116
Іде війна, на фронті бракує снарядів, а в Києві мости будують», – обурюються в громаді
Міський голова Віталій Кличко показав відео з «Мосту-хвилі», який з’єднає Оболонську набережну з островом. Ця, дещо химерна, споруда в народі ще відома як «Міст-глист». Міська влада хоче відкрити її найближчими тижнями.
Мер радісно позує на фоні унікального, як каже, «Мосту-глисти», заявляючи, що людям потрібна «ментальна реабілітація», тому, мовляв, і узялися за цей проєкт. І вже невдовзі кияни зможуть відвідувати нову, дуже гарну рекреаційну зону.
«Ми повинні були відкрити цю рекреаційну зону ще в 2022 році. Але війна завадила нам це зробити… Ми робимо все, аби змінювати наше місто на краще», – розповів очільник столиці.
У Київській міській державній адміністрації зазначили, що на острові Оболонський територію облаштовують зі збереженням флори і фауни. Також висадили нові дерева та кущі. Відвідувачів радуватимуть декоративні яблуні, рожева акація, бузок та газони.
«На зведення пішохідного мосту бюджетних грошей місто не залучає. Будівництво відбувається за кошти меценатів, кошти Метрополії Великого Парижу та допомоги Тайваню. Іноземні партнери виділили допомогу саме на цей проєкт», – наголошують у КМДА.
Про інші чудернацькі мости
Отже, на киян чекає архітектурна цікавинка. У світі, між іншим, є чимало мостів, які приваблюють мільйони туристів. Скажімо, в австралійському Сіднеї є Гарбор-Брідж – арковий міст черезх протоку Джексон. Місцеві називають його «вішаком» (для одягу, – ред.) через дивну форму і конструкцію. Сталеві елементи мосту з’єднані заклепками, загальна кількість яких перевищує шість мільйонів.
У Сингапурі зачаровує пішохідний Міст Подвійної через затоку Марина-Бей. Збудований у формі подвійної спіралі ДНК. У поверхню мосту вмонтовані різнокольорові світильники, підписані літерами A, T, G, C, які символізують нуклеотиди.
В Китаї є міст Хуангпу, який схожий на дракона.
До оригінальних конструкцій належить і Місячний міт на Тайвані – головна пам’ятка тайбейського міського парку. Два півкола склепіння моста і їх дзеркальне зображення утворюють цілісне коло, що символізує повний місяць і небосхил.
Приваблюють туристів і страхітливі підвісні мости у канадському Ванкувері. Вони – довгі та вузькі, дуже хитаються під час ходьби. Зате звідси відкриваються приголомшливі види на красиві ліси та глибокі долини зі скелястими схилами.
Певно, ви чули і про Літаючий міст у Нідерландлах, який чимось нагадує руку промислового робота – одна з визначних пам’яток міста Леуварден. Протягом доби цей міст до десяти разів займає практично вертикальне положення.
«Міст-хвиля» та його мільйони
У Києві ж буде «Міст-хвиля». Що про нього відомо? Публічно про його вартість не оголошували. Хоча з Вікіпедії відомо, що в 2023 році Метрополія Великого Парижу виділила на добудову мосту 19,5 мільйона гривень. Водночас за даними видання «Економічна правда», Київ витратить 20 мільйонів гривень на виконання окремих видів будівельних робіт та благоустрій острова.
Споруджувати цю переправу узялися в 2020 році. Архітектором є Андрій Миргородський. У розмові з ТСН він, зокрема, розповідав, що «новий міст буде істотно відрізнятися від інших. Він складатиметься з п’яти хвиль, які вказують на наявність опори, під кожним нижнім опусканням хвилі. Але міст буде зроблений так, що під ним будуть тільки три опори. Це основна його відмінність від інших мостів – родзинка».
Довжина – 160 метрів, ширина – 4.
«Міст обладнають унікальним підсвічуванням. Сталева хвиля буде постійно міняти кольори, що стане ще однією родзинкою переправи. Крім того, переправа буде музичною. На ній встановлять датчики руху. Музика буде вмикатися на мосту, коли на ньому збереться певна кількість людей», – говорив Мирогородський.
«Знайшлися меценати, які готові профінансувати будівництво мосту-хвилі. Частково – це українські бізнесмени, а більшу частину фінансування взяли на себе закордонні інвестори. І не приватні, а державні. Наприклад, мерія Парижа дала цілеспрямовані кошти на будівництво нашого мосту-хвилі. Зараз також закінчуються переговори зі східно-азійською країною, яка виділяє на будівництво мосту серйозні кошти», стверджував архітектор.
Кияни жваво відгукнулися в соцмережах про появу переправи на Оболоні. Тільки у Фейсбуку відео з нового мосту, яке розмістив Кличко, прокоментували півтори тисяч користувачів. Переважають, здебільшого, критичні відгуки, більшість із яких зводиться до головного: чи варто було споруджувати міст під час війни? Кияни вважають, що не на часі.
Зокрема,Світлана Оболонська звертається до мера, чи не краще було б заморозити будівництво, коли країна потребує коштів для фронту?
«Та й взагалі шкода острів, де були гарні дерева, поселення птахів, а будуть звичайні розваги заради комерції», – вважає читачка.
Олександр Касяненко:
«Йде війна, бракує снарядів, а у Києві мости будують…».
Orysia Budnyk:
«Спочатку треба закінчити війну, щоб хлопці не гинули. А потім наведемо красоту».
Геннадій Павлович сердито розмірковує:
«Замість того, щоб пустити ці гроші на перемогу для країни, для порятунку наших військових, ми витрачаємо їх на непотрібні під час війни нові проєкти. Може б якось обійшлися без цього?»
Yulia Kornienko хоче знати, як просуваються справи з ремонтом аварійних мостів через Дніпро. Він дивується, чому досі не завершені ці роботи. Забули?
Цю ж тему порушує і Тарас Петренко:
«Міст-глист» нікому не потрібний. Раніше на острові жили птахи, можливо якісь звірі, тепер – «ганделики» будуть. Водночас автомобільні мости – в аварійному стані».
А про минулі проєкти забули
У низці коментарів люди нагадують міській владі про минулі проєкти, які лежать під сукном, в тому числі довоєнні. А таких і чимало.
Наприклад, ще в 2019 році Київське інвестиційне агентство оголосило про конкурс – облаштування музейної експозиції Труханового острова із супутньою інфраструктурою. Орієнтовна вартість облаштування – 2 504 442,14 грн.
Створення музею, як бачимо, «зависло» в повітрі.
Нагадаємо також, що в 2017 році міська влада задумала спорудити канатну дорогу з об’єктами громадського призначення за маршрутом: Арка Cвободи (колижня «Дружби народів»), Поштова площа, Труханів острів. Загальна довжина – 1,1 км. Орієнтовний бюджет проєкту – 520 мільйонів гривень. Прочитайте, які блага очікували б на громаду від втілення в життя цієї ідеї:
«Реалізація проєкту сприятиме розвитку інвестиційного потенціалу, покращенню сучасної транспортної та туристичної інфраструктури та формуванню сприятливого інвестиційного клімату Києва», – заявляли в КМДА.
Сьогодні про цю переправу воліють не згадувати. «Міст-глиста» підходить краще для піару?
Або згадаймо інший забутий суперпроєкт, оголошений у 2018 році, – будівництво на колишньому полігоні твердих побутових відходів № 1 гірськолижного комплексу з об’єктами розважально-рекреаційного призначення для активного всесезонного відпочинку в Голосіївському районі. З цього приводу було й розпорядження КМДА № 1049 від 30.08.2017 року.
І де ж цей гірськолижний комплекс? Канув у Лету?
А як бути із нагальними проблемами?
Чимало читачів підказують Кличку, куди потрібно було б спрямувати кошти.
Oleksandr Voltarnist пише:
«Запрошую мера на вулицю Єлизавети Чавдар, там – шалений трафік. Тисячі автівок щодня. Сотні – щогодини. Але у команди мера немає роками грошей, щоб навіть зробити адекватний ремонт дороги. Зате є великі кошти на міст, який не несе жодної функціональності».
Василина Воловчик обурюється:
«Дуже прикро, що у влади міста такі пріоритети під час війни. Просто немає слів».
Василь Смовж підказує, де саме знадобилися б бюджетні кошти:
«В онкологічному центрі на вулиці Верховинній є хворі, яким терміново потрібно зробити дослідження, однак немає коштів (процедура недешева). Адміністрація центру пояснює цей абсурд обмеженою технічною спроможністю, тобто великою кількістю онкохворих на цю діагностику. Пане Кличко, невже той міст важливіший, аніж закупівля додаткового медобладнання, щоб допомогти хворим українцям?»
Про медицину пише і Pavloff Igor:
«Прикро, що будують «мостики» для красоти, а не шпиталі для поранених воїнів. Боляче на це дивитися…»
Оксана Дрозд зазначає:
«Господи, як же мені шкода острів. Яким же він був прекрасним. Дерева, висока трава, птахи, малесенькі затишні виходи до води з пісочком, з іншого боку для рибалок. Восени дозрівали дикі грушки, яблучка. Як можна це знищити, сплюндрувати, втратити?! Та невже мало парку «Наталка», набережної?»
Але є і прихильники зведення моста.
Tatiana Zgarda:
«Дякую, там така краса неймовірна, працюйте, пане мер для киян, люблю парк «Наталка», супер, ще є в Києві є красиві місця».
Кравчук Олександр радить Кличку не зважати на критику, адже, як каже, «дороги, ями завжди будуть, а парки і зони відпочинку для людей потрібні».
Людмила Журба також на боці мера:
«Робіть свою справу. Критиканів у нас достатньо, а ось що вони хорошого зробили – питання..».
Олена Лапайко звернулася до Кличка з несподіваним:
«Якби твій син воював, ти б мости не будував».
Зінаїда Остапчук-Новотарська також дає пораду мерові:
«Краще б ви реалізували проєкт: «Всі кошти на ЗСУ!». Якось би кияни обійшлися без рекреаційної зони.»
Tatiana Boeva переконана, що «міст-глиста» – пам’ятник марному витрачанню коштів.
«І де будуть укриття під час тривог для відпочиваючих мам з дітьми, киян – під островом, певно?»
Piter Zabara запитує:
«Готуємося до екскурсій чи до подальшої боротьби з ворогом?»
Olga Sobko–Nesteruk зазначає:
«Пан Кличко радіє облаштуванню острова. Під час війни! А чому не радіє відкриттю хоча б однієї станції метро, школи, сучасної лікарні і т д. За всі роки своєї каденції не збудував жодної станції метрополітену!»
Інші дописувачі соромлять Кличка за цей піар, радять зводити соціальне житло замість «мостів-глистів», звернути увагу на комунальний безлад, забезпечення медзакладів ліками, інші злободенні потреби громади.
Богдан ТУР
Більше новин, фото та відео у телеграм-каналі 
KASHTAN NEWS. Досі не підписані на новини Києва та України в телеграмі? Підписуйтеся та першими дізнавайтеся про найголовніше в телеграмі.
