84
Вже більше двох років у столиці не ремонтують будівлю Київської малої опери на вулиці Дегтярівська, 5, яку було пошкоджено вибуховими хвилями під час російських ракетних атак
Пам’ятка архітектури виглядає жахливо: вибито скло у багатьох вікнах, пошкоджено склопакети, стелю, металеву покрівлю даху.
Нагадаємо, що Київський міський голова Віталій Кличко в 2022 році говорив:
«За час повномасштабної війни ворог пошкодив у Києві приміщення муніципальних закладів культури, серед яких: чотири музеї, Київська молодіжна бібліотека, театр «Мала опера», Київська академія естрадного та циркового мистецтв, низка районних мистецьких навчальних закладів та бібліотек. Але попри це заклади культури в столиці продовжують працювати і зміцнювати нашу спільну віру в перемогу».
Ми розкажемо вам, як реально, а не у фантазіях мера, працює нині Київська мала опера. Коли йдуть дощі, працівники театру (і про це вони розповідали журналістові) вибираються на горище будівлі й затуляють поліетиленовою плівкою усі можливі діри в покрівлі, підставляють і різні ємкості – аби тільки вода не лилася в кімнати та зали. А сьогодні, з наближенням зими, вони з жахом думають, чим затулити розбите скло у вікнах другого поверху, чи виділять кошти бодай на якийсь утеплювач. І що буде з тутешніми кімнатами, якщо вдарить мороз, скажімо мінус десять? А відповідей на нагальні побутові питання немає. Спробуй їх відшукати у гарно та зі смаком умебльованих службових кабінетах міської держадміністрації. Марна справа.
Редакція Kаштан NEWS направила інформаційний запит на адресу КМДА з приводу ситуації, у якій опинився комунальний заклад «Театрально-видовищний заклад культури «Київська мала опера». Нам відповів директор-художній керівник Олексій Прасол.
Він стверджує, що орієнтовна вартість пошкодженого майна театру – 600 тисяч гривень. На запитання, чому досі не відремонтовано будівлю, відповідь така: «Станом на 25 вересня 2024 року театром проводиться підготовка документів для оголошення тендера на проведення ремонтних робіт через електронну систему закупівель Prozorro. Фінансування ремонтних робіт з усунення пошкоджень буде здійснено за рахунок загального фонду бюджету Києва».
До початку зими залишилося два місяці. Документи для тендера остаточно не підготовлено, за ремонтні роботи навіть не бралися. Роки йдуть, а театр як зустрічав відвідувачів з понівеченою стелею у вестибюлі та розбитими вікнами, так зустрічає і нині. Ось 21 вересня тут показували виставу «Край неба або Дорога у вічність Василя Симоненка». Як же довго запрягають з вельми необхідним ремонтом. А зверніть увагу на вартість пошкодженого майна – 600 тисяч гривень. Невже для міського бюджету з його мільярдами це велика сума?
Ми підкажемо муніципалітету, де їх можна відшукати. Варто декілька разів не поїхати у закордонні відрядження заступниці голови КМДА Ганні Старостенко (а вона є куратором сфери культури), а також начальникові Департаменту культури КМДА Сергію Анжияку – і певна частина бюджетних коштів вже була б для потреб театру.
Звичайно, 600 тисяч для міської скарбниці – це дуже маленькі кошти. Тут питання залягає глибше – у традиційні пласти ставлення чиновників до сфери культури. Що бачимо? Ця галузь усе ще на задвірках…
Kaштан NEWS розповідав і про нерадісну картину в деяких інших міських театрах. Наприклад, у місті працює Театр на Солом’янці (раніше мав назву Київський камерний театр-студія «Дивний замок»). У театрі жаліються на «кадровий голод», і неспроста. Адже середня зарплата – 9 тисяч гривень.
У Театрі маріонеток середня зарплата – 10 тисяч гривень. На жаль, театр не має власної сцени. Змушені грати вистави на чужих майданчиках. До речі, «Київ Модерн-балет» також не має власного приміщення.
Зате керівники міста роз’їжджають по світу, вивчають передовий досвід у сфері культури.
До речі, Київська мала опера входить до перелiку об’єктiв як споруда з аварiйним станом (примiщення потребує термiнового капiтального ремонту). Є необхiднiсть у замiнi механiчного та свiтлового обладнання для сцени для покращення якостi театральних заходiв.
Нам було відомо (і ми про це раніше розповідали), що в Київській малій опері невисокі зарплати. Зі Статегічного плану діяльності підприємства з 2023 до 2025 року, який було погоджено і затверджено в КМДА в грудні 2022-го, видно, що «зарплата в середньому становить до 7 тисяч гривень на місяць. Штатний колектив – 12 осіб: директор, головний інженер, технічні працівники. Низькі зарплати «негативно впливають на загальну роботу усього комунального закладу, не стимулюють працівників театру до продуктивної працi, послаблюють мотивацiйнi стимули…» – йдеться в документі.
Сьогодні, відповідаючи на інформаційний запит редакції, директор-художній керівник Олексій Прасол зазначає, що за перше півріччя 2024 року середньомісячна заробітна плата складає 8,8 тисячі гривень. За цей період театром було отримано бюджетне фінансування від місцевого бюджету Києва у сумі 998 тисяч гривень (у тому числі на зарплату, опалення та електропостачання). Театром, у період з 1 січня 2023 року по 30 червня 2024-го, отримано дохід від надання послуг з організації та проведення культурно -масових заходів за укладеними договорами в сумі 763 тисячі гривень.
Акцентуємо увагу на тому, що Київська мала опера від дня її створення не має власної театральної трупи. Вона лише надає приміщення в оренду для проведення концертно-театральних заходів. Театральну трупу не бажають створювати. Для цього необхідні розпорядження на високому рівні, відповідний бюджет. Ось таку грають «комедію».
Нагадаємо, що будівлю зведено в 1902 році за проєктом архітектора Михайла Артинова для Лук’янівського Народного будинку. Тут діяли безкоштовна бібліотека, амбулаторія та просвітницький центр. А на верхньому поверсі була розташована театральна зала на 550 місць. У 1910 році сюди запросив глядачів перший в Києві кінотеатр.
Після Другої світової війни й до початку 2000-х тут діяв Будинок культури Лук’янівського трамвайного депо (відомий як «Будинок трамвайників»). У 2004 –2005 роках міська рада утворила комунальний заклад «Театрально-видовищний заклад культури «Київська мала опера». 2005 року колективу закладу було передано в оперативне управління будинок на вулиці Дегтярівська, 5. Він сусідив безпосередньо із трамвайним депо. Саме ж депо ліквідували, а 4 гектари землі передали в оренду фірмі «Будхол», яка згодом розпочала тут велике будівництво.
Наголосимо, що Київську малу оперу було створено за ініціативи легендарної співачки, Народної артистки Євгенії Мірошниченко. Ентузіасти, які взялися за цю справу разом з Євгенією Семенівною, розповідали автору цих рядків, скільки душевного тепла і сил віддала ця велика жінка, Герой України, задля реалізації такої прекрасної ідеї. Художній керівник цього театру Євгенія Мірошниченко ще 2005 року планувала тут поставити «Чарівну флейту» Моцарта, «Соломію» Штрауса, «Дейдамію» Генделя. Не судилося…
Ще у 2006 році Євгенія Мірошниченко разом з іншими провідними діячами сфери культури звернулася з листом до керівництва міста, у якому зазначила: «Творча інтелігенція сподівається, що міська влада зробить усе залежне від неї, аби новий муніципальний театр народився у нашому чудовому Києві. Сподіваємося на ваше активне сприяння у цій важливій державній справі і звертаємося до вас з проханням перейнятися цією високою ідеєю розбудови театру «Київська мала опера».
На той час містом керував одіозний Леонід Черновецький, який про Малу оперу й чути не хотів. Він зі своєю «молодою командою» був зайнятий іншим – гешефтами, різним шахер-махером.
Ідею та чудовий задум Євгенії Мірошниченко, якої, на жаль, не стало у 2009 році, міська влада не підхопила, не розвинула. З тих пір і бовваніє обідраною сиротою будівля Київської малої опери. Зате поруч потужно розвивається величезне будівництво висотного бізнесового офісно-торговельного центру на ділянці колишнього трамвайного депо. Більш того, цей будмайданчик упритул наблизився до будівлі Малої опери. Уявляєте: відстань від будівельного паркана до споруди опери – пів метра! Вже багато років власники цього будівництва не погоджуються відсунути його на певну відстань від будівлі театру. Навіть судові інстанції не поставили крапку в цьому питанні. Тому маємо ще один доказ того, що насправді миле серцю керівництва міста – театри чи офісно-торговельні центри.
А якщо заглибимося в історію ліквідації трамвайного депо на Лук’янівці за каденції мера Олександра Омельченка, то зрозуміємо, що ця комбінація закручувалася та проводилася в інтересах певних впливових осіб за тодішнього керівництва міста. Вже тоді неприємності і судові тяжби переслідували Малу оперу, а нині під час війни – нова біда звалилася на цей заклад. Якийсь pок. Рок Малої опери за бездіяльності міської влади.
Богдан ТУР
Більше новин, фото та відео у телеграм-каналі 
KASHTAN NEWS. Досі не підписані на новини Києва та України в телеграмі? Підписуйтеся та першими дізнавайтеся про найголовніше в телеграмі.
