48
У столиці є багато місць, про цікаву історію яких мало хто здогадується
Київ складається з десяти адміністративних одиниць — районів. Кожен із них – розміром із невеличке місто. Райони мають свою історію, традиції, цікаві місця. Але про це не знають, забули або не здогадуються не те, що гості столиці, а й чимало місцевих мешканців.
«Каштан NEWS» вирішив розповісти й нагадати про цікаві факти київських районів.
Минулого разу ми розповідали про місцевості під назвою Мишоловка, Звіринець, Батиєва гора, Лиса гора. Сьогодні мова піде про Чорну гору.
Розташування та історія
Чорна гора — є одним із пагорбів та історичним мікрорайоном Києва, що в Печерському районі. Гора височіє над рівнем моря на 143,2 метра.
Назвали так район місцеві мешканці. Вважається, що на назву вплинули чорноземні грунти.
З XIX століття до 1923 року на Чорній горі базувалися саперні табори, які потім було перенесено на лівий берег Дніпра. Житлова забудова Чорної гори розпочалася з 1926 року. Треба зазначити, що район складається переважно з приватного сектору. Проте з кінця 1990-х років на Чорній горі почали зводити елітні багатоповерхівки.
Цікаво, що район Чорної гори має форму трикутника, який обмежено вулицею Бойчука, бульваром Миколи Міхновського та Залізничним шосе. Всередині цього трикутника знаходиться станція метро «Звіринецька» (колишня «Дружби народів»).
Містика і «Батьківщина-мати»
Саме на Чорній горі розташовано монумент «Батьківщина-мати». Езотерики кажуть, що київська «чорногірська» місцина має здавна негативну енергетику. А в народі в давнину говорили, що над нею навіть птахи не літають, а тварини намагаються її обійти. Водночас, за переказами, на Чорній горі неодноразово намагалися звести поселення, але все закінчувалося або пожежами, або тим, що вони провалювалися під землю.
До речі, початок будівництва в радянські часи меморіального комплексу «Батьківщина-мати» заробив їй погану славу.
Містичні явища з монументом розпочалися ледь не відразу. Офіційно вважається, що його автором є український скульптор Василь Бородай. Однак від початку над статуєю працював російський скульптор Євген Вучетич. Він відомий монументами «Батьківщина-мати» на Мамаєвому кургані у Волгограді та «Воїну-визволителю» в Трептов-парку Берліна. Так ось у художніх колах подейкують, що в обличчя скульптури автор ніби намагався вкласти риси своєї доньки, яка померла. А 1974 року після початку роботи над монументом «Батьківщина-мати» помер і сам Вучетич, після чого до роботи взявся українець Бородай.
Відомо, що меч у руці скульптури мав бути довшим, але представники церкви зауважили, що зброя не повинна перевищувати висоту дзвіниці Києво-Печерської лаври. Насправді меч укоротили після аеродинамічних випробувань, коли стало зрозуміло, що він буде сильно вібрувати під час вітру.
Крім цього, в партійних чиновників виникли претензії… до грудей жінки. Вони вказали скульпторові на те, що монумент виглядає не зовсім природно, оскільки права грудь виглядає меншою за ліву. Тоді скульптору довелося пояснювати це звичайною анатомією жінки: коли вона стоїть нерухомо, то груди в неї виглядають однаково, а якщо підійме руки, то груди стають меншими. Пояснення скульптора почули, визнали переконливим і від грудей статуї відчепилися.
За розрахунками фахівців, «залізна леді» може простояти понад 150 років і витримати землетрус у 9 балів. До речі, 1987 року Київ опинився в епіцентрі потужного урагану, однак пам’ятник не зазнав ушкоджень.
Гора рухається
Нині в Києві налічується майже вісім десятків височин, що мають свої історичні назви.
Практично всі вони повністю складаються з так званих лесових грунтів і є небезпечними. Адже лесова порода, увібравши в себе велику кількість вологи, розбухає й перетворюється на рухливу багнюку, внаслідок чого утворюються так звані пливуни. Коли суміш із глини, піску і води сягає критичної маси, непорушні гори починають розпадатися, тягнучи за собою вниз будівлі, що стоять на їхній поверхні.
Так само поводиться й Чорна гора. Біля її підніжжя, в районі станції метро «Либідська», на місці закинутого кар’єру цегельного заводу утворилося озеро Глинка. Тут зсув уже практично впритул наблизився до найближчої «хрущовки», що на провулку академіка Філатова. Гора сповзала, поки київські чиновники вирішували: чи засипати озеро, чи звести підпірну стіну? На щастя, міська влада зважилася на спорудження стіни, а тому поступово берег Глинки зміцнюють, перетворюючи на зону відпочинку.
Чорна гора й сучасність
Нині на Чорній Горі в шести тисячах квартирах мешкає майже 15 тисяч осіб. Згідно з проєктом, у найближчі роки в мікрорайоні буде зведено будинки на ще понад 4,7 тисяч квартир. Таким чином чисельність місцевого населення подвоїться і становитиме майже 30 тисяч. Водночас щільність населення в мікрорайоні очікується в 521 особу на гектар, а житлова забудова охопить понад 52 гектари або 55,5 відсотка його території.
Євген ДЕМ’ЯНОВ
Більше новин, фото та відео у телеграм-каналі 
KASHTAN NEWS. Досі не підписані на новини Києва та України в телеграмі? Підписуйтеся та першими дізнавайтеся про найголовніше в телеграмі.
