87
У столиці є багато місць, про цікаву історію яких мало хто здогадується
Київ складається з десяти адміністративних одиниць — районів. Кожен із них — розміром із невеличке місто. Райони мають свою історію, традиції, цікаві місця. Каштан NEWS розповідає й нагадує про цікаві факти київських районів. Минулого разу ми розповідали про місцевості під назвою Мишоловка, Звіринець,Батиєва гора, Лиса гора, Чорна гора, Черепанова гора, Корчувате, Феофанія. Сьогодні йтиметься про Київський іподром.
Коні і минуле
Історія Київського іподрому налічує понад 140 років. Варто зазначити, що нинішній іподром, розташований на столичних Теремках, є четвертим у Києві. Першою локацією рисистих перегонів була місцевість на Лук’янівці, на незабудованій Древлянській площі. Лук’янівський іподром проіснував до кінця 1880 року і був закритий.
Другий іподром з’явився на Печерську в середині ХІХ століття через указ російського царя Олександра ІІ від 1867 року. Ним було засновано Київське товариство випробування коней.
Одночасно, починаючи з 1900-х років, кінні скачки проводились на Сирецькому скаковому полі. Воно розташовувалось уздовж Берестейського шосе, де сьогодні знаходиться кіностудія імені О. Довженка.
На початку минулого століття, у 1915—1916 роках, архітектор Валерія́н Риков і скульптор Федір Баланевський збудували на Печерську, на теперішній вулиці Омеляновича-Павленка, кам’яну будівлю в стилі неоренесансу для іподрому. Іподром отримав криту двох’ярусну трибуну довжиною 125 метрів на понад чотири тисячі місць. Для зручності відвідувачів кінних скачок поряд з’явилися ресторан і буфет. Слід зазначити, що на той час Печерський іподром вважався одним із найкращих розважальних місць Києва.
Цікаво, що в той же самий час поле іподрому використовувалося як льотний майданчик Київського товариства повітроплавання. Також на ньому здійснювалися демонстраційні польоти.
У 1965 році Печерський іподром закрили, а поле забудували будівлями, які височіють на ньому й досі. Проте будівля іподрому збереглася і до сьогодні.
Розташування та історія
Сучасний іподром розташований у Голосіївському районі на проспекті Академіка Глушкова, 10, що в місцевості Теремки. Його будівництво велося сім років — упродовж 1962—1969 років за проєктом відразу чотирьох архітекторів.
Кінний заклад займає площу 45 гектарів.
На новому іподромі на залізобетонних опорах з алюмінієвих конструкцій, пластику та скла звели двоповерховий комплекс площею 23 тисячі квадратних метрів.
Місця для глядачів вирішили облаштувати за старим, перевіреним часом методом — встановили прості дерев’яні лавки. Таким чином, трибуни могли вмістити до 3,5 тисяч азартних відвідувачів.
Цікаво, що Київський іподром є одним з останніх у своєму роді в Україні. Через зменшення суспільного інтересу до кінного спорту та високе утримання коней багато іподромів в Україні припинили своє існування. Проте завдяки столичному іподрому в нашій державі зберігається, існує та розвивається галузь рисистого конярства.
Сучасне поле для скачок
Нинішній Київський іподром, яким ми звикли його бачити, має три доріжки, кожна з яких виконує своє окреме призначення. Перша доріжка призначена для тренувань коней. Друга доріжка, відома як призова, використовується для забігів рисистих коней, їхнього тренінгу та випробувань. Третя доріжка слугує для напрацювання та підтримки мускулатури коней; її зовнішній периметр покрито піском, а внутрішній — травою.
В центрі поля іподрому збудовано майданчики для проведення змагань з подолання перешкод і виїздки спортивних коней. На Київському іподромі також побудовано 9 капітальних стайнь, кожна з яких має 40 денників. Кожна стайня обладнана власним запряжним манежем і кімнатами для зберігання спеціального інвентарю.
Азарт і гроші
Досить примітним фактом існування будь-якого іподрому є тоталізатор. Адже кінні скачки — це азарт, і на цьому завжди заробляли гроші.
Навіть під час усіх заборон у СРСР тоталізатор на Київському іподромі продовжував діяти. Після розпаду Союзу в 1991 році офіційно заборонили робити грошові ставки, прирівнявши їх до азартних ігор. Однак у буремні 90-ті роки працювали підпільні тоталізатори. Офіційні ставки знову з’явилися в 2009 році за розпорядженням тодішнього мера столиці Леоніда Черновецького, який вирішив відродити кінні забіги. Проте згодом на тоталізатор знову наклали табу. Сьогодні для відродження ставок іподром має отримати спеціальну ліцензію. Щоб прискорити цей процес, азартні прихильники кінних заїздів започаткували відповідну петицію на сайті Київради.
Коні і скандали
Не оминула столичний іподром і доля скандалів. Так, у 2009 році Київська міська рада своїм рішенням передала іподром під реконструкцію та будівництво адміністративно-готельно-житлового комплексу з вбудовано-прибудованими приміщеннями торговельного та громадського призначення з підземним і наземним паркінгами. З того часу розпочалися нескінченні судові процеси. Наразі питання будівництва призупинено.
В 2012 році один із заступників Київського міського голови взагалі висунув ідею про перенесення іподрому до місцевості Пирогове. Мовляв, іподроми завжди будували за містом.
А тим часом у 2016 році Київський апеляційний господарський суд підтвердив правильність рішення господарського суду столиці, який визнав недійсним договір купівлі-продажу будівлі головного корпусу, що перебуває на балансі комунального підприємства «Київський іподром».
Наразі в кабінетах київської влади лежить стратегічний план розвитку іподрому. 19 вересня Київрада затвердила цільову програму «Охорона та збереження культурної спадщини м. Києва на 2025–2027 роки». Згідно з нею, у 2025 році планується відреставрувати 20 об’єктів культурної спадщини, у 2026-му — 14, а у 2027-му — 11. До цього переліку потрапив і Київський іподром. Проте наявність об’єкта в списку ще не означає, що влада найближчим часом займеться його приведенням до ладу.
Коні та війна
Як бачимо, Київський іподром і раніше переживав непрості часи. Однак з початком великої війни його стан став ще більш тривожним: господарський комплекс поступово руйнується, працюють лише бігові доріжки та конюшні, а сама територія заростає травою. Глядацькі трибуни та кінські стайні подекуди обвалюються.
Через загрозу ракетних обстрілів бігові дні проводять без глядачів. Принаймні, кінські забіги відновили у жовтні 2023 року.
Проте не все так погано. На території іподрому працює спеціалізований магазин, де можна придбати екіпірування для занять кінним спортом. Крім того, бажаючі навчитися верховій їзді можуть за домовленістю взяти індивідуальні уроки або орендувати коня для прогулянки.
Як доїхати
Якщо вас зацікавив іподром і ви хочете побачити його на власні очі, тоді до ваших послуг метро до однойменної станції, тролейбуси №12, 45, автобуси маршрутів № 119, 56, 75, маршрутки № 1, 11, 461, 812, 904 або приватний транспорт за допомогою навігатора.
Євген ДЕМ’ЯНОВ
Більше новин, фото та відео у телеграм-каналі 
KASHTAN NEWS. Досі не підписані на новини Києва та України в телеграмі? Підписуйтеся та першими дізнавайтеся про найголовніше в телеграмі.
