216
Ще в 2016 році оксфордські словники номінували на слово року «post-truth», а в 2017 неологізм «fake news» очолив список претендентів на слово року. Це символічно ознаменувало перехід людства в умови нових реалій.
В епоху пост-правди чимало світових медіа, посилаючись на анонімні джерела, блогерів, часто некомпетентних іменитих спікерів, здіймають пост-інформаційну хвилю на ту чи іншу подію.
Бурхливе зростання кількості джерел і обсягів інформації, доступної для аудиторії, сприяє поширенню так званого інформаційного перенасичення, за рахунок чого погіршується концентрація. До того ж, внаслідок доступності інформації багато професійних термінів із різних сфер перетекли в масову культуру, де поступово стали звичними і повсюдно використовуваними. Однак деякі поняття втратили своє первісне значення внаслідок неправильного трактування.
Приміром, поняття «пропаганда», яке подекуди сприймається людьми як щось винятково погане, у перекладі з латини «те, що має бути розповсюджено». Отже, це цілеспрямоване поширення ідей і моделей поведінки на широку аудиторію.
Хибна інтерпретація цього слова пов’язана з тим, що поняття «пропаганда» плутають із поняттям «маніпуляція», яка, на відміну від пропаганди, справді має лише негативний вплив, цілеспрямовано спотворюючи інформацію.
Насправді, пропаганда буває білою, сірою і чорною. Безумовно, біла пропаганда не допускає жодного спотворення фактів, сіра – допускає спотворення, але незначною мірою, тоді як чорна – повністю ґрунтується на сфабрикованій брехні і поширює завідомо недостовірну інформацію.
Головна мета чорної пропаганди заміна раціонального на емотивне. Фейк – лише один із способів брехні.
Так от, російська інформаційна стратегія заснована на маніпуляції та чорній пропаганді. Створення і поширення фейків, маніпуляції та дезінформації – давня традиція росії. Протягом усієї історії партійно-радянської журналістики газети, що мали у своїй назві слово «правда», зазвичай поширювали найбільшу кількість пропаганди, дезінформації та маніпуляцій. У редакціях багатьох таких газет випускалися стінні газети з назвою «Правдист». Цікаво, що наразі існує сучасний приклад застосування цього слова, приміром в російській газеті «Комсомольська правда».
Віднедавна путін на державному рівні ввів у дію так звані «Основи державної політики рф у сфері історичного просвітлення», що, по суті, регламентувало пропаганду, так само як і в СРСР.
Російські сайти заблоковані в Україні, тож найбільша кількість маніпуляцій та фейків поширюється соціальними мережами, де за результатами дослідження аналітичної компанії InMind 76 відсотків українців споживають новини. Соцмережі є оперативним джерелом інформації, проте майже завжди не достовірним. Найбільшу кількість новин українці отримуватимуть через російський месенджер Telegram – 72 відсотки, який наразі є найбільшою проблемою українського медіапростору, адже саме ним розповсюджується величезна кількість маніпулятивного контенту. Регулювати месенджер законом досить важко. Телеграм-канали не несуть жодної відповідальності за достовірність контенту, який надають.
Водночас російська дезінформація поширюється не лише на українську, а й на іноземну аудиторії. рф використовує фальшиві новинні ресурси, аби поширювати необхідні тези за кордоном.
Отже, досліджуючи травневі наративи російської пропаганди, можна провести паралелі з історичними фейками ХХ століття, аби зафіксувати методи дезінформації та маніпуляцій.
Маніпулювання теоріями змов
З кінця травня росіяни запустили свою звичну, цинічну маніпуляцію про нібито «звільнення Маріуполя від неонацистів на честь повернення міста до складу рф».
Такі заяви, звісно, є фейком, що спрямовані здебільшого на внутрішню аудиторію рф. Мета такої маніпуляції – поширитися й утвердитися в свідомості людей усередині росії. Однак такі фейки існують і за межами рф, поширюючись іншими країнами з метою створити інформаційний шум, заплутати та емоційно переконати в достовірності абсурдних заяв. Адже насправді Маріуполь був знищений російською армією, яка скоїла безліч воєнних злочинів. Деякі з яких можуть залишитися нерозкритими, адже місто досі під окупацією, а тим часом росіяни намагаються замести сліди воєнних злочинів. Нині в місті зводять нові ЖК, будують парки, в нові забудови заселяють росіян, аби «нормалізувати» власні злочини, виправдатися та перекласти з себе відповідальність, дискримінуючи українців.
Історичний фейк
Протоколи сіонських мудреців. У 1903 році в російській газеті «Знамя» були опубліковані документи, які нібито засвідчували, що в 1897 році в швейцарському місті Базелі відбулись збори євреїв, що мали намір зруйнувати християнську цивілізацію та встановити світове домінування. Ті події назвали «таємною всесвітньою єврейською змовою».
Взагалі ця новина вперше з’явилася в Парижі в антисемітських колах французькою мовою. Згодом її поширили інші видання, навіть почали видавати окремими книгами. Фейк стрімко ширився Європою та Америкою. До речі, колись у ці «протоколи» повірив Гітлер, якому Альфред Розенберг (тогочасний Дугін) показав їх. Саме ця інформація згодом стала фундаментальною концепцією нацистської пропаганди та виправданням Голокосту.
З часом численні розслідування довели, що «протоколи» є компіляцією з різних літературних текстів та памфлетів. Утім новина стрімко розповсюдилася й стала «загальновідомим фактом».
У той час російською імперією ширилося безліч емотивних, фальсифікованих новин про євреїв, аби розпалити ненависть до нації, а також перекласти всю відповідальність за суспільні проблеми з представників влади на когось іншого й зосередити увагу людей на «всесильному образі царя», що бореться проти зла.
Сучасні російські методи маніпуляції хоча й змінилися, проте конспірологічні теорії про нібито «українських нацистів» досі час від часу виникають в інформаційному просторі.
Сучасний фейк
Нині російськими джерелами поширюють безліч повідомлень про нелегітимність Президента України Володимира Зеленського. Водночас підкріплюється така інформація улюбленим методом росіян – офіційними заявами «авторитетних представників» рф. Приміром, заявою державного зрадника України Віктора Медведчука:
«Українські військові мають припинити виконувати накази Зеленського, бо втративши легітимність як президент України він не може бути верховним головнокомандувачем».
Отже, 20 травня 2019 року була проведена інавгурація Володимира Зеленського. Термін його президентства мав би тривати рівно 5 років.
У мирний час, цьогоріч, на початку весни мали б відбутися президентські вибори. Але під час воєнного стану Конституція України, що містить норми прямої дії, забороняє проведення виборів Верховної Ради. Проте в Основному законі нічого не зазначено щодо виборів Президента України в умовах правового режиму воєнного стану, І цього вистачає, аби створити та поширити маніпуляцію щодо повноважень Володимира Зеленського. Проте в такому випадку діє принцип інституційної безперевності влади в Україні. Тобто, цей принцип є критично важливим для підтримки стабільності, безпеки та ефективного реагування на виклики, пов’язані з війною чи іншими надзвичайними ситуаціями.
Історичний еквівалент
Після жовтневого перевороту 1917 року більшовики намагалися встановити контроль над Україною. Після невдалої спроби скомпрометувати Центральну Раду на Всеукраїнському з’їзді рад у Києві, вони створюють альтернативний уряд у Харкові і проголошують себе легітимною владою Української Народної Республіки.
Тож, маніпулювання правом та легітимністю є одним з очевидних пріоритетів агресора не лише для пропаганди, а й дискредитації влади на міжнародному рівні.
Сучасний випадок російської дезінформації
Нещодавно в інформаційному полі з’явились старі «нові» меседжі про те, що росія не має наміру захоплювати Україну, а прагне знищити її військовий потенціал. А згодом з’явилися новини про США і НАТО, що провокують Україну продовжувати війну з рф.
Наратив «Захід воює з Росією руками українців, незважаючи на втрати» вже досить давній. Метою таких повідомлень є демонізація Збройних Сил України, перекладання відповідальності за російсько-українську війну на НАТО і США, а також утвердження в свідомості російських мас образу «зовнішнього ворога», тобто Заходу.
Така інформація безпідставна та позбавлена аргументів, а лише апелює до почуттів та емоцій.
Історичне порівняння
Ще в 1944 році Угорщину окупували радянські війська. Проте СРСР не вдалось швидко перетворити країну на комуністичну. Тож після смерті Сталіна й доповіді Хрущова на ХХ з’їзді КПРС про культ особи та масові репресії деякими країнами соцтабору прокотилися протести, страйки та повстання. Протягом жовтня 1956 року протести відбулися і в Угорщині, які згодом переросли в збройне повстання.
Тоді пропаганда назвала повстання «контрреволюційним заколотом, інспірованим агентами Заходу», а радянська влада виправдовувала жорстоке придушення народних протестів улюбленою тезою про «боротьбу з нацистами», що й нині актуальна в росії. У конфлікті загинули майже три тисячі угорців, понад 20 тисяч опинилися у в’язницях, а ще 200 тисяч були змушені залишити країну.
Сучасний фейк
Тему застосування ядерної зброї не порушували досить довго, втім не так давно вона знову з’явилася в інфопросторі.
Міністр закордонних справ рф Сергій Лавров заявив, що Захід балансує на межі прямого військового зіткнення ядерних держав, що може призвести до катастрофічних наслідків, аргументуючи це наданням Україні літаків F-16. До абсурду Сергія Лаврова приєднався і Медведчук, який назвав «формулу миру» Володимира Зеленського «формулою ядерної війни».
З початку широкомасштабного вторгнення росія вдається до ядерних погроз. Зважаючи на це, є велика кількість аналітичних матеріалів, зокрема BBC, Радіо Свобода та інші медіа, які стверджують, що ядерний удар по території України росіянам украй невигідний, малоймовірний. Однак, враховуючи хаотичність ведення війни рф, не можна виключати, що ядерного удару не буде завдано.
Мета ядерного шантажу – послабити підтримку союзників України, залякати міжнародну спільноту.
Історична альтернатива
Після повалення на Кубі диктатури Фульхенсіо Батісти почала впроваджуватися революційна політика Фіделя Кастро. Вона включала велику кількість реформ, які негативно вплинули на американські компанії, що раніше володіли значною часткою кубинської економіки. Політику Кастро американці сприйняли вороже, тож у 1960 році запровадили торговельне ембарго проти Куби. Відповіддю на це стало зближення Куби з Радянським Союзом та іншими соціалістичними країнами. А в квітні 1961 року за сприяння ЦРУ на узбережжі Куби в затоці Свиней висадилися противники режиму Фіделя Кастро, які мали спровокувати повстання. Проте операція провалилася, а СРСР отримав не лише черговий привід військово підтримати свого союзника, а й розмістити там ядерну зброю. Так розпочалася «Карибська криза», яка поставила людство на межу ядерної війни.
18 жовтня 1962 року відбулася зустріч між президентом США Джоном Кеннеді та міністром закордонних справ СРСР Андрієм Громиком, де останній запевнив американського лідера в тому, що СРСР не постачає Кубі жодних озброєнь, крім оборонних. Це була неправда, адже американська розвідка ще до зустрічі виявила на Кубі радянські балістичні ракети середньої дальності. Відповіддю США стало оголошення морської блокади Куби для запобігання постачанню нових ракет. Напруга швидко зростала, обидві сторони привели свої ядерні арсенали в стан підвищеної готовності.
Пік кризи припав на 27 жовтня 1962 року, коли один з радянских підводних човнів мало не випустив торпеду з ядерною боєголовкою. Ці події увійшли в історією під назвою «Чорна субота».
Отже, обидві ситуації демонструють використання ядерної загрози як інструменту політичного тиску та залякування.
Сучасна маніпуляція
24 травня британська інформаційна агенція Reuters поширила новину про те, що росія нібито готова брати участь у мирних переговорах. Також 16 та 17 травня путін відвідав Китай, а напередодні дав інтерв’ю китайському інформаційному агенству «Сіньхуа», де заявив про намір поновити переговори, проте за певних умов:
«Ми хочемо всеоб’ємного, стійкого та справедливого врегулювання цього конфлікту мирними засобами. Я відкритий до діалогу по Україні, але це повинні бути переговори, які враховують інтереси всіх залучених в цей конфлікт країн, у тому числі і наші інтереси. Початок переговорів з Україною може бути за поточною лінією фронту, без виведення російських військ. Разом із серйозною розмовою про глобальну стабільність, про гарантії безпеки і для протиборствуючої сторони, і, звичайно, для росії. При чому це повинні бути надійні гарантії».
В російських джерелах новина подається трохи в іншій тональності. Нібито рф готова до переговорів, проте її не запрошують на конференцію до Швейцарії.
Ця новина не нова, її актуальність спричинена майбутньою зустріччю країн на великому мирному саміті в Швейцарії.
Тим часом міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба на своїй сторінці у соцмережі X пояснив причину подібних заяв:
«Чому російські «джерела» раптом повідомляють ЗМІ, що путін готовий зупинити війну на нинішній лінії зіткнення? Все дуже просто. Путін відчайдушно намагається зірвати Саміт миру у Швейцарії. Він боїться його успіху».
Володимир Зеленський також неодноразово заявляв, що укладати мир на тій географічній лінії, на якій триває фронт, це є швидше «заморожування» війни, ніж справедливий мир.
Крім того, в рф відбулися кадрові зміни. Новим міністром оборони став Андрій Бєлоусов. Більшість експертних думок сходяться на тому, що росія продовжуватиме вести війну на виснаження, а отже до миру росіяни навряд чи готуються.
Маніпуляція спрямована на виграш часу для реорганізації армії, вплив на міжнародну думку, а також на поширення паніки серед зовнішньої аудиторії.
Історична паралель
Досить схожі цілі мав радянсько-німецький документ – Пакт Молотова-Ріббентропа, що передбачав ненапад між СРСР і Німеччиною та вводив в оману інші країни таємним протоколом, який додавався до документа та засвідчував розподіл сфер впливу у Центральній та Східній Європі між Німеччиною та Радянським Союзом.
Російські заяви про мирні переговори, як і Пакт Молотова-Ріббентропа, створюють ілюзії миролюбності для приховування агресивних дій.
Як бачимо, в умовах повномасштабного вторгнення надзвичайно важливою є інформаційна безпека держави. А тому досить актуальним є питання підвищення рівня медіаосвіти в суспільстві, аби адекватно реагувати на ворожу пропаганду, спростовувати дезінформацію та маніпуляції.
Дарія ФРОЛОВА
Більше новин, фото та відео у телеграм-каналі 
KASHTAN NEWS. Досі не підписані на новини Києва та України в телеграмі? Підписуйтеся та першими дізнавайтеся про найголовніше в телеграмі.
