Як заснували Академію Мистецтва у часи Революції

Національна Академія Образотворчого Мистецтва та Архітектури

Українській Академії Мистецтв виповнилось 103 роки

18 грудня 1917 року Центральна Рада, за ініціативи видатного державного діяча Михайла Грушевського, видала законодавчий акт про створення Української Академії Мистецтв. Відповідно до цього документу новостворений навчальний заклад мав право одержувати з-за кордону без мита усі необхідні для роботи матеріали, книга та картини. Друкарні УНР були зобов’язані надавати до бібліотеки Академії по одному примірнику усіх книг та часописів, які стосувалися мистецтва. Окрім цього, навчальному закладу забезпечувалась державна фінансова підтримка, її кошторис на 2018 рік складав 98 200 карбованців.

Засновники Української академії мистецтв. Листопад 1917 р., Київ. Сидять (зліва направо): Абрам Маневич, Олександр Мурашко, Федір Кричевський, Михайло Грушевський, Іван Стешенко, Микола Бурачек; стоять: Георгій Нарбут, Василь Кричевський, Михайло Бойчук.

Першим ректором новоствореної Академії Мистецтв був видатний український художник Федір Кричевський, який за часи свої роботи виховав цілу плеяду українських митців, якими є Тетяна Яблонська, Георгій Меліхов, Костянтин Заруба та інші.

До викладання в Академії були запрошені провідні майстри тогочасного мистецтва, які вважаються не лише фундаторами закладу, але і основоположниками вищої мистецької школи нашої держави. Серед них такі легендарні постаті як Олександр Мурашко, Федір та Василь Кричевські, Михайло Бойчук, Георгій Нарбут, Микола Бурачек, Вадим Меллер, Абрам Маневич та інші.

З відкриттям Академії в молодих обдарованих митців з’явилась унікальна можливість здобувати професійну мистецьку освіту в Києві, а не їхати на навчання до Москви та Петербургу, як це робили багато попередніх поколінь відомих українських художників та майстрів.

В перші роки своєї діяльності Академія розташовувалась у приміщенні Центральної Ради (нині Будинок Вчителя), після зміни декількох адрес у зв’язку зі складним політичним становищем, в якому знаходилась у ті часи наша держава, вже за радянських часів мистецький заклад переїздить до приміщення колишньої Київської семінарії на Вознесенському узвозі, де продовжує діяти до наших часів.

Колишня Київська семінарія на Вознесенському узвозі

У 2017 році Академія відсвяткувала свій 100 ювілей, представивши киянам експозицію чудових та маловідомих робіт професорів-засновників навчального закладу. Це була унікальна можливість познайомитись з творчістю видатного українського – художника, представника Розстріляного Відродження Михайла Бойчука, який заснував в Україні власну школу та окремий напрямок у живописі, який дістав назву «бойчукізм». На жаль, багато робіт майстра та його учнів були знищені за радянських часів, а до нашого часу дійшли лише незначна частина їх унікальної творчої спадщини. Деякі роботи можна побачити в колекції Національного художнього музею.

Пам`ятна дошка засновникам академії

За свою 103 річну історію (сучасна назва закладу) виховала декілька поколінь відомих українських художників, архітекторів, скульпторів, які внесли вагомий внесок у розвиток нашого мистецтва у ХХ столітті та у наш час.

Тетяна АСАДЧЕВА, «Вечірній Київ»

Sourse: vechirniy.kyiv.ua

No votes yet.
Please wait...

Ответить

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *