117
Журналістські нотатки з парламентської ТСК
За пів року 2024-го до суду передано 86 обвинувальних актів стосовно 87 осіб. Більшість фігурантів – начальники різного рівня. Сума збитків у кримінальних провадженнях, які нині вже завершено, становить 554 мільйони гривень.
Може, торік була краща статистика? Ні. Прокуратура направила до суду матеріали 80 кримінальних проваджень стосовно 97 обвинувачених, серед яких 49 посадовців КМДА та комунальних підприємств (45 із них – керівний склад). Бюджету завдано збитків на 510 мільйонів гривень.
Майже мільярд збитків
Отже, за півтора роки якісь щури залізли до міської скарбниці і дуже поживилися. Майже мільярд гривень «вигризли»! Як бачимо, ці гризуни титуловані, начальницького калібру. А це наводить на думку, що в міській владі чимало корупціонерів на верхніх щаблях. А з великих чиновників беруть приклад і їхні підлеглі. І подібне – щороку. То хіба ж Київ стане заможним за таких умов?
Цифри ми узяли не зі стелі. Такі дані прозвучали із вуст першого заступника керівника Київської міської прокуратури Марії Вдовиченко. Її було запрошено на засідання Тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради України з питань моніторингу та оцінки ефективності діяльності органів місцевого самоврядування і місцевих органів виконавчої влади в місті Києві – столиці України під час воєнного стану.
Присутні також дізналися, що кримінальні правопорушення викрили в різних галузях: дорожньому господарстві, транспортній інфраструктурі, озелененні, благоустрої, управлінні житлового фонду, медичній, освітній, ритуальній сферах, муніципальній безпеці. Тобто, крадуть, зловживають службовим становищем, проводять сумнівні комбінації майже скрізь. Тотально. Певно, складно показати на мапі Києва місце, де не крадуть.
Звичайно, до прокурора були запитання. У деяких пабліках поширюють інформацію, що, мовляв, не все так і погано, адже з більш ніж тисячі кримінальних проваджень «дійшли» до суду лише 10 відсотків. З цього приводу голова комісії Віталій Безгін попросив висловитися Марію Вдовиченко. Депутатка Київради Лілія Пашинна доповнила, уточнивши, що ці дані оприлюднив на сесії Київради міський голова Віталій Кличко.
У мера своя статистка
«У мене також є запитання – звідкіля узялися ці цифри, що поширюють соцмережі? – говорить Марія Вдовиченко. – У цій категорії справ у нас є 261 кримінальне провадження. Щодо направлення матеріалів до суду, то лише у 2023 році прокуратура передала 80. А за півріччя нинішнього – 86. Отже, цифри щодо скерованих до районних судів обвинувальних актів, які названо в соцмережах, і з даними прокуратури не сходяться».
Таким чином, є офіційна статистика прокуратури, а є дані Віталія Кличка. На які документи посилається мер – невідомо. Хіба так має бути? Громада ж хоче довіряти залізним фактам.
Ця тема вивела на інше, дотичне, запитання, яке поставив народний депутат Григорій Мамка. Скількох посадовців, яких підозрюють у корупції, відсторонено від посад? Є важливі юридичні нюанси. З’ясовується, суди зазвичай ухвалюють такі рішення на період активного досудового розслідування, коли вже зібрано доказову базу, і зрештою, щоб обвинувачені не могли вплинути на хід слідства. Після цього фігуранти знову сідають у свої службові крісла і продовжують керувати. Хоч Феміда ще розглядає матеріали кримінального обвинувачення стосовно них і правову оцінку діям їхнім ще не надано. У цей період підсудні скрізь розповідають, які вони дбайливці, як ефективно і якісно працюють на благо громади і що їх начебто «переслідують».
Що цементує корупцію в КМДА
Дещо підсумуємо: людина, яка крала, не повинна працювати в системі управління. Але ж працює! Також типове явище у столиці. Додайте до цього те, що чимало судових засідань із різних причин тривають роками. Отже підозрювані в корупції продовжують керувати… Хіба не абсурд?
Громадська активістка Аннабелла Моріна навела такий факт. Ще в 2019-му правоохоронці викрили на хабарництві одного з керівників Департаменту культури КМДА. Ця справа розглядається в суді вже чотири роки.
«Цей чиновник досі на посаді, – обурюється Моріна. – Я писала з цього приводу звернення до міської влади, запитувала, чому не звільняють цю людину. На мій подив, заступник голови КМДА Валентин Мондриївський відповів, що посадовець є найкращим працівником. Ось так працює система, вона цементує корупцію в КМДА».
Прокуратура погоджується, що суди роками розглядають справи. Вона навіть апелювала до Феміди, щоб зменшили тривалість цих процесів. Але марно.
Звичайно, фігурантам кримінальних проваджень на руку така судова «швидкість». Час летить швидко, а хто через три –чотири роки пам’ятатиме, у чому провинився той чи інший чиновник? Відтак корупціонери знову на коні. Ще й мають індульгенцію від тих, хто їх призначив на посаду.
А як же з морально-етичним фактором? Чи можуть підозрювані в корупції добровільно піти з посади? Так. Але таких випадків немає.
Народний депутат України Олександр Аліксійчук продовжив тему з дещо іншого боку. Запитує: чи проводиться економічний аналіз діяльності того чи іншого підприємства, спрямований на викриття правопорушень? Які результати внутрішніх, службових розслідувань стосовно корупціонерів?
Присутній на засіданні комісії перший заступник голови КМДА Микола Поворозник відповів загальною фразою. За його словами, у разі потреби службові розслідування проводяться. Суть позиції Поворозника зводиться до такого: якщо відстороняти фігурантів від посад, то зважаючи на те, що «щоденно відкриваються десятки, сотні кримінальних проваджень, у нас скоро нікому буде працювати». Каже: «Ми нікого не можемо називати винним, якщо нема судового рішення».
Тобто Поворозник стверджує, що внутрішні аудити проводяться. А яка ж їх якість? Ось що розповіла перший заступник керівника Київської міської прокуратури Марія Вдовиченко. Судячи з повідомлень міської влади, впродовж 2023 -2024 років проведено 68 аудитів. Але до прокуратури надійшли матеріали лише 25 внутрішніх розслідувань ( із них шість було витребувано безпосередньо прокурорами).
Про аудит, який нічого не бачить
Результати аудитів «вражають»: до суду направлено акти стосовно трьох осіб (у двох випадках ухвалено рішення про закриття справ).
Деякі великі підприємства, яким виділяють чималі бюджетні кошти, взагалі не перевіряються аудиторами.
Упродовж 2023-2024 років було передано до суду дев’ять обвинувальних актів стосовно посадовців Дирекції будівництва шляхово-транспортних споруд Києва, а також підрядних організацій. Ідеться про спорудження Подільсько-Воскресенського мостового переходу.
Рік тому прокуратура листом апелювала до керівництва міста, щоб звернуло увагу на такий факт: жодного разу це грандіозне будівництво не потрапляло в полу зору аудиту. І що ви думаєте? Прокуратура не отримала жодної відповіді!
Ще факт. Про Київський метрополітен. За 2015 – 2022 роки Департаментом внутрішнього фінансового контролю та аудиту КМДА проведено лише п’ять аудиторських перевірок цього підприємства, незважаючи на колосальні бюджетні кошти, які виділяються цьому перевізнику. Що ж накопали аудитори? Незначні суми фінансових порушень! Ось вам і «принциповість» та якість внутрішніх перевірок в КМДА! Сьогодні вже відомо, які грандіозні сумнівні фінансові операції проводили тут за керівництва Віктора Брагінського. Отож, чи потрібен громаді такий Департамент внутрішнього фінансового контролю та аудиту КМДА?
А потерпілих нема
Судячи з наведених даних, міська громада зазнає величезних фінансових збитків. А хто їх буде відшкодовувати і чи є потерпілі в кримінальних провадженнях? Сенсаційно прозвучала інформація з вуст Марії Вдовиченко, що представники КМДА не хочуть визнавати себе, як орган міської влади, потерпілою стороною. Аргументують це дивним поясненням, що, мовляв, Київрада не наділяла їх такими повноваженнями. Водночас прокуратура апелює до експертних висновків, згідно з якими міському бюджету завдано фінансових збитків. І наполягає, що потерпілою стороною є саме міська влада, яка представляє громаду. Найчастіше відмовляється визнавати себе потерпілою стороною Департамент транспортної інфраструктури, який очолює Руслан Кандибор. Цей посадовець аргументує це тим, що, мовляв, Київрада не наділяла Департамент відповідними повноваженнями.
Гарна позиція, нічого не скажеш. Кандибор не звертається до Київради щодо вирішення цієї проблеми. Просто традиційно відмовляється визнавати, що Департамент є потерпілим. З цього приводу мовчить і перший заступник голови КМДА Поворозник. А якщо нема потерпілих, то хто ж буде заявляти про відшкодування збитків? Зачароване коло? Безвихідь? Якщо є правова колізія, то чому немає пропозицій від Київради?
А може, в транспортній сфері все гаразд? Під час засідання комісії виступив і депутат Київради, очільник фракції «Слуга народу» Андрій Вітренко. Він навів переконливі цифри, що в столиці, на жаль, провалено муніципальну транспортну програму – її виконали лише на 35 відсотків. На думку Вітренка, однією з причин є неефективне управлення транспортною галуззю. Панує незацікавленість керманичів цієї сфери проводити кардинальні реформи. Між іншим, середній вік вагонів метрополітену – 36 років. 50 відсотків трамваїв у місті є аварійними та непридатними до використання. Подібне можна сказати й про автобуси.
За чотири роки транспортна галузь мала б бути профінансована на 76 мільярдів гривень, а використано з них лише 24 мільярди. Тобто Департамент транспортної інфраструктури постійно бюджетується, депутати Київради постійно голосують за підтримку транспортної інфраструктури, однак профільний Департамент не використовує сповна ці кошти.
Під час засідання парламентської комісії обговорювали й деякі інші теми, зокрема про необхідність запровадження у київських маршрутках безготівкової системи оплати за проїзд. Окрім цього, депутати звернулися до КМДА з проханням надати письмову інформацію щодо низки фінансових показників, діяльності в інших сферах міського господарства.
Леонід ФЕДОРЕНКО
Більше новин, фото та відео у телеграм-каналі 
KASHTAN NEWS. Досі не підписані на новини Києва та України в телеграмі? Підписуйтеся та першими дізнавайтеся про найголовніше в телеграмі.
