298
Місто з року в рік втрачає свою привабливість у багатьох сферах, і найперше в архітектурі
Триває хаотична, ситуативна забудова. Досі в місті освоюють ділянки, незаконно виділені ще за часів одіозного мера Черновецького, якого дуже критикував за «дерибан» нинішній міський голова Віталій Кличко.
За десять років, з тих пір як він біля керма столичної влади, Київ став комфортним для забудовників, які наближені до КМДА, але поганим для життя містян через постійні затори на дорогах, нашестя житлових комплексів-хмародряпів. Чимало забудовників прагнуть «наварити» з кожного квадратного метра міських площ, громадського простору.
Чому ж муніципалітет не нагадує їм Закон «Про регулювання містобудівної діяльності», зокрема статтю 4? А у ній зазначається, що «об’єктом містобудування є планувальна організація території, система розселення, система взаємопов’язаного комплексного розміщення основних об’єктів промисловості, транспорту, інженерної та соціальної інфраструктури…»
Тобто все робиться комплексно, а не хаотично, аби встигнути набити кишені мільйонами. У муніципальної влади, схоже, тут також свої інтереси.
Порозмірковуємо про нові будинки, які Київ волів би краще не бачити. Деякі свідчать про поганий архітектурний смак, деякі варті критики за недоречне розташування, псуючи тканину міста, а ще деякі суттєво впливають на транспортне перевантаження міста, інші ж виглядають «чужинцями» для древнього Києва, а ще інші зведені зі скандалами. А є і такі, що зведені поруч з Байковим кладовищем, відтак про комфорт мешканців ніхто не турбувався, як і про дотримання санітарної зони. Коли неподалік… крематорій, то думки про благополуччя, певно, відходять на задній план.
Ці будинки як чужинці з іншої планети
Сьогодні зводиться велетенський житлово-офісний комплекс Manhattan Сity на Берестейському проспекті, 11. Це три вежі-близнюки висотою 36 поверхів, які зводять «Київміськбуд» та BUD Capital. Вони майже повністю затулили собою Центральний палац урочистих подій (кияни називають його «бермудським трикутником»), який раніше відрізнявся від інших споруд своєю архітектурою. Довкола було чимало вільної території, гарний зелений куточок. А що нині? Вежі затиснули громадський простір, власне, його тепер і немає. Про комфорт для містян годі й мріяти. Забудьмо! Ці хмародряпи «посадили» на перетині двох потужних автомагістралей, а з іншого боку ще й залізниця. Тому й доводиться чути від незалежних експертів у сфері містобудування, що цих веж-близнюків місто воліло б не бачити. Хіба ці споруди створюють якусь композиційну завершеність містобудівної палітри міста? Вони виглядають як чужинці з іншої планети.
Біда в тому, що подібних «чужинців» стає все більше. Нагадаємо, що Віталій Кличко обіцяв громаді «ввести персональну відповідальність чиновників за порушення правил забудови». Сьогодні він забув про це. Зрештою, і нікого з посадовців КМДА не покарали за подібну шкоду.
На нашу думку, древній Київ нічого не втратив би, якби на Бессарабці «не прописалися» 141-метровий «Гулівер» та 133-метровий «Парус». Знову ж постає основне питання: невже в такому інфраструктурному, транспортному «мурашнику» доречними є ці гігантські офісні комплекси? Один із відомих фахівців у сфері будівельної експертизи з більш ніж 40-літнім досвідом роботи, з яким спілкувався автор цих рядків, вважає, що спорудження цих хмародряпів є серйозною помилкою. Головним недоліком є те, що тут немає підземних переходів. Чому цього не побачили проєктувальники? Куди, зрештою, дивилася міська влада, зокрема її профільні структури? Офісні гіганти з їх особливою висотністю, суттєво ускладнили транспортне навантаження на Бессарабський кваратал, яке і без цих «пришельців», тобто офісних центрів, було проблемним.
Архітектором «Парусу» є Сергій Бабушкін, забудовник – «Мандарин-Плаза». Що цікаво, на запитання в інтерв’ю сайту The Village Україна, чи не турбує Бабушкіна «архітектурна совість», він відповів: «Вона не те що турбує. Вона змушує продовжувати жити й дивитися, що можна було б зробити краще. Навіщо мучитися? Треба далі щось робити». (Протягом 1996-2003 років Бабушкін обіймав посаду головного архітектора Києва).
Від Бабушкіна дізнаємося, що, виявляється, «спочатку на цьому місці мав бути інший проєкт – банк на дев’ять поверхів. Там поряд ще були трамвайні колії». А також сквер!
«Ну як «сквер». Трава. Інколи кажуть такі красиві слова, а там просто закинута поляна була, на повороті в бік вулиці Мечникова», – пояснює в інтерв’ю Бабушкін.
У полоні «монстрів»
Спостерігаємо негативну тенденцію: створення скверів, парків, площ громадського простору відходить на задній план. Панує неформальне правило – забудувати все! З цієї причини київські площі перетворилися або на транспортні розвязки, або тут «умостилися» офісно-житлові комплекси. Тому й скаржаться кияни, що в Києві «нічим дихати». Місто стає задушливим, воно потрапило ніби у «зашморг монстрів».
Киян могли б тішити площа чи парк біля Лук’янівського ринку, де колись розміщувалося трамвайне депо, але ж ні – який там громадський простір, коли треба витиснути максимум з квадратного метра! Нагадаємо: тут триває потужне будівництво висотних об’єктів громадського та житлового призначення. У 2004 році рішенням Київради ділянку площею 4,14 було передано товариству «Будхол» в оренду на десять років.
А який гарний парк можна було б створити на Нивках, біля площі Валерія Марченка! Він дуже гармоніював би із сусіднім Сирецьким гаєм, переконані містяни.
Натомість бачимо в цьому мікрорайоні висотні будинки потужного житлового комплексу. Планувалися й інші хмародряпи. А площа Валерія Марченка (колись мала назву Інтернаціональна) є звичним для Києва транспортним «мурашником», розв’язкою. Неподалік – вулиця Тираспольська. Колись у цьому мікрорайоні розміщувалося агрогосподарство «Квіти України» (0,5 гектара), це були теплиці. Як роповідало видання «Телеграф», «згідно з даними держреєстрів, 2013 року державна агрофірма «Квіти України» юридично припинила існування, а замість неї з’явилось приватне акціонерне товариство «Агрофірма «Квіти України» з тією ж юрадресою.
Згідно з даними YouControl, кінцевим бенефіціаром цієї приватної структури є Василь Хмельницький. А серед учасників-акціонерів — деякі будівельні структури з орбіти бізнесмена («Будінвест-Проект» та «Сіті Ван Девелопмент»). Примітно, основний вид діяльності ПрАТ вказано «Вирощування інших однорічних і дворічних культур». А от вже компанії «Будінвест-Проект» і «Сіті Ван Девелопмент» мають безпосередній стосунок до сфери будівництва».
За даними журналістів, «бізнесмен Василь Хмельницький спробував взяти під контроль територію і цільний майновий комплекс поблизу унікального Дендрологічного парку». Але поки що, як пише «Телеграф», «дозволи і погодження на будівництво там нового житлового комплексу міська влада не видавала». Побачимо, що буде далі. І чи не є це бажанням відтягнути на певний час вирішення питання, щоб приспати пильність громади.
Шкода, що місто втратило тепличне квіткове господарство, де зберігали, доглядали, висаджували унікальні рослини. Кияни, які працювали на підприємстві, розповідали, що одного дня їх поставили перед фактом: теплиць не буде, сюди вже направлено бульдозери, хто може – рятуйте квіти, особливо кущі цінних сортів троянд. І люди з болем на серці, як під час пожежі, викопували троянди, виносили на вулицю й роздавали перехожим – просили одне: посадити на своїх клумбах, щоб тільки врятувати сорти. А вже наступного дня бульдозер згорнув квіткові теплиці.
Навіть будівля «Київпроєкту» під катком реконструкції
Яке ще будівництво, на думку громадських активістів, незалежених містобудівничих, псує тканину древнього міста? В центрі столиці на вулиці Богдана Хмельницького, 16-22 донедавна була офісна споруда «Київпроєкту». Починаючи з 2019 року на цьому майданчику все прийшло в будівельний рух. Будівлю забаглося перетворити на багатофункціональний комплекс KYЇVPROEKT City Space з апартаментами, офісами та комерційними приміщеннями. «Наші гроші» розповідали, що під виглядом реконструкції «Київпроєкту» запланували звести будинок висотою 100 метрів, орієнтовно – 33 поверхи.
За даними видання «КиївВлада», звести в історичному центрі столиці висотні будівлі з житловими апартаментами хочуть девелопери «Perfect Group» і «Saga Development».
Знову хмародряпи. А як же бути з обмеженістю висотності на цій ділянці (не вище 4-11 поверхів)? Подейкують, що є бажання запроєктувати весь квартал. І це йдеться про історичний центр!
Кияни знають, що таке «реконструкція». Наприклад, на Львівській площі «реконструкцію» бризкального фонтану було проведено так «майстерно», що замість нього «виріс»… торговельний центр. У киян тишком-нишком забрали вільний громадський простір, куточок для відпочинку. І це – безкарно!
У грудні 2017-го Департамент містобудування видав «Київпроєкту» містобудівні умови та обмеження, у яких погодив реконструкцію будівлі на ділянці площею 0,77 га по вулиці Богдана Хмельницького. Ця ділянка, відповідно до Генплану, є територією громадських будівель та споруд і частково – середньо- та малоповерхової забудови.
За даними журналістів, «підрядником будівництва є ТОВ «Ніка» Лтд. Це підприємство входить до групи компаній «Perfect Group», яку пов’язують з Андрієм Вавришем та народним депутатом від колишньої ОПЗЖ Дмитром Ісаєнком (один із великих забудовників міста, у 1999–2002 роках – заступник начальника Центрального спеціалізованого будівельного управління Міноборони України, пізніше був заступником міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства (2007-2015 роки). Ісаєнко є бізнес-партнером Андрія Вавриша – колишнього заступника керівника Департаменту містобудування КМДА.
Отож і запитується, коли ж нарешті закінчиться це нашестя? Коли Київ зможе вільно дихати?
Богдан Тур
Читайте також: МОНСТРИ ТА ЇХНІ ПОКРОВИТЕЛІ
Більше новин, фото та відео у телеграм-каналі 
KASHTAN NEWS. Досі не підписані на новини Києва та України в телеграмі? Підписуйтеся та першими дізнавайтеся про найголовніше в телеграмі.
