Кабмін України очікує, що у 2023 році курс долара сягне 50 гривень, а індекс споживчих цін складе 30,6%. Така інформація останнім часом активно поширюється ЗМІ та у соціальних мережах.
У багатьох людей з цього приводу виникають панічні настрої й вони відправляються в обмінники за «зеленими». Цим самим ще більше сприяючи ослабленню гривні.
За яких умов курс долара може досягти прогнозованої відмітки — на це та інші запитання читачам «Вечірнього Києва» відповів відомий фінансовий консультант Любомир Остапів.
Любомир Остапів
ВІД ЧОГО ЗАЛЕЖИТЬ СТАБІЛЬНІСТЬ ГРИВНІ
— Пане Любомире, Кабмін у своєму звіті спрогнозував на наступний рік курс долара на рівні 50 грн, а деякі експерти кажуть, що навіть буде 60. За яких умов таке може статися?
— Настільки мені відомо, Кабінет Міністрів офіційно не давав інформації про курс долара на наступний рік. Такий прогноз поширили ЗМІ зі статті в «Економічній правді», де журналісти посилаються лише на свої джерела в уряді.
Щодо того, яким може бути курс долара насправді, то він може зростити й до 50, і до 60 гривень, а може і навпаки — неофіційний опуститися до 37-38. Це напряму залежить від розміру міжнародної підтримки України.
Наприклад, у серпні нам надійшло 4,6 млрд доларів від міжнародних організацій. Якщо і надалі дружні країни допомагатимуть на рівні 4-5 млрд доларів на місяць, то у Нацбанку будуть дієві інструменти, щоб зберегти курсову стабільність. Поки що НБУ демонструє, що він готовий тримати курс на рівні 36,56.
— Чи велика вірогідність, що і надалі Україна стабільно отримуватиме міжнародну допомогу?
— Складне питання. Короткострокова перспектива нам відома. Вже підтверджена допомога у розмірі 8 млрд доларів від США і 9 млрд доларів — від країн ЄС. Ці кошти надходитимуть в Україну до кінця нинішнього року.
Звичайно, бюджет нашої країни потребуватиме підтримки і наступного року, але чи буде вона — прогнозувати важко.
Це залежить від багатьох чинників, у тім числі й від ситуації на фронті. Якщо Україна матиме успіх, то, звичайно, допомога надходитиме з тим, аби швидше перемогти агресора.
— Зазвичай, восени курс долара знижується, оскільки аграрії продають зерно і валютна виручка надходить в Україну. При нинішньому «зерновому коридорі» чи варто очікувати збільшення валютних надходжень?
— Якщо порівнювати з минулим роком, то цьогоріч рівень аграрного експорту значно знизився. Але той чинник, що розблокували порти, внушає оптимізм. Адже раніше від аграрної галузі в Україну надходило до 50 відсотків експортної виручки.
Тому, звичайно, якщо експорт зерна триватиме, то це сприятиме зміцненню гривні. Отож не виключено, що неофіційний курс може опуститися до рівня офіційного.
Зараз долар в обмінниках продають у середньому по 40,5-41 гривні. Але Нацбанк робить все для того, щоб в банках та обмінниках курс був на більш менш одному рівні.
ЯК ЗРОСТАННЯ КУРСУ ДОЛАРА ВПЛИНЕ НА ЦІНИ
— Якщо підвищеться курс долара, яка група товарів подорожчає найпершою?
— Це стосується товарів, які ми імпортуємо. Адже продавці (торговельні мережі, інтернет-магазини) їх закуповують за долари. Насамперед, це — побутова техніка.
Серед товарів, які завозяться в Україну, — і пальне. Отже це тягне за собою зокрема подорожчання вартості проїзду.
Зростуть у ціні імпортні продукти, ліки. Підніметься вартість і товарів українського виробництва, де присутня складова імпортної сировини та імпортних комплектуючих.
— Цього року, попри війну, в Україні зібрали непоганий урожай зернових. На вашу думку, чи варто очікувати підвищення цін на хліб?
— Ціна продукції напряму залежать від її собівартості. Наприклад, у ціну хліба входять собівартість борошна, електроенергії, заробітної плати, логістики та ін.
Борошно виробляємо в Україні, тому тут прямої залежності від курсу долара немає, теж стосується й електроенергії та заробітної плати. Тому суттєвого підвищення ціни на хліб не повинно бути.
Інна БІРЮКОВА, «Вечірній Київ»
Sourse: vechirniy.kyiv.ua
