, зробили на ній символічну «тріщину» та назвали Аркою Свободи українського народу. На думку Ігоря Кошіля, цього недостатньо.
«Це як у 1991 році колишні комуністи перефарбувалися у жовто-блакитні кольори і взяли владу. Тобто система залишалася, лише було проведено ребрендинг, але цього замало. Українці мають бути рішучими та не йти на компроміс із тими, хто тебе вбиває, знищує та ставить під сумнів існування твого народу», – додає Ігор Кошіль.
Чим замінити Арку?
Історики зійшлися на думці, що Арку однозначно потрібно демонтувати. Що робити з нею далі – відповіді немає.
«Арку треба знести і відправити в музей, краще створити окремий якийсь меморіал окупації та разом із іншими такими пам’ятниками обнести парканом і написати «обережно! могут пАвтАрІть», – вважає Ігор Кошіль.
На думку історикині Аліни Понипаляк, Арку не треба нічим замінювати, хіба що можна відновити історичну справедливість.
«Поставити на тому місці фонтанчик із слоником, який був дуже популярний до встановлення Арки, і позбавити це місце будь-яких тоталітарних символів та будь-яких натяків на дружбу з росією», – додає Аліна.
Яніна Мор вважає, що потрібно досліджувати історію і розуміти, як через монументи в свідомість людей роками вкладалися зовсім інші поняття.
Українцям важливо донести, що ми демонтуємо не просто якусь споруду чи пам’ятник, а радянські наративи та наслідки окупації. Це – не спільна історія, це – не добровільна «співпраця». Україна в СРСР — це Голодомор, розстріляне Відродження, ГУЛАГ та інші «надбання дружби». Тож цій Арці зовсім не місце ні в самому серці Києва, ні будь-де в Україні.
Вікторія ЛІБАН
Більше новин, фото та відео у телеграм-каналі 
KASHTAN NEWS. Досі не підписані на новини Києва та України в телеграмі? Підписуйтеся та першими дізнавайтеся про найголовніше в телеграмі.
