699
Комунальними послугами цього підприємства, якому вже понад 150 років, користується весь Київ. Але чи відомо громаді, хто є власником?
Ще на початкку Незалежності, в 1992 році, було створено державне комунальне об`єднання «Київводоканал». Із тих пір структура власності дуже змінилася. Багато хто з киян, певно, усе ще думають, що стратегічне підприємство є частково власністю міської громади, принаймні так має бути. Усі ми сплачуємо за користування водою за високими тарифами, водночас підприємство має у своєму розпорядженні виробничу інфраструктуру міста, веде тут свій успішний бізнес, зарорбляючи непогані кошти. Ці процеси взаємопов’ані і тісно переплентені.
Тому цілком зрозумілим було бажання редакції «Kashtan NEWS» отримати інформацію про зарплати керівників «Київводоканалу». Ми надіслали відповідний запит. У відповіді виконувач обов’язки голови правління – генерального директора Сергій Горкуценко заходить здалеку – пояснює, що означає низка статей Закону України «Про доступ до публічної інформації» і чому наш запит має розглядатися на підставі інших законів, а саме – «Про звернення громадян», «Про інформацію», «Про захист пероснальних даних».
Не бачимо сенсу дискутувати з цього приводу. А ось фраза з відповіді пана Горкуценка є вельми цікавою:
«Поширення Товариством персональнних даних… буде порушенням законодавства». До того ж «Київводоканал» є «підприємством приватної форми власності».
Отже, процитувавш низку законів, Сергій Горкуценко тим самим відмовив редакції у її бажанні дізнатися зарплати керівників одного із головних підприємств столиці.
Однак він чомусь забув про важливу вимогу Закону України «Про доступ до публічної інформації», а саме:
«Не належить до інформації з обмеженим доступом інформація про структуру, принципи формування та розмір оплати праці, винагороди, додаткового блага керівника, заступника керівника юридичної особи публічного права, керівника, заступника керівника, члена наглядової ради державного чи комунального підприємства або державної чи комунальної організації, що має на меті одержання прибутку, особи, яка постійно або тимчасово обіймає посаду члена виконавчого органу чи входить до складу наглядової ради господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток, паїв) прямо чи опосередковано належать державі та/або територіальній громаді».
І ось тут постає запитання: чи має бодай якесь відношення територіальна громада до власності «Київводоканалу»? У відповіді Горкуценка чітко зазначено: «підприємство є приватної форми власності». Такий поворот спонукав нас заглибитися у це питання, пильніше подивившись на історію Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал».
Ласий шматок
Мабуть, у біографії багатьох монопольних структуру є віхи, про які воліли б мовчати. В діяльності «Київводоканалу», певно, такими є роки, пов’язані з періодом, коли на чолі столиці опинилася «молода команда» на чолі з одіозним Леонідом Черновецьким. Розпочався грабунок міських ресурсів на усіх напрямках.
Отож у 2006 році на підставі рішення Київради було створено ЗАТ «Компанія Київенергохолдинг» – єдиний комплекс із постачання енергоресурсів, води та водовідведення у столиці. За даними прокуратури Києва, йому у власність були передані належні територіальній громаді контрольні пакети акцій ВАТ «Київгаз» та «Київодоканал» (61% та 67% відповідно), а також 12,73 відсотка акцій ВАТ «АЕК «Київенерго».
Вартість пакетів акцій на той час була оцінена у 230 мільйонів гривень. Однак у ході досудового слідства прокуратура Києва встановила, що вартість акцій була занижена в більш ніж чотири рази та згідно з висновками експертів становила понад 1,1 мільярда гривень.
Крім того, товариство упродовж багатьох років є збитковим навіть при тому, що Київрада щорічно відшкодовує різницю в тарифах. Зокрема, товариствам «Київенерго» та «Київводоканал» фактично за весь час існування ЗАТ «Компанія Київенергохолдинг» відшкодовано майже 13 мільярдів гривень.
За таких обставин прокуратурою Києва в інтересах держави було подано позов про повернення територіальній громаді столиці належних їй пакетів акцій товариств «Київенерго», «Київгаз» та «Київводоканал».
Із відкритих джерел відомо, що «Київенергохолдингом» спочатку володіли бізнесмени Василь Хмельницький та Андрій Іванов, які мають «великий апетит» до міських ресурсів.
До речі, виведення з комунальної власності активів згадних підприємств почалося у квітні 2006 року, коли Київрада, а також офшорні фірми Densec Limited і Zarova Limited утворили ЗАТ «Київенергохолдинг» для координації «Київенерго», «Київгазу» та «Київводоканалу».
Щоправда, формально пакет у розмірі 61 відсоток «Київенергохолдингу» перебував у власності Києва, а реально його контролювали Хмельницький та Іванов.
Нагадаємо, тоді Києвом керував «космічний» мер Черновецький.
«Золоті» офшори
Як йшлося у 2015 році в матеріалі-розслідуванні видання Zn, «в Україні завжди було заведено вважати, що «Київводоканалом» управляє той, хто володіє офшорами «Київенергохолдингу». Згідно із офіційною версією, більшість акцій належало Департаменту комунальної власності Києва. Менша частина – загадковим приватникам. Як пише видання, зайшли приватники туди не прямо, а через створену у 2008 році «прокладку» – компанію «Київенергохолдинг». У ній майже дві третини отримало місто, решту записали на кіпрські компанії Densec Limited і Zarova Limited (пізніше замінять на Artio Global Investors LTD). Їх номінальні власники – то недосяжні Беліз і Віргіни, то кіпрські аборигени.
Першими власниками золотих офшорів називали бізнесменів Василя Хмельницького та Андрія Іванова. Згодом вони позбулися цього бізнесу. Новим власником нібито став ексзять Леоніда Черновецького В’ячеслав Супруненко.
Восени Черновецького на посаді голови КМДА було замінено на Олександра Попова, Супруненка оголосили у розшук, а продаж йому 25-відсоткового пакета акцій міста скасував суд.
Так, суд повернув територіальній громаді столиці пакет акцій статутного фонду «Київводоканалу». Рішення оскаржували. Однак Київський апеляційний господарський суд погодився з доводами Генпрокуратури України щодо незаконності відчуження на користь приватної структури 25,46 відсотка акцій статутного фонду ВАТ «АК «Київводоканал» вартістю понад 32 мільйони гривень. У грудні 2010 року було відхилено апеляційні скарги опонентів.
Люди Льовочкіна
«Найближчим часом «Київводоканал» чекають позитивні зміни: нове керівництво, програма відновлення інженерних мереж, впровадження дієвого контролю за фінансами та залучення досвідчених фахівців для модернізації системи водопостачання столиці», – заявив у 2010 році тодішній заступник голови Київської міськдержадміністрації Олександр Пузанов, соратник Сергія Льовочкіна.
«З 22-х акціонерних товариств (АТ), пакетами акцій яких володіє Київ, найбільше на економіку столиці впливають п’ять підприємств. Це «Київміськбуд», «Київводоканал», «Київгаз», «Київенергохолдинг» та «Київспецтранс»… Упродовж 2000-х років Київська міськрада намагалася частково приватизувати підприємства, які на правах монополістів надавали послуги мешканцям столиці. За тодішнім законодавством і традиціями, формально місто контролювало ці активи, а фактично – віддавало контроль над ними «потрібним» людям», – розповідала «Економічна правда».
«Місто зберегло у своїй власності «Київгаз» та «Київводоканал», але формально найбільшим акціонером цих підприємств став не Департамент комунальної власності, а «Київенергохолдинг». У 2010 році були дві спроби приватизувати ще по чверті акцій «Київгазу» та «Київводоканалу», які зупинили суди».
За даними журналістів видання Zn, після повернення містом контролю над «Київводоканалом», у жовтні 2010 року до «Київенергохолдингу» «зайшли люди, пов’язані з Сергієм Льовочкіним, на той час – главою адміністрації президента. Гендиректором став Євген Фоменко, а наглядову раду очолив Єгор Русин, обидва – люди Олександра Пузанова. Останній був заступником Попова у КМДА, а окрім того, за даними ЗМІ, – давнім другом і юристом Сергія Льовочкіна. Ну і ще – однокласником його сестри Юлії Льовочкіної та її радником як народного депутата…» «А «Київводоканал» очолює людина Попова – екскерівник «Полтававодоканалу» Валерій Ченчевий. Але це призначення називали, радше, ритуальним, оскільки в корпоративній структурі з’явилися більш шановані люди…»
І знову про офшори та власність
Отож бачимо, як багато усього скандального і загадкового було в історії, пов’язаній із «Київводоканалом». Сьогодні – новий період в діяльності комунальників. І вони знову опинилися у центрі уваги. А інтерес до них викликала дискусія на Хрещатику, 36.
Заступник генерального директора «Київводоканалу» Сергій Авраменко повідомив, що головним акціонером є Київська міська рада. «ПрАТ «Київводоканал» напряму або опосередковано належить київській міській громаді на 92 відсотки», – сказав він.
Слова Авраменка викликали неабиякий подив у Київраді.
Приватне акціонерне товариство «Київводоканал» лише на 20 відсотків належить столичній громаді, а інша частка — приватна власність. Про це під час засідання Київради заявили голова бюджетної комісії Андрій Вітренко та депутатка Зоя Ярош.
За даними ЗМІ, це питання було порушено у Київраді під час обговорення відтермінування сплати боргу «Київводоканалу» за користування комунальним майном у 2021-2023 роках по закінченню 180 календарних днів після припинення дії воєнного стану.
«Київводоканал» не належить до комунальної власності. Місто Київ має частку там лише 20 відсотків. При цьому ми повністю звільняємо їх від сплати за комунальне майно. Я звертаю увагу, яким чином у нас визначалась плата за оренду комунального майна. Вони були зобов’язані платити 10 відсотків від чистого прибутку, але не менше 200 тисяч гривень», — заявила депутатка Київради Зоя Ярош.
З аргументами Ярош щодо частки акціонерів підприємства не погодився заступник гендиректора «Київводоканалу» Сергій Авраменко, стверджуючи, що що головним акціонером є саме Київська міська рада.
«ПрАТ «Київводоканал» напряму або опосередковано належить київській міській громаді на 92 відсотки. Інші сім відсотків акціонерів — це працівники «Київводоканалу», які звільнились і які працюють. Таких акціонерів дві тисячі осіб», — сказав Авраменко.
Заява заступника директора «Київводоканалу» в сесійній залі викликала здивування у багатьох депутатів Київради. Голова постійної комісії Київської міської ради з питань бюджету та соціально-економічного розвитку Андрій Вітренко звинуватив представника столичного водоканалу у брехні.
«Структура власності «Київводоканалу» складається з трьох підприємств. Перше підприємство — це «Київенергохолдинг». Подивіться, хто його бенефіціари. Це Британські Віргінські острови, Беліз і Велика Британія. Три власники у цього підприємства. Сім відсотків — це працівники і 24 відсотки — це відділ комунального майна», — заявив Андрій Вітренко.
Голова бюджетної комісії закликав представника «Київводоканалу» не вводити в оману депутатів Київради та киян щодо структури власності підприємства.
Щоб остаточно розібратися в структурі власності «Київводоканалу», секретар Київради – заступник міського голови Володимир Бондаренко дав протокольне доручення надати детальну інформацію з цього питання депутатам Київської міської ради.
Підсумовуючи, повернемося до редакційного запиту про зарплати керівників «Київводоканалу». В одній ситуації, коли вигідно, очільниик підприємства стверджує, що головним власником є місто, а в іншій, коли йдеться про заробітки топ-менеджерів, апелює до приватної форми власності. Чи не лукавство?
Богдан ТУР
