89
Столичні посадовці не припиняють дивувати киян своєю поведінкою
Скандали не залишають Київ. Другий місяць весни дещо пригальмував їхню кількість, але зміст залишився старим: будівництво, підземка та довкілля.
«Каштан NEWS» вирішив нагадати найбільш гучні колотнечі квітня.
Садиба Зеленських
Котрий місяць поспіль не вщухають будівельні пристрасті навколо садиби міщан Зеленських. Вона знаходиться у Шевченківському районі, на вулиці Кониського, 22. Невеличкий 134-річний будиночок, який залишився єдиним серед подібних у цьому місці, намагаються знести забудовники і замість нього поставити другу чергу скляного ЖК «Тургеневъ».
Перші хвилі скандалу накрили будівлю ще три роки тому — її конструкції почали розбирати, але розголос і втручання в ситуацію громадськості призупинили роботи.
За злою іронією долі садиба Зеленських є другим будинком зі 119 об’єктів так званого «охоронного списку» мера Кличка. Однак, як бачимо, це жодним чином не впливає на стан справ на користь збереження старої будівлі.
Крім того, забудовник почав проводити агресивну інформаційну кампанію, мовляв, будинок начебто немає історичної, архітектурної чи будь-якої іншої цінності. Водночас з’явилася інформація, що забудовник підготував інформаційну довідку на 134 сторінках і передав Департаменту охорони архітектурної і культурної спадщини КМДА. Щоб чиновники самі переконалися і ухвалили рішення на користь автора «експертного» дослідження.
Київські активісти започаткували петицію щодо збереження садиби Зеленських. Документ уже зібрав необхідні 6 000 голосів киян «за». Однак у міській владі поки не бачать пропозицій щодо збереження історичної забудови…
Ярмо дружби
Справжнім каменем спотикання стала так звана Арка «дружби народів», яка височіє на схилах Дніпра, в центрі міста. А річ у тім, що влада Києва вирішила не зносити її, незважаючи на те, що Міністерство культури та інформаційної політики України офіційно визнало арку такою, що не підлягає занесенню до Державного реєстру нерухомих пам’яток України, а отже може бути демонтованою.
Як заявили в КМДА, сенс присутності арки «переосмислено». А тому простір біля неї отримає нову концепцію.
Між тим знайшлося і ще одне, не менш прозаїчне, пояснення: витрата значних коштів з міського бюджету на демонтаж арки нині не є найнагальнішим питанням.
«Поштова площа» на межі?
Столичний метрополітен знову опинився в епіцентрі скандалу. За інформацією активістів, станція метро «Поштова площа» перебуває на межі аварійності. Ситуація навколо неї, як стверджують знавці, критична і має загрозливі ознаки, бо уповноважені структури міста не вживають заходи щодо відкачування води.
Натомість у мерії панує емоційний штиль і впевненість у завтрашньому дні станції.
«Жодної загрози для функціонування метрополітену на сьогоднішній день там немає», — авторитетно заявив під час чергового засідання парламентської ТСК щодо ефективності влади в Києві очільник Департаменту транспортної інфраструктури КМДА Руслан Кандибор.
Утім, народні депутати, які входять до складу ТСК, не зовсім повірили запевненням столичної влади. І вочевидь, під впливом вражень від ситуації зі станцією «Деміївська», вирішили на власні очі найближчим часом переконатися в тому, чи дійсно відсутня загроза аварії на «Поштовій»?
«Якщо ми достеменно не знаємо про стан справ, то давайте, члени ТСК, туди спустимося і побачимо, що там справді відбувається — чи є аварійна ситуація, чи ні», — закликав колег голова ТСК Віталій Безгін.
Водночас члени Комісії виступили з пропозицією, щоб КМДА розглянула питання і виділила кошти для проведення експертного дослідження стану цього об’єкта.
А в продовження теми столичного метрополітену наприкінці квітня мастила до вогоню додала прокуратура Києва. Її слідчі викрили комерційну фірму в нецільовому використанні сотень мільйонів гривень, які були виділені зі столичного бюджету на будівництво метрополітену на Виноградар.
За словами прокурорів, встановлено, що ця комерційна структура всупереч законодавству розмістила кошти, отримані з бюджету столиці на будівництво метрополітену від станції «Сирець» до житлового масиву Виноградар, на депозитних рахунках у банку. І таким чином спритні підрядники заробили відсотки в сумі понад 139 млн гривень.
Звичайно, був суд, який задовольнив позов прокурора та стягнув з підрядної організації до бюджету столиці зазначену суму.
Хто відповідає за інформування про укриття
Минулого місяця раптово виникла чергова проблема із столичними бомбосховищами. А вірніше — з тими, хто має повідомляти киян про місце їх розташування.
Як з’ясувалося, в Києві на третьому році великої війни немає єдиної структури, яка централізовано має відповідати за інформування його мешканців про розташування бомбосховищ!
У глухий кут уповноважених посадовців від КМДА загнав простий QR-код, нанесений на одному з вуличних оголошень, яке сповіщало про місце розташування укриття. Цей код просто не працював як джерело інформації і вів шукача укриття не туди, куди потрібно.
Зважаючи на це, виникла підозра щодо можливих інформаційних диверсій через відсутність одного «господаря» в царині надання інформації про місця розташування укриттів. Щоб цього не сталося, КМДА має самостійно розібратися і надати відповідь на запит народних депутатів, хто є відповідальним за інформування киян про розташування в місті укриттів.
Вода, яка зникає
Поки можновладці ведуть інформаційні битви над землею і під нею, столичні екологи та активісті-природозахисники своєю чергою б’ють на сполох: Київ наближається до екологічної катастрофи. Через втрату водоймищ.
Так, за даними Київського еколого-культурного центру, в місті вже понад 40 водойм невідворотно знищено. Водночас кожне третє озеро частково забудовано, а на кожне друге забудовники поклали своє око. Крім того, як стверджують екологи, ще сім міських озер нині перебувають на критичній межі зникнення.
Євген ДЕМ’ЯНОВ
Більше новин, фото та відео у телеграм-каналі 
KASHTAN NEWS. Досі не підписані на новини Києва та України в телеграмі? Підписуйтеся та першими дізнавайтеся про найголовніше в телеграмі.
