119
Депутатська інспекція жахливим підземеллям на Поштовій площі
Площа перед Річковим вокзалом у Києві взята в лещата гранітної плитки, тут чисто, відчувається простір, мінімум озеленення. Але вона якась холодна, може, тому, що забагато граніту. Архітектурною родзинкою виглядає храм Різдва Христового, який у народі називають «Шевченковою церквою».
Поруч – одноповерховий цегляний Поштовий будиночок, який тут з давніх давен. Ділянку довкола нього взято в окови металевого паркану з профілю, на якому видно малюнки і надписи, що десь тут – Музей на Поштовій. А де саме? За цією огорожею – дикі зарослі. Вже й тополі та берізки повиростали, яким десь по сім-вісім років. Не відчувається рука господаря, не доглянуто, словом пустка.
Блиск та жахіття
Контрасти з глянцево-гранітною площею будуть ще більш разючими, якщо звернемо увагу на довгобуд, що притулився до Поштової – такі собі бетонні катакомби без вікон та дверей. Гнітючі, з великими отворами у стінах. Вони нагадують про скандальний інфраструктурний проєкт на Поштовій площі – недобудовану транспортну розв’язку, торговельно-розважальний центр, який розпочали зводити ще за часів Януковича. Чимало киян, певно, й не замислюються, що десь тут і «ховається» той самий Музей на Поштовій. А щоб потрапити до нього, треба пройти і небезпечні катакомби, і продертися крізь зарослі, які нагадують джунглі. Ось такий він, «Київ – європейське місто для туристів», як полюбляє говорити мер Кличко.
Утім, ці ризики «туристичної» стежки не порівняти з величезною загрозою для киян та гостей міста, яку таїть у собі довгобуд. Адже тут пролягає лінія метрополітену. Саме на потенційну небезпеку і звернула увагу Тимчасова слідча комісія Верховної Ради України з питань моніторингу та оцінки ефективності діяльності органів місцевого самоврядування та місцевих органів виконавчої влади в місті Києві – столиці України під час воєнного стану.
Учора, 20 травня, депутати разом із громадськістю, журналістами, серед яких був і кореспондент «Kaштан NEWS», представниками міських комунальних служб, КМДА перевірили, в якому стані котлован довгобуду і чи не загрожує він безпеці пасажирів метро, довколишній території. Так би мовити, спільна інспекційна група. Упродовж років цей котлован (величезна яма) залишається поза контролем відповідних міських служб, сюди стала протікати вода. Експерти висловлюють припущення, що грунтові води можуть завдати великого лиха для метро. Існують й інші ризики для цієї історичної місцини, які виникли через «підкоп» ініціаторами спорудження ТРЦ на Поштовій площі.
Загроза артефактам
Власне, в цьому котловані десь і ховається музей. Вузенька крута стежка, яка в’ється у зарослях, веде нашу особливу групу кудись у підземелля. І вже не видно ані блиску Поштової, ані архітектурних родзинок, лише чути, як гуде вулиця. За короткий час опиняємося на невеличкій галявині перед дерев’яним хрестом, якого поставили громадські активісти.
«У літописах знаходимо підтвердження, що саме у цій місцевості, де зливалися річечка Почайна з Дніпром, відбувалося хрещення киян. І саме цим шляхом колись тягнули в Дніпро скинутого за Володимира Перуна», – розповідає активістка, захисниця історичної спадщини Аннабелла Моріна.
Але подих сивої давнини закінчується одразу за металевою хвірткою, яка веде безпосередньо до котловану. І ми бачимо суцільне жахіття: залишені напризволяще будівельні конструкції, зі стелі, стін стирчить поржавіла арматура. Вузенька дерев’яна кладочка веде повз купи піску, землі. Вже й наштовхуємося на калюжу. Аннабелла Моріна пояснює, що нагорі, тобто на Поштовій, зіпсувався фонтан і вода протікає в котлован.
На дні цієї ями і ховається музей. Власне, музею, як такого, з усіма атрибутами, оформленою за усіма правилами експозицією, дирекцією – нема. Це лише громадський археологічний музей на Поштовій площі. Хоча, як не парадоксально, держава визнала, що це – музейна територія.
Яка ж халепа сталася з цією місциною? Біда прийшла в 2014 – 2017 роках, коли «мостили» сюди ТРЦ. Під час будівельних робіт було виявлено унікальну знахідку – прибережний середньовічний квартал часів Київської Русі. У червні 2018 року розпочалась безстрокова мирна акція активних киян за створення музею. Під впливом цього з’явилася постанова Верховної Ради України про створення на Поштовій площі музею з наданням знахідкам статусу національної пам’ятки та заборони будь-яких будівельних робіт, не пов’язаних із музеєм, до його фактичного створення.
На жаль, із тих пір міська влада так і не спромоглася створити музей. Добре, що активістам вдалося за кошти небайдужих киян облаштувати громадський простір «Музей на Поштовій».
У глибокому котловані археологи відшукали дерев’яні залишки древньої вулиці періоду Київської Русі, побутові знаряддя давнини. Але хто їх бачить?
Київ – це вам не древній польський Краків, де під сучасною Площею Ринок розташувалася центральна середньовічна площа, якій виповнилося вже майже 800 років. Там, під землею, знаходяться вимощені дороги Кракова ХІІ-ХІІІ століть та сліди середньовічного життя, що збереглися майже в оригінальному вигляді: торгові ряди, будинки, фрагменти доріг, знаряддя праці, монетки, товари, що були тоді в обігу. Тут, на відміну від Києва, – цікавий історико-археологічний музей. У нас – жахіття!
Мінімізувати ризики
І про це говорили депутати, оглядаючи котлован. Найперше запитання: які ризики він несе для метро?
Голова ТСК Віталій Безгін прямо запитав у представника Дирекції будівництва шляхово-транспортних споруд Києва (а це КП є замовником спорудження ТРЦ), що треба зробити, аби не сталося чогось поганого? Буде замовлено комплексне обстеження, зокрема, інструментальне, для визначення стану конструкцій – такою була відповідь.
Заступник голови КМДА Валентин Мондриївський доповнив:
«Наше головне завдання сьогодні – зрозуміти, чи є загроза, чи впливає вона на метрополітен».
Ось воно що! А чому ж в КМДА не думали про це раніше? Лише нині прокинулися? Не бачили цієї «гнійної рани» в серці Києва?
Мондриїівський каже, що метрополітенцівці провели своє дослідження і за їхніми даними, загроз немає.
Щодо археологічних знахідок, то Мондриївський зазначив, що «треба державі і місту знайти точки дотику, аби зберегти надбання і дати можливість завершити цей проєкт».
Знову ж, скільки ще років влада Кличка шукатиме ці «точки дотику»?
Ще репліка Безгіна:
«Метрополітен запевнив, що тут все добре. Але я не вірю йому. Через те, що раніше вони запевняли, буцімто в котловані метро на «Деміївській» вода не просочується».
Свої аргументи висловив громадський активіст Віталій Білецький. За його словами, після того, як 2014 року будівельники забили тут перші бетонні сваї, вони мали б подбати про вертикальні та дренажні системи.
«Якщо цього не зробити, то підніметься рівень води і призведе до замочування грунтів. Ось цю вимогу й було проігноровано» , – зазначив активіст.
Білецький назвав жахіття на Поштовій «гнійною раною» Києва. А хіба не так?
Депутат Київради Андрій Вітренко, який разом із парламентською ТСК оглянув стан котловану на Поштовій, вважає:
«Є небезпека, що не виконані вчасно дренажні роботи на Поштовій призведуть до просідання проїзної частини, тунелів метро і навіть, гіпотетично, до зсуву Володимирської гірки».
Народна депутатка України Анна Бондар радить неодмінно експертним шляхом перевірити, в якому стані тут грунтові води. Бо якщо не відкачувати їх, то виникне деформація тунелів метро, «попливе» Володимирська гірка, буде загроза будівлям на Поштовій. Анна Бондар переконана, що ідея спорудити тут ТРЦ була великою помилкою.
І продовжує думку:
«Ніхто не може відповісти на запитання, чому не відкачували воду з грунтів. А це обов’язково треба було робити».
До речі, науковці попереджали міську владу, що площа є аварійною. Однак замовник будівництва ТРЦ проігнорував застереження. Наприкінці минулого року він звернувся до суду, визнаючи, що площа таки аварійна, однак наполягає на спорудженні ТЦК. Хоча є рішення Верховного суду про скасування всіх документів щодо будівництва ТРЦ, сказала в коментарі нашому сайту Аннабелла Моріна.
«Не повинно бути такої злочинної бездіяльності щодо Поштової площі», – говорить вона.
Під час виїзного засідання ТСК торкнулися ще однієї проблеми. Котлован, як і весь будмайданчик, не охороняється. Комунальники пояснюють, що на цю справу не передбачено фінансових витрат, бо це – експлуатаційні витрати. А чиновники КМДА своє гнуть: мовляв, якщо виділять кошти, то це буде порушенням. Як бачимо, всі умивають руки, і найперше – замовник будівництва. Цікаво, а навіщо Києву Муніципальна варта?
Чи зміниться ситуація на краще
Віталій Безгін говорить, що саме ефективність ТСК підштовхнула міську владу до того, щоб звернути увагу на Поштову. Нарешті почали замовляти дослідження щодо ґрунтів. Депутат каже, що неодмінно має бути безпека для пасажирів метрополітену і враховано інтереси киян. Народні обранці будуть постійно контролювати цю ситуацію.
На жаль, стало очевидним, як каже депутат Київради Андрій Вітренко, що раніше міська влада усі питання щодо Поштової замовчувала. І в тому, що на Поштовій виникла загроза, чиновники своєї провини не визнали, вони намагаються нічого не робити, тобто очільники комунальних підприємств були «заряджені» на те, щоб ніхто нічого не знав.
Богдан ТУР
Фото: Каштан NEWS
Більше новин, фото та відео у телеграм-каналі 
KASHTAN NEWS. Досі не підписані на новини Києва та України в телеграмі? Підписуйтеся та першими дізнавайтеся про найголовніше в телеграмі.
