270
Станцію метро «Львівська брама» розпочали споруджувати ще в 1991 році. І вже ось понад три десятиліття з нею коїться щось дивне і загадкове
Будівництво заморожено. В міському бюджеті на цю справу не було передбачено коштів.
На запитання редакції Каштан NEWS у чому полягають основні причини зволікання з добудовою станції заступник начальника Київського метрополітену Дмитро Пеклун відповів, що немає фінансування, до того ж ще в 2010 році Київрада запровадила мораторій на відведення земельних ділянок в межах Львівської площі. Цікаво: навіщо запроваджувати мораторій на важливий транспортний стратегічний об’єкт, який дуже потрібний киянам? Чому муніципалітет не звернувся до депутатів з проханням ухвалити спеціальне рішення щодо продовження будівництва? Може, бажання не було, тому що проглядалися чиїсь бізнесові, земельні інтереси? І потім, якщо діяла така заборона, то як зрозуміти обіцянку мера Кличка, від якого в 2017-му громада почула: «Сподіваюся, цього року буде інвестовано великі кошти, а вже наступного (2018-го – Ред.) «Львівська брама» буде запущена в експлуатацію».
А в якому ж році станція зможе прийняти перших пасажирів? Дмитро Пеклун стверджує, що це станеться за умови включення цієї споруди до Програми економічного і соціального розвитку Києва на 2024-й та наступні роки, а також виділення коштів. Як відомо, цього в даному документі немає.
Дмитро Пеклун додає, що згідно з рішенням Київради від 24 грудня 2020 року асигнування на 2023-й не передбачалося.
Отож не очікуйте, шановні кияни, на «Львівську браму»
Нам відповіли також, що в 1996 році було споруджено підземну частину станції в основних несучих будівельних конструкціях. І на це витрачено 14 192 885, 90 грн. У 2008 році ще додатково витратили 390 тисяч 253 гривні.
Не менш цікаво й те, чому на спорудження нової дворівневої розв’язки на перехресті вулиць Богатирська та Полярна міська влада знайшла майже два мільярди гривень, а на «Львівську браму», виявляється, коштів нема?
Зрештою, може не в мільйонах річ. Незалежні експерти припускають, що «Львівська брама» не вписується у плани впливових забудовників, які поклали око на ласий земельний «пиріг» у цій зоні.
Що відбувалося за лаштунками «Львівської брами» ? Певним чином допоможе з’ясувати Перший Київський міський голова Леонід Косаківський, який розповідав в медіа, що на початку 1990-х станцію було споруджено на 80 відсотків. Вона була практично готова. Однак вихід на поверхню тоді так і не спромоглися зробити. В 1996-му взяли технічну паузу на рік – архітектори попросили деякий час на вирішення питання з місцем розташування наземного павільйону, оскільки 3 грудня 1995 року було підписано розпорядження міської державної адміністрації «Про реконструкцію Львівської площі». Отож треба було узгодити архітектурне рішення щодо цього в загальній концепції площі.
«Я їм дав час і зорієнтував наші служби, що ми ставимо цю станцію на коротку паузу, і відкрити маємо її наступного, 1997-го, року. 11 січня 1996-го ми прийняли про це спільне рішення», – зазначає Косаківський.
Але в травні 1996-го виконавча влада в місті змінилася (керувати містом було призначено Олександра Омельченка), і станція «зависла».
Новий виток у цій історії
Київський метрополітен оголосив відкриті торги на проєктні роботи «Будівництво станційного комплексу «Львівська брама» з будівництвом входу». Очікувана вартість – 73 439 266,67 гривень з ПДВ. Строк виконання робіт – 10 серпня 2023 року. Аукціон призначили на 22 лютого 2022-го.
А де саме на поверхні планувалося звести станцію? У завданні на проєктуванні прописано: «Зовнішній вхід (вихід) станції, передбачити в місці, обмеженому вулицею Січових стрільців, Кудрявським узвозом та вулицею Кудрявською».
Однак справа знову не зрушила з місця.
Леонід Косаківський у Фейсбук зазначав: «Попередні адміністрації обіцяли запустити станцію в 2004, в 2010, до Євро-2012, в 2013, в 2015 роках. Нинішня — в 2017, 2018 і 2019. Щоправда, потім ця тема якось поступово зникла з лексикону керівників міста щодо планів будівництва метро на найближчий період. А зараз – і з програм.
У 2004-му частину площі передали інвестору «Зубр лтд» в обмін на обіцянку добудувати виходи зі станції. Не судилося. У 2007 році інвестор змінився. Він зажадав, щоб всі виходи зі станції зробили б, хто б сумнівався, через торговельний комплекс, що гарантуватиме високу відвідуваність, а отже, і прибутки.
А далі чорт ногу зламає. Іван киває на Петра, Петро на Івана. Інвестор і влада почергово звинувачують один одного. А справа стоїть на місці. Виходів зі станції як не було, так немає і дотепер.
Метрополітенівські посадовці у вересні 2018-го заявили, що терміни початку реконструкції «Львівської брами» відсуваються через те, що інвестор ТОВ «Коніка» з 2007 року не може врегулювати земельне питання, без чого проєктувати і будувати вихід зі станції метро не можна.
Зі слів очільників метрополітену, вирішено питання комплексної реконструкції Львівської площі (більш ніж за 20 років можна було це зробити?), а саме: інвестор ТОВ «Коніка» не погодив місце розташування підземного вестибюля станції «Львівська брама» і входів (виходів), що стримує початок робіт з проєктування та будівництва об’єкта.
Метрополітенівці запевняють, що після вирішення цього питання, КП «Київський метрополітен» направить пропозиції щодо включення об’єкта до «Програми економічного і соціального розвитку Києва».
Коли хвіст крутить собакою
Цілком логічно Косаківський ставить запитання: «Ви ще маєте сумніви, що містом насправді керують забудовники, які і в цьому конкретному питанні зробили киян заручниками? Це той випадок, коли хвіст крутить собакою».
Того ж, 2018 року начальник Київського метрополітену Віктор Брагінський повідомив, що планує розірвати договір з інвестором, який не виконав своїх обіцянок. Гаразд, а де в такому разі нові інвестори?
Одна із загадок полягає у тому, що свого часу ділянку на Львівській площі було передано фірмі бізнесмена Лойфенфельда. «Наші гроші» розповідали: «Суд визнав незаконною передачу ділянки на Львівській площі рідній фірмі Лойфенфельда під забудову. Скасовано рішення Київради 2007 року про передачу ТОВ «Коніка» земельної ділянки площею 0,66 га на вул. Ярославів Вал, 40 для будівництва навчальних аудиторій, театру-студії та офісно-житлового комплексу, свідчить постанова Київського апеляційного господарського суду.
У 2007 році Київрада припинила Міністерству культури право користування ділянкою площею 0,38 га і віднесла її до земель запасу житлової та громадської забудови. Загалом фірмі «Коніка» в 2008 році було передано в оренду на 15 років ділянку площею 0,66 га, в тому числі вказані 0,38 га, для будівництва навчальних аудиторій, театру-студії та офісно-житлового комплексу з приміщеннями торговельно-розважального, готельного, спортивно-оздоровчого, побутово-громадського призначення, закладами громадського харчування та паркінгом.
Будівництво на ділянці наразі заморожено.
Засновником ТОВ «Коніка» є ТОВ «Астра-Інвест». Директором обох фірм є Іван Басараб. Останній є співзасновником ТОВ «Євро-Старт», одним із засновників якого раніше був колишній голова Київського міськвиконкому (1979-1990рр.) Валентин Згурський.
«Засновниками Астра-Інвест» є кіпрська компанія «Астра Груп Інвестментс Лімітед» і ТОВ «Астра Девелопмент», власником якої є та ж кіпрська компанія», – зазначають «Наші гроші».
«У середині 2000-х років до складу засновників ТОВ «Коніка» входив ексдепутат Київради Олександр Лойфенфельд». Колишній головний архітектор Києва Микола Жаріков розповідав «Главкому» у 2013 році: «Теперішній проєкт станції зовсім не має виходу на Львівську площу, він абсурдний. Передбачається на вулиці Бульварно-Кудрявській. Зараз станцію хочуть віддати комерсантам. Місце будівництва виходу обране не для людей, а для бізнесменів. Хочуть відкрити 5 підземних поверхів торговельних площ, і винести вихід на вулицю вулиці Бульварно-Кудрявська, а не на Львівську площу. Але ж там просто не потрібно стільки торгівлі».
Ще один загадковий поворот у нашій темі. Рух Чесно в 2021 році писав: «Знищення Сінного ринку біля Львівської площі. Ринок передали приватній фірмі під забудову за вісім (!) гривень. У той час як реальна вартість була до 50 мільйонів. Фірма, як виявилося, була пов’язана з невісткою Омельченка. Зараз на цьому місці висотний житловий комплекс». Одне із припущень, чому загальмовано «Львівську браму» полягає у спорудженні торговельно-розважального комплексу на Львівській площі. За мера Черновецького фонтан на Львівській площі перетворили на торговельний центр внаслідок «реконструкції», яку здійснила фірма, пов’язана з одним із колишніх заступників генпрокурора. Ось такі хитромудрі комбінації.
У 2014 році видання Наші гроші розповідало: «Київська міськрада в 2008 році продала ТОВ «Класик» земельну ділянку на Львівській площі, 8-б під приводом реконструкції бризкального басейну з підвальним приміщенням для влаштування закладу торгівлі. Однак пізніше до проєкту внесли зміни і сьогодні фонтану тут вже немає. Збудований торговий центр викликав критику столичних архітекторів і ввійшов у десятку найскандальніших забудов столиці. Співвласниками фірми «Класик» є Наталія Даниленко (дружина Анатолія Даниленка) і Геннадій Ільїн. Раніше засновником тут значився В’ячеслав Даниленко, син заступника генпрокурора. …Також Євгеній та Микита Ільїни (племінник та син Геннадія Ільїна) були засновниками ТОВ «Орест», що викупило землю по Бульварно-Кудрявській, 17, де був Сінний ринок. У 2004 році дозвіл на знесення Сінного ринку отримало ТОВ «Ферро»… У 2002 році до складу засновників «Ферро» ввійшла… невістка тодішнього мера Києва Олександра Омельченка».
Сьогодні Львівська площа має непривабливий вигляд. Над нею нависає химерна недобудована споруда, яка, схоже, «прописалася» тут на десятиліття.
«Окрасою» площі є – ні, не фонтан, а бетонно-скляний торговельний центр, який «виріс» під прикриттям його реконструкції. Нема відчуття простору, затишку, архітектурного шику, а ще й транспортних зручностей для киян. Бо ж «Львівську браму» заморожено.
Богдан ТУР
